Децентралізація і реформа первинної ланки системи охорони здоров’я дали можливість місцевій владі реально впливати на рівень надання медичної допомоги населенню. Більшість ОТГ взяли на себе відповідальність за фінансування мережі закладів ПМД на своїй території. Однак не всі громади в змозі впоратися з таким завданням, оскільки воно потребує значних грошових витрат. «ВЗ» поцікавилася, як ці питання вирішують великі й малі громади.
Вінниччина
Андрій Гижко, перший заступник Голови Вінницької ОДАЗі свого боку, держава виділяє інвестиційну субвенцію на підсилення опорних закладів — амбулаторій. Так, для розвитку сільської медицини в області затверджено перелік проектів будівництва 14 сільських амбулаторій на загальну суму 89,9 млн грн, у тому числі субвенція з державного бюджету — 81,8 млн грн, співфінансування з місцевих бюджетів — 8,1 млн грн. Наразі тривають роботи зі спорудження 4 амбулаторій у різних районах області. Паралельно триває процес закупівлі санітарних автомобілів для всіх 14 амбулаторій, що будуть зведені протягом 2019 року. Кожна з них обслуговуватиме в середньому 2 тис. жителів.
Ключовим залишається питання якості надання медичних послуг, фаховості сільських медиків. І коли їм не вистачатиме певних навичок і знань, застосовуватимемо телемедицину, мережа якої в регіоні теж розширюватиметься.
Олександр Бабушок, головний лікар КП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Іллінецької міської ради
За два роки діяльності нашого закладу штат працівників залишився незмінним. У центральній амбулаторії працюють 10 сімейних лікарів і лікар-педіатр. За рахунок коштів із місцевих бюджетів трьом майбутнім лікарям оплачуємо навчання у Вінницькому національному медичному університеті ім. М. І. Пирогова. Основний наш пріоритет — збільшення доступності надання медпослуг сільському населенню, бо хоча наш центр і міський, але обслуговує також мешканців 12 сіл, які входять до Іллінецької ОТГ.
Перший рік для нас був роком оснащення: закупили комп’ютерні комплекси, створили електронне робоче місце лікаря ще до того, як це стало обов’язковою вимогою, до єдиної мережі підключили і сільські амбулаторії. На це було витрачено 500 тис. грн із місцевого бюджету.
Хоча наша ОТГ спроможна, і проблем із фінансуванням ми й раніше не мали (нам завжди сприяла міська рада), ми все ж таки побачили переваги нового фінансового механізму функціонування первинки. Потрапивши до першої «хвилі» підписання договорів з НСЗУ, ми без проблем створили комунальне некомерційне підприємство і чекали, коли запрацює новий фінансовий механізм. Одразу отримали понад 650 тис. грн на місяць, тоді як раніше щомісяця видатки становили близько 450 тис. грн. У січні цього року отримали 900 тис. грн — удвічі більше, ніж раніше. Різко зросли зарплати лікарів — середня становить майже 16 тис. грн, тож фахівці зацікавлені в роботі, а це — запорука підвищення якості медичних послуг, котрі отримують члени нашої громади.
Вадим Чернега, головний лікар КП «Немирівський місьий центр первинної медико-санітарної допомоги» Немирівської міської радиДо речі, наш центр ПМСД — один із небагатьох, які зуміли зберегти мережу ФАПів. Їх дофінансовують із бюджету ОТГ. Так, на цей рік міська рада вже виділила 770 тис. грн на утримання фельдшерів і ФАПів. Середній розмір зарплати такого фахівця становить 6 тис. грн. Маємо 7 фельдшерів, які обслуговують 9 ФАПів. Медицина представлена навіть у тих селах, де мешкає трохи більше 100 людей.
Загалом наш центр обслуговує понад 15 тис. пацієнтів. У штаті — 9 сімейних лікарів, які отримують заробітну плату від 10 до 18 тис. грн. Вакансій немає, бо люди тримаються за роботу і працюють відповідально. Заклад повністю укомплектований згідно з вимогами основного списку Табеля матеріально-технічного оснащення. Устаткуванням з додаткового списку укомплектовані на 80%, докуповуємо решту.
До укладання договору з НСЗУ отримували фінансування з міського бюджету у розмірі більше ніж 50% від потреби. Центр одним із перших підписав угоду з НСЗУ, тож фінансування за новим принципом дало змогу вже в липні 2018 року збільшити оплату праці лікарів та медичного персоналу майже втричі. Для порівняння, якщо за субвенцією за рік ми отримали б 4 млн грн, то тепер на наш рахунок надходить по 700 тис. грн щомісяця. На 2019 рік видатки з місцевого бюджету на утримання закладу будуть зменшені, бо грошей від НСЗУ цілком вистачає для функціонування. Але за рахунок ОТГ ми зараз ремонтуємо приміщення колишнього неврологічного корпусу, переданого на баланс центру — на це виділено 10 млн грн. До 2020 року плануємо переїхати, бо наразі приміщення орендуємо.
Якщо на державному рівні дозволять вводити платні послуги, то ми зможемо додатково заробляти, проводячи лабораторні дослідження, оскільки маємо потужний біохімічний аналізатор і підготовлених фахівців. Однак наразі чекаємо запровадження медичної реформи на вторинному рівні, щоб зрозуміти, як функціонуватиме система. Тим часом працюємо над збільшенням кількості пацієнтів, аби залучити більше коштів. На сьогодні декларації з нашими лікарями підписали 85% населення, котре проживає на території ОТГ, до 1 липня 2019 року плануємо охопити щонайменше 95%.
Харківщина
Віктор Соловйов, селищний Голова Чкаловської ОТГ Чугуївського районуПеред тим, як ухвалити рішення про створення центру ПМСД, ми провели демографічний аналіз громади. Виявилося, що понад 50% мешканців — люди віком понад 40 років, а молоді — зовсім небагато. Тож почали міркувати, як підвищити якість медичної допомоги. До розділу стратегічних завдань плану соціально-економічного розвитку нашої громади внесли проект «Медичний простір Чкаловської ОТГ». Першим кроком стало власне юридичне створення самостійного ЦПМСД, другим — капітальний ремонт приміщення, для чого було виділено майже 5 млн грн, та поточні ремонти в амбулаторіях і ФАПах.
Коли стартувала кампанія з підписання декларацій, ми ще раз спільно з медиками взялися за ретельні підрахунки і зрозуміли, що держава пропонує вигідні умови. Але ми продовжуємо допомагати своєму центру ПМСД, приміром, майже на 100 тис. грн закупили необхідного приладдя та лікарських препаратів.
Селищна рада взяла на себе також оплату комунальних послуг центру, амбулаторій і ФАПів та забезпечення житлом новоприбулих лікарів. Уже цього року до нас приїхала працювати сімейна лікарка з іншої області, зацікавлена в отриманні житла.
Буковина
Григорій Ванзуряк, Голова Глибоцької ОТГ Чернівецької областіПісля об’єднання в нашій громаді опинилися 2 ФАПи, розташовані в селах Червона Діброва і Михайлівка, а також Глибоцька амбулаторія, про існування якої люди навіть не підозрювали, бо її працівники були розпорошені по 4 поверхах районної лікарні. Але для того, щоб громада могла бути власницею амбулаторії, вона потребувала окремого приміщення та ліцензії МОЗ України. Домогтися цього, відверто кажучи, було непросто. На щастя, нам вдалося потрапити на зустріч із Віце-прем’єр-міністром Павлом Розенком, і він узяв питання видачі ліцензії Глибоцькому ЦПМСД під особистий контроль. Тож невдовзі Глибоцька ОТГ таки її отримала — першою на Буковині!
Далі депутати Глибоцької районної ради постановили: обов’язковою умовою передачі першого поверху лікарні під ЦПМСД є ремонт коштом громади кабінетів для переміщення в них бухгалтерії, станції переливання крові та лабораторії, які раніше там працювали. А заступнику головного лікаря райлікарні запропонували крісло керівника ЦПМСД.
Тож тепер Глибоцька ЦПМСД працює на повну потужність. Тут працюють 7 лікарів і 15 медсестер. У центрі є маніпуляційна, процедурна, кімната вакцинації та здорової дитини, пральня тощо. Непогано обладнаний наш центр і медичною технікою: апарати УЗД та УВЧ, електрокардіографи, бактерицидні опромінювачі. Більшість із них придбані за гроші громади, частину передали сільські ФАПи, де складною апаратурою практично не користувалися. Глибоцька громада вклала в ремонт і забезпечення ЦПМСД усім необхідним 80% інфраструктурної субвенції — 1,4 млн грн.
Узявши на себе забезпечення медичної галузі, Глибоцька громада запровадила і ній докорінні зміни. Насамперед 2017 року виділила (уперше за весь час незалежності!) 560 тис. грн на безоплатні ліки для всіх, хто їх потребує. Зараз безоплатно медикаменти отримують пацієнти із серцево-судинними, онкологічними та психічними захворюваннями.
Окрім того, громада за власний кошт удвічі підвищила зарплату медичним працівникам (із 2017 року лікарі в Глибоцькій ОТГ мали близько 5 тис. грн на місяць), нині ж сімейні лікарі вже почали отримувати «гроші, що ходять за пацієнтом». Також із власних надходжень ми виділили 200 тис. грн на придбання автомобіля Fiat, яким медики їздять на виклики.
Наступним кроком має бути налагодження співпраці з приватними медичними лабораторіями. Половину вартості аналізів покриє селищна рада, решту сплачуватиме сама людина. Такий підхід забезпечить, з одного боку, якість аналізів, якої годі домогтися у звичайній поліклініці, а з іншого — відчуття цінності послуги самим пацієнтом.
Полтавщина
Василь Ростовський, головний лікар КНП «Гадяцький центр первинної медико-санітарної допомоги Гадяцької районної ради»На сьогодні у Гадяцькому районі — 4 ОТГ і 14 сільських рад. Більшість із них долучилася до реформування первинної ланки. Чим можна зацікавити лікаря або фельдшера, аби він залишився працювати на селі? Звичайно ж, житлом, гідною заробітною платою, умовами роботи, не гіршими, ніж у місті. Очільники Сергіївської, Розбишівської, Петрівсько-Роменської та Краснолуцької сільрад із 2018 року доплачують лікарям своїх амбулаторій загальної практики-сімейної медицини надбавки до зарплати, завдяки яким вона становить близько 10 тис. грн. Згадані сільські ради заохотили своїх лікарів і придбаними для них квартирами, а Сергіївська та Краснолуцька сільради минулого року купили для медиків службові автомобілі ЗАЗ Sens.
Подбали місцеві органи влади і про ремонт та оснащення амбулаторій ЗПСМ. Сьогодні у восьми із них працюють гематологічні аналізатори — гроші на них виділили сільради й районний бюджет за схемою 50%+50%. А Гадяцька міська рада потурбувалася про придбання електрокардіографів із функцією передачі ЕКГ для двох своїх амбулаторій. Сільські ради оплатили минулого року капітальний ремонт Лютенської амбулаторії та Плішивецького ФАПу — це коштувало 185 тис. грн.
Із 2016 року в нас у районі запрацювали інформаційна система ISpro. І тут своє плече підставили сільські ради й ОТГ: виділили дотацію до коштів із райбюджету на комп’ютеризацію робочих місць сімейних лікарів та підключення їх до інтернету. Усього за минулий рік додатково на первинну ланку із районного бюджету спрямовано 4,77 млн грн, бюджету сільських рад — 1,53 млн грн, ОТГ — понад 1 млн грн, міської ради — 784 тис. грн.
Тернопільщина
Степан Кундрат, головний лікар КНП Теребовлянської районної ради «Теребовлянський районний центр первинної медико-санітарної допомоги»Хочу зауважити, що заходи з децентралізації галузі охорони здоров’я, зокрема налагодження стосунків із територіальними громадами, ми розпочали у 2016 році. Основна думка, яку намагаємося донести до місцевого керівництва: відповідальність за розвиток первинної ланки системи охорони здоров’я нині лягає на їх плечі. Наші зусилля не були марними, бо наразі всі амбулаторії підключені до мережі інтернет, забезпечені комп’ютерами, принтерами та сканерами.
У процесі модернізації ЦПМСД взяли активну участь місцеві підприємці й агрогосподарства. З різних джерел фінансування за ці роки ми змогли придбали більшість із того, що вимагає Табель матеріально-технічного оснащення. Найактивніше долучилися до реформ Іванівська та Микулинецька ОТГ. Однак сказати, що допомога надається всіма громадами, не можна, хоча більшість із них уже зрозуміли: відтепер мають значно більше можливостей для вирішення медичних потреб своїх мешканців, і роблять певні зусилля в цьому напрямку.
Чернігівщина
Ніна Ворох, секретар Михайло-Коцюбинської ОТГ та виконавчого комітету Михайло-Коцюбинської селищної ради, в. о. селищного Голови Михайло-Коцюбинської селищної радиЗавдяки субвенції, яку надає нам держава, та податкам, що надходять до місцевого бюджету, ми маємо можливості вкладати кошти в розвиток соціальної сфери та власної інфраструктури. На території Михайло-Коцюбинської ОТГ є лікарська амбулаторія загальної практики-сімейної медицини, до складу якої входять 4 фельдшерські та 4 фельдшерсько-акушерські пункти. Тут працюють 4 лікарів, функціонують 15 ліжок денного стаціонару в амбулаторії та 6 ліжок у ФАПах. Амбулаторія обладнана згідно з Табелем оснащення, однак частина устаткування застаріла, тому ми намагаємося підтримати наших медиків фінансово.
Так, у 2017 році громада вклала в розвиток медицини близько 1 млн грн власних коштів, минулого року — 1,16 млн грн. Фактично ми взяли на себе утримання приміщень медичних закладів, проведення ремонтів та їх оснащення. Плануємо поступово взяти на свій баланс всі будівлі. З бюджету громади виділяємо гроші на бензин для санітарного транспорту, на придбання інсуліну для хворих на цукровий діабет тощо.
На початку минулого року закупили п’ять ноутбуків, провели кабельний інтернет в усі медичні заклади. Нещодавно перерахували 220 тис. грн на закупівлю гематологічного аналізатора, надалі плануємо докупити сучасний кардіограф.
У минулому та позаминулому роках, коли коштів медичної субвенції не вистачало на зарплати медичним працівникам, з бюджету громади виділяли на це кошти. Сподіваюся, що після укладання договорів із НСЗУ більше такої проблеми не виникне, тож зможемо спрямовувати кошти громади на покращення умов у медичних закладах, а також стимулювати роботу наших медиків.
Чернігівський район
Віктор Куниця, головний лікар КНП «Чернігівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Чернігівської районної ради
Усі громади допомагають з утриманням приміщень медичних закладів, зокрема з ремонтом, опаленням, забезпеченням автотранспорту паливно-мастильними матеріалами.
Волинь
Наталія Сіховська, Голова Люблинецької ОТГ, Ковельський районНайглобальнішою проблемою для громади стало саме утримання ФАПів. Відповідно до законодавства орган місцевого самоврядування виділяє кошти на забезпечення комунальних установ енергоносіями. Додаткова дотація, яку отримала Люблинецька громада, значно скоротилася, проте ми не могли відмовитися від соціальних зобов’язань.
Керівники місцевих ОТГ часто спілкувалися з керівництвом КМТМО. Ми намагалися пояснити, що фінансування місцевих ФАПів громади не потягнуть. Тому ми були змушені ухвалити непросте рішення: створити оптимальну мережу ФАПів, об’єднавши їх. Наприклад, села Мощена і Черкаси тепер обслуговуватиме один ФАП, при цьому зарплату фельдшера підвищили удвічі. Станом на сьогодні в Люблинецькій ОТГ працюють 4 фельдшери. Крім того, Ковельське МТМО забезпечило 50% фінансування зарплати фельдшерів до 30 червня 2019 року, однак нас повідомили, що після 1 липня доведеться думати або про закриття ФАПів, або про їх утримання повністю за кошти ОТГ. З огляду не те, що мережа в нас відносно невелика, думаю, нам вдасться віднайти необхідні кошти.
Так, медична реформа спрямована на підвищення якості медичних послуг. Але нині вона створює незручності: людям, щоб потрапити на прийом до лікаря, доводиться їхати в амбулаторії. Побачимо, наскільки нова мережа виявиться спроможною надавати медичну допомогу мещканцям віддалених сіл.
Хмельниччина
Віталій Малиночко, головний лікар КНП «Сатанівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Сатанівської селищної ради Хмельницької областіДопомагає й громада. Відповідно до місцевої «Програми фінансової підтримки малого підприємництва» в бюджеті ОТГ минулого року значно збільшено фінансування порівняно з 2017 роком оплати праці фельдшерів, придбання палива та інших господарських матеріалів, медикаментів, оплати послуг (окрім комунальних). А на соціальне забезпечення (закупівля пільгових та цукрознижувальних препаратів) виділено вдвічі більше коштів, ніж у 2017-му. Також громада допомагає проводити туберкулінодіагностику, вакцинацію дітей та дорослих, скринінг на цукровий діабет.
Крім того, згідно із «Програмою покращення надання медичної допомоги хворим, які потребують гемодіалізу» на 2019 рік виділено кошти на заробітну плату водіїв, котрі перевозять таких пацієнтів, придбання паливно-мастильних матеріалів та пільгових медикаментів. Сатанівська ОТГ також дбає про використання енергозберігаючих технологій, тому в місцевому бюджеті передбачені видатки на капітальний ремонт ЦПМСД та амбулаторії у сумі 1,124 млн грн.
Нещодавно нашу громаду відібрали для участі в ініціативі «Стратегічне планування та фінансові аспекти первинної медичної допомоги на рівні громади». На конкурс подавали 60 ОТГ з усієї країни, й наша громада увійшла у 20-ку фіналістів. Впроваджуватиме цей проект Програма «U-LEAD з Європою» з березня по червень цього року. Представники Сатанівської ОТГ візьмуть участь у тренінгах зі стратегічного планування первинної медичної допомоги та отримають систематичну експертну підтримку у створенні стратегічного плану розвитку первинної медичної допомоги. Сподіваємося, це піде на користь всім нам.
Підготували Олеся ШУТКЕВИЧ, Ольга ФАЛЬКО, Ольга КАМСЬКА, Ніна КОНДРАТЮК, Лариса ЛУКАЩУК, Олена БЕРЕЗКІНА, Петро ГЕРАСИМЕНКО, Інна ЛЕВІНСЬКА, спеціально для «ВЗ»
Черкащина
«Центр родини Симиренків» чекає лікарів із родинами
Млїївська об’єднана територіальна громада (Городищенський район, Черкаська область) дуже серйозно поставилася до пошуку сімейних лікарів. Вони хочуть обрати кращих із кращих, тому й опублікували на Facebook привабливу пропозицію.
Що обіцяють лікарям, які таки зважаться? Заробітну плату 17 тис. грн — вона вже включає «гроші, що прийшли за пацієнтом», без урахування податків. Ця сума пропонується як базова на перші 3 місяці, далі за умовами колективного договору передбачається відсоток за додаткових пацієнтів. Місцевий сімейний лікар, до речі, уже підписав декларації з 1867 особами. Тобто з пацієнтами проблем точно не буде: у трьох селищах Старосілля, Мліїв та Будо-Орловецька, що входять до ОТГ, мешкає 6180 осіб. Крім того, до них можуть «підтягнутися» пацієнти з інших сіл району (а їх 29).
Якщо справи підуть і слава про лікаря рознесеться округою, не виключено, що за рекомендаціями почнуть навідуватися і містяни із Городища, а то й з Черкас, Сміли або Корсунь-Шевченківського, адже потреба в сімейних лікарях відчутна і там. Поки що назвати конкретну суму доплати за додаткового «підписанта» не готові, усі положення — в стадії розробки та затвердження. Але додаткові виплати обіцяють «залізно», адже гроші є: фінансує цей «проект» виконавчий комітет Мліївської сільської ради з власного бюджету на розвиток, до того ж певну суму доплачує місцевий орган самоврядування.
Лікарю, який укладе трудовий договір не менш ніж на 3 роки, гарантують виплату так званих підйомних у розмірі 7 мінімальних зарплат (нині це 29 211 грн). Місце роботи — КНП «Центр ПМСД імені родини Симиренків» — амбулаторія, яка розміщується в окремій будівлі 80-х років «народження», відремонтованій у 2013 році й обладнаний за всіма вимогами Табеля матеріально-технічного оснащення закладів охорони здоров’я. Штат середнього персоналу тут повністю укомплектований, і сімейний лікар може сміливо розраховувати на допомогу однієї, а за потреби і двох медичних сестер. У його розпорядженні також комп’ютер, підключений до інтернету.
Лікарів самі обиратимуть житло, а сільрада для них його придбає. Через 12 років сумлінної роботи на терені первинної медичної допомоги місцевим мешканцям вони зможуть отримати його у власність безкоштовно. Також лікарям надають пільги для позачергового влаштування малечі в дитячі садочки, а школярів — у навчальні заклади громади.
Олена ЖОГА, «ВЗ»
