Революційні прориви в медичних технологіях трапляються, на жаль, не часто – приблизно один раз на 5 років. Ми стали свідком чергового з них. Останнє ноу-хау київських кардіохірургів – стентування за допомогою стента з біологічних тканин. Першу таку операцію в СНД провели у стінах Київського Муніципального Центру Серця 7 листопада 2012 року.
За закритими дверима операційної
Уся процедура виконувалася за допомогою ангіографічної установки під безперервним рентген-контролем і тривала не більше 10 хвилин. Пацієнт 56 років, діагноз — ішемічна хвороба серця (ІХС), ступінь звуження судини — близько 75%. Через прокол у стегновій артерії в судину ввели катетер із балоном і стентом усередині нього. Хворий був у свідомості, знеболювання проводилося тільки в місці проколу. На рівні звуження судини балон «роздули» (на 3-4 мм із тиском близько 10 атмосфер) і таким чином розкрили звужений просвіт судини. Кілька секунд судина перебувала у такому стані, потім балон здули, витягли з артерії, а стент залишився в потрібному місці.
Пряма мова хірургів
«Операція пройшла успішно, пацієнт себе відмінно почуває і гордий, що він причетний до цієї «революції» в галузі кардіохірургії, — прокоментував свою роботу Андрій Валерійович Хохлов, кардіохірург, заввідділення Київського Центру Серця. — Я, як людина, що власними руками виконала це стентування, також гордий, що ця операція пройшла саме в нашому Центрі і що компанія-винахідник вибрала саме нас серед багатьох медичних установ СНД і Європи. Методологічно операція не відрізнялася від встановлення металевого стента. Її унікальність — у структурі стентів біологічної природи, які незабаром почнуть розсмоктуватися, і вже через рік у судинах пацієнтів не залишиться від них і сліду. Щодо властивості утримувати стінки судини від звуження, стент, що розсмоктується, не відрізняється від металевого. Даний стент — Біоваскулярний Скаффолд — був визнаний кращим медичним винаходом 2011 року (Medical Devices category in the 2011 Wall Street Journal Technology Innovation Awards). Фірма планує найближчим часом випустити не тільки коронарні, але й периферійні стенти, що має величезне значення в лікуванні багатьох патологій судин. Думаю, що не мине й року, як біологічні стенти витіснять метал з ендоваскулярної хірургії».
Металеві попередники використовують у світі вже близько 30 років, біологічному ж стенту всього місяць. На даний момент лише 5 центрів Європи мають ліцензію на встановлення такого пристрою. Основний недолік металевих стентів — одноразове встановлення і довічне перебування в судині. Після такого стентування у разі повторних звужень, наприклад, шунтування зробити неможливо. Стент же біологічної природи буде «працювати» 5-6 років (за гарантією виробника). Крім того, дослідження, проведені в США, показали, що ще 2-3 роки на місці стента звуження не виникає. Потім, як правило, рестеноз поновлюється і пацієнтові потрібно або повторне стентування, або шунтування. Однак на місці, де стояв стент, що розсмоктується, це зробити буде не складно. Крім того, протипоказань та технічних труднощів у таких операцій мало. Неможливо стентувати сильно покручені артерії і у випадку, коли звуження знаходиться на розвилці двох артерій (у таких випадках роблять АКШ).
Потреба України в подібних операціях величезна. «Як відомо, ми лідируємо по смертності від серцево-судинних захворювань у Європі, — розповідає директор Київського Центру Серця, головний кардіолог України, член-кореспондент АМН України, професор Борис Михайлович Тодуров. — Тільки від ішемічної хвороби серця вмирає близько 400 тис. осіб на рік. Крім того, ми стикаємося з більш як 50 тис. гострих інфарктів щороку. Летальність — близько 16%. І разів у 20 більше випадків хронічної ішемії серця, яка зумовлена звуженням судин серця. Ось для цих пацієнтів стентування — розв’язання проблеми. Понад 1000 осіб на рік проходять саме через ангіографічну установку і стентування. У масштабах країни це не багато, оскільки потреба — сотні тисяч на рік. На даний момент працює велика державна програма зі стентування металевими стентами і я сподіваюся, що в наступному році буде аналогічна програма – по стентуванню біологічними. Сьогодні буде зроблено ще 4 таких операції, і згодом ми плануємо поставити методику «на потік». Адже для пацієнтів з багатьма захворюваннями серцево-судинної системи це розв’язання проблеми. До слова, Центр Серця — єдиний медичний заклад Києва, де можна поставити стент в період гострого інфаркту 24 години на добу і 7 днів на тиждень».
Далекосяжні перспективи
«У цьому році ми плануємо зробити 3000 операцій на серці, — розповідає Борис Тодуров. — Щороку ця цифра зростає на 300-400. Серед них — 1200 на відкритому серці, 1500 — ендоваскулярних, решта — стентування та операції за закритими методиками. Ми оперуємо близько 250 дітей раннього віку зі складними вадами серця — це «вищий пілотаж» кардіохірургії. Взагалі у нашого Центру Серця далекосяжні плани. Найближчим часом плануємо ендоваскулярно протезувати аортальний клапан. Продукція вже зареєстрована в Україні і найближчими місяцями ми зможемо виконати першу операцію».
Тетяна ПРИХОДЬКО, «ВЗ»
