Світові технології стрімко розвиваються, у тому числі й у галузі медичної допомоги. Ми вирішили з’ясувати, яким шляхом та у якому глобальному напрямку рухається медичний світ та яким чином він буде трансформуватися у найближчі роки.
Останнім часом у доволі складну екосистему – галузь охорони здоров’я – входить чимало нових гравців, передусім «машини». Очікується, що невдовзі протистояння загостриться в таких векторах: «штучний інтелект – лікарі», «споживачі (пацієнти) – сервіс (клініки)», «людська емпатія – свідомість машини» тощо. Втім, ці прогнози все ще ближчі до футуристки Станіслава Лема. А от на які зміни в системі охорони здоров’я можна очікувати щонайближчим часом?
Зміни у медичній галузі у глобальному масштабі
Прогнозують, що вже 2019 рік стане роком медичної допомоги, котра ґрунтується на ціннісно орієнтованій моделі, або моделі «на основі вартості». Так, згідно з прогнозом Forbes наступного року 15% усіх світових витрат на галузь охорони здоров’я будуть прив’язані до цієї моделі, а нинішнього року активно триватиме перехід на неї. При цьому вказана тенденція спостерігатиметься переважно в країнах, які сьогодні витрачають близько 10% або більше свого ВВП на охорону здоров’я. Це передусім Сполучені Штати, Нідерланди, Швеція, Франція, Німеччина, Канада та Японія.
Лікар та клініка мають бути зацікавлені не тільки в «миттєвих» результатах, тобто одужанні, а й у профілактиці повторних епізодів, інших захворювань
Модель «на основі вартості» — це схема надання медичної допомоги (послуг), у якій постачальники послуг, включаючи клініки та лікарів, отримують винагороду на основі результатів (тобто стану здоров’я пацієнтів). Вона передбачає довгостроковий результат: лікар та клініка мають бути зацікавлені не тільки в «миттєвих» результатах, тобто одужанні, а й у профілактиці повторних епізодів, інших захворювань тощо.
Ціннісно-орієнтована модель кардинально відрізняється від стандартного підходу, коли лікарня і медичний працівник отримують оплату за кількість медичних послуг, котрі вони надають. Передбачається, що нова система піде на користь як постачальникам, так і платникам — узагалі всім учасникам процесу: пацієнт задоволений результатами лікування, станом свого здоров’я та гаманця, клініка — зростанням авторитету, страхові компанії — зменшенням витрат.
Ціннісно-орієнтована модель тісно пов’язана з поняттям медичного догляду, що ґрунтується на результатах (outcomes-based care). Вважають, що у глобальному масштабі вони запустять розвиток системи розподілу ризиків під час укладання контрактів між постачальниками та виробниками обладнання, що, своєю чергою, посприяє підвищенню вартості бізнесу для постачальників медичних послуг.
Прецизійна медицина – медицина майбутнього
Однією з тенденцій, яка значною мірою пов’язана з бурхливим розвитком фармацевтичних досліджень та медичними технологічними інноваціями, є зростання популярності прецизійної медицини, у тому числі фармакогеноміки.
Такий підхід до медичного догляду значною мірою сформувався завдяки недавнім успіхам в онкології, де точне виявлення білкових взаємодій та генетичних чинників сприяло проривам у терапії. Порівнюючи ДНК клітин пухлини певного пацієнта з його нормальними клітинами, можна дізнатися, як саме розвинувся рак і де його найуразливіші місця для таргетних препаратів. Відстежуючи генетичні профілі злоякісних пухлин, клініцисти також можуть визначити найефективніші методи терапії для конкретного пацієнта.
На перший погляд, персоналізована прецизійна медицина — задоволення недешеве, й воно ніяк не узгоджується із ціннісно-орієнтованою моделлю. Проте статистика доводить інше. Зокрема, нещодавнє дослідження, проведене американською компанією Scipher Medicine, показало, що 65% пацієнтів, яким призначають п’ять найпопулярніших у світі лікарських засобів, не реагують на терапію належним чином.
Системи охорони здоров’я потребують нових шляхів для зменшення надлишкових витрат на терапію — й це швидко забезпечить прецизійна медицина
Очікується, що прецизійна медицина набуде значного поширення й поза межами онкології. Наприклад, продемонстровано ефективність такого підходу в лікуванні пацієнтів із ревматоїдним артритом: клініцисти застосовували генетичне профілювання тканин суглобів, що дало змогу визначити найефективніші препарати для тих чи інших хворих.
До прецизійної медицини можна віднести і напрямок терапії аутологічними стовбуровими клітинами, адже вони в багатьох випадках забезпечують персоналізовану терапію. Досягнуто також обнадійливих результатів у терапії розсіяного склерозу — за допомогою профілювання визначають прогностичні біомаркери.
І це тільки початок: за прогнозами, уже найближчим часом фармацевтичні компанії почнуть інвестувати все більше коштів у розробки в галузі прецизійної медицини.
«Забуття» стаціонарів: як будуть трансформуватися лікарні
Збільшення кількості процедур, котрі проводитимуть в амбулаторних умовах, — ще одна ключова тенденція найближчого майбутнього, яка визначатиме розвиток медичної допомоги.
Традиційні стаціонарні процедури поступово переходять в амбулаторне середовище, й протягом останніх чотирьох-п’яти років у світі спостерігають чітку тенденцію до збільшення чисельності пацієнтів, котрі віддають перевагу лікуванню в амбулаторних установах
Такі заклади давно сягнули за межі пунктів швидкого обслуговування, де пацієнта швидко «латають» або «нашпиговують» ін’єкціями і якнайшвидше відправляють додому, геть з очей. Сьогодні вони стають дедалі спеціалізованішими. Й у багатьох випадках це ще й освітні центри, де люди опановують навички правильного догляду, вчаться розпізнавати тривожні симптоми, усвідомлювати важливість своєчасного звернення до лікаря тощо. Звісно, провідну роль у забезпеченні більшої частини освітніх заходів взяли на себе страхові компанії — вони не менше зацікавлені в абсолютному здоров’ї свої клієнтів, аніж самі хворі.
«За замовчуванням» до стаціонару не направляють навіть для проведення деяких хірургічних втручань. Для таких пацієнтів працюють центри амбулаторної хірургії, й перелік їх послуг дедалі розширюється і включає все більше складних операцій. Декілька досліджень вже довели, що такий напрямок правильний: центри амбулаторної хірургії забезпечували кращі клінічні результати і менший ризик інфікування, ніж стаціонари.
Медична допомога майбутнього: уся надія на штучний інтелект
Очікується, що прогнозований дефіцит молодшого медичного персоналу буде поглиблюватися, корелюючи зі збільшенням кількості людей похилого віку. Крім того, оскільки лікарні намагаються виписати пацієнтів якомога швидше, щоб зменшити витрати, вони потребуватимуть посиленого медсестринського догляду.
У довгостроковій перспективі попит на кваліфікованих медсестер тільки зростатиме, й це означає, що клініки мають знайти «творчі рішення» для швидкого й ефективного навчання нового персоналу. Й у цьому питанні надію якраз покладають на штучний інтелект та машинне навчання
Штучний інтелект вплине на медичний догляд в умовах стаціонару ще й іншим чином: індивідуально визначатиме ризик утворення антибіотикорезистентних інфекцій на основі даних пацієнтів.
Любомира Протасюк, «ВЗ»
