Екстреній медичній допомозі потрібнe не реформування, а належне фінансування

3049

До середини липня тривало громадське обговорення Концепції реформи системи екстреної медичної допомоги, реалізація якої запланована на 2018-2022 роки. Понад місяць профільне Міністерство, Комітет ВРУ з питань охорони здоров’я та медична спільнота не можуть «домовитися» щодо її основних положень. Найбільш суперечливими виявилися пункти про додаткове навчання фельдшерів для отримання спеціалізації парамедиків, а також питання боротьби з непрофільними викликами бригад екстреної медичної допомоги (близько 73% усіх випадків). Також медичну спільноту турбує, скільки коштуватиме реформа, де братимуть гроші і чи потрібна вона зараз узагалі? Відповідей на ці питання поки що немає, але плани МОЗ амбітні.

Необхідність змін

МОЗ переконане: реформа системи екстреної медичної допомоги вкрай необхідна, оскільки Україна посідає друге місце у світі за кількістю смертей на 100 тис. населення. Основні причини цього — невміння та неможливість надати першу допомогу швидко і якісно через:

  • недосконалу організацію раннього доступу до допомоги (в ідеалі — близько 4 хвилин після настання екстреної ситуації);
  • недостатню швидкість прибуття бригад екстреної медичної допомоги на місце події. Зокрема, у містах бригада доїжджає на місце події орієнтовно за 10 хвилин, у сільській місцевості — за 20. Однак через відсутність чіткого контролю виїздів бригад шляхом GPS-навігації та єдиних оперативно-диспетчерських інформаційних систем існує значний ризик заниження офіційних показників часу доїзду;
  • незадовільну якість надання професійної медичної догоспітальної допомоги, оскільки можливості бригади, які здебільшого фельдшерські, щодо надання сучасної екст­реної допомоги вкрай обмежені;
  • незадовільну якість та швидкість надання госпітальної допомоги;
  • низьку спроможність системи екстреної медичної допомоги своєчасно забезпечити достатній обсяг якісної допомоги у випадку виникнення надзвичайних ситуацій.

Вирішити ці проблеми профільне Міністерст­во пропонує завдяки:

  • розбудові комплексної міжвідомчої системи надання першої допомоги;
  • зміні алгоритму догоспітальної категоризації викликів екстреної медичної допомоги;
  • удосконенню діяльності диспетчерських служб;
  • удосконаленню моделі розподілу посадових обов’язків між працівниками бригад екстреної медичної допомоги;
  • запровадженню сучасних стандартів якості надання екстреної медичної допомоги поза межами лікарень та забезпеченню їх дотримання;
  • запровадженню сучасних стандартів госпітальної допомоги пацієнтам в невідкладних медичних станах, а також забезпеченню дотримання цих стандартів під час впровадження нових механізмів державного фінансування охорони здоров’я;
  • удосконаленню підходів до реагування на надзвичайні події в частині міжвідомчої взаємодії, аналізу та прогнозування потужностей закладів охорони здоров’я, а також регулярності міжвідомчих навчань і тренувань.

Зокрема, Міністерство планує оновити алго­ритм диспетчеризації: автомобіль екстреної допомоги, обладнаний GPS-навігатором, який перебуває найближче до місця події, виїжджатиме протягом кількох секунд після виклику. Крім того, функціонуватиме нова IT-інфраструктура — центральний інформаційний вузол обміну даними. Відомство фіксуватиме інформацію про стан кожного виклику, а диспетчери контролюватимуть ситуацію на місцях і слідкуватимуть за переміщенням та місцезнаходженням кожного автомобіля екстреної допомоги. Така система вже працює в Києві, Дніпропетровській, Херсонській, Харківській областях, а в тестовому режимі — у Вінницькій та Полтавській.

Також серед напрямків роботи МОЗ у контексті реформування системи екстреної медичної допомоги — оновлення обов’язкових протоколів диспетчерів. «Диспетчери отримають чіткий алгоритм роботи за сучасними світовими стандартами. Вони мають навчитися не тільки швидко приймати рішення під тиском часу, а й консультувати свідків щодо надання першої допомоги до прибуття бригади екстреної допомоги. Концепція передбачає відповідне перенавчання», — повідомляють у МОЗ.

Тобто відбудеться перехід у навчанні та тестуванні навичок бригад екстреної допомоги на стандарти розвинених країн. Лікарі, парамедики і навіть водії освоюватимуть практики порятунку. Буде введено зовнішнє незалежне тестування знань і навичок фахівців екстреної допомоги. Міністерство обіцяє оновити вимоги до обладнання, закупити нові автомобілі та забезпечити гідну оплату праці. Таким чином, медики та робітники галузі, які пройшли перенавчання, отримають ринкові зарплати й доступ до якісно обладнаних автомобілів екстреної допомоги.

Концепцією також передбачається перебудова приймальних відділень, впровадження нових протоколів дій у лікарні, доступ до обладнання 24/7, нова логіка планування приміщень і наявність у найбільш велелюдних місцях дефібриляторів і джгутів.

Оплата праці

Тарифи на оплату невідкладної медичної допомоги та лікарські засоби в разі невідкладних медичних станів поєднуватимуть ставки за пролікований випадок і глобальні ставки, що передбачають сплату постачальникам медичних послуг фіксованої суми за певний період. Концепція також передбачає, що в разі застосування тарифів, встановлених як ставка за пролікований випадок, мають зас­тосовуватися додаткові механізми для нівелювання мотиву до збільшення кількості госпіталізацій.

Крім того, передбачається можливість автономної роботи і наявність резервних потужностей у разі виникнення надзвичайних ситуацій, максимально ефективне використання наявних ресурсів (інших установ, зак­ладів, добровольців і власних резервів) для реагування на виклик. Концепцією також пропонується введення професії диспетчера оперативно-диспетчерської служби Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф до Класифікатора професій України. Крім того, планується удосконалити механізм спільного реагування на виклики служб екст­реної медичної допомоги, пожежно-рятувальної служби та поліції — створити єдину національну інтегровану лінію для будь-яких екстрених ситуацій.

Відповідно до Концепції, в Україні заплановано оновити систему підготовки фахівців за новими спеціальностями:

  • парамедик — медпрацівник, який надає повний спектр необхідної пацієнту догоспітальної розширеної медичної допомоги;
  • екстрений медичний технік — працівник бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, котрий відповідає за управління спеціалізованим санітарним транспортом і має кваліфікацію для надання догоспітальної базової допомоги;
  • лікар медицини невідкладних станів — медпрацівник, який надає повний спектр необхідної пацієнту екстреної госпітальної допомоги. «Бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги завжди повинні мати у своєму складі екстреного медичного техніка та парамедика, але можуть бути забезпечені й розширеною кадровою комплектацією для надання допомоги у випадках, що вимагають участі кількох медичних працівників. Зокрема, за певних обс­тавин до роботи парамедика може долучатися лікар медицини невідкладних станів або лікар іншої спеціальності і нав­паки — парамедики можуть допомагати у здійсненні заходів і невідкладних дій із транспортування пацієнта до лікарні», — зазначено в Концепції.

Позиція Профспілки

Професійна спілка працівників охорони здоров’я доволі скептично ставиться до пропозицій МОЗ. На її думку, основні проблеми галузі зумовлені хронічним недофінансуванням унаслідок неналежного виконання Закону України «Про екстрену медичну допомогу». Це обумовлює проблеми, які МОЗ окреслило в Концепції реформи системи екстреної медичної допомоги. «Зазначена обставина потребує не реформування ЕМД, а її належного фінансового та матеріально-технічного забезпечення», — говорять у Профспілці.

Крім того, представники медичної спільноти переконані: запровадження нових професій, які за своїми кваліфікаційними вимогами тотожні вже існуючим, невиправдане: «Оптимальним у цьому випадку є перегляд посадових обов’язків та підвищення кваліфікації нинішніх працівників ЕМД у бік глибшої професійності та активнішої ролі в діях і заходах на місці події чи на подальших етапах надання допомоги, а не зміна притаманних вітчизняній системі охорони здоров’я найменувань професій». Також Профспілка не погоджується з пропозицією МОЗ щодо створення Агентства екстреної медицини. На її думку, воно виконуватиме ті самі завдання, що й ДЗ «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України», який функціонує зараз.

За матеріалами офіційного веб-сайту МОЗ України та офіційного веб-сайту Професійної спілки працівників охорони здоров’я України

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я