Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Червоноград увійшов у десятку медичних закладів, куди Національна служба здоров’я України спрямувала найбільше коштів за новою системою фінансування. Тож на що у ЦПМСД витрачатимуть надані НСЗУ 2,97 млн грн, як впроваджено нові правила й організовано роботу закладу?
ВЗ Що змінилося в роботі після реорганізації закладу?
Анна ЯРМОЛА, керівник КП «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Червонограда», сімейний лікар першої категоріїВідтак потрібно було організовувати роботу новоствореного закладу. Найголовніше зробили — затвердили штатний розпис і структуру, адже без цього ми не могли б працювати. Наступним кроком стало отримання ліцензії на здійснення господарської діяльності з медичної практики, оскільки користуватися ліцензією Червоноградської центральної міської лікарні ми могли лише впродовж 3 місяців з моменту створення комунального підприємства, а її відсутність позбавила б нас не лише можливості підписати угоду з НСЗУ, а й права працювати загалом.
Ще однією обов’язковою передумовою підписання угоди з НСЗУ було приведення матеріально-технічної бази підприємства у відповідність до Примірного табеля матеріально-технічного оснащення закладів охорони здоров’я та фізичних осіб-підприємців, які надають первинну медичну допомогу. Розуміючи проблему, міська влада виділила 700 тис. грн, за які ми придбали необхідне обладнання та засоби для надання якісної первинної медичної допомоги.
Після публікації на офіційному сайті НСЗУ оголошення щодо укладання договорів про медичне обслуговування населення, ми подали відповідну заяву, і вже 5 червня КП «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Червонограда» підписало таку угоду. А з 1 липня 2018 року почали працювати за новими правилами.
Кошти, які «ходять за пацієнтом», отримали на рахунок 13 липня і в той же день видали людям аванс — уже збільшений. Загалом, оклад зріс у середньому лише на 1-2 тис. грн, але суттєве підвищення нарахувань відбувається завдяки преміям. Скажімо, після реформування лікар із вищою категорією з максимальною кількістю договорів одержав орієнтовно 19 тис. грн без оподаткування, тобто 15 тис. грн так званими «чистими». А раніше на руки він отримував 5-6 тис. грн, тобто різниця відчутна.
ВЗ Проте досі не всі лікарі вірять, що «гроші йдуть за пацієнтом». Як ви пояснювали своїм працівникам нові правила роботи?
— Ще на початковому етапі ми готували презентації, наголошували на тому, що реформа — вимога часу, роз’яснювали Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». Поступово лікарі починали сприймати нововведення.
Звісно, були й ті, хто до останнього не вірив у позитивні зміни. Адже, пропрацювавши близько 30 років у системі охорони здоров’я, вони насторожено ставляться до таких кардинальних змін. Але тепер їх думка змінилася, бо гроші справді «йдуть за пацієнтом», і наші лікарі це відчули, отримавши заробітну плату цього місяця.
ВЗ За яким принципом розподіляєте гроші, нараховуєте зарплату та премії?
— Нарахування заробітної плати відбувається згідно з колективним договором. Думаю, коли один лікар отримує 3,7 тис. грн, а інший — 15 тис. грн залежно від обсягів та якості виконаної роботи, то це хороша мотивація.
ВЗ Чи щомісяця виплачуватиме премії?
— Премія, звичайно, не одноразова, її нараховуватимемо щомісячно, залежно від кількості укладених лікарем договорів станом на перше число місяця, за який здійснюється преміювання. За вже згаданою схемою лікар, який підписав максимальну кількість декларацій (для терапевта — 2000, для сімейного лікаря — 1800, для педіатра — 900), матиме 100% премії, тобто 12 тис. грн. А якщо уклав половину від максимальної кількості договорів, то отримає 50% премії (6 тис. грн). Тобто оклад нараховується сталий, а от сума премії залежить від роботи лікаря.
ВЗ Встановлюючи зарплатню лікарям залежно від кількості підписаних договорів, не боялися конкуренції або погіршення стосунків між ними?
— Ні, якраз навпаки: я за здорову конкуренцію. Завжди кажу колегам, що все залежить від них, у тому числі й заробітна плата.
ВЗ Ви започаткували інформаційну кампанію серед населення 65+, розмістивши інформацію на звороті квитанцій на сплату комунальних послуг. Самі генеруєте подібні ідеї чи залучаєте спеціалістів з інших галузей?
— Усі наші досягнення та ідеї — результат командної роботи працівників не тільки нашого центру, а й багатьох інших установ. До слова, план розміщення реклами на квитанціях розроблений разом із міською радою. Окрім цього, ми ще з грудня минулого року активно інформували людей про потребу підписання декларацій з лікарем за допомогою місцевого телебачення та друкованих видань. Це вже мої ідеї. Вважаю, що реклама спрацювала: ми другі в області за кількістю підписаних договорів (64,5% мешканців).
Також у колективі багато молодих ініціативних лікарів. Вони долучаються до різної роботи. До слова, зараз ми самотужки розробляємо бренд і логотип закладу, хочемо створити візитівки, розвивати сторінку в Facebook. Також плануємо організувати «Школу здоров’я» для населення. Для цього на сторінці у Facebook проводимо опитування, щоб обрати актуальні теми. Окрім того, готуємо лекції для лікарів, аби вони мали змогу вчитися практично на робочому місці.
ВЗ На що орієнтуєтеся, плануючи стратегію розвитку закладу на найближчий час?
— Ми хочемо стати найкращим центром первинної медико-санітарної допомоги в області. А для цього насамперед мусимо підвищити якість медичних послуг і покращити сервіс: зробити ремонт, облаштувати зони очікування, кімнати матері та дитини, дитячі куточки тощо. У перспективі плануємо придбати автомобілі. Звичайно, існує фінансовий план, у якому розраховані видатки на зарплатню та премії, ремонт, господарські витрати та розвиток.
ВЗ Яку частку грошей, що «йдуть за пацієнтом», можете витрачати на господарські потреби?
— Проблема в тому, що ми — першовідкривачі, тому фінансовий план розробили самотужки, консультуючись з керівниками інших центрів ПМСД. Крім того, у нас досвідчені бухгалтери, і вони чітко розуміють, скільки потрібно передбачити коштів на різні витрати. Скажімо, 10% доходу закладено на розвиток, ще 10% — на будівельні роботи. Звісно, найбільша частка відведена на зарплати та преміювання, адже це чи не основне у реформуванні. Якщо фінансування триватиме й надалі, то ми зможемо реалізувати багато планів. До слова, відповідно до звіту НСЗУ, у серпні ми можемо розраховувати ще на 3,2 млн грн.
ВЗ Окрім офіційної програми реформування, на які ще фактори зважаєте? Чи важливі для вас досвід колег, у тому числі закордонних, думка пацієнтів?
— Ми провели анкетування наших лікарів, запитали про те, що їх не влаштовує у нинішній роботі, до яких змін вони прагнуть. І з’ясували, що більшість вимог ми вже виконали: придбали найнеобхідніше обладнання та комп’ютеризували кабінети. На думку колег, найближчим часом маємо закупити деякі прилади та меблі. І, звичайно ж, усі говорили про збільшення зарплати — це тепер у їх руках.
ВЗ Чи змінилися умови та графік роботи лікарів?
— Поступово змінюємо. Так, раніше лікарі приймали пацієнтів у 3 зміни по 4 години кожна. З 1 серпня прийом триває 6 годин, відтак лікарі працюють у 2 зміни. Натомість на виклики медики виїжджають за потреби на свій розсуд. Обов’язковим залишається виїзд до лежачих пацієнтів, дітей з висипкою невідомого походження чи високою температурою тіла. Інші пацієнти спілкуються з лікарем по телефону, і він вирішує, може хворий приїхати в лікарню, чи треба виїжджати до нього додому, або ж достатньо надати поради в телефонному режимі. Головне, що лікар зацікавлений у тому, аби його пацієнт був задоволений.
ВЗ Які «плюси» та «мінуси» реформи відчули на власному досвіді?
— Наразі відчуваємо, що процес не зовсім «відшліфований». Тож намагаємося вирішувати проблеми шляхом найменшого опору. Головна проблема полягає у відсутності чіткої нормативно-правової бази. Нещодавно говорили з працівницею прес-центру НСЗУ про те, чи зобов’язані наші лікарі працювати в комісіях військових комісаріатів, хоча вже підписали низку декларацій. Хто ж тоді має займатися їх пацієнтами? Поки що ця проблема не вирішена.
Також донедавна не існувало однозначної відповіді на питання, чи можемо ми з коштів, отриманих від НСЗУ, оплачувати комунальні послуги. Однак від НСЗУ надійшло роз’яснення, підкріплене ст. 89 Бюджетного кодексу та ч. 13 ст. 16 Основ законодавства про охорону здоров’я про те, що комунальні послуги сплачуються з бюджетів місцевих рад.
Часом чітка відповідь НСЗУ просто необхідна. Тому ми постійно надсилаємо запити, і нам відповідають. Це нормальний, правильний процес оновлення. Думаю, що під час «другої хвилі» з’явиться ще більше запитань.
Скажімо, зараз ми врегульовуємо питання з проведенням медоглядів працівників освіти. Цього року освітяни проходили їх безоплатно на підставі укладеної між нашим центром і відділом освіти угоди про співпрацю. Оскільки фінансування відділу освіти і нашого підприємства відбувалося з місцевого бюджету, це було припустимо. Однак тепер усе змінилося. Лікарі не можуть проводити медичні огляди освітян, адже їх заробітна плата забезпечується із коштів, отриманих за договором з НСЗУ. Тобто лікар, який буде залучений до здійснення медичних оглядів, не виконуватиме своїх прямих обов’язків, за які Національна служба здоров’я України перераховує кошти. Тому ми плануємо створення госпрозрахункового відділення, яке зможе надавати таку послугу, і не безкоштовно — лікарі проводитимуть медогляди винятково у вільний від надання ПМД час з окремою оплатою праці з коштів, які надійшли на рахунок підприємства за надання вказаних послуг.
Поки врегульовуємо різні нюанси та сподіваємося, що подібних проблемних питань буде небагато, і на них завжди знаходитимемо чіткі відповіді.
Діана КВАСНЕВСЬКА, спеціально для «ВЗ», м. Львів
