Міністерство охорони здоров’я вчергове довело свій непрофесіоналізм. Маю на руках результати аудиту Рахункової палати України проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей». За нього відповідає МОЗ. До речі, 16 січня результати проекту обговорював Комітет ВРУ з питань охорони здоров’я.
Для тих, хто вперше про нього чує, трішки повернуся назад. У червні 2015 року в Україні стартував проект «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей», спрямований на підтримку проведення реформи системи охорони здоров’я. Для цього, по-перше, потрібно було вирішити системні завдання на центральному рівні: розвинути e-Health, створити систему громадського здоров’я, підтримати дієздатність Міністерства й інших центральних органів виконавчої влади, провести заходи з інформатизації, допомогти впровадити нову систему фінансування, вирішити кадрові питання. По-друге, на регіональному рівні мали бути створені так звані точки зростання, на які спиралася б реформа. Кожна область мала вибрати свій окремий проект, який вирішив би найболючішу проблему в системі охорони здоров’я.
Для реалізації цього проекту Міжнародний банк реконструкції та розвитку готовий був виділити 500 млн дол., але через непідготовлену документацію Україна змогла залучити тільки 214,7 млн дол. Та навіть ці гроші ефективно українська влада не змогла використати. Про це йдеться в аудиті Рахункової палати України. Окрім того, за 1,5 року — третину від часу на його реалізацію — проект перебуває на початково-організаційному етапі, договорів із фінансування у рамках проекту підписано лише на суму 9,2 млн дол., а це — 4% від загальної суми. При цьому обсяг коштів, які використали МОЗ й обласні адміністрації, фактично дорівнює обсягу коштів, виплачених Україною кредитору за обслуговування кредиту. Так, МОЗ отримало тільки 2,7 млн дол. на проекти, з них 1,2 млн пішло на обслуговування позики, понад 66% коштів (1,3 млн дол.) витратили на консультаційні послуги з управління проектом і його супровід, а решту — на проведення закордонних навчальних поїздок та інформаційних кампаній! Який сенс було брати кредит?
Цікаво й те, що області втратили шанс використати ще понад 20 млн дол.: 43 договори просто не встигли вчасно підписати, бо МОЗ не надало їм належної уваги і недостатньо контролювало виконання проекту.
Постраждали від цього фактично всі громадяни областей, де мав реалізуватися проект. МОЗ позбавило їх можливості профілактики і лікування серцево-судинних захворювань та раку за допомогою новітніх досягнень. Цитую фрагмент аудиту: «Впровадження МОЗ нового фінансового механізму на основі системи діагностично-споріднених груп, оцінки системи громадського здоров’я України та розвитку відповідної стратегії не забезпечено».
Не набагато краща ситуація в областях, де проект все ж почали реалізовувати. Наприклад, у Запорізькій і Львівській регіональні субпроекти просто не встигли закінчити за відведений для цього термін (2017 рік), а тому час на їх виконання подовжили.
Систему e-Health, про яку так запально розповідають у Міністерстві, українці чекатимуть довго: укладено тільки 5,7% від передбаченого обсягу договорів зі створення системи електронної охорони здоров’я, їх підписання затримується, як і складання реєстрів закладів охорони здоров’я та медичного персоналу. Не почалося й реформування системи громадського здоров’я, передбачене проектом. Причина та сама — МОЗ довго узгоджує договори із ВООЗ. Рахункова палата визначила: «Планування і проведення закупівельних процедур здійснювалися з недоліками і порушеннями встановлених процедур». Зокрема, МОЗ використовувало кошти кредиту з порушенням Постанови КМУ від 27.05.2015 р. №350 «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реформування регіональних систем охорони здоров’я для здійснення заходів з виконання спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей».
Головна причина чергового провалу проекту МОЗ полягає в тому, що відповідальне профільне Міністерство не забезпечило його підготовку й організацію, а також не проконтролювало реалізацію. Маємо результат: гроші не використані, наші громадяни не зажили «по-новому». Кожен українець через податки виплачуватиме цей кредит разом із відсотками з власної кишені декілька десятиліть. Ми вже платимо відсотки за гроші, які ще не отримали. Ми платимо відсотки за гроші, які заплатили чиновникам не за суть проекту, а за його супровід.
Проваливши цей проект, влада унеможливлює отримання в майбутньому міжнародного фінансування реальної медреформи.
За матеріалами блогу Валерія Дубіля на сторінках видання «Лівий берег»
