Дніпропетровський спеціалізований клінічний медичний центр матері та дитини ім. проф. М. Ф. Руднєва — важливий для всієї країни заклад з великою історією. Це найстаріша дитяча лікарня на Півдні України, однак її фахівці йдуть у ногу з часом, опановуючи новітні методики та закуповуючи сучасне обладнання.
Нова філософія в роботі
«Лікарню збудовано в 1910 році на кошти благодійників. До того часу дитячих лікарень узагалі не було. Родина Алексєєнків не мала дітей, тому спрямувала всі свої гроші на спорудження цієї будівлі. Перша кафедра, перший рентген, перший наркоз для дитини — усе розпочиналося тут», — розповідає головний лікар Дніпропетровського спеціалізованого клінічного медичного центру матері та дитини ім. проф. М. Ф. Руднєва Ігор Македонський.
Перше в Україні відділення реанімації новонароджених також з’явилося тут. Половину свого життя йому віддав Олександр Станіславович Буяльський, який керує відділенням з першого дня його заснування.
«23 лютого минуло 33 роки відтоді, як ми розпочали свою роботу, — розповідає Олександр Буяльський, якому самому в рік відкриття виповнилося 33 роки. — Такі відділення тоді були лише в Москві та Ленінграді. Нині назви змінилися, європеїзувалися, тепер це — відділення інтенсивної терапії новонароджених».
Відділення інтенсивної терапії, як і відділення патології новонароджених дітей з інфекційною патологією, розміщені в неонатальному корпусі, котрий було прибудовано до старого корпусу наприкінці 80-х.
Вікторія Львівна Бєлозьорова стояла біля витоків відділення патології новонароджених дітей, і сьогодні її життя цілком присвячене маленьким пацієнтам.
«Ми сподіваємося, що завдяки подальшій реконструкції лікарні в цих відділеннях також створять належні умови. Такий, як нині, формат роботи був актуальний 30-35 років тому, — каже завідувачка відділення Вікторія Бєлозьорова. — На сьогодні приміщення, розміщення і кількість палат сумісного перебування мають бути принципово іншими. Проект уже є, ми сподіваємося, що він буде реалізований. Адже нові корпуси — й реконструйовані, й відбудовані — здали вчасно. Як було заявлено в плані реконструкції — так і зробили. І це дає нам підставу сподіватися, що продовження буде».
У наступному році лікувальний заклад відзначатиме 110-ту річницю. За цей час змінилося все: збудовані нові корпуси, оновлені маніпуляційні, палати й операційні.Тільки філософія лікарні залишилася незмінною — усе тут робиться заради здоров’я та комфорту пацієнта.
Дійсно, протягом останніх двох років два нові корпуси були спроектовані й споруджені за дуже чітким графіком. Реконструйований педіатричний корпус відкрито в жовтні 2017 року. Хірургічний корпус на місці колишньої поліклініки, збудований за півтора року, почав працювати наприкінці 2018-го. Тому лікарі сподіваються на ліпше — неонатальний корпус із сучасною концепцією необхідний як повітря.
«Два роки тому було відкрито реконструйований педіатричний корпус, — розповідає Ігор Македонський. — Крім сучасного обладнання ми привнесли в роботу розміщених у ньому підрозділів нову філософію. Тут відкрите відділення реабілітації в структурі Центру раннього втручання. Це також нове для України поняття. Є так зване вікно можливостей — період, коли лікар реально може допомогти дитині. І він дуже короткий — 3-6 місяців. Якщо ти не встиг, нічого не зробив, то дитина приречена на інвалідність. Тож ми відкрили підрозділ, у якому намагаємося допомогти таким малюкам. Він складається з клініко-діагностичного відділення, де представлені всі потрібні фахівці, зокрема й вузькопрофільні, є база даних пацієнтів, а також відділень реабілітації та педіатрії».
Хірургічний комплекс — також окрема філософія. Це унікальна «електронна лікарня», оскільки керувати системою вентиляції, зволоження, кондиціонування можна з мобільного телефона. Тут впроваджена дуже складна технологія, а обладнання привезене переважно з Німеччини. Однак є в «електронній лікарні» в наших умовах і невелика ложка дьогтю, нарікає головний лікар.
«Впровадивши електронну історію хвороби, ми змушуємо людину виконувати подвійну роботу: спочатку ввести всю інформацію в комп’ютер, а потім викласти на папері, тому що МОЗ не відмінило паперової історії хвороби», — зазначає Ігор Македонський.
Попри те користь від системи перевершує такі незручності.
«Звісно, це пришвидшує процес обстеження й прийняття рішень. Можна вивести рентгензображення на екран, в ординаторських працювати з надісланими в електронному вигляді даними й результатами. Звісно, коли система запрацює в повному обсязі, мені як менеджеру буде зручніше: я бачитиму наповнення операційних, палат тощо. Мати зворотний зв’язок, відстежувати дітей, які надходять повторно чи недообстежені, — усе це підвищуватиме якість лікування», — упевнений Ігор Македонський.
Мрії збуваються
У хірургічному корпусі — шість поверхів. Там розміщено одномісні й двомісні палати. Є кардіохірургія, травматологія, ортопедія, відділення реконструктивно-пластичної хірургії, захворювань голови й шиї.
Тут світлі й широкі коридори, малюнки на стінах, дитячі куточки з іграшками, книжками, комфортні палати, яскраві таблички й вказівники, чудово продумана навігація. Входи до лікарні, у тому числі й центральний, обладнані підйомниками, що дають змогу підняти людину на каталці. Двері «антипаніка» відчиняються простим натисненням на горизонтальний поручень. У басейні — спеціальний пристрій, який допомагає діткам з особливими потребами потрапити у воду. Хірургічне відділення з’єднане з основним корпусом лікарні, щоб навіть узимку пацієнти могли комфортно переміщуватися.
«Коли реконструкція тільки-но розпочалася, Ігор Олександрович сказав: «Ви вмієте мріяти?» Ми, звісно, здивувалися. Про що можна мріяти в наш час? Але план мрії у нас з’явився, і за два роки ми побачили її втілення у вигляді двох нових корпусів», — розповідає заступник головного лікаря з неонатології та педіатрії Вікторія Остромецька.
У приймальному відділенні — усе зручно та раціонально. Пацієнт одразу проходить всі необхідні обстеження. Тут же — маніпуляційні, перев’язувальні, комп’ютерний томограф, ультразвуковий апарат екстра-класу, санвузли, зокрема для пацієнтів з особливими потребами.
У приймальному відділенні все продумано, зручно й раціонально. Комп’ютерний томограф, пересувний цифровий рентгенапарат. Усе компактно, пацієнт має змогу оперативно пройти необхідні обстеження. Знімок із рентгенапарата передається в травмпункт, розміщений також тут, на першому поверсі, і травматолог, який у цей час працює з пацієнтом, одразу його бачить.
Тут же — маніпуляційні, перев’язувальні, ультразвуковий апарат екстра-класу (одна з останніх моделей, яка має кардіологічну програму), передопераційна… За цим принципом спроектовано всі відділення в корпусі.
«Це основа нашого ставлення до людей, це те, що ми називаємо іншою ментальністю. Тут немає такого: ідіть невідомо куди. Скажімо, той самий санвузол є в обох кінцях коридорів. Мамі не доводиться бігати з дитиною і щось десь шукати», — говорить заступник головного лікаря з неонатології та педіатрії Вікторія Остромецька.
У Центрі раннього втручання, про який розповідав головний лікар, яскраво та затишно.
«Ось зал відновного лікування з набором спеціальних пристосувань і тренажерів, — показує начмед Вікторія Остромецька. — Тут із дітьми працюють фахівці з вищою і середньою освітою, реабілітологи, ті, хто займається постановкою рухів у дітей з органічним ураженням нервової системи. І це принципово інший підхід, тому що в пострадянській медицині сформувався штамп, буцімто дитину з певними особливостями розвитку обов’язково потрібно лікувати медикаментозно. Але світ уже давно пішов в абсолютно інші виміри. Світ знає, що потрібен ранній розвиток у плані постановки руху, стимулювання відповідних навичок. І наш центр — прорив у цьому напрямку. Ми не надаємо медикаментозному лікуванню такого великого значення, тут щоденна копітка праця: навчати маму, як займатися з дитиною, як вводити її в життя, і забезпечувати в такий спосіб безперервність процесу, що дуже важливо».
Надсучасне обладнання та нові відділення
На шостому поверсі — палати інтенсивної терапії і шість сучасних операційних, де максимальну стерильність забезпечує ламінарна система очищення повітря. Вона знижує ризик інфікування до мінімуму. Усі двері в операційних обладнані сенсорами — їх можна відчинити, не торкаючись кнопки, стіни в операційному блоці мають антибактеріальне покриття. Замість звичайних балонів із киснем — централізоване постачання, новітні наркозні станції зі штучною вентиляцією легень, остання модель апарату штучного кровообігу, операційна лампа з відеокамерою.
«Одна з операційних — суто кардіохірургічна. Є одна гібридна операційна — це зал, де встановлено сучасний ангіограф і є можливість застосовувати щадні методи, тобто через маленький прокол у вені оперувати ваду серця. Якщо це неможливо, зал миттєво перетворюється на звичайну операційну, де створено всі умови для проведення відкритої операції на серці. Особливість цього ангіографа — спеціальна програма, яка знижує променеве навантаження на пацієнта втричі», — пояснює Ігор Македонський.
В операційних досягнуто максимальної стерильності — завдяки ламінарним потокам та спеціальним фільтрам. Усі двері обладнані сенсорами. Навіть стіни в операційному блоці — з антибактеріальним покриттям. Замість звичайних балонів із киснем — централізоване постачання кисню, повітря, вакууму.
Головний лікар каже, що в жодній дитячій лікарні немає ангіографа, в Інституті серця МОЗ України є подібний, але його модель значно старіша, з більшим променевим навантаженням на хворого.
«Ангіограф використовуємо і під час операцій, і для діагностики. Коли проводимо складні малоінвазивні оперативні втручання за відсутності великого розрізу, крововтрати, коли пацієнт притомний, спокійно лежить, а йому через великі судини вводять певні катетери — оце і є сучасна хірургія, оце майбутнє. У нас також є ендоскопічний апарат — просто шалений! Можна увійти навіть у трахею новонародженої дитини з малою масою тіла, — захоплено розповідає Вікторія Остромецька.
У лікарні дуже тішаться тому, що з’явилося відділення кардіохірургії.
«З відділення реанімації новонароджених дитина одразу потрапляє на огляд до кардіохірурга, котрий моментально розробляє тактику лікування з огляду на міжнародні протоколи», — пояснює головний лікар Ігор Македонський.
«На четвертому поверсі розташоване відділення, сформоване як хірургія голови й шиї. Зокрема, там лежать не лише діти після ЛОР-операцій, а й ті, що перенесли нейрохірургічні втручання, оскільки у відділенні працює нейрохірург. І це також одне з нововведень нашої клініки», — розповідає начмед Вікторія Остромецька.
На базі центру працює також профільна кафедра Дніпропетровської державної медичної академії, тому завжди можна розраховувати на допомогу професорсько-викладацького складу. «Коли професор приходить на обхід — це не поява «зірки», а постійна взаємодія і щоденна практика. У нас професура не тільки читає лекції за кафедрою. Це люди, котрі займаються хворими й пацієнтами постійно. І це також величезний плюс. Ми тут сперечаємося, щось доводимо один одному, щось шукаємо, щось пропонуємо — відкрита дискусія також є особливістю клініки», — вважає завідувачка відділення патології новонароджених дітей з інфекційною патологією Вікторія Бєлозьорова.
«Сюди везуть дітей із Донецької області — з об’єктивних причин, звісно ж, колегам складно. Один дзвінок — і пацієнт потрапляє у відділення реанімації. Його привозить Краматорська санавіаційна бригада. Ось учора ввечері доправили дитину з патологією, котра народилася за кілька годин до того. А сьогодні її вже оперуватимуть», — наводить приклад заступник головного лікаря Вікторія Остромецька.
Молодий, але досвічений лікар Дмитро Єршов переїхав до Дніпра з Харкова й очолив ортопедо-травматологічне відділення із травмпунктом.
«Я працював в Інституті травматології та ортопедії НАМН України, закінчив аспірантуру, займаюся науковою та практичною дитячою й дорослою ортопедією, — каже Дмитро Єршов. — Ми в цій лікарні маємо найголовніше — адекватний грамотний персонал, підібраний колектив лікарів. Так, із середнім персоналом є труднощі, а з лікарями — нема. У нас 10 фахівців, серед них двоє кандидатів наук, троє лікарів вищої категорії, більша частина спеціалістів проходила зарубіжні стажування. Це нове відділення, і ми плануємо розвинути всі напрямки дитячої ортопедії: займатися корекцією деформацій і подовження кінцівок із використанням апарата зовнішньої фіксації, уже проводимо корекцію вродженої й набутої патології стопи, тазостегнового суглоба й хребта. У нас багато нововведень.Рік я спостерігав, як зводили нову будівлю. За цей час ми зібрали команду, кожен член якої — професіонал. Це фахівці із Харкова, Дніпра та Дніпропетровської області».
Окрім грамотних лікарів родзинкою відділення Дмитро Єршов вважає низку технологічних новинок, наприклад, апарат зовнішньої фіксації з комп’ютерною навігацією, що дає змогу з високою точністю — до градуса в усіх проекціях — виправити наявну деформацію. «Для України це поки що ноу-хау, а в усьому світі — стандарт», — зазначає він.
Залишаються ті, хто прийшов не за грошима
Проблемою №1 в українській медицині тут вважають низьку оплату праці лікарів, яка призводить до відтоку кадрів. «Де ви знайдете в Україні клініки у державному сегменті, які мають ангіограф, комп’ютерний томограф тощо? Але багато років тому за великого дефіциту обладнання я казала: «Прийде час, коли ми матимемо апаратуру, але зіткнемося з дефіцитом кадрів». І ось цей час настав. Проспектом Пушкіна у нас їздить трамвайчик, на якому написано: «Робота для медиків у Польщі». Повірте, у нас чудові умови, ми для цього робимо все можливе, але багато фахівців поглядають у напрямку цього трамвайчика!» — обурюється заступник головного лікаря Вікторія Остромецька.
Якщо говорити про середній медперсонал, то лікарні конче потрібні рентгенлаборанти, клінічні лаборанти. А також палатні медсестри в усі відділення, не лише в новий хірургічний корпус. На щастя, лікарські вакансії практично всі укомплектовані. «Здебільшого люди приходять до нас самі, але інколи й переманюємо, — зізнається керівник відділу кадрів Ірина Бурцева. — Цьому сприяють багаторічний досвід роботи лікарні й нове обладнання — перспективи повсякчас розширюються. Вчитися ніколи не пізно. А ще нас усіх рятує те, що й досі є багато людей, закоханих у професію. Таких — відсотків 85, а то й 90, незважаючи на складну економічну ситуацію».
Усього в Дніпропетровському спеціалізованому клінічному медичному центрі матері та дитини ім. проф. М. Ф. Руднєва нині працюють 162 лікарі і 260 медсестер. Решта — молодший і технічний персонал. Усього в колективі 640 осіб. З плинністю кадрів намагаються боротися, але вона велика. Посадовий оклад молодого спеціаліста-педіатра, який щойно закінчив навчання, становить 3496 грн. Щонайбільше він може розраховувати на 10-відсоткову надбавку за вислугу. Навіть коли виходить менше, усе одно нараховують мінімальну заробітну плату, пояснюють у відділі кадрів. Хірурги отримують дещо більше — 3784 грн. Палатна медсестра звичайного педіатричного відділення — від 2785 грн (молодий спеціаліст без категорії) до 3323 грн плюс доплата за вислугу. Ті, хто доглядає за новонародженими, отримують від 2958 до 3496 грн. У санітарок зарплати ще менші. Хіба це гроші?
«Ось та проблема, із якою ми в медицині вже зіткнулися і страждатимемо від неї найближчим часом. З персоналом усе дуже складно. У нас є такий казенний вираз: відсутність фізичної особи. Є ставка лікаря-спеціаліста, а фізичної особи немає. Хоча в клініку такого рівня, з такою школою варто було б оголошувати конкурси! Шукають, наприклад, лікаря-генетика на чверть ставки, а що таке 0,25%? Я знаю хорошого фахівця, яка працює в приватній клініці, але вона відмовляється, бо на проїзд витратить більше, ніж заробить. А молодий педіатр не може без сторонньої допомоги фізично вижити, ростити дітей, бути щасливим і розвиватися на чотири з лишком тисячі чистої зарплатні. Тож вони звільняються, — говорить начмед Вікторія Остромецька. — Та й усі ми змушені працювати на півтори ставки, як у тій приказці, зрозумілій усім лікарям: на ставку їсти нічого, на дві — ніколи».
«Я працював в одному з провідних закладів країни, якому безмежно вдячний, але, змінивши місце роботи, бачу великі перспективи. З такою командою лікарів, з таким управлінням — у нас яскраве майбутнє»
Дмитро Єршов
Завідувач відділення інтенсивної терапії новонароджених Олександр Буяльський розділяє стурбованість заступника головного лікаря: «Я не знаю, за рахунок чого ми тримаємося й чому до нас іще приходять медсестри. Лихо з молодими лікарями — вони у нас здобувають досвід і їдуть за кордон. А медсестра, котра працює днями й ночами, потім якось прокидається, пише заяву, йде в приватну лабораторію й отримує за свою роботу вдвічі більше. Без нічних чергувань, без нервів, без смертей… Тому в нас персонал особливий. Залишаються тільки ті, хто прийшов точно не за грошима».
Головний лікар вважає, що крім зарплати, на яку сама лікарня не може вплинути, усі інші можливі умови для спеціалістів тут створено, і в цьому — привід для оптимізму.
«Для роботи потрібно небагато. По-перше — комфортні умови самої роботи. Сучасне обладнання, яке дійсно стимулює тебе до пізнання, й тоді, читаючи зарубіжну літературу, ти почуваєшся причетним, розумієш, про що там йдеться, у тебе є таке саме устаткування, ти робиш те саме й на такому самому рівні. По-друге — заробітна платня. На жаль, ми не можемо на неї серйозно вплинути. Лікар-початківець отримує смішні суми. Кондуктор у трамваї й двірник заробляють утричі більше. Нині в молодого лікаря зарплатня на рівні санітарки, от тільки відповідальність — інша. Тому люди, які нині йдуть у медицину, розраховують на те, що працюватимуть у комерційних центрах, — розмірковує Ігор Македонський. — Але ми бачимо, що хороші умови роботи, нове обладнання й комфортний менеджмент усе-таки приваблюють сюди фахівців».
А ще в Центрі матері та дитини ім. проф. М. Ф. Руднєва сподіваються, що розпочата реформа децентралізації стане цивілізованою практикою держави. Й нові лікарні, садочки, школи відкриватимуть по всій країні. А гроші платників податків залишатимуться в регіонах і використовуватимуться на будівництво сучасних корпусів лікарень, придбання апаратури та розвиток медицини.
Олена ОСТРЯКОВА, спеціально для «ВЗ»
Фото Павла Дацковського, із сайту Дніпропетровської ОДА, сторінки у Facebook Юрія Голіка
Маленьке зауваження: лікарню відкрито у 1913 році, тому 110річчя лікарня буде відзначати у 2023 році