Процес запущено, тож результати не забаряться

Реформа первинної ланки надання медичної допомоги стартувала в різних регіонах одночасно та за приблизно однакових умов, однак результати її реалізації суттєво відрізняються. Так само, як і проблеми, з котрими доводиться стикатися, впроваджуючи зміни на місцях.

План модернізації закладів ПМД виконано

Ольга ТРАЧ, головний спеціаліст відділу лікувально-профілактичної допомоги населенню з організації та надання первинної медичної допомоги Департаменту охорони здоров’я Хмельницької ОДА

Надалі ЦПМСД створювали і в об’єднаних територіальних громадах. На сьогодні на Хмельниччині функціонують 30 центрів ПМСД, з них 5 міських і 5 селищних, решта — районні. Цьогоріч проведено ґрунтовну роботу з формування спроможної мережі закладів охорони здоров’я з надання ПМД населенню області.

Крім того, у цьому році також активно триває реформування закладів охорони здоров’я первинної ланки шляхом автономізації, відбуваються зміни в системі їх фінансування, впроваджується єдина система електронного здоров’я, продовжується підписання лікарями декларацій з населенням. Зокрема, 27 із 30 ЦПМСД завершили процес автономізації та стали комунальними некомерційними підприємствами. 22 центри ПМСД, а також 3 приватні медичні заклади успішно ввійшли в реформу, підписавши угоди з Національною службою здоров’я України. Станом на 12 жовтня цього року близько 750 тис. жителів області, або 59% від загальної кількості населення, обрали свого сімейного лікаря.

Камені спотикання

Звісно, не все було так добре, як може здатися. Одним з найбільших каменів спотикання виявилося питання взаємовідносин закладів охорони здоров’я з органами місцевої влади. Громада — власник комунальних закладів, зокрема й медичних, тож має забезпечити їх матеріально-технічне оснащення відповідно до Табеля, а також ухвалити рішення про автономізацію медичних закладів, оскільки такою є обов’язкова умова підписання угоди з НСЗУ. Автономізувати всі медичні заклади бажано до кінця 2018 року, адже це все одно доведеться робити, але спеціальні спрощені умови діють тільки цьогоріч. Тому багато залежить від усвідомлення місцевими органами влади ступеня відповідальності за стан охорони здоров’я населення.

Також громади повинні долучатися і до вирішення інших проблемних питань ЦПМСД, наприклад, забезпечення медикаментами пільгових категорій населення. Негативу додає й той факт, що попри рекомендації МОЗ відкривати ЦПМСД на території із населенням не менше 30 тис. мешканців, за ініціативи місцевих громад відбувається подрібнення цих закладів та створення їх в ОТГ, а це призводить до додаткових адміністративних витрат. Натомість було б ліпше под­бати про покращення стану територіальних амбулаторій сімейної медицини.

Велику увагу під час реформування первинної ланки приділяють формуванню елект­ронної системи й організації телемедицини. Однак більшість провайдерів, котрі надають послуги зв’язку, не мають можливості забезпечити широкосмуговий інтернет у сільській місцевості, що вкрай актуально для нашої області. Особливо відчутними стали ці проблеми, коли почалося підписання декларацій. Реєстрацію пацієнтів здійснюють у центральному компоненті системи електронного здоров’я e-Health.

Усі ЦПМСД Хмельницької області під’єднані до однієї з медичних інформаційних систем, що входять до e-Health. Проте під час роботи виникають певні труднощі. Скажімо, є проблеми з підключенням деяких сільських лікарських амбулаторій до інтернету, відсутні програмні продукти, котрі забезпечували б сумісність інформаційних систем закладів охорони здоров’я первинного, вторинного та третинного рівнів, не прописані чіткі вимоги до системи електронного здоров’я, що враховували б специфіку зак­ладів вторинного і третинного рівнів.

Але основною проблемою залишається перевантаження серверів медичних інформаційних систем, що створює додаткові труднощі й під час заповнення декларацій, і під час роботи з документами.

Проблемою для Хмельниччини, як дивно це не звучало б, є функціонування потужної мережі ФАПів. По-перше, це збільшує навантаження на місцеві бюджети через утримання середнього медичного персоналу, а по-друге, система потребує впорядкування, що неминуче викличе негативну реакцію населення тих сіл, які обслуговують ФАПи.

Як подолати кадровий дефіцит?

Особливе питання — людський ресурс, оскільки в усій Україні (і Хмельниччина — не виняток) спостерігають дефіцит сімейних лікарів, особливо у сільській місцевості. Зокрема, у ЦПМСД укомплектованість штатних посад сімейних лікарів фізичними особами становить 88%.

Основними причинами кадрових проблем залишаються низька заробітна плата, зниження престижу професії медика, вихід на пенсію значної кількості фахівців перед пенсійною реформою, неможливість забезпечити привабливі для молодих спеціалістів умови проживання та роботи. Вирішення цієї проблеми можливе завдяки створенню сприятливих умов та використанню регіональними органами місцевої влади, зок­рема об’єднаними територіальними громадами, інших важелів економічного стимулювання лікарів. Адже відповідно до процесу децентралізації влади та реформи місцевого самоврядування первинна медична допомога (особливо на селі) підпорядковується об’єднаним територіальним громадам та іншим органам місцевої влади. Сільські громади мають потурбуватися про гарні умови життя й праці лікаря, а гідну заробітну плату повинна забезпечити держава (перші кроки для цього вже зроблені). Кваліфіковані лікарі готові працювати в селах, якщо на додачу до хорошої зарплати вони матимуть житло зі зручностями, належно обладнане робоче місце, додаткові стимули, зокрема позачергове безоплатне виділення земельних ділянок, сприяння в отриманні кредитів і субсидій для будівництва чи придбання житла, компенсацію оплати за житлово-комунальні та послуги зв’язку, обслуговування й експлуатацію автомобільного транспорту, додаткове стимулювання праці та інші фінансові заохочення.

У нашій області частково впроваджена практика здійснення стимулювальних виплат лікарям сільської місцевості, надання житла тощо. Важливо, що нині ми також маємо можливість підвищити рівень заробітної плати медичних працівників завдяки новим виплатам, передбаченим зміною принципу фінансування через укладання договорів з НСЗУ, і це вже відчули наші спеціалісти.

Варто також зазначити, що в рамках виконання Президентської програми «Медична реформа для сільської місцевості» у селах Хмельниччини заплановано будівництво 27 амбулаторій із житлом для лікаря, у тому числі буде відкрито 10 нових амбулаторій, а 17 приміщень спорудять для вже діючих закладів. 18 будівництв відбуватиметься в ОТГ.

Важливим є й питання професійного рівня сімейних лікарів. Так, ці фахівці проходять додипломну підготовку у вищих медичних навчальних закладах упродовж 6 років і в інтернатурі протягом 2. Програма їх навчання в інтернатурі включає вивчення 16 різноманітних медичних спеціальностей. Звичайно, говорити про завершення професійного формування неможливо, і сімейний лікар, як і фахівці інших спеціальностей, постійно продовжує своє навчання, відвідуючи цикли тематичного удосконалення, конференції, тренінги, семінари тощо. Велике значення також мають самоосвіта й практичний дос­від роботи. Можу з усією відповідальністю стверджувати, що рівень знань сьогоднішніх сімейних лікарів суттєво вищий, ніж був на старті впровадження сімейної медицини у вітчизняну практику.

Працювати по-новому

Як на мене, сімейні лікарі є найбільш недооціненими як у суспільстві загалом, так і в медичній спільноті зокрема. Саме сімейний лікар здатен вирішити більшість проблем, із якими до них звернулися пацієнти, а отже, зберегти ресурси вторинної та третинної ланок медичної допомоги, та й самого пацієнта також (час, витрачений на відвідування «вузьких» спеціалістів, кошти, витрачені на дорогу та часом не завжди потрібні аналізи, тощо). Тому змін у роботі первинної ланки надання медичної допомоги медики очікували найбільше.

Працювати сімейним лікарям наразі стає легше. Правила гри відомі, причому як медикам, так і пацієнтам. Унормовується маршрут пацієнта, тобто він знає, що спершу варто звернутися до свого сімейного лікаря, а не проявляти ініціативу й іти одразу до «вузького» спеціаліста. Легше стало й вести документацію, зокрема після налаштування стабільної роботи системи електронного здоров’я e-Health та відміни Міністерством охорони здоров’я деяких статистичних форм суттєво зменшиться «паперове» навантаження на медика, що значно зекономить його час. Узагалі, великий обсяг роботи, яку виконують сімейні лікарі, раніше не враховували, нині ж відбувається зміна підходів до виконання обов’язків.

Але найбільшими перевагами, на які очікують ліка­­­рі, є значне підвищення заробітної плати, котре обіцяє принцип «Гроші ходять за пацієнтом», та відміна тарифних сіток і штатних розписів в автономізованих медичних закладах. Зарплата лікаря первинної ланки залежатиме винятково від кількості пацієнтів та фахової спроможності. А це, своєю чергою, запустить «ланцюгову реакцію» підвищення кваліфікації та зосередження уваги на профілактиці недуг, що, зрештою, сприятиме поліпшенню загального стану здоров’я населення України. А саме цього ми й прагнемо.

Інна ЛЕВІНСЬКА, спеціально для «ВЗ»