Медичні докторські дисертації в Німеччині мають погану репутацію. І не лише після звинувачень у плагіаті проти колишнього міністра освіти Урсули фон дер Лейен. Протягом багатьох років наукові асоціації закликали до припинення вузькоколійної просування – поки що марно.
Кілька років тому у Німеччині стався скандал. Захист дисертації приніс Урсулі фон дер Лейен дві заповітні літери перед ім’ям. Але, як виявили експерти по плагіату інтернет-платформи VroniPlag Wiki, дисертація політика від ХДС довжиною трохи більше 60 сторінок, містила ознаки плагіату. Можливо, цей факт залишився б не поміченим, як багато інших подібних ганебних випадків, якби пані не обіймала таку високу посаду.
За статистикою, вісім із десяти тих, хто вчиться на лікаря, пишуть і захищають докторські роботи. Хоча лікарі складають лише близько шести відсотків усіх студентів, але становлять більшу частину докторантів. Тож не дивно, що якість і зміст цих робіт стали предметом пильної уваги науковців, котрі виявляють у них далеко не оригінальні розробки.
За даними Федерального статистичного управління, 7306 лікарів залишили університет з докторським ступенем в 2016 році. Це більше, ніж культурознавці, юристи, економісти та соціологи
Звичайно, йдеться не про звичайне копіювання. Більшість докторантів переформульовують ідеї із іноземних робіт і висловлюють їх як власні. Інші перекладають тексти і приховують їх джерело. Але особливо нахабні вузькопрофільні спеціалісти просто копіюють існуючу роботу і пишуть своє ім’я.
Vroniplag-Wiki на захисті авторських прав: випадки з плагіатом у берлінській Charité
Яскравий випадок стався в Берлінській університетській лікарні Charité: лікар-уролог, яка працювала там, не просто вставила у свою роботу уривки з чужої, а подала майже повну копію дисертації, опублікованої двома роками раніше. Найцікавіше – вона потрапила до рук того самого наукового керівника, котрий є автором оригіналу. На 55 сторінках дисертації в галузі урології докторант додала лише кілька пропозицій і окремі слова.
Керівник, сьогодні професор урології в приватній клініці, написав англомовну роботу на тій же базі даних у 2006 році і вже погано пригадує, як захищався сам. Виходить, як мінімум дві нові дисертації містять дані з його роботи без посилання на них.
Шукачі плагіату сайту Vroniplag-Wiki задокументували цей випадок. «Зараз ми застосовуємо процедуру, яка порівнює усі дисертації університету», – каже експерт з плагіату Дебора Вебер-Вульф, професор комп’ютерних наук в Університеті прикладних наук в Берліні. За її словами, мережа зберігає 4000 посилань на Charité, які тепер повинні синхронізуватися спочатку в цифровій формі, а потім вручну.
Vroniplag-Wiki виявили іншу дисертацію, також в Charité, котра складалася з більше половини сторінок чужих ідей. «Ми класифікували деякі роботи на Charité як підозрілі, тепер вони перевіряються нашою командою вручну», – говорить Дебора Вебер-Вульф.
У Charité стверджують, що такі випадки зараз навряд чи можуть існувати. «В останні роки ми дуже стежимо за цим, – наголошує радіолог Йорг-Вільгельм Остманн, голова докторської комісії. – Ми регулярно перевіряємо кожну 50-ту дисертацію на “нечисту” роботу, а також ті, що виглядають підозріло».
У ході перевірок експерти з плагіату встановили: із 152 робіт, котрі містили чужі факти, задокументовані VroniPlag Wiki, більше 80 належать лікарям або стоматологам. Іноді рівень копіювання вражає. Наприклад, докторант Мюнстерського університету «запозичив» 94,44 відсотка роботи у докторанта попереднього року. А той, у свою чергу, – ще у когось. Подібні ланцюги плагіату й виявила інтернет-платформа.
Медичні дисертації та плагіат: звання доктора любою ціною
Чому саме у медичних дисертаціях найбільше поцупленого контенту, а їхній загальний рівень є доволі низьким? Фахівці вважають: причина у тому, що їх починають писати ще під час навчання. Тоді як випускники інших дисциплін розпочинають працю над дисертаціями тільки після закінчення навчального закладу, лікарям часто дозволяється писати роботи раніше. Крім того, більшість майбутніх лікарів вважає звання доктора престижним і прагне мати його за будь яку ціну.
Як показало опитування Німецького центру досліджень в галузі вищої освіти і науки, лише 63 відсотки кандидатів у доктора медичних наук писали дисертацію, бо хотіли дослідити цікаву тему. Серед усіх докторантів це становить 77 відсотків.
Тільки 39 відсотків лікарів ґрунтують докторські дисертації на нових технологіях та методах лікування, що також є негативним показником серед дисциплін
Занадто сильні амбіції докторантів також іноді стримують самі університети. Керівництво медичного факультету у Гіссені вважає, що обсяг докторської дисертації повинен становити не менше 50, але не більше 100 сторінок. Довгий час у медичному університеті Вюрцбурга максимальна довжина докторських дисертацій складала усього 40 сторінок. Так, 2002 року один із стоматологів освітнього закладу отримав довгоочікуване звання з дисертацією, довжина котрої становила усього 24 сторінки.
Навіть серед університетських фахівців Європейського союзу німецькі докторські дисертації з медицини не мають доброї репутації. Тому німецькі лікарі, які звертаються за фінансуванням до установи ЄС, повинні окремо довести свою наукову придатність. Від спеціалістів з інших країн цього не вимагають.
Позиція Наукової ради щодо ситуації з якістю медичних докторських дисертацій
Wissenschaftsrat (Рада науки і гуманітарних наук Федерального уряду Німеччини – найважливіший консультативний орган з питань політики у галузі досліджень і викладання у Німеччині – примітка редакції) також вважає, що «медичні докторські дисертації вже часто не досягають наукового рівня, у той час, як в інших дисциплінах це звичайна практика», – зазначено у висновку з цього питання. У дисципліні склалася сумнівна «практика, згідно з якою присудження докторського ступеня в значній мірі не залежить від якості досягнень доктора», – пишуть рецензенти Наукової ради.
Тож, чи не час припинити примножувати «академічне сміття» і змінити критерії присудження ступенів у галузі, від компетентності фахівців якої залежить людське здоров’я і життя?
За матеріалами spiegel.de
