У березні 2018 року Антимонопольний комітет України надав Міністерству охорони здоров’я України та Міністерству економічного розвитку і торгівлі обов’язкові для розгляду рекомендації щодо удосконалення порядку визначення предмета закупівлі лікарських засобів. Зараз антимонопольники чекають, поки відомства підпишуть рекомендації, які передбачають впровадження принципу «один препарат — один лот».
За словами державного уповноваженого Антимонопольного комітету України Світлани Панаіотіді, новий принцип формування предмета закупівлі під час бюджетних закупівель ліків дасть можливість заощадити і розширить коло учасників торгів: «Накопичилася критична маса проблем, які отримали широкий резонанс. Наприкінці минулого року до АМКУ надійшло багато скарг. Скарги за тендерами стосувалися саме об’єднання великої кількості препаратів в один лот і того, що компанії, навіть запропонувавши нижчу ціну, не можуть вийти на торги, якщо в них, наприклад, в асортименті лише один онкопрепарат, а об’єднаний лот має містити 20 найменувань різних нозологій».
Світлана Панаіотіді переконана: впровадження принципу «один препарат — один лот» дасть можливість заощадити близько 20% бюджетних коштів, але не виключить участі в торгах дистриб’юторів. «У дистриб’юторів усе одно буде можливість брати участь у торгах. І вони не відмовляться від тендерів, оскільки купують лікарські засоби і зацікавлені їх реалізувати», — повідомила вона, коментуючи проект методичних рекомендацій щодо формування предмета закупівель.
Також нові рекомендації сприятимуть боротьбі з практикою прописування умов торгів під конкретного учасника. «Якщо хтось із учасників бачить, що тендерна документація прописана під когось конкретно, необхідно подавати скаргу. Якщо ми визначаємо, що умови дискримінаційні, ми зобов’язуємо замовника внести зміни до тендерної документації. Внесе він зміни, чи ні — це вже його вибір і відповідальність. На жаль, у нас немає механізму впливу за невиконання рішень комітету», — зазначила Світлана Панаіотіді.
Крім того, вона наголосила: впровадження нового підходу не створить незручностей, пов’язаних, зокрема, зі збільшенням документообігу, під час закупівлі ліків медичними і місцевими бюджетами. «У великих закупівельників, зокрема місцевих департаментів охорони здоров’я чи клінік, завжди є якась людина, що займається тендерами. Якщо для торгів буде визначено окрему людину, не буде жодних скарг і проблем із підписанням договорів або формулюванням умов закупівлі. А коли клініки здобудуть автономізацію, буде можливість і заробляти, і виділяти необхідну кількість людей», — зазначила державний уповноважений.
За матеріалами ІА «Інтерфакс-Україна»
