Цьогорічна науково-практична конференція «5-ті Київські дерматологічні дні», яка відбулася під патронатом МОЗ України та НАМН України, була присвячена дитячій дерматології. Провідні фахівці світу у своїх доповідях розповіли про досвід застосування нових методів діагностики і лікування дитячих дерматологічних захворювань, які є актуальними на сьогодні. Поділитися враженнями від зустрічі українських та зарубіжних колег і розповісти про основні досягнення та проблеми розвитку дитячої дерматології на сучасному етапі ми попросили президента Європейської Академії дерматовенерології професора Ервіна ЧАХЛЕРА, відомого у світі професора дитячої дерматології Джона ХАРПЕРА і головного дерматовенеролога МОЗ України Олександра ЛІТУСА.
ВЗ У яких країнах дерматологія розвивається найактивніше?
Е. Чахлер: Це визначити вельми складно. Однак, я вважаю, що все-таки в Європі. Лідерами у цій галузі є Франція та Німеччина — саме звідти науковці отримують значну частину цікавих із точки зору науки і важливих для практичної роботи досліджень. Також варто відзначити значний вклад Великої Британії і США у розвиток дерматології.
ВЗ Схоже, Україна в цьому плані далеко відстає…
О. Літус: Дерматовенерологія — це частина всієї медицини, яка нині в Україні потребує структурних реформ. Уже понад 20 років ми змушені адаптувати нашу галузь до сучасних реалій ринкової економіки, страхової медицини, дефіциту бюджетного фінансування, зберігаючи при цьому соціальну складову. Тим часом дерматологія не стоїть на місці, час висуває нові вимоги, і наше завдання — скерувати розвиток галузі у правильне русло. Багато держав, у тому числі і наші сусіди, пройшли через такий складний період, нам потрібно проаналізувати їх досвід і впровадити те найкраще і найцінніше, що підходить для наших реалій.
ВЗ Яку хворобу дерматологи світу вважають нині такою, що набула глобального масштабу?
Е. Чахлер: Чим більше ми заглиблюємося у своєму розумінні дерматологічних захворювань, тим більше у нас з’являється нових викликів. Зокрема, в інфекційних захворюваннях шкіри. Здавалося б, про них можна було забути із винаходом антибіотиків, але вже пройшло майже століття з винаходу першого антибіотика, а інфекційні захворювання шкіри не втрачають своєї актуальності і на сьогодні. Зараз ми маємо проблеми, пов’язані з появою стійких до антибіотиків штамів стафілококу. Це свого роду виклик усій медичній індустрії. Втім я вважаю, що сьогодні ми перебуваємо у виграшній ситуації — значна кількість хвороб усе-таки піддається лікуванню. До того ж однією з найважливіших складових захисту від інфекцій, про яку ми поки що багато чого не знаємо, є природні захисні механізми людського організму. Тому перш за все потрібно розуміти, як підтримувати цей природний захист, як йому допомогти боротися із інфекційними чинниками. Сподіваюся, в найближчі роки ми зможемо спостерігати прорив у цьому напрямку і матимемо змогу допомогти багатьом нашим пацієнтам.
ВЗ Лікар допоможе пацієнту, якщо наука допоможе лікарю…
Е. Чахлер: На мою думку, саме фундаментальні дослідження є ключем до боротьби з хворобами сьогодення (та й майбутнього також), тому у такі дослідження варто інвестувати, також принципово важливо вивчати нові аспекти в цьому напрямку.
ВЗ А яка ситуація з інвестуванням у фундаментальні дослідження в Україні?
О. Літус: Особливість фундаментальних досліджень у тому, що отримані результати не завжди можна застосувати в чистому вигляді і негайно. До того ж вони потребують значних ресурсів — і наукових, і матеріально-технічних. Я сподіваюсь, що в найближчому майбутньому в українській медицині, в тому числі і в дерматовенерології, фундаментальна наука отримає можливість активно розвиватися. Зокрема, Національна академія медичних наук робить чіткі кроки в цьому напрямку. Адже фундаментальні дослідження — це основа для подальших відкриттів, які можуть допомогти розв’язати низку прикладних завдань.
ВЗ У дитячих дерматологів — свої проблеми?
Дж. Харпер: Так. Дитячі дерматологічні захворювання обчислюються багатьма тисячами, низка серйозних хронічних хвороб шкіри з’являється саме в дитячому віці, їх потрібно вчасно діагностувати і почати адекватно контролювати. Втім серед найактуальніших проблем у дитячій дерматології я б виділив екзему, алергійні та інфекційні, а також генетичні захворювання. Продовжити цей перелік можуть акне, висипи у немовлят тощо. Зокрема, до сфери моїх наукових інтересів входять алергодерматози, у тому числі атопічний дерматит, бульозні дерматози, судинні новоутворення шкіри. На конференції я виступав із лекціями про судинну патологію шкіри і захворювання шкіри у новонароджених — у нас накопичився багаторічний практичний досвід лікування таких станів, і я із задоволенням поділився ним із колегами з України.
ВЗ Наскільки безпечною на сьогодні є фармакотерапія дитячих захворювань і чи здатна вона потрапити в «ціль»?
Дж. Харпер: Із розвитком фармакології можливість терапії багатьох шкірних захворювань суттєво розширилась. Лікарські засоби стали більш безпечними, їх дія більш специфічною, а форми випуску значно комфортнішими. Однак, як кажуть, над цим ще працювати і працювати. Щодо того, чи спроможні ми викорінити причини хвороб за допомогою ліків, зауважу, що дерматологічні захворювання часто провокуються станом навколишнього середовища — інфекційними та алергійними чинниками. До того ж значну роль відіграє спадковий чинник — у частини людей присутня генетична схильність до розвитку певних дерматологічних захворювань. Наприклад, атопічний дерматит виникає в разі нашарування дії зовнішніх факторів на наявну генетичну схильність.
ВЗ То, можливо, варто покластися у цих питаннях на молекулярну генетику?
Дж. Харпер: На генетичні методи терапії покладають великі надії не лише дерматологи. Ці методи допоможуть вплинути на причину багатьох захворювань і радикально допомогти хворим. Можливо, вже через кілька років ми зможемо змінити дефектний ген в ураженому органі, зокрема в шкірі, і вилікувати такі тяжкі спадкові захворювання як бульозний епідермоліз, псоріаз, іхтіоз та багато інших.
ВЗ А наскільки ефективною (і можливою за нинішнього стану екології) є профілактика дерматологічних хвороб?
Дж. Харпер: Профілактика вкрай важлива, особливо у дитячому віці. ЇЇ основою можна вважати здоровий спосіб життя, правильний догляд за шкірою, своєчасне та адекватне лікування захворювань. Важливим для дітей є захист від сонця, адже сонячні опіки в дитячому віці значно збільшують ризик виникнення меланоми в більш зрілому віці. Крім того вони можуть спровокувати низку хронічних дерматозів, таких як дискоїдний вовчак, вітиліго, склеродермія та інші.
ВЗ Які Ваші враження від конференції?
Дж. Харпер: Я вже вдруге в Києві, вперше я відвідав столицю України в березні 2011 року, взявши участь у першому конгресі євразійської асоціації дерматовенерологів. Для мене було відкриттям, що у країні колишнього Радянського Союзу можливе проведення наукового заходу такого високого рівня як наукової програми, так й організації. Я із задоволенням відвідаю Україну втретє, для участі у конгресі, який відбудеться наступного року в Одесі.
О. Літус: Насамперед хочеться відзначити широку тематику заходу. Програма конференції всебічно охопила підходи до діагностики та лікування поширених дерматозів у дітей (атопічний дерматит, вітиліго), а також були представлені доповіді на тему найсучасніших здобутків світової науки. Зокрема, йшлося про консервативне лікування ангіом у новонароджених, проактивну терапію хронічних дерматозів, складні випадки псоріазу тощо. Тішить і те, що з кожною такою конференцією у залі більшає наших фахівців, які не користуються засобами синхронного перекладу, оскільки володіють англійською мовою. Сподіваюся, що за 3-5 років в Україні можна буде проводити подібні конференції англійською. Приємно й те, що наше зібрання відвідали такі почесні гості, і що новообраний президент Європейської академії дерматовенерології професор Ервін Чахлер закликав наших дерматовенерологів, учених і практиків, активно інтегруватися у Європейський дерматологічний простір, відвідувати європейські конференції, налагоджувати міжнародні зв’язки.
Світлана ТЕРНОВА, «ВЗ»
