Допоміжні репродуктивні технології як метод лікування безпліддя застосовують в Україні з 1987 року. Протягом 30 років законодавча база у цьому напрямку зазнала незначних змін. Так само, як і доступність ДРТ: досі ця процедура потребує неабияких коштів. Однак здешевити її використання для пацієнтів можуть відділення, які працюють на базі державних або комунальних закладів охорони здоров’я. Зокрема, у грудні минулого року відділ ДРТ відкрили при Центрі планування сім’ї і репродукції людини Хмельницького міського перинатального центру.
Як усе починалося
Андрій РОПОТАН, головний лікар Хмельницького міського перинатального центру, кандидат медичних наукТому першим кроком до впровадження такого напрямку у Хмельницькому стали консультації з основоположниками ДРТ в Україні — засновником Української асоціації репродуктивної медицини, професором Федором Дахном та нинішнім її президентом Олександром Юзьком.
Як депутат Хмельницької міської ради я також активно лобіював це питання, і у 2014 році нарешті було виділено частину необхідних коштів — близько 2 млн грн — на закупівлю обладнання для відділу допоміжних репродуктивних технологій при Центрі планування сім’ї та репродукції людини Хмельницького міського перинатального центру. Через рік новий склад міської ради додав ще стільки ж на закупівлю устаткування для проведення репродуктивних процедур, у тому числі ICSI. Загалом, усе необхідне для відділу ДРТ вдалося придбати та встановити за 2,5 року. Дещо купували за позабюджетні кошти.
Отримали й іншу, нематеріальну, однак дуже важливу для нас допомогу. Зокрема, ми дуже вдячні співробітникам столичного приватного центру з репродукції «Мати та дитина». Саме там наші фахівці — ембріолог та репродуктолог — навчалися і стажувалися, доки ми купували обладнання та налагоджувати зв’язки з іншими клініками.
Потреба є, а можливості мусимо шукати самотужки
Прикро, що в Україні немає відповідної курсової підготовки лікарів із репродуктології, тому наші фахівці змушені самостійно шукати можливості для розвитку, зокрема проходити стажування в Україні та за кордоном, брати участь у конференціях з репродуктивної медицини тощо. Наприклад, наприкінці травня відбувся міжнародний симпозіум УАРМ «Теорія і практика репродукції людини» у Дніпрі, у березні я стажувався у приватній ізраїльській клініці й отримав відповідний сертифікат. Спеціалісти прагнуть правильно виконувати процедури, а навчатися цього в нас практично ніде.
Крім того, усе, що стосується ДРТ, в Україні — прерогатива приватних клінік, бо ж комунальні та державні заклади цей напрямок розвивають дуже повільно. Так, за даними МОЗ, торік програми ДРТ використовували лише 6 державних клінік, у яких лікування безпліддя такими методами здійснювали за державні кошти, та близько 45 приватних закладів (15 із яких розташовані в Києві).
Щодо нашого перинатального центру, то відділ ДРТ був закладений у його структуру вже під час організації закладу. Тому й маємо приміщення, облаштоване для виконання необхідних процедур, а віднедавна — й устаткування, за використання якого пацієнти не сплачують ні копійки. Приватні ж клініки, котрі працюють із потенційними батьками, беруть кошти за кожну дрібничку, і там процедура запліднення може коштувати від 60 тис. грн. Фахівці відділу ДРТ при нашому закладі отримують зарплату за те, що просто виконують свою щоденну роботу. Обладнання придбала місцева влада, тому бездітні пари лише купують препарати, необхіді для проведення процедури. А це означає, що її вартість — на кілька порядків нижча, ніж у приватних клініках.
Попит на ДРТ є, а доступних пропозицій — мало
Від часу відкриття у грудні 2017 року послугами відділу ДРТ Хмельницького міського перинатального центру скористалися близько 50 пар: одним лише виконали перенесення заплідненої яйцеклітини, інші вже чекають на дитину. А були й випадки, коли вагітність наставала після процедури гістеро- або лапароскопічного втручання.
Соціологічні дослідження свідчать: 6,8% сімей України, тобто близько 1 млн подружніх пар, страждають на безпліддя. За оцінками фахівців, п’ята частина таких хворих потребує лікування із застосуванням методів ДРТ. До відкриття відділу ДРТ на обліку в нашій області перебували близько 300 бездітних пар. Зараз їх лише 80. В Україні ще 5 років тому говорили про 1 млн таких родин. Воно й не дивно, бо стан здоров’я молоді погіршується. І «винні» у безплідді не лише жінки: приблизно у 50% випадків лікувати треба саме чоловіків, тому активно співпрацюємо з урологами-андрологами.
Однак дуже часто каменем спотикання для бездітних родин залишається висока вартість програм ДРТ у приватних клініках. Тому держава має подбати про те, аби можливість стати батьками була доступною. За даними Української асоціації репродуктивної медицини, у нас, порівняно з країнами Європи, достатньо висока результативність застосування методів ДРТ, й останніми роками вона постійно зростає. Організація більш розгалуженої мережі державних клінік теж допоможе вирішити питання. Принаймні один такий заклад має бути в кожній області.
Наш центр прагне в перспективі досягти здешевлення процедури ДРТ, для чого ініціюватимемо виділення коштів на витратні матеріали. Сподіваємося, що це дасть змогу поліпшити демографічну ситуацію у Хмельницькому.
Інна ЛЕВІНСЬКА, спеціально для «ВЗ», м. Хмельницький
