23 листопада цього року в Українському національному інформаційному агентстві Укрінформ відбувся круглий стіл на тему «Гіпертонічна хвороба: небезпеки, лікування, зниження цін на медичні препарати».
У заході взяли участь: начальник Головного управління охорони здоров’я КМДА Віталій Мохорєв; головний спеціаліст із кардіології ГУОЗ КМДА Леонід Кушнір; головний спеціаліст із терапії ГУОЗ КМДА Марина Олійник; головний спеціаліст із медицини невідкладних станів ГУОЗ КМДА Анатолій Вершигора та керівник КП «Фармація» Олег Клімов.
Мета, суть і механізм реімбурсації
«Актуальність цієї теми зайве доводити. На сьогодні проблема серцево-судинних захворювань є актуальною в усьому світі, — зазначив Віталій Мохорєв. — Зокрема, в Україні смертність від ускладнень цих хвороб посідає перше місце. Мовою цифр — це близько 73-75% від усіх причин смерті. Отже наразі ми говоритимемо про те, як можна і потрібно запобігати таким ускладненням, як інсульти, інфаркти тощо, а також про те, які державні програми покликані сприяти профілактиці та лікуванню подібних станів. Хочу наголосити, що насамперед держава дбає про те, аби і профілактика, і лікування цих тяжких хвороб були доступними громадянам. Саме з цією метою в Україні впроваджено реімбурсацію на препарати для лікування гіпертонічної хвороби. Цей проект започаткований відомою постановою № 340 КМ України «Про реалізацію пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб із гіпертонічною хворобою».
Зараз ми спостерігаємо його практичну реалізацію в усіх регіонах України. Мені особисто приємно повідомити, що Київ у цьому плані є піонером.
Отже, з 1 листопада цього року в столиці розпочато впровадження Другого етапу проекту. Механізм часткового відшкодування вартості ліків поширюється на генеричні лікарські засоби для лікування гіпертонії та поширюється на 7 міжнародних непатентованих назв ЛЗ у вигляді таблеток та капсул: еналаприл, лізиноприл, бісопролол, метопролол, небіволол, амлодипін, ніфедипін (це близько 250 найменувань ЛЗ різних виробників).
Яка сума відшкодовується
Відшкодування вартості ліків відбувається за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. Пацієнт сплачує різницю між фактичною роздрібною ціною, встановленою на момент придбання препарату, та референтною ціною, затвердженою МОЗ України.
Як і хто може виписати рецепт
Препарати відпускаються за рецептами, які виписують лікарі на бланках форми №1 (ф-1), завірених печаткою ЛПЗ, із зазначенням міжнародної непатентованої назви, визначенням дози.
Виписати такий рецепт може лікар первинної ланки (терапевт, педіатр, сімейний лікар) та лікар-кардіолог.
Рецепт є дійсним протягом одного місяця з моменту виписування та зберігається в аптечному закладі.
Де можна придбати ліки за пільговим рецептом
«Зараз до проекту залучено КП «Фармація», але ми працюємо над тим, аби залучити до участі в ньому якомога більшу кількість аптечних закладів міста. Наразі у Києві 95 (майже по 10 на кожен район) аптек здійснює відпуск ліків за такими рецептами», — повідомив Віталій Мохорєв.
Керівник КП «Фармація» Олег Клімов своєю чергою повідомив: «Комунальне підприємство «Фармація» тільки за півроку надало населенню знижок за рахунок діяльності на 8,5 млн грн. Можна вважати, що ці гроші ми вклали в здоров’я української нації. Щойно стартував проект, ми відразу ж залучилися до його реалізації. Крім того, відпрацювали цілий ряд соціальних проектів: наші аптечні заклади оснащено апаратами для вимірювання артеріального тиску, якими безплатно можуть скористатися громадяни — послуга вельми популярна. Спільно з банком «Хрещатик» ми також запровадили надання пільгового кредиту незахищеним верствам населення для отримання потрібних лікарських препаратів і приладів, у тому числі на придбання тонометрів тощо. На мій погляд, проблема полягає тільки в одному — наше населення втратило звичку купувати ліки за рецептом».
Небезпеки і ризики гіпертонії
Головний спеціаліст із кардіології ГУОЗ КМДА Леонід Кушнір нагадав присутнім про основні ризики, які несе в собі ця хвороба, і особливо недбале ставлення до неї: «Стандарти діагностики артеріальної гіпертензії добре відомі лікарям (стійкі, а не ситуаційні, показники –140 і вище на 90 і вище мм рт. ст.). Тож, діагностувавши АГ, лікар має встановити її причини і надати відповідні рекомендації щодо лікування. Гіпертонія — досить поширене захворювання: у країнах ЄС від нього страждає 30% дорослого населення. Зокрема у Києві 29,9% дорослого населення — гіпертоніки. Отже лікар повинен роз’яснювати пацієнтам, що явище гіпертензії не минає саме по собі і важливо тримати свій тиск під контролем, вчасно приймати ліки, аби не допустити розвитку ускладнень — крім тих, що вже згадувалися, це — хронічна серцева недостатність, ниркова недостатність (причина «первинної» зморщеної нирки — стійка АГ), ураження зору (багато людей сліпнуть через АГ). Часто мішенню АГ є великі судини. Ми знаємо про таку серйозну загрозу, як аневризма аорти (у таких випадках, як правило, доводиться протезувати аорту, що є дуже дороговартісною процедурою).
Таким чином, з одного боку, ми бачимо, що це грізне захворювання є причиною багатьох серйозних ускладнень, а з іншого — його профілактика абсолютно доступна та ефективна. Отже потрібно інформувати людей про потребу систематичного (часто пожиттєвого) прийому ліків. Дуже важливим є той факт, що частину витрат на ліки бере на себе держава, адже багато хто з пацієнтів не отримували належного лікування саме через фінансовий чинник».
Про основні помилки пацієнтів щодо гіпертонії
Головний спеціаліст із медицини невідкладних станів ГУОЗ КМДА Анатолій Вершигора: «Швидка допомога, як правило, має справу з пацієнтами, які несумлінно ставляться до свого здоров’я. «Погано гіпертоніку», як причина для виклику карети швидкої допомоги, — одна з найпоширеніших, принаймні у великих містах. Більша частина з числа таких пацієнтів не має у своїй домашній аптечці апарату для вимірювання тиску (попри те, що АГ було діагностовано раніше). Тож завдання лікарів — пояснити людям з АГ потребу регулярного моніторингу АТ, адже відомо, що керуватися тільки самопочуттям не можна, адже 125/90 мм рт. ст. може спричинити нестерпний головний біль, у той же час 220/127 мм рт. ст. людина інколи і не відчуває.
Ще одна поширена помилка пацієнтів — неконтрольований прийом ліків. Тож лікарі повинні не лінуватися пояснювати, що прийом препарату має відбуватися так, як призначив лікар, в один і той самий час щоденно! Потрібно також звертати увагу пацієнтів на потребу лікування супутніх захворювань, регулярного огляду лікарем, здорового способу життя тощо».
Лікар–пацієнт: свідоме співробітництво
Щодо планового лікування гіпертонії, головний спеціаліст з терапії ГУОЗ КМДА Марина Олійник наголосила на актуальному питанні ефективної взаємодії в процесі лікування між лікарем та пацієнтом: «Я б сказала, що потрібно правильно розуміти очікування: пацієнт від лікаря — коректного лікування (та можливість отримати потрібні препарати дешевше), лікар від пацієнта — свідомого співробітництва у цьому процесі. Рецептурна форма призначення препаратів для лікування цієї хвороби, крім того, що зменшує фінансові витрати пацієнта, ще й спонукатиме його до регулярного відвідування лікаря. Постійний контакт між лікарем і пацієнтом є дуже важливим. Адже навіть встановлення діагнозу «гіпертонія» передбачає певну медичну процедуру: об’єктивний огляд пацієнта, певні інструментарні та лабораторні дообстеження, як мінімум — ЕКГ та огляд очного дна».
На останок начальник Головного управління охорони здоров’я КМДА Віталій Мохорєв повідомив, що уряд зараз розглядає аналогічний проект реімбурсації на лікування цукрового діабету.
Тетяна СТАСЕНКО, «ВЗ»
