За допомогою штучного інтелекту лікар в реальному часі може спостерігати активність мозку пацієнта, що свідчить про біль та об’єктивно оцінювати, наскільки він є сильним.
До цього часу лікарі змушені були багато у чому покладатися на суб’єктивні повідомлення своїх пацієнтів про те, де їм болить і наскільки. Нова система із допомогою штучного інтелекту та окулярів доповненої реальності зможе надати медикам об’єктивні дані.
Ця нова розробка і результати її випробувань описані в науковій статті, опублікованій в виданні Journal of Medical Internet Research групою на чолі з Олександре ДаСільва (Alexandre DaSilva) з Мічиганського університету.
“Нам дуже важко виміряти і виразити наш біль, включаючи його очікування і пов’язану з цим тривогу, – констатує ДаСільва. – Зараз у нас є система оцінки за шкалою від одного до десяти, але це далеко від надійного та об’єктивного вимірювання болю”.
Простіше кажучи, поки що лікарі просять пацієнта самостійно оцінити рівень свого болю за десятибальною шкалою. Зрозуміло, що у страху очі великі, тому деякі люди можуть перебільшувати свої страждання. А інші – навпаки, недооцінюють їх. Адже деяким хворим ніяково зізнатися в “слабкості”, і вони можуть терпіти сильний біль, запевняючи лікаря, що все в порядку. Словом, медикам необхідний об’єктивний спосіб вимірювання болю пацієнта.
Тому ДаСільва і колеги розробили платформу CLARAi, тобто clinical augmented reality and artificial intelligence (“клінічна система доповненої реальності і штучного інтелекту”).
Пацієнту, що сидить в кріслі, надягають на голову шолом. У ньому знаходяться датчики, здатні фіксувати інфрачервоне випромінювання. Так пристрій відстежує, до яких саме областей кори головного мозку в даний момент відбувається посилений приплив крові.
Отримані дані обробляються штучним інтелектом. Результати передаються окулярами доповненої реальності, що використовує лікар.
В окулярах медик бачить зображення мозку пацієнта з червоними і синіми крапками. Їх кількість і стан вказує доктору, наскільки пацієнту боляче.
Систему випробували на 21 добровольці з підвищеною чутливістю зубів. До зубів пацієнтів торкалися предметами різної температури. Всього використовувалося 20 значень від 32° C до 0° C. Досліди повторювали багато разів, так що в сумі набралося майже 157 тисяч вимірів.
У піддослідних запитували, чи боляче їм, а потім порівнювали їх відповіді з результатами роботи приладу. Як показав експеримент, нейронна мережа давала правильну відповідь приблизно в 80% випадків.
Правда, система поки не вміє вимірювати рівень болю в балах. Та й 20% помилок – забагато для клінічного застосування. Крім того, необхідно адаптувати підхід до інших видів болю. Пройдуть ще роки досліджень, як відзначають автори дослідження, перш ніж їх підхід буде впроваджений в лікарську практику.
Джерело: netsofta.net
