Середній час реагування “швидкої допомоги” на виклик з моменту отримання повідомлення бригадою і до першого контакту з пацієнтом становить 8,5 хвилин, в межах 10 хвилин здійснюється 56% від усіх викликів, у межах 20 хвилин – 94% всіх викликів.
Як повідомляє прес-служба Міністерства охорони здоров’я, такі результати отримано внаслідок дослідження служби екстреної медичної допомоги, проведеного експертами ВООЗ у 26 довільно вибраних українських населених пунктах з населенням понад 10 тис. осіб на 30 підстанціях швидкої допомоги.
Експерти разом із бригадами провели 72-годинне чергування і виїжджали переважно на виклики, які стосувалися травм, втрати свідомості, скарг на серцево-судинні або легеневі проблеми.
Згідно з даними дослідження, у 23,9% викликах медичну допомогу постраждалим надають на місці без госпіталізації, у 18,6% випадків потерпілі відмовилися від госпіталізації, у 2% – померли.
За підсумками дослідження експерти дійшли висновку, що бригади екстреної допомоги оперативно реагують на виклики, однак протоколи лікування потребують перегляду.
Середній час перебування бригади “швидкої допомоги” на місці події – 17 хвилин, середній час транспортування до лікарні – 10 хвилин.
При цьому 53,7% невідкладних викликів закінчуються транспортуванням до лікарні і госпіталізацією пацієнтів.
Крім того, експерти ВООЗ дійшли висновку, що препарати, які використовуються при наданні екстреної медичної допомоги, не завжди мають доведену ефективність та доцільність використання у конкретних випадках.
Так, найбільш поширений препарат при скаргах на біль у грудях – магнезія, яка застосовується для 32,6% пацієнтів, старших за 40 років і для 29,4% пацієнтів усіх вікових груп.
“Неефективність магнезії за гострого інфаркту міокарда, корекції серцевого ритму і позалікарняної зупинки кровообігу вже довели вчені”, – наголошують у МОЗ.
Крім того, для 43,2% пацієнтів бригади “швидкої допомоги” використовують гомеопатичні препарати і вітаміни, для 22% пацієнтів – анальгетики, для 163,7% – антиаритмічні засоби, для 10,6% – діуретики, для 7,6% – протигіпертонічні препарати, для 6,8% – антикоагулянти, для 0,8% – бронходилятори.
Згідно з рекомендаціями експертів ВООЗ, окрім загального збільшення фінансування системи екстреної медичної допомоги, для поліпшення її роботи необхідно приділити увагу системі навчання і підвищення кваліфікації працівників екстреної медицини, зокрема, створити навчально-тренувальні центри в усіх регіонах країни, акцентуючи на практичному характері навчання, зокрема з використанням спеціальних манекенів і обладнання.
“У 2019 обладнані навчально-тренувальні центри з’являться в Донецькій, Одеській, Тернопільській, Полтавській, Вінницькій областях та в Київ”, – повідомляє МОЗ.
Крім того, експерти ВООЗ рекомендували розробити вимоги і передбачити кошти для створення відділень екстреної медичної допомоги в лікарнях. Зокрема, в кожній лікарні інтенсивного лікування має бути відділення екстреної медичної допомоги. Вимоги до оснащення і персоналу таких відділень розробляє МОЗ. Завданням місцевих органів самоврядування буде виділення або побудова приміщень для лікарень інтенсивного лікування, а також закупівля необхідного обладнання.
Крім того, експерти ВООЗ рекомендують оновити кваліфікаційні вимоги до працівників системи екстреної медичної допомоги, переглянути протоколи надання екстреної медичної допомоги, зокрема, переглянути як перелік препаратів, що застосовуються в конкретних ситуаціях, так і послідовність дій працівників, щоб вони застосовували всі сучасні методики порятунку життя.
Результати дослідження експерти МОЗ обговорили з вченими та керівниками регіональних центрів екстреної медичної допомоги.
Джерело: Інтерфакс-Україна
