Останнім часом найбільше нарікань лунало на адресу незадовільного фінансування медичної галузі, тож намір трансформувати саме цей напрям здався цілком доцільним. Чи змінили нові механізми фінансування глибинну суть діяльності галузі і як це позначиться на її майбутньому?
Від державного стартапу до сталої інституції
По-перше, на думку Олега Петренка, подолано зневіру в можливість реальних і швидких змін. На період створення НСЗУ ніхто не вірив у те, що за короткий проміжок часу вдасться укласти договори з усіма закладами первинної ланки, а останнім – належним чином підготуватися до контрактування. Міфом називали гарантії забезпечити «повну комп’ютеризацію» первинки і підписати належну кількість декларацій з пацієнтами (очікувалося, що їх буде приблизно 5 мільйонів до кінця минулого року). Однак результати перевершили всі сподівання: наразі підписано 27,6 мільйонів декларацій. У деяких вікових групах (діти, люди віком понад 60 років) це зробили 80% пацієнтів. На початку минулого року на первинці комп’ютеризованими були лише 3% робочих місць лікарів, нині цей показник сягає 92%. Доступ до інтернету мають 97% закладів ПМСД. Досягти цього було непросто, але українці охоче слідують правилам, якщо вони зрозумілі й прозорі, стверджує Олег Петренко.
По-друге, в Україні до реформи в сфері охорони здоров’я вперше долучилися приватні заклади. Вочевидь їм також потрібно було повірити в те, що держава не грається з ними, а готова чесно співпрацювати. Коли вони в цьому переконалися, почала збільшуватися кількість приватних закладів, котрі надають ПМД, як і чисельність лікарів-ФОП. Нині НСЗУ уклала договори з 243 надавачами ПМД приватної форми власності.
По-третє, з 1 квітня нинішнього року в адміністрування НСЗУ перейшла програма «Доступні ліки», до якої долучилися 6,5 тисяч аптек і аптечних пунктів, понад 3 тисячі з них за цей час відпустили бодай 1 рецепт.
Україна нарешті наблизилася до цивілізованого фармацевтичного ринку – попри невеликі технічні ускладнення, електронний рецепт запрацював по всій первинці. Завершеним цей процес можна буде вважати після поширення електронного рецепта на всі ланки надання медичної допомоги.
Олег Петренко
НСЗУ фінансує законтрактовані лікувальні установи, використовуючи цивілізовані інструменти оплати. За 9 місяців служба виплатила закладам первинки майже 9 мільярдів гривень – за допомогою обслуговування казначейством (такі виплати здійснюють щомісяця і вчасно). Також за програмою «Доступні ліки» було виплачено 45,5 мільйонів гривень аптекам (вони отримують кошти двічі на місяць) – усього отоварено 1,6 мільйонів рецептів.
Закони ринку: конкуренція породжує кращих
Зараз заклади первинної ланки виконують роль інноваторів: до них звертаються по консультацію керівники закладів інших рівнів, які лише збираються автономізуватися й переходити на нові механізми фінансування. Втім, і в середовищі новаторів з’явилися справжні лідери. Багато закладів зуміли охопити деклараціями понад 100% приписного населення, тобто до них прийшли пацієнти з інших територій обслуговування. А це все прояв справжньої конкуренції, переконаний Олег Петренко. І наводить конкретні приклади. Одеська міська поліклініка №6: охоплення деклараціями – понад 100% прикріпленого раніше населення.
Відтак зарплата лікарів вищої категорії (у разі забезпечення нормативу декларацій) сягає 17 000 гривень, медсестри – 9800 гривень.
Подружжя лікарів-ФОП обслуговуюсь 3820 пацієнтів кількох гірських поселень Хустського району, що на Закарпатті. За півроку отримали від НСЗУ 1,2 мільйони гривень, після чого відмовилися від своїх намірів їхати працювати за межі України.
Економічний стимул творить дива і модифікує поведінку надавача послуг, а відтак кардинально змінилася й система надання ПМД в Україні підсумовує Олег Петренко.
Щодня збільшується кількість аптек, які укладають угоди з НСЗУ. Понад 22% рецептів відпускають менше ніж за годину після їх виписування – це легко відстежити за нинішньої комп’ютеризації системи, яка допомагає в управлінні нею і водночас підвищує відповідальність лікарів та фармацевтичних працівників.
Трансформування системи охорони здоров’я: госпітальний сектор
Зміни в цьому секторі супроводжуватимуться багатьма непростими рішеннями, переконаний Голова НСЗУ. Тож потрібно ретельно обдумувати всі кроки, однак не робити нічого – гірше, ніж запроваджувати непопулярні заходи. Адже навіть у розвинених країнах світу система охорони здоров’я трансформується досить болісно що провокує невдоволення багатьох категорій людей. Тож альтернативи діалогу й руху вперед не існує, особливо за нинішньої ситуації у вітчизняному госпітальному секторі. Від Союзу наша держава успадкувала велику мережу малопотужних стаціонарних закладів. Деякі з них узагалі важко назвати лікарнями, бо вони не можуть забезпечити не те що якісну, а навіть безпечну медичну допомогу. І це залежить не тільки від фінансування, а й від кваліфікації персоналу.
«Під час реалізації міжнародних проектів проаналізовано роботу протитуберкульозних стаціонарних закладів України і з’ясовано: якщо кількість госпіталізованих пацієнтів зменшується, одразу зростає середній показник їх перебування на ліжку, і навпаки, – розповідає Олег Петренко. – Коли ж оплата надходитиме за пролікований випадок, то закладу буде вигідніше скоротити термін перебування хворих до економічно та клінічно обґрунтованого й обслуговувати якомога більше пацієнтів, надаючи їм якісніші послуги. Інший приклад: у всьому світі частка хворих, які «проходять» через хірургічні відділення без проведеної операції не перевищує 15%, в Україні ж є хірургічні відділення, де цей показник становить майже 90%!»
Наразі в Полтавській області стартував пілотний проект фінансування стаціонарних закладів, який, по-перше, дасть змогу отримати достовірну інформацію про реальне споживання послуг, а по-друге, змінить механізм їх фінансування. На основі результатів пілотного проекту будуть реалізовані зміни в стаціонарній допомозі країни. З 2020 року програма медичних гарантій охопить всі види допомоги: первинну, спеціалізовану амбулаторну й стаціонарну, високоспеціалізовану амбулаторну й стаціонарну, екстрену медичну допомогу, медичну реабілітацію, паліативну допомогу, допомогу на випадок вагітності й пологів і дітям до 16 років. НСЗУ буде фінансовим оператором закладів, які надають усі види медичних послуг. Голова НСЗУ заявив, що за підрахунками експертів нинішні асигнування на охорону здоров’я потрібно збільшити на 20%, тоді можна бути впевненим у тому, що програма державних медичних гарантій працюватиме успішно. Втім, особливі надії покладають на інвестиції в медичну галузь з місцевих бюджетів. Таких прикладів уже достатньо, тож у НСЗУ сподіваються: хороший почин підхоплять й інші місцеві органи самоврядування. З початку 2020 року систему охорони здоров’я фінансуватимуть за єдиною програмою.
Як обійти «гострі кути»?
Наразі лікарів і пацієнтів непокоять питання, на які вони не отримали чітких відповідей. Наприклад, про долю пацієнтів, котрі не підписали декларацій із сімейними лікарями, чи перелік послуг, що мають ввійти до гарантованого пакета (особливо в таких соціально чутливих напрямках, як психіатрична та паліативна допомога, реабілітація тощо). Олег Петренко підтвердив: дедлайну підписання декларацій ніхто не встановлюватиме. Лікарі можуть відмовити пацієнту лише тоді, коли виконали норматив, а таких уже більше третини.
Програма державних гарантій передбачає певні правила, зокрема й підписання декларацій, які є «пропуском» у систему аби держава могла оплатити первинну допомогу пацієнту, вона має принаймні знати про нього, тому йому краще увійти в систему з декларацією.
Якщо ж пацієнт цього не схоче, він зможе скористатися, наприклад, послугами приватних клінік. Екстрену та невідкладну допомогу (на рівні первинної ланки) надаватимуть кожному громадянину, незалежно від того, підписав він декларацію з сімейним лікарем чи ні. Також Голова НСЗУ повідомив: планується, що до гарантованого пакета ввійде певний обсяг стоматологічних послуг (для дітей та обслуговування ургентних випадків).
Нині активно розробляють програму медичних гарантій для всіх видів допомоги. Згідно із законодавством її подають на розгляд разом із Законом про державний бюджет, тобто до 15 вересня всі матимуть нагоду ознайомитися з цим документом. В Україні такий пакет розробляють уперше, тому очікується, що з кожним роком він буде детальнішим, особливо для специфічних напрямків – реабілітації, протитуберкульозної, психіатричної та паліативної допомоги, які включають багато медико-соціальних послуг. Олег Петренко прогнозує, що тут виникатимуть доволі складні ситуації й доведеться приймати непрості рішення. До того ж за деякими видами допомоги у НСЗУ немає даних, на підставі яких можна біло б прийняти однозначні рішення – у таких випадках замість переліку конкретних послуг для гарантованого пакета пропонуватимуть їх загальний опис із зауваженнями про особливості оплати.
Ще один виклик – доля відомчих закладів, котрі в будь-якому разі перейдуть на загальні правила фінансування. У цьому переконаний Олег Петренко. Щодо клінік НАМН України, НСЗУ оплачуватиме їм медичні послуги за загальними чи спеціальними тарифами (якщо вони значно відрізнятимуться за високоспеціалізованим наповненням). Для цього закладам НАМНУ потрібно автономізуватися, укласти договір з НСЗУ. Багато з них уже почали працювати над вирішенням цих питань, запевнив Голова НСЗУ.
Світлана ТЕРНОВА, «ВЗ»
