Дослідники з Університету Пенсильванії з’ясували, що люди з чіткою життєвою позицією більше за інших схильні приймати рішення щодо зміни своїх звичок та активніше доглядають за станом свого здоров’я.
Людині, яка чітко знає, чого вона хоче у житті, легше зробити свій вибір у найрізноманітніших життєвих ситуаціях, у тому числі і при дотриманні правил здорового способу життя, походах до спортзалу та лазні, зайняттях фітнесом тощо. І навпаки. У людини із розмитими життєвими орієнтирами, невпевненої в собі та такої, що ще не відчула власного покликання, як правило, значно слабша мотивація до занять спортом. Адже вони вимагають певних обмежень. І без відповіді, для чого нам ці обмеження, що вони нам дають, заради чого ми катуємо себе на тренуваннях у спортзалі, басейні тощо людина постійно вагається і сумнівається, навіщо їй усе це потрібно.
Цю закономірність помітили під час досліджень спеціалісти Школи комунікацій Анненберга при Університеті Пенсільванії. Як показало їх дослідження, люди із чіткою життєвою позицією більш схильні змінювати власну поведінку відповідно до поставлених перед собою цілей ніж ті, хто ще не визначився, як і для чого йому варто жити.
У своїй статі у журналі Health Psychology доктор наук Йона Канг стверджує, що рішення щодо власного здоров’я, навіть найпростіші, такі, як щоденний для багатьох вибір: їхати на потрібний поверх ліфтом, чи піднятися туди пішки, потренувавши ноги, відбуваються на тлі непомітних для нас внутрішніх конфліктів в нашій психіці.
Автор досліджував перебіг внутрішніх конфліктів в людей, що мають чітку життєву мету, та тими, чиї цілі ще досить розмиті для них самих.
Для проведення дослідження залучили людей, що ведуть малорухливий спосіб життя, та таких, що мають надлишкову вагу або ожиріння. Їм на екран виводили повідомлення про здоров’я, що мали спонукати їх розпочати тренування або збільшити час, що вони їм приділяють. Їх реакції на ці повідомлення відстежували із допомогою магнітно-резонансної томографії, яку націлили на ті ділянки мозку пацієнтів, які зберігають власну активність під час ситуацій непевності у виборі та внутрішнього психологічного конфлікту.
Перед цим учасники експерименту пройшли опитування, чи мають вони чітко визначенні життєві орієнтири та що роблять для їх досягнення.
Ті учасники, які повідомили про наявність чіткої мети у житті, активно погоджувались із повідомленнями про необхідність здорового способу життя для досягнення власних цілей. Ділянки їх мозку, що відгукуються на наявність внутрішнього конфлікту, мали невисоку активність. Стало зрозуміло і можна було передбачити, наскільки активно погоджуватиметься людина із повідомленнями про речі, що впливають на стан її здоров’я, відповідно до активності ділянок її мозку, що працюють під час внутрішніх конфліктів.
В тих, в кого не було життєвої мети, або вона була розпливчаста, повідомлення про стан здоров’я супроводжувалось наявністю внутрішніх конфліктів, що затруднювало вибір.
Отже, маючи чітку мету в житті, легше зробити свій вибір на користь активних занять спортом. Ці дві речі у нашій психіці взаємопов’язані.
Джерело: rz.com.ua
