Міністерство охорони здоров’я впевнено зберігає статус піар-міністерства. І для того щоб створювати видимість бурхливої діяльності та підтримувати інтерес до теми «реформування» галузі, чиновники запускають нові гучні ініціативи. Користь від них сумнівна, проте не виникає проблем з інфоприводами для ЗМІ, адже піар-чиновникам потрібні швидкі «перемоги» і блискучі «результати».
Підтримка сільської медицини і боротьба з фуфломіцинами — два магістральні напрями дій МОЗ. Нещодавно в. о. Міністра охорони здоров’я Уляна Супрун анонсувала конкурс для сільських лікарів, для участі у якому медики із сільських населених пунктів повинні надіслати резюме та мотиваційний лист англійською мовою. За результатами розгляду цих документів їх запросять на усне інтерв’ю англійською мовою по skype. Як результат — троє переможців відправляться на триденний навчальний курс із невідкладної медичної допомоги для сільських лікарень у Канаду (подавати заявки можна було до 24 листопада).
Назвати цю ініціативу Міністерства підтримкою і розвитком сільської медицини дуже складно, адже сьогодні на селі склалася критична ситуація. По-перше, штати медперсоналу укомплектовані максимум наполовину, а по-друге, 60-65% наявних лікарів — пенсійного і передпенсійного віку, котрі здебільшого не володіють англійською і сучасними технологіями. Такі стажування, безумовно, повинні бути, але з орієнтацією на молодих фахівців, яких у селах дуже мало. З огляду на ці факти, складається враження, що про реальний стан сільської медицини у Міністерства дуже туманне уявлення. Тому замість рекламування тренінгу для трьох осіб, в. о. Міністра охорони здоров’я мала б зайнятися розробкою державної програми для масової перекваліфікації лікарів, котрі повинні працювати в нових умовах, щойно почнеться процес впровадження реформи. Але в цьому напрямку жодних кроків не робиться. Зокрема, перекваліфікація одного фахівця на базі Національної медичної академії післядипломної підготовки ім. П. Л. Шупика зараз займає півроку з відривом від виробництва і проживанням в Києві. Ось де реальна проблема: як швидко підготувати понад 10 тис. сімейних лікарів, котрих не вистачає в країні? Як оперативно підготувати зміну тим сільським сімейним лікарям, які через кілька років підуть на пенсію? Однак МОЗ не планує займатися рутинною роботою, оскільки така діяльність не дає швидких результатів, отже, з точки зору піар-активності позбавлена сенсу.
Боротьба з фуфломіцинами з боку МОЗ теж має популістський характер (детальніше про це ми розповідали у «ВЗ» №45-46 від 17.11.2017 р.). Очевидно, якби за мету було обрано захистити українських пацієнтів від неефективних препаратів, то МОЗ діяло б інакше. По-перше, треба провести копітку роботу зі зміни протоколів лікування та відредагувати показання до застосування таких препаратів — це дало б гарантію того, що лікарі їх не призначатимуть. По-друге, вкрай необхідно заборонити рекламу фуфломіцинів. Зокрема нещодавно на сайті МОЗ з’явилася стаття про лікарські засоби і фуфломіцини, у якій пацієнтів закликають «не керуватися красивою рекламною картинкою… під час вибору лікарських засобів і не витрачати грошей на препарати, ефективність яких не доведена». Судячи із цього, у МОЗ прекрасно розуміють проблему: часто пацієнти обирають препарати, покладаючись на інформацію з рекламних роликів. В Україні вже діє заборона на рекламу рецептурних препаратів і препаратів для лікування окремих груп захворювань, перелік яких встановлює МОЗ. Так, у ст. 21 Закону України «Про рекламу» зазначено: «Дозволяється реклама лише таких лікарських засобів, які відпускаються без рецепта лікаря та які не внесені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я до Переліку лікарських засобів, заборонених до рекламування». Отже, Міністерство має просто ввести заборону і на рекламу протизастудних засобів, щоб мотивувати пацієнтів звертатися по медичну допомогу до лікаря, а не купувати в аптеці фуфломіцини, займаючись самолікуванням. Для введення такої заборони Уляні Супрун варто лише видати відповідний наказ, на основі якого внести необхідну інформацію до реєстру лікарських засобів (це також виключно в компетенції МОЗ і ДП «Державний експертний центр МОЗ України»). Один дієвий крок — і проблема із самолікуванням фуфломіцинами вирішиться, однак нічого не робиться. Чому?
Це невигідно для піар-стратегії, оскільки цільовою аудиторією, на яку розрахована активність Міністерства, є журналісти. Саме вони оперативно поширюють потрібні повідомлення, формуючи позитивне інформаційне поле про роботу МОЗ. Публікації на сайті Міністерства вже давно мають формат прес-релізів, які передруковуються в будь-яких видах ЗМІ. Пацієнти і фахівці у галузі медицини — давно не цільова аудиторія. До таких невтішних висновків підштовхує той факт, що МОЗ часто ігнорує пацієнтські звернення, критику й не формує зворотного зв’язку. Крім того, почастішали випадки публікування на офіційному веб-сайті недостовірної інформації. Зокрема, нещодавно опублікована на сайті МОЗ стаття «Як передається гепатит В і як запобігти захворюванню» викликала широкий резонанс і критику в колі професіоналів.
Але повернімося до журналістів. Як видно, саме вони — цільова аудиторія МОЗ, адже далеко не всі володіють вузькоспеціальними знаннями і можуть критично оцінити інформацію, котру поширює Міністерство. Але прихильне ставлення ЗМІ до будь-яких активностей МОЗ гарантоване доти, поки робота відомства не зачіпає інтересів журналістів. Заборона реклами ліків — це той рубікон, перейшовши який МОЗ уже не зможе розраховувати на лояльність ЗМІ, оскільки реклама ліків — одне з основних джерел прибутку для них та сотні тисяч робочих місць.
Незважаючи на те що самолікування під час епідемії грипу призводить до трагічних наслідків, і пацієнти вмирають через ускладнення, не звернувшись вчасно до лікаря, а довірившись рекламі чергового інноваційного фуфломіцину, МОЗ не зробить цього кроку. Набагато простіше публікувати рекомендаційні статті про необхідність звернення до лікарів, заявляти про це у соціальних мережах, але при цьому не боротися із першоджерелом зла і не руйнувати добре відпрацьовану схему, за якої в інформаційне поле потрапляє тільки вигідна для МОЗ інформація.
Про такі піар-схеми «команда МОЗ» не розповість навіть під тортурами, адже це означає розписатися у власній бездіяльності, визнати, що жодних реальних кроків для реформування галузі не робиться. За гарними картинками і гучними гаслами про реформу — порожнеча і розруха. На жаль, МОЗ забуло, що його основна робота — розробка нормативної бази, впровадження системного підходу для вирішення нагальних завдань, створення чіткого плану і вектора руху у реформуванні системи охорони здоров’я. Це копітка і рутинна робота, результатом якої є побудова нової ефективної системи. І тільки потім, коли розроблено стратегію й отримано результати, починається період піар-активності — яскраві презентації та барвисті інфографіки. І цей етап повинен настати лише тоді, коли є про що розповідати і чим пишатися.
За матеріалами ГО «Медичний контроль»
