Ірина СИСОЄНКО, народний депутат України, заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’яЛікарі, які все життя пропрацювали в закладі охорони здоров’я, звикли, що не вони, а головний лікар має турбуватися про комунальні платежі, наявність необхідного медичного обладнання, підбір медичного персоналу, своєчасну виплату заробітної плати, вирішення проблемних і спірних питань тощо. Натомість лікар-приватний підприємець мусить подбати про це сам, аби відповідати встановленим законом вимогам, отримати ліцензію на медичну практику і підписати договір про медичне обслуговування населення з НСЗУ.
Необхідне обладнання — великі кошти
Зокрема, згідно з пунктом 13 Ліцензійних умов надавач медичних послуг зобов’язаний мати прилади, обладнання, оснащення відповідно до профілю та рівня надання медичної допомоги. Мінімальний перелік обладнання, устаткування і засобів, необхідних для оснащення конкретного типу закладу охорони здоров’я, його відокремленого структурного підрозділу, а також для забезпечення діяльності фізичних осіб-підприємців визначається Табелем матеріально-технічного оснащення.
Примірний табель матеріально-технічного оснащення закладів охорони здоров’я та фізичних осіб-підприємців, які надають первинну медичну допомогу, затверджений Наказом МОЗ України від 26.01.2018 №148. Він містить великий перелік необхідного обладнання, придбання якого може потребувати значних фінансових вкладень. Особливо це стосується лікарів, які лише розпочинають приватну практику.
Зокрема, до вказаного переліку входять: автомобіль легковий повнопривідний (підсилювач керма та гальм) або легковий (підсилювач керма та гальм), комп’ютерне обладнання (комп’ютер з операційною системою та доступом до мережі інтернет, багатофункціональний пристрій (або принтер + сканер), спеціальне (прикладне) програмне забезпечення для ПМД; офісні меблі (столи для персоналу, стільці та (або) крісла для кабінетів і зал очікувань, шафи для документів і одягу, сейфи, шафа для зберігання лікарських засобів та медичних виробів, кушетка, у тому числі кушетка-трансформер (гінекологічне крісло); холодильник для зберігання лікарських засобів, сумка-холодильник з набором акумуляторів холоду, набір лікарських засобів та медичних виробів для надання медичної допомоги при невідкладних станах, електрокардіограф, тонометр з малими, середніми і великими манжетами, пульсоксиметр портативний, ото-офтальмоскоп, пікфлуометр, одноразові малі хірургічні набори й одноразові інструменти для огляду тощо. І це лише незначна частина того, що потребуватиме лікар для належної організації власної медичної практики.
Крім того, йому необхідні кошти на оренду й утримання приміщення (комунальні платежі, енергоносії), заробітну плату найманим працівникам, сплату обов’язкових платежів до бюджету тощо. А враховуючи нинішній рівень заробітних плат медичних працівників, такі витрати для переважної більшості лікарів виявляться непідйомними.
Однак не варто через це відмовлятися від своїх намірів. Вихід завжди є.
Чекаємо на підтримку
Передусім лікарі-приватні підприємці можуть організовувати групову практику. Відповідно до Порядку надання первинної медичної допомоги, затвердженого Наказом МОЗ України від 19.03.2018 р. №504, групова практика ПМД — це команда, до складу якої входять два або більше лікарів первинної ланки, або ж сукупність двох чи більше практик у межах одного або кількох надавачів ПМД, які взаємодіють на підставі укладеного ними договору про спільну діяльність.
Однак хочу зазначити, що відповідно до Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» саме Уряд повинен забезпечувати формування й реалізацію державної політики у сфері розвитку підприємництва, розроблення та виконання загальнодержавних програм розвитку малого і середнього підприємництва, зокрема у сфері охорони здоров’я. На жаль, сьогодні українських приватних підприємців фінансово підтримують здебільшого міжнародні партнери (міжнародні донори), а також декілька національних фінансових установ з пільгового кредитування малого та середнього бізнесу.
Тож ситуацію потрібно докорінно змінювати. Держава зобов’язана всіляко підтримувати лікарів, які бажають відкрити власну медичну практику. З цією метою, а також для стимулювання розвитку конкуренції на ринку надання медичних послуг і підвищення їх якості та доступності я подала на розгляд Парламенту законопроект «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо впровадження «податкових канікул» та мораторію на проведення перевірок для медичних працівників з метою реалізації їх права на підприємницьку діяльність, забезпечення розвитку конкуренції на ринку медичних послуг і підвищення їх якості та доступності» (реєстр. №9201). У ньому пропонується тимчасове звільнення від оподаткування та проведення перевірок касової дисципліни фіскальними органами самозайнятих осіб (фізичних осіб-підприємців), котрі зареєстровані в установленому законом порядку й одержали ліцензію на право провадження господарської діяльності з медичної практики. Підставою для такого звільнення буде заява самозайнятої особи та копія ліцензії на право провадження господарської діяльності з медичної практики, які подаються до органу доходів і зборів за місцем податкової реєстрації.
Якщо законопроект буде підтримано в Парламенті, це стане значним поштовхом для реформи галузі охорони здоров’я, яка відкриває нові можливості для медичних працівників, впевнених у своїх лідерських, управлінських та професійних якостях. Адже багато з них дійсно зможуть розпочати успішну приватну медичну практику. Мета реформи — не скорочення мережі державних і комунальних закладів охорони здоров’я, а розширення можливостей для медичних працівників, у тому числі й у діяльності на «власній ниві». Своєю чергою я робитиму все, що від мене залежатиме, аби переваги реформи якнайшвидше відчули і медичні працівники, і пацієнти.
