З 1 квітня 2019 року програма «Доступні ліки» переходить під управління Національної служби здоров’я України.
Програма, яка працює в Україні з 1 квітня 2017 року, здобула вже і прихильників, і критиків. З одного боку, українці були приємно вражені тим, що держава вирішила щороку виділяти 1 млрд грн на придбання ліків. З іншого — реалізація програми супроводжувалася низкою проблем: спочатку непорозуміннями із процедурою виписування рецептів та доступністю аптек-учасниць, згодом — із розподілом і реалізацією коштів на місцях. А подекуди вона взагалі на певний час загальмувала. Як вихід із ситуації пропонували залучати ФАПи, сільські ради і навіть мережу «Укрпошти», аби населення не залишалося без доступних ліків. Однак Уряд не відмовився від наміченого, вважаючи, що гра варта свічок. У якості аргументів «за» були наведені такі цифри: програмою «Доступні ліки» охоплено приблизно 8 тис. аптек, понад 6 млн пацієнтів, відшкодовано вартість більше ніж 30 млн рецептів. Тому на найвищому рівні пролунала заява про намір розширити і поглибити масштаби реімбурсації, зокрема це стосувалося номенклатури ліків та нозологій, а також географії аптек.
2019 рік приніс новину — з 1 квітня програму адмініструватиме Національна служба здоров’я України (НСЗУ), яка відшкодовуватиме вартість лікарських засобів безпосередньо аптечним закладам на підставі договорів із ними. Візитівкою оновленої програми стане електронний рецепт, який ходитиме між лікарем і аптечним закладом через систему eHealth і «водитиме» кошти на реімбурсацію за пацієнтами. Чи стануть для них ліки доступнішими і чи поменшає клопотів у лікарів?
ВЗ Чому все-таки виникла потреба передати програму в управління НСЗУ?
— Передусім варто нагадати, що НСЗУ є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення. Тому це абсолютно логічний крок, адже з 2020 року програма реімбурсації стане частиною гарантованого державою пакета медичних послуг і лікарських засобів.
До того ж, передавши програму в управління єдиного платника, можна вирішити багато проблем, які виникають на сьогоднішньому етапі. Адже наразі реімбурсація здійснюється через механізм субвенції, що надається державою місцевим бюджетам і розподіляється між розпорядниками коштів, котрі укладають договори з аптечними закладами. У такий спосіб відбувається фрагментація бюджету, що породжує строкату ситуацію. Наприклад, в одному місті на реалізацію програми витратили всі виділені їм кошти й надалі не можуть забезпечити потреби пацієнтів у доступних ліках, а в сусідньому — такі кошти «зависають», бо там на програму витратили лише 40% отриманого за субвенцією. Тобто можна говорити про порушення доступності згаданої програми для пацієнтів.
Виникають зайві проблеми і в аптек, особливо у великих аптечних мереж, які працюють у низці областей, а тому, аби взяти участь у програмі, змушені укладати десятки (іноді більше ста!) договорів із розпорядниками бюджетів різних рівнів. І всі ці договори потрібно обслуговувати, контролювати, звітувати за ними тощо.
За новими умовами аптечній мережі (як і окремим аптекам) достатньо буде укласти єдиний договір із НСЗУ в електронному вигляді, а звіти формуватимуться автоматично. Хоча для укладання договору з НСЗУ аптечні заклади повинні обов’язково зареєструватися в центральній базі даних системи eHealth. При цьому періодичність оплати за рецептами на доступні ліки не змінюється, кошти надходитимуть впродовж 10 днів, звітний період також триватиме, як і раніше, 2 тижні. Чинними залишаються й правила ціноутворення, перелік міжнародних непатентованих назв, які входять до програми, а також ведення реєстру лікарських засобів.
ВЗ Чи спрощується життя сімейних лікарів, які виписуватимуть такі рецепти? Вони ж єдині, на кого покладається ця місія.
— Так, з 1 квітня рецепти на лікарські засоби, які підлягають реімбурсації, виписуватимуть лише лікарі первинної ланки.
Лікарям і закладам первинки не потрібно повторно реєструватися в системі чи укладати якісь додаткові договори з НСЗУ на участь у програмі. Вони просто надаватимуть обсяг послуг, передбачений порядком надання ПМД, у тому числі й виписуватимуть рецепти. Єдине, що рецепт на доступні ліки стане електронним, тобто лікарі мають оволодіти відповідними навичками роботи на комп’ютері, а їх керівники подбати про забезпечення закладів необхідною технікою та МІС. Тобто всі мусять бути готовими розпочати роботу вже з 1 квітня — пацієнти не чекатимуть.
Водночас це хороший стимул для того, аби керівники не барилися з комп’ютеризацією закладів, а лікарі нарешті повернулися до традиції виписування рецептів. Бо як засвідчив досвід впровадження програми реімбурсації, багато лікарів уже забули, як правильно це робити, тому й виникали помилки, котрі зумовлювали непередбачувані й доволі неприємні для пацієнта ситуації в аптеці, коли такий «документ» повертали.
Електронний формат виписування рецептів сприятиме уникненню подібних помилок. Бо, по-перше, усі назви ліків містяться в електронному реєстрі, їх не потрібно прописувати, досить тільки вибрати, по-друге, стандартизована форма рецепта. Взагалі хотілося б, аби лікарі якомога швидше «ввійшли в колію» рецептурного відпуску всіх лікарських засобів. Так працює увесь цивілізований світ.
Оволодіння додатковими навичками роботи на комп’ютері також на користь лікарям. Адже незабаром їм доведеться вести електронні картки пацієнтів, а з 1 липня виписувати електронні направлення. Альтернативи цим нововведенням не існує. Зрештою, підписання декларацій багато чому навчило наших лікарів, і працювати з комп’ютером їм уже набагато легше.
Ще один плюс — унеможливлення встановлення обмежень щодо виписування рецептів, як це було раніше, коли головному лікарю закладу могли зателефонували з місцевої адміністрації і сказати, що кошти на реалізацію програми закінчилися. Але ж із пацієнтом спілкується саме лікар, йому й доводилося пояснювати подібні неприємні ситуації.
З 1 квітня вказане обмеження може виникати тільки в тому випадку, коли раптом у межах всієї держави буде виписано стільки рецептів, що на відшкодування не вистачить виділеного на місяць бюджету. У такому разі виписати рецепт, не забезпечений фінансово, буде неможливо.
ВЗ Тобто такий ризик усе-таки існує?
— Повністю виключити його не можна бодай тому, що фінансування програми має чіткі межі, а реальний попит на доступні ліки спрогнозувати важко. Нинішня «паперова» статистика може бути недостовірною, тому ще однією очікуваною перевагою нововведення буде те, що електронні рецепти і підпорядкування програми єдиному платнику забезпечать отримання реальних даних у цій сфері. Тож сподіваюся: надалі дефіциту коштів не виникатиме. Принаймні, усі запобіжники включені. І вже за три перші місяці реалізації програми за новими правилами ми отримаємо об’єктивну картину попиту на доступні ліки, їх споживання, структуру. Це дасть можливість прогнозувати фінансування програми реімбурсації на наступні роки, сформувати модель, яка убезпечить від подібних ризиків. НСЗУ планує зробити статистику виплат за програмою «Доступні ліки» публічною.
ВЗ Чи готові в глибинці до такого сучасного формату роботи?
— Щодо технічного забезпечення реалізації оновленої програми, то деякі області звітують про 94-96-відсоткову готовність, інші, на жаль, лише про 60-відсоткову. Тож не виключаю певний ризик для пацієнтів у регіонах-аутсайдерах. Аби цього не сталося, і лікарі, і керівники закладів, і місцева влада мають усвідомити, що від їх зусиль залежить успіх реалізації програми в повному обсязі. НСЗУ також ставить перед собою завдання зробити все можливе, аби пацієнти не відчули жодних негативних наслідків «розкачування» окремих керівників — чи то медичних закладів, чи аптек.
До речі, договори із суб’єктами господарювання, які мають ліцензію на роздрібну торгівлю лікарськими засобами, укладатимуть у системі eHealth подібно до того, як це було із закладами ПМД: оголошення на сайті НСЗУ, прийом заяв та їх опрацювання (постійно протягом року), підписання договорів. Також розроблено вимоги до аптечних закладів, відповідно до яких НСЗУ здійснюватиме їх перевірки.
Однак не варто очікувати ніяких «хвиль» підписання договорів, перехідних чи пільгових періодів, як це було з первинкою. Програма «Доступні ліки» вже працює і повинна працювати надалі як годинник, нововведення цьому не мусять завадити. Більше того, мають зникнути всі недоречності чи неузгодженості, що виникали раніше. Наприклад, коли лікарі-ФОП не могли долучитися до реалізації програми і виписувати рецепти на доступні ліки. З 1 квітня все зміниться — таку можливість отримають всі, хто зареєстрований у програмі, має задекларованих пацієнтів і уклав угоду з НСЗУ.
Або ж розгляньмо інший приклад. Окремі заклади мають ліцензії і на лікарську медичну практику, і на роздрібний відпуск лікарських засобів. Тож їх лікарі виписують рецепти на доступні ліки, які пацієнти можуть отримати у «своїй» аптеці. Аби ні в кого не виникало спокуси заробити на цьому, електронна система відслідковуватиме, чи не зріс раптом «попит» на дороговартісні препарати в аптеці при лікувальному закладі, лікарі якого масово виписують їх своїм пацієнтам. Якщо це дійсно стане помітним, перевірка не забариться, а в разі підтвердження зловживань закладу загрожуватиме розірвання контракту з НСЗУ. Це логічний етап роботи системи — управляти поведінкою провайдерів, аби вони дотримувалися цивілізованих правил гри.
Ми маємо взяти на озброєння кращий світовий досвід, адаптувати його до вітчизняних реалій, працювати над помилками і робити все, аби суспільство підтримувало нові кроки з реформування та вдосконалення роботи галузі.
Світлана ТЕРНОВА, «ВЗ»
