Ситуація, що склалася сьогодні в медицині, непроста. З одного боку, постійно зростає попит на якісні медичні послуги, збільшуються особисті витрати людей на охорону здоров’я, а от чи задоволені пацієнти тим, що отримують? Чинна система охорони здоров’я не може задовольнити очікування населення. Тож настав час лікарям взяти це питання під свій контроль. Чотири місяці тому була створена «Асоціація медичних організацій». Це новий досвід для організацій, які працюють у сфері надання медичних послуг та медичної допомоги. Про те, що пропонується їхнім членам, про її цілі і засоби ми говорили з Головою Правління Олексієм Володимировичем Івахненком.
ВЗ На чий досвід ви орієнтувалися при створенні асоціації?
За взірець ми взяли досвід Росії — створення саморегулюючих організацій (СРО). Там прийнято Федеральний Закон, який регламентує їх діяльність. У Росії саморегулююча організація розробляє і встановлює правила професійної діяльності і контролює дотримання цих правил. У разі СРО стандарти і правила йдуть не «зверху», а розробляються і впроваджуються членами організації. У той же час члени СРО можуть встановлювати і більш вимогливі стандарти, ніж державні. В Україні в багатьох галузях уже фактично діє саморегулювання, а в медицині, на жаль, ні.
ВЗ Хто може стати членом асоціації?
Будь-яка організація (юридична особа) незалежно від форми власності. У цьому її принадність.
ВЗ Розкажіть докладніше про цілі і функції вашої асоціації
Основна мета — об’єднати зусилля всіх, кому не байдужа ситуація з медициною в нашій країні. Основних функцій кілька. По-перше, ми маємо забезпечувати захист прав окремого лікаря чи медичної установи. Асоціація бере на себе досудове врегулювання медичних спорів. Про що мова? З одного боку, ми стикаємося зі споживчим екстремізмом, коли пацієнт вимагає від лікаря компенсації за лікарську помилку, якої він не здійснював. Такі випадки особливо часто спостерігаються в стоматології або пластичній хірургії. І варіанти безкоштовного повторного лікування пацієнтів не завжди влаштовують. Вони вимагають матеріальну компенсацію.
Бувають випадки ще гірші, коли пацієнт залишився не задоволений і вимагає повернення коштів. І клініка йде на це, щоб не роздувати скандал. Я особисто спостерігав ситуацію, коли керівництво однієї медичної організації повернуло пацієнту гроші і підписало з ним угоду щодо відсутності претензій. Вона ж і послужила основним доказом у суді того, що ця організація зробила помилку. Тепер пацієнт вимагав грошей вже за компенсацію моральних витрат.
З іншого боку, лікарі — люди, і їм також властиво помилятися. Наше завдання спершу надати допомогу доктору в тому випадку, коли він «спіткнувся», а потім вказати на помилки. І якщо їх усунення потребує витрат, то несе їх лікар, але аналіз та досудове врегулювання цих моментів бере на себе асоціація. Наша експертиза не буде основоположною і остаточною в суді. Але ми можемо виступити другою думкою в цьому питанні. І чим більше наших колег є членами організації, тим сильніші ми і наш голос.
Однак ми беремо на себе не лише юридичний захист. Існує певна бюрократична система, яка не пов’язана безпосередньо з медициною, але вимагає величезних матеріальних і моральних витрат. Наприклад, система акредитації, яку кожна медична організація зобов’язана проходити кожні 3 роки. Це не проста процедура і вимагає узгодження великої кількості документів, починаючи від «діалогів» з санстанцією, закінчуючи проходженням акредитаційної експертизи. І коли збір документів добігає кінця, розумієш, що для їх зберігання потрібна окрема кімната. Через 3 роки доводиться проходити всі кола пекла заново. В рамках асоціації реалізований не тільки механізм підготовки до акредитації та проходження формальної перевірки документів, але й механізм безперервного дотримання стандартів і професійних правил. Тобто, будучи членом асоціації, медичний центр отримує організаційну та інформаційну допомогу, а Головний лікар (і інвестор) може бути впевнений — у нього в клініці дотримуються всіх належних медичних стандартів. У той же час кожен медичний центр має право вносити свої пропозиції щодо поліпшення організаційних та правових питань, а асоціація може ініціювати зміну нормативних актів. Теж саме стосується процедури отримання ліцензій або її переоформлення.
Асоціація — це акумулятор досвіду і знань усіх членів і партнерів, який може бути своєчасно застосований на будь-якому етапі становлення і розвитку установи охорони здоров’я.
Друга наша функція — інформаційна та освітня підтримка членів асоціації та інших суб’єктів медичної галузі.
ВЗ Яким чином ви плануєте проводити освітні програми?
Днями ми підписали Угоду про спів-працю з подібними організаціями Москви, Санкт-Петербурга та Нижнього Новгорода, які вже накопичили величезний досвід — ми заручилися їхньою підтримкою і допомогою. Предметом Угоди є співробітництво, спрямоване на підвищення якості та доступності медичних послуг, координацію діяльності приватних медичних закладів — членів асоціацій; захист колективних прав та представлення законних інтересів, у тому числі майнових, розширення інформаційного простору для обміну досвідом між членами асоціацій і т.д. Але окрім цього, Угода передбачає сприяння обміну досвідом, професійній перепідготовці та підвищенню кваліфікації лікарів-членів наших організацій. Окремо скажу про поширення і впровадження передових медичних технологій. Практикуючому лікарю важливо бути в курсі таких подій, але за браком часу, коштів або доступу до такої інформації більшість колег дізнаються про «ноу-хау» в медицині запізно. Ми зі свого боку забезпечимо членів асоціації своєчасною та актуальною інформацією, яка буде корисна для їхньої практичної діяльності.
ВЗ Чи передбачене спілкування з обміну досвідом для членів асоціації?
На жаль, в Україні відсутні умови для професійного, неформального та особистісного спілкування лікарів. Єдина можливість — це періодичні виставки та конгреси. Однак, ці заходи, по-перше, проходять нечасто, по-друге, вузькоспеціалізовані, по-третє, організаційно незручні для комфортного професійного діалогу між собою. За звичаєм, стоматологи завжди спілкувалися зі стоматологами, косметологи з косметологами, урологи з урологами і т.д., а директори і головні лікарі медичних організацій рідко мали можливість обговорити свої проблеми зі своїми колегами і конкурентами у неофіційній обстановці, за келихом шампанського або чашкою чаю. Наша асоціація припускає об’єднання керівників сфери медичних послуг та індустрії краси, виробництва та продажу обладнання, медичних та фармацевтичних препаратів, представників провідних професійних журналів. І, звичайно, всі вони матимуть змогу вільно спілкуватися під час організованих нами заходів.
ВЗ Така діяльність вимагає фінансових витрат. Як Ви плануєте їх відшкодувати?
Наша асоціація не передбачає комерційної діяльністі. Проте існують членські внески — досить гуманні, до речі. З цих коштів і формується бюджет асоціації. У Росії, між іншим, члени подібних асоціацій платять набагато більше. Але ми зупинилися на посильній, на наш погляд, сумі, бо хочемо, щоб членом нашої асоціації могла стати будь-яка організація незалежно від кількості працюючих в ній лікарів.
Тетяна ПРИХОДЬКО, «ВЗ»
КОМЕНТАР
Кристина Будаєва,
юрист-консультант «Асоціації медичних організацій»:
— Чинним законодавством передбачене самоврядування та самоорганізація практикуючих лікарів і установ охорони здоров’я. Наприклад, ст. 4 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» передбачає децентралізацію державного управління, розвиток самоврядування закладів та самостійності працівників охорони здоров’я на договірній і правовій основі. Програма економічних реформ на 2012-2014 роки, затверджена Президентом України, «Заможне суспільство, конкурентна економіка, ефективна держава» передбачає підвищення стандартів життя, якості та доступності медичних послуг, оптимізацію системи фінансування охорони здоров’я через створення страхової медицини, популяризацію здорового способу життя. Дана програма однозначно передбачає впровадження та удосконалення стандартів, контролю якості роботи медичних закладів, що дає підставу говорити про більш вимогливе ставлення до діяльності установ охорони здоров’я.
У той же час державний механізм документарного контролю часто не життєздатний. Норми, спущені «згори», не завжди ефективні і, як правило, дотримуються лише формально. Проблемні відносини «лікар-пацієнт-держава», мізерна зарплата лікарів (що позначається на вартості лікування ), спад професійного рейтингу лікарської спеціальності та неефективний державний регуляторний механізм — привід оцінити можливості, які надає самоврядування. Адже це незалежні центри оцінювання якості медичних послуг, це ініціативна діяльність з розробки та дотримання професійних стандартів і правил. При цьому контроль в рамках саморегулюючої асоціації буде більш ефективний і відкритий, адже члени такої асоціації швидше поділяться проблемами з колегами, ніж з будь-яким чиновником.
