На початку грудня Уряд ухвалив Стратегію забезпечення населення ліками до 2025 року, розроблену на підставі рекомендацій ВООЗ. З прийняттям цього документа МОЗ найближчі 6 років впроваджуватиме стратегії та механізми, що гарантуватимуть якість ліків, забезпечать можливості субсидування дороговартісного лікування та створять передумови для зниження цін на ліки. Завдання Стратегії відповідають Цілям сталого розвитку на 2016-2030 роки, затвердженим на 70-й сесії Генеральної Асамблеї ООН. Крім того, прийнятий документ передбачає гармонізацію законодавства України із законодавством ЄС, що сприятиме гарантуванню безпечності застосування лікарських засобів.
ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ СТРАТЕГІЇ:
- забезпечити якісний та раціональний відбір лікарських засобів до Національного переліку основних лікарських засобів та пакета медичних гарантій;
- розвивати програму «Доступні ліки»;
- удосконалити систему державного регулювання цін на лікарські засоби;
- започаткувати роботу агенції з оцінки медичних технологій;
- посилити конкуренцію на ринку між виробниками, дистриб’юторами й аптеками;
- удосконалити систему постачання препаратів;
- покращити доступ населення до інновацій у сфері охорони здоров’я;
- врегулювати питання патентів на виробництво лікарських засобів;
- започаткувати роботу централізованої закупівельної агенції;
- оптимізувати процес публічних закупівель лікарських засобів, їх розподілу та постачання з урахуванням фактичних потреб, а також вдосконалити розрахунок потреб медзакладів у ліках через систему постійного моніторингу.
Стратегією передбачається, що офіційна інформація про ефективність та безпечність лікарських засобів буде максимально доступною, а фізичний доступ пацієнтів до ліків — необмежений. Зокрема, у документі прописано: приміщення аптечних закладів мають бути оснащені необхідними пандусами для осіб з інвалідністю та маломобільних людей.
РЕАЛІЗАЦІЯ СТРАТЕГІЇ ДАСТЬ ЗМОГУ:
- підвищити показники здоров’я українців і рівень доступу до якісних, ефективних і безпечних лікарських засобів;
- знизити витрати людей на ліки та підвищити рівень їх забезпечення лікарськими засобами державою;
- забезпечити раціональне застосування лікарських засобів відповідно до клінічних потреб пацієнтів;
- розробити ефективний механізм розподілу коштів державного та місцевих бюджетів на забезпечення населення лікарськими засобами;
- розширити доступ населення до суспільно-важливої інформації про лікарські засоби;
- залучити іноземні інвестиції в рамках проведення клінічних випробувань на базі вітчизняних закладів охорони здоров’я.
На відміну від МОЗ, президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів Віктор Сердюк не надто оптимістично ставиться до прийняття документа. На його думку, більшість із пунктів Стратегії уже частково впроваджено, щоправда, лише в теорії: Національний перелік ліків засобів розроблено і включено до нього застарілі та нікому не потрібні препарати, а програму «Доступні ліки» розширено (наступного року на реімбурсацію передбачено 1 млрд грн), хоча цих коштів все одно недостатньо. Причому Віктор Сердюк наголошує: у Стратегії є багато корисних новацій, але немає плану їх реалізації, як-от щодо паралельного імпорту — завезення ліків неофіційними представниками компанії.
Голова правління Союзу споживачів медичних послуг, лікарських засобів та виробів медичного призначення Владислав Онищенко також налаштований досить скептично: «У прийнятій Стратегії наведені практично всі елементи Національної політики лікарських засобів (над її розробкою працювали ще у 2016 році — ред.). Зводиться вона до трьох моментів: по-перше, ефективність, безпечність і якість препаратів; по-друге, фізична та економічна доступність; по-третє, раціональне застосування. І жодного із цих принципів на сьогодні не виконали і не виконують».
За матеріалами офіційного веб-сайту МОЗ України та онлайн-видання «Новое время»