Чи підставлять громади плечі медицині?

Паралельно з реформуванням первинної ланки медицини в Україні триває процес децентралізації, у результаті чого громади не просто отримують більші повноваження, зокрема щодо розподілу коштів — на них лягає більша відповідальність за всі процеси, котрі відбуваються на їх території. Як ці нововведення переплітаються і чи здатна співпраця громад і медиків підвищити якість надання медичної допомоги населенню, передусім сільському?

Буковина

Юрій ЛЕСЮК, заступник директора Департаменту охорони здоров’я Чернівецької ОДА

Цьогоріч основне джерело матеріального забезпечення первинки — кошти з державного бюджету у вигляді медичної субвенції. А з другого півріччя центри первинної медичної допомоги, кот­рі уклали угоду з НСЗУ, почали отримувати гроші за кожну підписану з пацієнтом декларацію. Тобто на сьогодні фінансування вистачає. З 1 січня 2019 року вказані заклади одержуватимуть й субвенцію від держави — такий своєрідний бонус. Ті ж лікувальні установи первинки, які не підписали угоди з НСЗУ, фінансуватимуться за кошти місцевих бюджетів, котрих може не вистачити.

Я спілкувався з представниками місцевих органів влади. У деяких населених пунктах уже розглядають питання закриття ФАПів, бо медичну допомогу все-таки повинен надавати лікар. ФАП же — цей пережиток минулого — потребує витрат на комунальні послуги, обладнання тощо. На мою думку, доцільніше замість ФАПів створювати пункти здоров’я, у яких двічі на тиждень, згідно з графіком, прийматиме лікар. А хворого в разі потреби везти в те село, де є амбулаторія і де йому нададуть необхідну лікарську допомогу.

Сьогодні зрозуміло, що повністю забезпечити медицину малочисельні громади не зможуть. Наприклад, у Путильському районі Чернівецької області таких дві: Конятинська й Усть-Путильська. Оскільки вони дуже віддалені від великих населених пунктів, то й вирішили створити свої медзаклади. Наразі триває етап підписання ліцензії. Однак Департамент охорони здоров’я Чернівецької ОДА не підтримує такого рішення, бо ми не впевнені, що ці громади зможуть забезпечити лікувальні установи всім необхідним.

Об’єднані територіальні громади Чернівецької області активно шукають додаткові кошти на утримання медичних закладів. І в цьому їм допомагає Чернівецький центр розвитку місцевого самоврядування. За його сприяння кілька ОТГ отримали гранти в межах проекту «U-LEAD з Європою». Було проводено семінари щодо роботи із системою e-Health, з підвищення кваліфікації лікарів, реалізовано грантовий проект із забезпечення закладів первинної медичної допомоги Мамализької ОТГ обладнанням. Амбулаторії сіл Драниця, Мамалига, Подвірне, Стальнівці, Станиця та Балківці одержали медичну апаратуру на майже 100 тис. грн. Зокрема, це біохімічні аналізатори, прилади для електрофорезу, небулайзери, тубус-кварц, пересувні медичні ширми тощо.

Ще однією альтернативою співфінансування медичних послуг є створення при закладах первинки лікарняних кас. Наприклад, при Сторожинецькій центральній районній лікарні така каса працює майже 20 років. Згідно з положенням про її роботу зібрані кошти можна витрачати винятково на придбання препаратів для членів каси, які лікуються в стаціонарі районної лікарні. Подібної моделі співфінансування у закладах первинної медико-санітарної допомоги ми ніколи не використовували, однак вважаю, що розвиток і впровадження такого шляху забезпечення коштами хворих якраз на часі.

Після 1 січня 2019 року відповідно до кількості підписаних декларацій буде переглянуто мережу закладів охорони здоров’я Чернівецької області. Насправді реформування галузі на первинці не залежить від процесу децентралізації, оскільки на розвиток мережі впливає насамперед кількість підписаних декларацій. Якщо в тому чи іншому закладі їх буде недостатньо, звертатимемося до органів місцевої влади, щоб вони реагували на ситуацію. Розуміємо: амбулаторія, де підписано тільки 1000 декларацій, не зможе нормально й повноцінно працювати. Тоді прийматимемо рішення про об’єднання двох амбулаторій в одну. Лікар не схоче працювати за 5-7 тис. грн на місяць, якщо в сусідньому селі його колега отримуватиме 15 тис. грн. Тут спряцює пряма грошова мотивація, власне, на це й була спрямована медична реформа.

Запоріжжя

Вікторія КЛИМЕНКО, директор Департаменту охорони здоров’я Запорізької ОДА

Але крім позитивних є й негативні фактори — недостатній рівень фінансування й неукомплектованість штатних посад лікарів. На жаль, обмеженість власних ресурсів та значне навантаження на бюджет не дають змоги громадам самостійно і в повному обсязі забезпечити достатній рівень фінансування підпорядкованих закладів охорони здоров’я. Тому вони і вишукують можливості залучити додаткові кошти для подальшого фінансування медустанов. У деяких громадах здають в оренду вільні приміщення, відкривають власні аптечні заклади, вводять платні послуги тощо.

На нашу думку, в умовах реформування системи охорони здоров’я та фінансування зак-ладів первинної ланки НСЗУ навантаження на видаткову частину бюджету громади відчутно зменшиться, що дасть змогу спрямовувати кош­ти не стільки на забезпечення основних витрат, скільки на розвиток медицини.

Київщина

Наталія БІГАРІ, Голова постійної комісії з питань охорони здоров’я, материнства, соціального захисту населення та пенсіонерів Київської ОДА, завідувачка АСМ №8 КЗ «Міський центр ПМСД №1» Білоцерківської міської ради

Також область у 2018 році отримала 200,4 млн грн на розвиток мережі первинної медичної допомоги, а саме на побудову нових амбулаторій у селах і селищах міського типу та придбання техніки й автомобілів. Хотілося багато, але вдалося не все, насамперед через тривалу процедуру затвердження регіональних планів у Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Кожному району й ОТГ запропонували оцінити доцільність створення медичної амбулаторії, обрати проект тощо. Подані від області заявки на кошти для зведення 17 амбулаторій у Міністерстві затвердили на початку вересня, тоді й отримали перші надходження. Відповідно, для будівництва в цьому році було мало часу. Сподіваюся, до кінця року відкриється хоча б кілька амбулаторій, зокрема роботи тривають у 6 районах. За їх спорудження відповідають органи місцевої влади.

Перекладання відповідальності за забезпечення медичної галузі на ОТГ та місцеві ради має й свої плюси. Наприклад, районна рада Києво-Святошинського району запровадила преміювання лікарів і медсестер первинної ланки. А коли ми порушили питання будівництва службового житла для медиків, голови майже всіх міст Київщини сказали, що шукатимуть кошти для реалізації такої програми.

Деякі медичні заклади намагаються самос-тійно заробляти. Однак я негативно ставлюся до подібного. Слід змінювати сам підхід до справи. Про гроші мусить думати передусім місцева влада, і якщо вона не в змозі забезпечити роботу медзакладів, тоді треба шукати інвесторів тощо.

А це, боюся, робити доведеться, бо бюджет охорони здоров’я на 2019 рік — повний крах. Про жоден розвиток говорити не доводиться, оскільки в ньому не закладено коштів не лише на збільшення заробітних плат медикам, а й на фінансування цільових програм. Хіба що за первинну медицину можна не перейматися: якщо головні лікарі будуть на своїх місцях, заклади вдасться забезпечити всім необхідним.

Зараз медики мають сісти за стіл переговорів із представниками місцевої влади, разом розробити план розвитку галузі та подбати не лише про первинну ланку, а й про вторинну і навіть третинну, бо сподіватися на державний бюджет марно.

Чернігівщина

Петро ГАРМАШ, начальник управління охорони здоров’я Чернігівської ОДА

Щодо первинної ланки, то в області територіальними громадами вже створені та діють Парафіївський, Деснянський, Остерський, Батуринський, Сновський центри первинної медико-санітарної допомоги та Линовицька амбулаторія загальної практики-сімейної медицини. Усі ці заклади є комунальними некомерційними підприємствами, тобто мають змогу укласти договори з НСЗУ. Їх більш-менш матеріально підтримують місцеві органи влади. Зокрема, громади частково фінансують придбання деякого обладнання й інструментарію, ремонт і опалення приміщень амбулаторій та ФАПів, виділяють кошти на закупівлю оргтехніки, паливно-мастильних матеріалів, ремонт автотранс­порту тощо. Позитивним є досвід Деснянської ОТГ, яка не шкодує коштів на підтримку «власної» медицини, — оновлює обладнання, оргтехніку, ремонтує приміщення амбулаторій, збільшує матеріальне стимулювання медиків тощо. За власний кошт ОТГ придбала автомобіль для Деснянського центру ПМСД.

Варто зазначити досягнення в розбудові власної медицини й Парафіївської ОТГ. Вони першими в області створили свій центр ПМСД, взявши на баланс будівлю та майно вже закритої на той час Парафіївської районної лікарні. За 2,5 року громаді вдалося суттєво покращити матеріально-технічну базу медичних закладів, відремонтувати й утеплити будівлі обох амбулаторій. Аби уникнути погіршення медичного об­слуговування селян після закриття стаціонару, на базі Парафіївської й Іваницької амбулаторій відкрили денні стаціонари на 15 і 10 ліжок відповідно. Часом вони працюють цілодобово, а понаднормове навантаження медичних працівників оплачують з бюджету ОТГ.

Фінансово підтримують первинну ланку й інші громади. Наприклад, ноутбуки та принтери для сімейних лікарів в основному закуповували саме за кошти місцевої влади, опалення приміщень амбулаторій та ФАПів теж оплачують громади, практично кожна ОТГ виділяє з власного бюджету кошти на придбання інсулінів, бо державних вистачає лише на 50% від потреби, тощо.

Головний плюс децентралізації — рівні можливості для територіальних громад щодо підтримки, передбаченої загальнодержавними, регіональними та місцевими програмами розвитку охорони здоров’я у сільській місцевості. Інший позитивний момент процесу — використання ширшого переліку економічних інструментів, зокрема публічно-приватного партнерства.

Узагалі чим заможніша громада, тим більше грошей вона може вкладати в медицину. Однак, наприклад, найвіддаленіша в Чернігівському районі й аж ніяк не найбагатша Боровиківська сільська рада постійно дбає про свій фельд­шерський пункт, громада забезпечує його опаленням, допомагає з ремонтом приміщення, а минулого року за власний кошт придбала фельд­шеру електровелосипед.

Чи варто передавати заклади охорони здоров’я на баланс місцевої влади? Я вважаю, що більшість громад області ще не готові до такого рішучого кроку й відповідальності, мають незначний досвід економічно доцільного управління, а головне, не витримають додаткового навантаження на бюджет.

Переконаний, децентралізація — це коли більшість питань життєдіяльності громади вирішують саме на її рівні. Але ж ми ще не звільнилися від впливу пострадянських пос-тулатів, у нас досі діє принцип перекладання відповідальності за прийняття рішень. І саме це фактично гальмує розвиток суспільства та впровадження медичної реформи.

Юрій ОСТАШЕВСЬКИЙ, Голова Деснянської об’єднаної територіальної громади

Наша ОТГ є однією з найбільших в області за територією (776 кв. км) і кількістю мешканців (9,5 тис. осіб). Від самого початку створення ОТГ медицина стала пріоритетним напрямком її діяльності. Ми самодостатня, фінансово спроможна громада, з профіцитом бюджету, тож у нас є не тільки бажання, а й можливість вкладати гроші в розвиток медицини. У 2016 році ухвалили рішення про організацію власного центру ПМСД, який було відкрито на початку минулого року. До складу центру входять 3 сільські лікарські амбулаторії (Деснянська, Морівська, Косачівська) і 5 ФАПів. За два роки нам вдалося досягти суттєвих успіхів у модернізації медичних закладів та створенні всіх умов для надання якісної медичної допомоги членам ОТГ.

Крім того, з 2017 року успішно діє програма «Доступна та якісна сільська медицина на 2017-2032 рік», метою якої є максимальне забезпечення потреби населення в якісних послугах первинної медико-санітарної допомоги за місцем проживання, а саме: проведення на базі центру ПМСД лабораторних, УЗ-досліджень, надання первинної стоматологічної й акушерсько-гінекологічної допомоги, послуг фізіотерапевтичного кабінету. Згідно з програмою селищна рада фінансує в Деснянському центрі ПМСД 3 додаткові посади «вузьких» спеціалістів (гінеколога та двох стоматологів), проведення членам громади УЗД, утримання фізіотерапевтичного кабінету та лабораторії. До того ж наша громада одна з небагатьох в області виплачує щомісячне матеріальне заохочення медикам.

У 2017 році на забезпечення програми було витрачено 2,016 млн грн, за 9 місяців 2018-го — 975,9 тис. грн. Загалом у 2017 році до бюджету Деснянської ОТГ надійшло 7,55 млн грн медичної субвенції, з них до районного бюджету на вторинну медицину перераховано 4,53 млн грн. На фінансування первинної медицини використано 3 млн грн, а також майже 79 тис. грн додаткової дотації з державного бюджету. При цьому на закупівлю обладнання й інструментарію, придбання оргтехніки, меблів, проведення косметичних і поточних ремонтів медичних зак-ладів та на заробітну плату з нарахуваннями було спрямовано понад 3,6 млн грн власних коштів. Зокрема, за кошти Деснянської ОТГ придбано спеціалізований медичний автомобіль, біохімічний напівавтоматичний аналізатор, мікроскоп, холодильники для вакцин і медикаментів, медичні апарати для фізкабінету, електричний аквадистилятор, стоматологічну установку з комплектуючими елементами та інше обладнання й інструментарій. У 2017 році в Деснянській селищній лікарській амбулаторії відкрито соляну кімнату, аналогу якої немає в Чернігівській області, — на її обладнання ми витратили 157 тис. грн.

У 2018 році на утримання закладів медицини Деснянської ОТГ передбачено понад 8,1 млн грн з місцевого бюджету та 2 млн грн медичної субвенції. За кошти місцевого бюджету цьогоріч придбані ноутбуки, принтери, електрокардіографи, ульт­рафіолетові екрановані бактерицидні опромінювачі, повітряний стерилізатор, камера для зберігання стерильних виробів тощо. Крім того, на відшкодування вартості препаратів для лікування певних захворювань за рахунок субвенції з місцевого бюджету ОТГ виділено майже 82 тис. грн.

У жовтні 2018 року в центрі ПМСД проведено реорганізацію зі зміною статусу на комунальне некомерційне підприємство, що забезпечило його керівництву більшу економічну самостійність. Звичайно, ми підтримуватимемо нашу медицину й наступного року. Хочу зазначити: рівень фінансової спроможності громад не завж­ди збігається з кількістю грошей, які вони виділяють на медицину. І те, що ми вкладаємо порівняно з іншими ОТГ області найбільше коштів у розвиток «власної» медицини, — свідомий вибір членів громади, її керівництва та депутатського корпусу.

Волинь

Ігор ВАЩЕНЮК, начальник управління охорони здоров’я Волинської ОДА

Закон каже: органи місцевого самоврядування мають забезпечувати надання медичної допомоги населенню. Думаю, нині їм стало прос­тіше виконувати це завдання, оскільки первинка отримує серйозні інвестиції від держави. В усякому разі, тим закладам первинної медичної допомоги, які уклали договори з НСЗУ, відчутно збільшили фінансування.

Якщо громада велика, з достатньою кількістю мешканців і певним економічним потенціалом, то вона матиме змогу належним чином утримувати лікувальний заклад первинної ланки надання медичної допомоги. Але додатковий фінансовий ресурс, який нині отримали останні, не пов’язаний з децентралізацією. Це передусім наслідок медичної реформи — ЦПМСД одержують достойні кошти відповідно до кількості укладених декларацій із сімейними лікарями, а не у зв’язку зі створенням ОТГ.

В області більшість амбулаторій залишилися в складі існуючих центрів первинної медичної допомоги, котрим надали статус комунальних некомерційних закладів. Але певні територіальні громади спробували створити власні ЦПМСД — це їх право за умови наявності ліцензії. Однак деякі громади поспішили з рішенням і насправді не в змозі організувати надання медичних послуг відповідного рівня. Вони згодом «повернули» свої амбулаторії та ФАПи до районного центру первинної медичної допомоги, і я вважаю, що це нормальний процес.

У зв’язку з реформою гостро постає питання утримання мережі медзакладів, у тому числі ФАПів. На Волині є приклади, коли частину коштів виділяє центр первинної медико-санітарної допомоги на підставі контракту, укладеного з НСЗУ, а решту доплачує місцева громада зі свого бюджету. Така практика дає змогу принаймні під час перехідного періоду максимально зберегти наявну медичну мережу в селах.

У цілому я не бачу якихось фінансових заг-роз для функціонування первинки внаслідок децентралізації. Навпаки, позитиву значно більше, ніж проблем. Скажімо, у деяких громадах сімейним лікарям виділяють житло, сприяють покращенню побутових умов. Це нормальна позиція відповідальної громади, яка дбає про належний рівень медичного обслуговування населення. Однак повною мірою утримання лікувальних установ на первинці ляже на місцеві бюджети в наступному році, коли їх фінансуватиме НСЗУ. Адже ті, хто не встигне реорганізуватися в комунальні некомерційні підприємства, коштів із державного бюджету не отримають, а медичну допомогу змушені будуть надавати.

Тернопільщина

Володимир БОГАЙЧУК, начальник управління охорони здоров’я Тернопільської ОДА

З 2016 року місцеве самоврядування бере активну участь у процесах модернізації первинної ланки. Об’єднані територіальні громади долучаються до фінансування практично в усіх районах області, оскільки отримали більше пов-новажень у вирішенні медичних потреб своїх мешканців. Ось нещодавній приклад: жителі невеличкого села звернулися до керівника громади, аби той допоміг забезпечити зарплатнею фельдшера. Нова модель фінансування не передбачає наявності медичного спеціаліста в населеному пункті з кількістю мешканців менше 500 осіб, але громада в змозі утримувати такого фахівця. І подібна практика в нас непоодинока.

Наразі в області — 24 центри ПМСД, 6 із них діють у складі об’єднаних територіальних громад. Деякі громади вирішили створити власні центри і взяли їх на утримання. На створення спроможної мережі первинної ланки в області держава виділила 224 млн грн. Плануємо за ці кошти побудувати амбулаторії загальної практики-сімейної медицини із житлом для фахівців, реконструювати приміщення, придбати медичний транспорт. Утім, громади мають забезпечити 10% співфінансування, тож нині зай­маються підготовкою проектно-кошторисної документації, закуповують обладнання, передбачене Табелем оснащення, тощо.

Звісно, не всі громади здатні спрямовувати на фінансування медичного закладу потрібні кошти. Наприклад, попри те що Залозецька ОТГ Зборівського району вжила ефективні заходи з оптимізації роботи районної лікарні, до кінця року їй не вистачило 350 тис. грн. Тож депутати обласної ради пішли громаді назустріч і виділили цю суму з медичної субвенції.

Подібна ситуація склалася й у Скалатській районній лікарні, але їм вирішили не надавати додаткових коштів із медичної субвенції, оскільки вони не працюють в єдиному медичному прос­торі, тобто не оплачують з власного бюджету лікування членів громади на вторинному рівні, хоча й у змозі його профінансувати. Тож ми допомагаємо тим громадам, котрі самі роблять усе можливе для забезпечення своїх членів медичною допомогою.

Вінниччина

Ольга ЗАДОРОЖНА, начальник управління лікувально-профілактичної допомоги Департаменту охорони здоров’я Вінницької ОДА

Наприклад, у Немирівському міському цент-рі ПМСД Немирівської міської ради працюють 9 лікарів, а рівень підписання декларацій сягає 80%. У грудні 2017 року громада (кількість мешканців у цій ОТГ становить 15,3 тис. осіб) розробила і затвердила місцеву програму розвитку первинної медико-санітарної допомоги. Центр ПМСД підписав угоду з НСЗУ в першу «хвилю», тож фінансування за новим принципом дало змогу вже в липні 2018 року збільшити оплату праці лікарів та медичного персоналу майже втричі.

Завдяки плідній співпраці місцевої влади та медиків Немирівський міський ЦПМСД ефективно увійшов у реформу. Заклад закупив необхідне медичне та лабораторне обладнання, 2 автомобілі, велосипеди для всіх фельдшерів ФАПів і ФП. За кошти місцевого бюджету повністю забезпечені медикаментами та предметами догляду пільгові категорії населення. І подібні досягнення є в багатьох громадах, адже завдяки децентралізації місцеві бюджети мають достатньо коштів для того, аби створити належні умови для роботи лікарів, відремонтувати дороги до лікарень й оплатити додаткові медичні послуги для мешканців громади.

Держава зі свого боку виділяє цільову інвестиційну субвенцію на підсилення амбулаторій: в області затверджено проекти будівництва 14 сільських амбулаторій на загальну суму майже 90 млн грн, у тому числі співфінансування з місцевих бюджетів становить 8,1 млн грн. Уже розпочато будівельні роботи в 4 амбулаторіях. Триває процес закупівлі санітарних автомобілів для всіх 14 амбулаторій, які будуть споруджені протягом 2019 року. Децентралізація перевела питання створення нових закладів сімейної медицини в площину пріоритетів ОТГ.

Є, звісно, й мінуси. Так, не всі громади спроможні забезпечувати якісну та доступну медичну допомогу первинного рівня на своїй території. Адже лікувальні установи потрібно утримувати: оплачувати комунальні послуги та енергоносії, забезпечувати швидкісним інтернетом, комп’ютерною технікою, зрештою, кваліфікованими кадрами.

На сьогодні Калинівський, Іллінецький, Немирівський міські центри ПМСД і Томашпільський селищний центр ПМСД отримують від своїх громад таку саму суму коштів, яку виділяє НСЗУ, тобто фінансуються у співвідношенні 50/50. Але окремим громадам ліпше укласти угоду про медичне обслуговування свого населення з наявними ЦПМСД, і це буде значно дієвіше, ніж створювати неспроможний зак­лад. У цій справі має перемагати здоровий глузд.

У державному бюджеті на 2019 рік субвенції на первинну медичну допомогу не передбачаються, тож неукладення закладами ПМД договору з НЗСУ призведе до того, що фінансуватимуться вони за рахунок місцевих бюджетів. Та й кошти, отримані установами первинки від НСЗУ, потрібно використовувати раціонально. Зокрема, це стосується формування оптимальних штатних розписів центрів ПМСД, у яких головну роль відіграватимуть лікарі та середні медичні працівники, а кількість іншого персоналу має бути мінімізована.

Львівщина

Андрій ЗАЛІВСЬКИЙ, міський Голова міста Червоноград

Нестача коштів медичної субвенції на покриття всіх видатків на медичну галузь міста була одним із вагомих чинників, який стимулював нашу роботу. Тож коли з’явилася нагода залучити додаткові фінанси, ми, звісно, одразу вирішили нею скористатися: лише лінивий втратить подібну можливість. Тим паче, що це безпосередньо стосується життя та здоров’я містян.

В окрему структуру Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Червонограда було виділено ще в березні 2017 року, а вже з 1 лютого 2018 року заклад перетворився на комунальне некомерційне підприємство. У квітні цього року нам вдалося відшукати необхідний фінансовий ресурс у міському бюджеті, який дав змогу виконати всі умови для підписання угоди із НСЗУ, тобто обладнати заклад відповідно до Табеля оснащення, забезпечити комп’ютерною технікою, інтернетом тощо.

Зізнаюся: з впровадженням реформи в мене як у міського Голови стало на один головний біль менше — відтепер я не переймаюся первинною ланкою. Лікарі отримують гідну заробітну плату згідно з кількістю підписаних декларацій, додатково наповнюючи місцевий бюджет податками. З міського бюджету відповідно до законодавства ми виділяємо лише кошти на оплату комунальних послуг закладу. Хоча раніше, окрім фонду заробітної плати, міським кош­том доводилося фінансувати ремонтні роботи, закупівлю оргтехніки тощо. Відтепер ЦПМСД має власний фінансовий ресурс, а ми сконцент­рувалися на роботі поліклініки та стаціонару, адже готуємо їх до другого та третього етапів медичної реформи.

Проте є й проблеми. Так, досі неврегульованим залишається питання із роботою медиків у військкоматах, зокрема терапевтів. Терапевт — це фахівець первинної ланки, а НСЗУ нині не капіталізує такої послуги. Також свого часу в нашому місті було створено «Клініку, дружню до молоді». Заклад украй потрібний Червонограду, тож ми дофінансовуємо її роботу з міського бюджету.

У Червонограді як у місті обласного значення всі заклади перебувають на балансі громади. Первинну та вторинну ланки ми теж уже виокремили в комунальні некомерційні підприємства, стоматологію перевели на ці рейки ще у 2017 році. Більше року харчування пацієнтів у медичних закладах забезпечує приватна компанія на умовах аутсорсингу — завдяки цьому припинилися будь-які нарікання на його якість, ще й раціон значно покращився. Так само вирішили питання з пранням білизни.

Завдяки процесу децентралізації збільшилися надходження до місцевого бюджету, тож ми можемо використовувати кошти для участі в проектах Державного фонду регіонального розвитку за умови 10% співфінансування. Упродовж трьох останніх років ми вигравали подібні конкурси. У такий спосіб, наприклад, відремонтували інфекційне відділення Червоноградської центральної міської лікарні. На 2019 рік маємо амбітні плани щодо облаштування на першому поверсі цього закладу приймально-діагностичного відділення, аби він працював як лікарня інтенсивної терапії.

Анна ЯРМОЛА, директор КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Червонограда»

Співпраця із НСЗУ значно поліпшила матеріальні можливості центру ПМСД. Ми маємо всі необхідні витратні матеріали, електрокардіографи, пульсоксиметри, тонометри, глюкомет-ри. Нещодавно закупили 2 гемолітичні й 1 біохімічний аналізатори, а для виїзду лікарів на виклики придбали 2 автомобілі. Уже кілька місяців наші лікарі з вищою категорією та максимальною кількістю підписаних декларацій отримують заробітну плату в розмірі 15,6 тис. грн, а з 2020 року плануємо підвищити оклади на 20% й переглянути преміювання.

Загалом наш заклад повністю утримує себе самотужки, кошти місцевого бюджету покривають лише оплату комунальних послуг і закупівлю медикаментів для пільгових категорій населення. Однак не всі громади зможуть утримувати медичну галузь хоча б частково. Медицина — «недешеве задоволення», проте я вважаю, що місцева влада повинна допомогти закладам у дооснащенні й оформленні необхідної документації, аби ті змогли підписати договір із НСЗУ. А вже після автономізації в медустанов з’явиться можливість надавати платні послуги. У разі ж неукладення угоди на плечі громади ляже не лише оплата комунальних послуг, а й забезпечення зарплатами лікарів, закупівля витратних матеріалів та інші необхідні видатки. Має з’явитися розуміння того, що якісна первинна медична допомога є результатом спільної роботи медиків і місцевої влади.

Підготували Ольга КАМСЬКА (м. Чернівці), Анастасія ПОЙДА (м. Запоріжжя), Оксана ТУПАЛЬСЬКА (м. Київ), Олена БЕРЕЗКІНА (м. Чернігів), Петро ГЕРАСИМЕНКО (м. Луцьк), Лариса ЛУКАЩУК (м. Тернопіль), Олеся ШУТКЕВИЧ (м. Вінниця), Юлія МАСЮКЕВИЧ (м. Львів), спеціально для «ВЗ»