Реформа первинної ланки медицини гальмується передусім через інертність її виконавців, причому на всіх рівнях. Що ж зробити, аби і медики, і пацієнти почувалися впевнено?
Після цієї розмови мені спало на думку, що подібні випадки зараз непоодинокі, і це не дивно, бо людям не байдуже, як їх обслуговуватимуть сімейні лікарі. Нині вибір лікаря стає топ-темою для пересічних громадян. Інше питання, чи завжди правдива інформація про сімейних лікарів, чи правильно подана і як прокоментована в розмовах між знайомими, сусідами. Якось почула від родичів про телефонні дзвінки з поліклініки з наказами негайно з’явитися до лікаря й підписати договори на обслуговування. Багатьом із цих людей не сподобалася саме наказова інтонація звернень. А що вже казати про типові оголошення з «проханнями» відвідати свого дільничного терапевта та підписати угоду, якими обклеєні, здається, усі під’їзди наших багатоповерхівок і в яких немає більше жодних пояснень?
Отож, ця ситуація змушує замислитися, а чи правильно ми, медики, чинимо в таких історично важливих для подальшого розвитку нашої галузі взагалі й первинної (сімейної) медицини зокрема умовах? Чи не спрацьовуємо, діючи в такий спосіб, проти самих себе, проти прогресивної, на моє чітке переконання, реформи медицини? Бо ж чи не вперше за історію реформ у цій сфері з’явилася надія на справді системні зміни. Принаймні, у представленій програмі дій відстежується логіка, вбачається системність, реальні важелі для протидії корупції, яка протягом багатьох років перешкоджає отриманню ефективного результату.
Важливим кроком, що пропонується, є створення та запровадження нової моделі фінансування, яка забезпечила б чіткі й прозорі гарантії держави щодо обсягу безоплатної медичної допомоги, ефективний і справедливий розподіл публічних коштів, скорочення неформальних платежів, що сприятиме підвищенню якості медичної допомоги. Одним із принципів, який декларується, у тому числі на рівні первинної медичної допомоги (ПМД), повинна стати конкуренція постачальників медичної допомоги, що мотивуватиме надавати якісніші послуги, впроваджувати науково обґрунтовані й економічно ефективні методи роботи, забезпечувати дотримання клінічних протоколів і професійних стандартів. Пропонується залучити до надання медичної допомоги за рахунок бюджетних коштів заклади охорони здоров’я усіх форм власності та забезпечити прозорість оплати їх діяльності на основі обліку об’єктивних показників роботи, як це відбувається майже в усіх високорозвинених країнах Європи і світу.
Зокрема для оплати послуг ПМД планується запровадити єдиний тариф на обслуговування однієї людини, яка уклала із сімейним лікарем відповідний договір. Важливим моментом у проведенні реформи первинки є дотримання принципу вільного вибору лікаря ПМД кожним пацієнтом. Хворому надається право обрати лікаря на підставі не тільки територіального розташування (у межах центру ПМД), що є важливим для комфортності громадянина, котрий потребує медичного обслуговування, і для ефективної роботи медичного персоналу, а і його фахових якостей, тобто він має задовольняти пацієнта передусім як професіонал. Безумовно, для лікарів з певним стажем роботи це може стати драматичним моментом. Адже люди оберуть тільки того фахівця, послугами якого вони задоволені. Ті ж пацієнти, які роками потерпали від некомпетентності, неуважності, неповаги, байдужості до їх проблем, отримали шанс не обирати територіально закріпленого за ними лікаря, а віддати перевагу тому, кому довіряють найбільше. Пацієнти можуть не підписувати договір, точніше, декларацію про вибір лікаря ПМД з лікарями відповідного закладу (або з фізичною особою-підприємцем). Ті ж лікарі ПМД, які за роки самовідданої праці, не завжди справедливо оціненої державою, заслужили повагу в пацієнтів, навпаки, у таких умовах отримають конкурентну перевагу, оскільки мешканці дільниці та сусідніх територій радо підписуватимуть із ними декларації. Вони швидко заповнять свій «зелений реєстр».
До слова, дуже важливим кроком, який уже реалізується в ході реформування ПМД, є підготовка реєстрів пацієнтів — «зеленого» і «червоного». «Зелений реєстр» — це дані в розрізі суб’єктів надання ПМД про кількість осіб, що уклали декларації з лікарями певного закладу (або з відповідним ФОП). Цей реєстр формуватиметься після початку приписної кампанії й поступово наповнюватиметься. «Червоний реєстр» містить дані в розрізі лікувальних установ про кількість пацієнтів згідно з їх офіційною «припискою» до певного закладу ПМД, який формується на певний момент за даними, зібраними в ньому через ОДА, й уточнюватиметься. Суть уточнення полягатиме в тому, щоб виключати з «червоного реєстру» тих осіб, які переходять у «зелений реєстр», підписуючи декларації. Мета уточнення — уникнення подвійного фінансування. З 1 березня стартувала приписна кампанія, під час якої буде сформовано «зелений реєстр», що дасть можливість визначити для кожного закладу ПМД кількість і статево-вікову структуру пацієнтів, котрі уклали декларації з його лікарями.
Отже, кожен сімейний або інший лікар, що працює на первинній ланці, повинен набрати свій контингент населення (у середньому — 2 тис. осіб), на який держава виділятиме бюджетні кошти. А розпорядником цих грошей стане саме сімейний лікар: він визначатиме маршрут хворого, і медичний, і фінансовий.
Власне кажучи, це вже почало працювати: знаємо, що тільки сімейний лікар має право спрямувати пацієнта на консультації до вузьких спеціалістів, на стаціонарне лікування, для виписування рецепта на ліки за програмою реімбурсації. Це не завжди знаходить позитивний відгук серед населення і медичної спільноти, але так відбувається в усіх цивілізованих країнах з найуспішнішими системами медицини. Здається, що негатив з’являється там, де є недоліки в організації процесу обслуговування населення. Або ж там, де мешканцям вчасно і якісно не надається промоційна інформація, причому на рівні як регіонів, так і держави.
Але успіх будь-якої справи залежить від кожної окремої людини. Пригадую, як я починала працювати на первинці практикуючим лікарем. І хоча зараз викладаю сімейну медицину в університеті, однак підтримую контакти із колегами-практиками і, особливо, з нашими випускниками, тому з перших вуст знаю, наскільки багато залежить від позиції лікаря первинки, інших рівнів надання допомоги.
Саме сімейні лікарі, дільничні терапевти і педіатри, їх помічники, які працюють у системі ПМД, мали б доносити до своїх пацієнтів чесну інформацію про майбутню організацію роботи, позитивні зміни, які буде досягнуто за умови правильної організації співпраці з прикріпленим контингентом населення. А це стане можливим тільки тоді, коли кожній людині буде приділено увагу в прозорий, чесний спосіб. Це також повинно стати сигналом для всіх медичних працівників про те, що повагу потенційних пацієнтів слід заслуговувати якісною роботою.
Настає час, коли всі ми, медики, вступаємо в конкурентні умови чесної боротьби за прихильність пацієнтів. Чесність має стати одним із головних факторів успіху. Будемо якісно працювати, чесно і з повагою до особистості надавати інформацію — тоді люди нас оберуть серед інших. Навіть ті з лікарів, хто зараз не в кращому становищі, мають шанс якісно змінюватися, адже зростати ніколи не пізно — професійно, духовно, особистісно.
Пацієнти ж мають знати, що допомога для них на первинці в регламентованому обсязі буде безоплатною, але декларацію вони можуть і навіть повинні підписати на свій розсуд, за добровільним вибором. Це сприятиме чесній реалізації реформи, підвищенню якості надання медичних послуг на первинці й загалом. Люди своїм вільним вибором проголосують за найкращих медиків, чим забезпечать собі і членам сім’ї якісне медичне обслуговування, а чесним медичним працівникам — збільшення зарплат. Лише за таких умов зможе нарешті запрацювати ринок медичних послуг і кадрів, а це саме те, що так необхідно для очищення нашого життя від непрофесійності, корумпованості, байдужості.
Переконана: розвивати медицину мають чесні та вмотивовані медики, а також всебічно поінформовані громадяни України.