Дослідження, зосереджені на темі дисбіозу шкіри як патогенетичного фактору атопії, можна вважати трендом останнього року. Так, відносно недавно було запропоновано новий спосіб лікування важких стадій екземи шляхом перенесення «здорових» бактерій-коменсалів від донорів.
Аж ось швейцарські фахівці вирішилися зосередити свою увагу не на бактеріях, які входять до складу мікрофлори шкіри, а на грибах. Як і бактерії, гриби теж вважаються «рівноправними» представниками мікробіому здорової шкіри і підтримують її фізіологічний баланс, але вивчаються в дерматології не так ретельно, як бактерії.
Імунологи з Університету Цюріха сконцентрувалися на певних дріжджових грибах роду Malassezia, котрі в нормі містяться на поверхні епідермісу й вважаються умовними патогенами (надмірний ріст Malassezia furfur вже було пов’язано із розвитком з себорейного дерматиту).
Шляхом тривалих спостережень вчені з’ясували, що за певних умов ці мікроорганізми здатні провокувати надмірний синтез певних прозапальних молекул, цитокінів, а саме інтерлейкіну-17. Інтерлейкін, в свою чергу, запускає в шкірі аутоімунні процеси, притаманні для розвитку атопічних реакцій.
Автори запропонували вирішення проблеми надмірного вивільнення інтерлейкіну на поверхні шкіри, спровокованого Malassezia – застосування специфічних антитіл до цього цитокіну.
Джерело: Science Daily