Уперше в історії Організація Об’єднаних Націй готує проведення восени 2018 року Наради високого рівня Генеральної Асамблеї ООН для мобілізації політичної і фінансової підтримки, необхідних для ліквідації епідемії туберкульозу, вирішення проблем діагностики та лікування туберкульозу й особливо його стійких до лікарських засобів форм. Усі ці проблеми стосуються й України, яка, хоч і досягла стабілізації захворюваності на туберкульоз, але епідемії не подолала. Вітчизняним науковцям також є що запропонувати світовій спільноті та людям із тяжкими формами цієї недуги.
Попри спільні зусилля
Анатолій ЯРЕШКО, професор кафедри внутрішньої медицини №3 з фтизіатрією ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», доктор медичних наук, Голова Полтавської обласної спілки фтизіатрівЗа даними розрахунків ВООЗ, у 2016 році у світі захворюваність на туберкульоз зросла до 10,4 млн нових випадків, із них у 600 тис. хворих зареєстровано резистентний туберкульоз, причому у 480 тис. — із множинною резистентністю збудника. Така форма недуги набуває хронічного перебігу, хворі постійно виділяють із мокротинням мікобактерії і стають джерелом їх поширення в навколишньому середовищі, інфікують людей і тварин, створюючи умови для підтримки й поширення епідемії туберкульозу.
Враховуючи складність ситуації з туберкульозом у світі, Стратегія ВООЗ з ліквідації епідемії туберкульозу до 2030 року передбачає підвищення ефективності лікування хворих до 85%, а хворих із резистентним туберкульозом до 70%, що можливо за умови усунення соціальних і економічних причин поширення недуги, а також технологічного прориву в підвищення ефективності лікування туберкульозу, який очікується до 2025 року.
Більше — не означає краще
Стратегічні плани ґрунтуються на розробці нових протитуберкульозних препаратів, 17 із яких перебувають на різних стадіях клінічного випробування, та зміні режимів їх застосування. Ми маємо 75-літній досвід використання хіміо-препаратів у лікуванні хворих на туберкульоз. З появою ізоніазиду та рифампіцину оптимісти сподівалися, що «сторінку інфекційних захворювань буде перегорнуто». Але цього не сталося, сучасна медицина не тільки не подолала епідемії туберкульозу, а й зіткнулася з новою, складнішою проблемою — мультирезистентним і з розширеною резистентністю туберкульозом, що загрожує виникненням якісно нової глобальної епідемії.
Нині на ринку представлені нові протитуберкульозні препарати — бедаквилін і деламанід. Понад 70 років медицина йде шляхом, який починався з ефективного лікування недуги 1-2 препаратами. Сьогодні такі хворі одночасно застосовують 4-5, a при резистентних формах — 6-8 протитуберкульозних препаратів. Змінилися і терміни лікування із 6-10 до 20 місяців. На жаль ні ВООЗ, ні МОЗ України не мають аналітичного центру, який міг би відбирати сучасні наукові досягнення з метою пошуку новітніх технологічних напрямків і рекомендувати їх для подальшого наукового та клінічного дослідження. Час усвідомити, що сама природа змушує шукати нові підходи у формуванні стосунків з мікробним світом.
Без сумніву, антибактеріальні препарати змінили сучасну медицину і відіграють значну роль у боротьбі з багатьма інфекціями, але сьогодні очевидно, що з таким самим успіхом антибактеріальні препарати змінюють і якість мікробного оточення людини, і саму людину. Постійне збільшення кількості препаратів для одночасного прийому й терміну лікування туберкульозу — це не революційний прорив. Половина хворих не витримують такого хіміотерапевтичного навантаження і відмовляються від лікування. Отже, потрібен пошук принципово нових підходів до терапії туберкульозу і його резистентних форм. Таким новим напрямком є хвильові технології.
Не пігулками єдиними
У 2002 році ми вперше застосували інформаційно-хвильову терапію (ІХТ) у поєднанні з протитуберкульозними препаратами.
З метою вивчення ефективності ІХТ у лікуванні туберкульозу проаналізовано 226 історій хворих із деструктивним туберкульозом легень, із яких 168 пацієнтів (контрольна група) отримували стандартну хіміотерапію відповідно до категорії, а у 58 хворих (основна група) стандартна хіміотерапія була доповнена ІХТ. У 41 хворого основної групи був уперше діагностований туберкульоз легень (ВДТБ), у 10 — хронічний резистентний туберкульоз легень (ХТБ) і у 7 — ВІЛ/СНІД-асоційований туберкульоз (ТБ + СНІД). У контрольній групі ВДТБ зафіксовано у 99 пацієнтів, ХТБ — у 54, ВІЛ/СНІД-асоційований туберкульоз — у 15 хворих. Процедуру ІХТ проводили за розробленим нами методом (Деклараційний патент України на винахід №62429 А «Спосіб лікування полірезистентного туберкульозу», 2003 р.). Кількість процедур ІХТ залежала від тяжкості перебігу туберкульозу і бажання хворих.
Згідно з результатами дослідження, у хворих з ВДТБ показники припинення бактеріовиділення були однаковими в обох групах, а показники загоєння каверн у пацієнтів основної групи були на 25,6% вищими, у пацієнтів із ХТБ — на 49,4%, з ВІЛ/СНІД-асоційованим туберкульозом — на 53,4%, ніж у хворих контрольної групи.
Отже, застосування ІХТ у лікуванні резистентного туберкульозу дає можливість досягти вилікування за 3-6 місяців дешевими препаратами 1-го ряду. Вартість лікування одного хворого із чутливим до антибактеріальних препаратів туберкульозом становить близько 1 тис. грн, лікування його резистентних форм — у 200 разів дорожче, а ефективність — на 50% нижча. Нескладно порахувати, що рекомендована технологія лікування туберкульозу дає можливість отримати багатомільйонну економію.
Результати дослідження показали, що ІХТ відновлює чутливість резистентних МБТ до протитуберкульозних препаратів, не має негативних ефектів і протипоказань, посилює сучасну протитуберкульозну терапію, нівелює її побічні реакції, що сприяє досягненню уже сьогодні програмного рівня вилікування хворих на туберкульоз, рекомендованого ВООЗ до 2030 року. Такі результати повністю відповідають настанові ВООЗ «просувати наукові дослідження і розробки, а також забезпечити швидке втілення нових і більш ефективних засобів лікування».
Ліки, які ми призначали пацієнтам, належать до найефективніших протитуберкульозних препаратів, до яких була сформована резистентність МБТ. Якщо практика — це критерій істини, то результати наших клінічних досліджень є доказом того, що хвильові технології лікування — це новітній прорив у медицину майбутнього. ХТЛ не протирічать сучасній антибактеріальній концепції, більше того, виводять її із глухого кута резистентності.
Сьогодні, коли світова спільнота готується до проведення Наради високого вівня ГА ООН з проблем туберкульозу, не можна не дивуватися, що в Україні, де зберігається епідемія туберкульозу, де частота резистентного і ВІЛ/СНІД-асоційованого туберкульозу з кожним роком зростає, МОЗ України, зайняте реформуванням найкращої у світі диспансеризаційної, недофінансованої системи охорони здоров’я, не звертає уваги на сучасні новітні технології, які могли б бути втілені в протокол лікування туберкульозу, за 15 років забезпечити ліквідацію епідемії туберкульозу і відкрити світовій спільноті нові шляхи подолання глобальної епідемії туберкульозу, яка поступово перетворюється у світову загрозу.
