Вітчизняні виробники витісняють західних конкурентів, нарощують виробництво і прокладають шлях до європейського й азійського споживача. Оговтавшись від кризи 2008-2009 років, український фармацевтичний ринок знову демонструє зростання. Обсяг продажів фармпродукції у 2017 році збільшився на 20% — до 70 млрд грн, а в натуральному вираженні зростання становить 7% — до 1,224 млрд упаковок. І левову частку цього фармацевтичного пирога розділили між собою українські фармкомпанії. Зокрема, якщо у 2010 році найбільші вітчизняні виробники займали лише 54,5% ринку в натуральному вираженні, у 2014- му — 68%, то у 2017-му — вже 73,5%.
«Зараз Україна отримала історичний шанс позбутися залежності від іноземних ліків і розвинути внутрішнє виробництво», — говорить генеральний директор ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» Світлана Діденко.
Сплеск продажів експерти пояснюють як більшою купівельною спроможністю населення, так і природним бажанням заощадити, купуючи доступніші за ціною українські ліки.
Головна перевага українських препаратів — їх вартість. За даними дослідження «Фармацевтика України. Інфографічний атлас», підготовленого компанією Top Lead за підтримки проекту BusinessViews, Торгово-промислової палати України, юридичної компанії AEQUO та ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», українські препарати дешевші за іноземні аналоги у 4-16 разів.
При цьому вітчизняні компанії не тільки витісняють з ринку західних конкурентів, а й виходять грати на їх полі, тим самим покращуючи статистику продажів. Сьогодні про українські таблетки і сиропи знають жителі 81 країни світу. І хоча вітчизняним фармацевтам ще не вдалося досягти докризових показників, у 2017 році вони взяли чергову висоту: експортували препаратів на 192 млн дол., що на чверть більше, ніж два роки тому.
Усього за 10 років, з 2007 по 2017 рік, українські фармацевтичні компанії збільшили обсяг продажів у 9 разів: із 3,3 до 26 млрд грн. «Вдумайтеся: індустрія в Україні зросла у 9 разів! Я хочу почути, які ще галузі в Україні могли зробити такий ривок, при цьому створюючи складну додану вартість і залучаючи велику кількість кваліфікованих співробітників?» — ставить риторичне питання Голова виконавчої ради управляючої компанії ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» Дмитро Шимків.
Прорвалися
Голова Комітету охорони здоров’я Європейської бізнес-асоціації (ЕВА) Георгій Вікторов зазирає в недалеке минуле. Він розповідає, що у 1990-х роках національний фармринок на 80% задовольнявся імпортними лікарськими засобами, якщо рахувати його в натуральному вираженні, в упаковках. Місцеве виробництво становило лише 20%.
Навіть 9 років тому лідерами українського ринку ліків були іноземні виробники. Верхівку рейтингу за обсягами продажів утримувала німецька компанія Berlin-Chemie, а в топ-10 входили лише 3 вітчизняні виробники. Але у 2010 році, коли девальвація гривні вдарила по позиціях іноземних компаній, відбулася зміна гравців. Обвал курсу у 2014 році тільки зміцнив позиції українських фармацевтів. У п’ятірку лідерів увійшли 4 вітчизняні виробники: «Фармак», «Артеріум», «Дарниця» і Zdorovje Group. Єдиний іноземець у цій піраміді переможців — французька Sanofi.
Між українськими виробниками також існує серйозна конкуренція. Ліцензію на виробництво ліків в Україні мають 115 компаній, левова частка яких (77%) прибуткові. Фармацевтичний сектор чи не єдиний на українському ринку, де багато гравців і відсутня монополія. Жодна компанія не може похвалитися часткою ринку більше 6%, а 10 найбільших виробників контролюють лише третину всього фармацевтичного пирога. Вирватися в лідери українським фармацевтам допомогло коливання курсу долара, через що імпортні ліки виявилися непідйомними за ціною, а також вихід на нові ринки — Південно-Східної Азії, Близького і Далекого Сходу, Африки, Латинської Америки.
Розповідаючи про прорив галузі, генеральний директор ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» Світлана Діденко зазначає: у регіони Південно-Східної Азії складно прорватися, оскільки всім бажаючим виставляють довгий список вимог до гарантій якості. Експортна стратегія, що стосується нових ринків, — це теж крок у невідомість (такі проекти тривають 2-5 років), але воно того варте.
Георгій Вікторов із ЕВА наголошує: український ринок хоча й маленький, але може бути привабливим для закордонної фарми, якщо виробничі майданчики матимуть можливість працювати не тільки на внутрішнього користувача, а й на ринки країн СНД, Східної, Центральної та навіть Західної Європи. «Потенціал велетенський, — говорить Георгій Вікторов. — Ринок охоплює 280-300 млн осіб, але, на жаль, це великий ринок бідних людей».
Українці дійсно витрачають на ліки менше, ніж європейці й американці. Якщо мешканець України в середньому споживає ліків на 62 дол. у рік, то в Естонії цей показник становить 244 дол., у Великій Британії — 383 дол., а в Канаді — 587 дол.
Крім зарубіжжя розвиток вітчизняного фармринку стимулюють прозорі правила гри, якими вони стають тепер. Останні 20 років закупівлі препаратів для лікування онкозахворювань, туберкульозу, ВІЛ-інфекції і гепатиту відбувалися немовби в глибокій тіні — ідеальному середовищі для угод з корупційною доданою рентою. До нової програми реімбурсації (повна або часткова компенсація вартості ліків державою) з моменту запуску вже приєдналися 43 виробники і більше 6 тис. аптек. За словами директора з маркетингу ПАТ «Фармак» Сусанни Халілової, програма реімбурсації вплинула на попит засобів для лікування цукрового діабету та серцево-судинних захворювань.
Утім, більшу частину ліків українці, на відміну від населення країн з розвиненою страховою медициною, купують за власні кошти. У 2017 році у роздріб було продано 87% усіх лікарських засобів, а на госпітальні закупівлі припало всього 13%. Це означає, що левова частка коштів надходить фармацевтам безпосередньо з кишень пацієнтів.
При цьому українці витрачають мільярди гривень на препарати з недоведеною ефективністю, які західна медицина не визнає, а іноді й суворо забороняє до застосування. Головним порадником у цьому питанні стає не лікар, а сусіди, родичі та телевізор. Незважаючи на те що найчастіше причиною летального наслідку в Україні стають серцево-судинні та онкологічні захворювання, а також хвороби органів дихання, найбільші обсяги продажів не у препаратів від цих недуг, а в засобів, що впливають на травну систему і метаболізм, протизапальних, знеболювальних і протизастудних.
В економічно розвинених країнах у структурі продажів лідирують кардіологічні й онкологічні препарати, а також інші засоби від неінфекційних хвороб, що відповідає тамтешній структурі захворюваності.
Разом зі світом
«Зростання виробництва і споживання фармпродукції — світовий тренд», — наголошують автори дослідження «Фармацевтика України. Інфографічний атлас». Глобальний фармацевтичний ринок щорічно зростає на 5-6% і згідно з прогнозами за 2017-2021 роки збільшиться на 34% — до 1,5 трлн дол. Майже чверть цього приросту дадуть країни, де розвиваються фармацевтичні ринки.
Чинних патентів на відомі препарати у світі стає все менше — цей тренд називають патентним обривом (patent cliff). А це означає, що країни відкривають для себе нові можливості для конкуренції, зокрема у виробництві генериків — копій дорогого імпорту. Для українських виробників це хороша новина, оскільки вони орієнтуються насамперед на генерики. Крім того, експерти ринку констатують, що останніми роками вітчизняні фармацевтичні компанії піднялися до міжнародного рівня і привели виробництво у відповідність до глобальних стандартів, за якими працюють їх закордонні колеги. При цьому, маючи можливість економити на дорогих розробках, робочій силі й енергоносіях, вони отримують фору в ціні. Наприклад, якщо в 2017 році одна упаковка імпортних ліків в середньому коштувала 128 грн, то українських — 31 грн.
Українська фарма може не лише конкурувати з іноземною, а й співпрацювати з нею. Зокрема, Дмитро Шимків бачить великі перспективи в налагодженні контрактного виробництва, коли іноземний власник патенту на продукт або технологію розміщує замовлення на виготовлення цього продукту на українському підприємстві. Утім, вітчизняні фармацевти здатні не тільки копіювати імпортні технології: сьогодні в Україні проводиться понад 400 клінічних досліджень. Також тривають переговори про спільну розробку інноваційних препаратів. «Український фармбізнес має можливості, амбіції і ресурси стати міжнародним», — переконаний він.
Очільниця ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» Світлана Діденко переконана: за умови істотного розширення державної програми «Доступні ліки» вона може стати додатковим стимулом розвитку українського фармринку. Проте у 2017 році частка цієї програми в загальній структурі ринку становила близько 1%, і в бюджеті на 2019-й на реімбурсацію також передбачена незначна сума, тому вона не сколихне ринок.
Фармацевти очікують, що МОЗ доповнить сучасними ефективними препаратами Національний перелік основних лікарських засобів, на якому ґрунтується програма «Доступні ліки». Зараз Перелік включає застарілі препарати. Через це фармкомпанії не можуть зняти з виробництва «ретро-таблетки», а пацієнти змушені ними лікуватися.
Але головна умова якісного розвитку фармацевтичного ринку України — зростання добробуту населення. «ВВП на душу населення повинен бути не 2,3 тис. дол., як зараз, а 15 тис. дол., — говорить Георгій Вікторов. — Тоді зміняться ландшафт і список затребуваних лікарських засобів».
За матеріалами онлайн-видання «Новое время»