Глибока стимуляція мозку – доволі вивчена процедура, котра допомагає пацієнтам із паркінсонізмом контролювати рухи. Зазвичай ця методика використовується для полегшення тремору і ригідності, від яких потерпають такі хворі.
Хоча стимуляція застосовується до більш ніж 40 мішеней у головному мозку, для цієї процедури фактично не існує якихось інших показань до застосування. Швейцарські вчені стверджують, що цей підхід може мати більш широке клінічне застосування, крім одного лише лікування паркінсонізму.
Їх стаття, опублікована в журналі Nature Reviews Neurology, показує, що останні досягнення в області глибокої стимуляції мозку можуть також посприяти і в терапії таких станів, як:
- обсесивно-компульсивний розлад (ОКР),
- синдром Жиля де ла Туретта,
- депресивний розлад.
Автори роботи описують експерименти, які показують, що вирішальне значення для терапії таких хвороб мають точне положення електродів і параметри стимуляції. В останні роки розробляються різні інтерфейси «мозок-комп’ютер» зі зворотним зв’язком, зокрема, для обробки сигналів нейронів у режимі реального часу.
Новітні інтерфейси «мозок-комп’ютер» реєструють після стимуляції реакцію з боку мозку й автоматично адаптують рівень наступного імпульсу. Це коригування забезпечує більш точне, персоналізоване лікування, яке може бути придатним для терапії інших захворювань.
Джерело: Medical Express
