Найближчим часом депутати Київської міської ради ухвалять рішення, які дадуть старт наступному етапу масштабної медичної реформи у столиці. Міська влада планує реорганізувати низку медичних закладів, ввівши нові європейські підходи до надання медичної допомоги населенню.
Микола ПОВОРОЗНИК, заступник Голови Київської міської державної адміністрації— Гадаю, я вас не здивую, коли скажу, що медична реформа — одна з найбільш складних і суперечливих. Сьогодні не лише в столиці, а й по всій країні функціонує радянська модель надання медичної допомоги.
Суспільство змінилося, технології змінилися, медичні протоколи та підходи до лікування змінилися, а в медзакладах, як і раніше, — Радянський Союз. Протягом останніх кількох років ми провели грандіозну роботу, аби перевести столичну медицину на нові, сучасні європейські стандарти. По-перше, це дало змогу наблизити послуги до пацієнта, підвищити якість мед-обслуговування. По-друге, значно збільшити фінансування медзакладів первинного рівня — майже у 20 разів порівняно з 2014 роком. Нарешті первинний рівень перестав фінансуватися за залишковим принципом, що дало змогу значно підвищити якість надання меддопомоги населенню. Утім, ми чудово розуміємо, що радіти поки рано. Попереду — величезний шматок роботи і чимало проблем, які потрібно вирішувати.
Хотілося б про проблеми конкретніше.
— У контексті медичної реформи ключова проблема — відсутність законодавчих і нормативно-правових актів, які визначають подальшу діяльність у напрямку реформування медичної галузі як міста Києва, так і України в цілому. Необхідно визначити і затвердити гарантований рівень медичної допомоги, а також механізм взаємодії закладів охорони здоров’я всіх форм власності в рамках єдиного медичного простору, затвердити методики розрахунків вартості медичних послуг.
Утім, поки парламентарі сперечаються про законодавчі зміни, Київ не стоїть на місці, і ми продовжуємо реформувати галузь на своєму рівні.
Якщо говорити про те, що зроблено в цьому році, чим можете похвалитися?
— Ви знаєте, хвалитимемося тоді, коли в нас якість надання медичних послуг буде такою, як у Швейцарії чи Ізраїлі. А поки що потрібно багато працювати.
Один із першочергових пріоритетів — реконструкція та ремонт відділень закладів охорони здоров’я. На капітальний ремонт об’єктів у цьому році виділено 177,1 млн грн, що в 1,4 разу більше, ніж у 2016 році. Продовжується реорганізація структури надання вторинної медичної допомоги шляхом створення відділень екстреної медичної допомоги Emergency на базі прийомних відділень лікарень для дорослих і дітей. Передбачено понад 500 млн грн на закупівлю сучасного дороговартісного обладнання. Створено диспетчерську службу територіальних відділень невідкладної медичної допомоги в Оболонському, Дарницькому та Святошинському районах.
Незабаром Київрада має прийняти низку рішень про реорганізацію медичних закладів і створення комунальних некомерційних підприємств.
Чи можете пояснити, навіщо створювати нові КП, якщо в місті їх і так понад три сотні, і більшість із них або неефективні, або збиткові?
— Йдеться про створення неприбуткових комунальних підприємств, функція яких — не витрачати додаткові кошти, а заощаджувати їх, об’єднавши управлінські функції. Дивіться: на утримання закладів охорони здоров’я в цьому році пішло 120 млн грн. З них 91,2% — на зарплату та комунальні послуги, і лише 5,4% — на лікування хворих. Місто витрачає величезні гроші на персонал медзакладів, тоді як на лікування пацієнтів залишаються копійки. Де тут логіка?
Безумовно, медперсонал скорочувати не можна, але навіщо, наприклад, кожній стоматології свій директор, його заступник, бухгалтер та економіст? У Києві 5 спеціалізованих стоматологічних комунальних підприємств, 9 стоматологічних поліклінік і 64 стоматологічні відділення при консультативно-діагностичних центрах. У 2017 році на них виділено понад 72 млн грн. Однак більшість цих грошей витрачено не на медикаменти, а на комуналку та зарплати. Об’єднавши їх в одну структуру, ми зекономимо на зарплатах немедичного персоналу і спрямуємо ці кошти на зарплату стоматологам та закупівлю ліків. Крім покращення якості послуг це також дасть змогу вирішити проблему із кадровим голодом. У багатьох стоматологічних кабінетах є обладнання, але немає лікарів. Реорганізація дасть можливість підвищити зарплати більше ніж удвічі і привабити хороших фахівців.
Реорганізація стоматологій позначиться на якості послуг?
— Безумовно. Ціни вирівняються і стануть єдиними. Сьогодні кожна клініка розраховує свої тарифи на платні послуги, при цьому розмір тарифу на однакові послуги коливається від 0 до 190%.
Крім стоматологій, які ще заклади охорони здоров’я Києва будуть реформовані?
— На цьому етапі ми готуємо реорганізацію Центру крові, комунальних стоматологій та відділень нефрології.
Чому під реорганізацію потрапляє Центр крові?
— У Києві діють Київський міський центр крові, Дорожня станція переливання крові Південно-Західної залізниці і 8 відділень трансфузії в міських лікарнях. Ми хочемо об’єднати їх в одну потужну службу крові, яка акумулює як кадровий ресурс, так і матеріально-технічний та фінансовий.
Сьогодні 38% донорської крові та її компонентів в місті заготовляються відділеннями трансфузіології міських лікарень без належних умов, оснащення для стандартизації технологічних процесів, належного їх контролю. По суті, це лотерея. За таких умов гарантувати високу якість крові, що переливається, неможливо. Ми хочемо створити в місті єдину організовану службу крові з автоматизованим управлінням процесом заготівлі, переробки та зберігання донорської крові і її компонентів, а також сформувати єдиний реєстр донорів крові та її компонентів. Це вирішить одразу низку проблем. Зменшуються витрати міського бюджету на заробітну плату за рахунок централізованого проведення обстеження крові та її компонентів. Ефективно використовуються кадри, обладнання, площі. По суті, ми прибираємо дублювання функцій аналогічних закладів — лабораторії СНІД, бактеріологічної лабораторії, відділу бухгалтерського обліку та технічного персоналу. Але головне — на базі лабораторії КНП «Київський міський центр крові» можна буде забезпечити централізований контроль якості донорської крові та її компонентів за єдиними стандартами.
Як зміниться робота відділень нефрології та діалізу? Щорічно в Києві з’являється 150-250 нових хворих — столичні медзаклади у змозі впоратися з навантаженням?
— Поки що у змозі, однак з великими труднощами. На сьогодні в столиці існує 5 відділень нефрології та діалізу. У чотирьох із них не впроваджено підготовку до проведення діалізної терапії. Немає можливості оперативно перерозподілити витратні матеріали між медзакладами. Відсутнє диспансерне спостереження нефрологічної групи пацієнтів амбулаторно-поліклінічної ланки.
Ще одна серйозна проблема — функціонування діалізних відділень (лікування дорослих хворих) у структурі дитячих лікувальних закладів. Вона полягає в тому, що у невідкладних станах дорослим пацієнтам неможливо надати екстрену допомогу.
Що нам дасть єдина керуюча структура? Ми зможемо проводити закупівлі ліків і медвиробів дорослим пацієнтам, які лікуються в дитячих закладах охорони здоров’я. З’явиться можливість максимально використовувати обладнання і впроваджувати сучасні технології. Будуть стандартизовані усі технологічні процеси. Ми зможемо раціонально розподіляти наявні матеріальні ресурси і кількість нефрологічних та діалізних місць у Києві. Тобто допомога пацієнтам стане більш якісною, своєчасною і територіально доступною.
Розкажіть про ще одну досить цікаву ініціативу міста — програму «Лікар у Вашому домі».
— Це унікальний не тільки для міста, а й для країни проект. Його суть — у створенні умов для отримання якісної медичної допомоги тими, хто з тих чи інших причин сьогодні не має до неї повноцінного доступу. Я говорю про інвалідів І групи, осіб, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги. У рамках програми ці категорії населення будуть навідувати медпрацівники.
Також акцент буде зроблено на профілактичну роботу, зміцнення здоров’я та відповідальне ставлення до нього. У місцях із високим рівнем соціальної активності планується обладнати стаціонарні пункти, де кожен бажаючий зможе проконсультуватися з медиками, пройти експрес-діагностику на цукровий діабет чи хвороби системи кровообігу. Уже найближчим часом ми запустимо його в одному з районів у якості пілотного проекту.
За матеріалами інтернет-видання «КиевВласть»
