В Решетилівці медики отримують таку ж зарплату, як санітарки. У всьому звинувачують реформу вторинної ланки.
Реформа, покликана покращити надання медичних послуг пацієнтам та підвищити добробут та мотивацію лікарів, розчарувала медпрацівників в Полтавській області. В містечку Решетилівка лікарі масово звільняються, а їхні зарплати виявилися на одному рівні з санітарками.
Медичний персонал розповів про свої невеселі будні місцевому народному депутату. Як виявилось, працівники районної лікарні опинились фактично на межі виживання. Вкрай низькі зарплати, а саме – чотири тисячі гривень, вимушують їх звільнятись. І число лікарів, які прийняли таке рішення, не маленьке – роботу в районній лікарні залишили 29 медиків. Причиною свого бідування лікарі називають реформу вторинної ланки. Цей пілотний проект запровадили в області чотири місяці тому.
Як розповів на зустрічі з депутатом голова профкому медзакладу Павло Левадний, місцеві медики отримують в 3-4 рази менше грошей за свою роботу, ніж лікарі на первинці. Медики пообіцяли письмово надати пояснення депутату, чому грошей від НСЗУ не вистачає, а депутат, в свою чергу, зобов’язався скерувати цю інформацію в службу здоров’я та в Міністерство охорони здоров’я України. Але, як виявилось, голова лікарні зараз у відпустці, як і його заступник, а передавати будь-що без підпису очільника медзакладу лікарі не можуть.
За словами місцевих медиків, з восьми стоматологів в районі залишилось лише двоє. Один з них – стоматолог, який лікує, а інший – ортопед-стоматолог, який ставить протези. До цього лише в поліклініці було чотири таких спеціалісти, ще чотири працювали в селах. Деякі стоматологи через низькі зарплати відкрили власні кабінети, де скористатись їхніми послугами можуть собі дозволити не всі. Безкоштовно пенсіонерів, атовців та дітей вони не приймають, на відміну від колег в поліклініці.
Страждають не лише медики, а й санітарки. Наприклад, в Решетилівській районній лікарні зараз працює всього лише одна санітарка, яка фізично не встигає прибрати всі приміщення. Раніше таких працівників було троє.
Лікарі старшого віку опинились за порогом лікарні – їх звільнили. Раніше в тутешніх кабінетах працювало 160 людей. Ті, хто залишив ці стіни, виїжджають на заробітки або взагалі змінюють професію – прожити на мізерну зарплату неможливо. Більшість з решетилівських медиків вже сьогодні виявились розчарованими реформою, бо до цих змін вони мали більшу зарплату.
Все залежить від керівника – переконаний Віктор Лисак, директор Департаменту охорони здоров’я.
– Нині всі проліковані випадки обліковуються, а раніше лікарям платили однаково: чи йдуть до того фахівця люди чи ні, зарплату платили незалежно від кількості пацієнтів, – говорить очільник Департаменту. – Тож тепер є мотивація працювати краще, розвиватись. Раніше лікарні не закуповували стоматологам нічого, то як той лікар мусив працюати, скажіть? А такі випадки траплялись. Або ми приїздимо, лікар зробив зуби пацієнту-атовцю, той заплатив гроші, а вони ніде не обліковані.
Тепер принципи та підходи щодо фінансування закладу змінилися, пояснив Віктор Лисак.
– Укладається контракт з Національною службою охорони здоров’я кожної установи. Замовником виступає НСЗУ, а постачальником послуг для населення – кожна лікувальна установа, яка виконала певні вимоги, що стосуються комп’ютеризації, наявності обладнання, спеціалістів тощо. Тепер щотижнево НСЗУ будуть звітувати за кожен пролікований випадок, – сказав Віктор Лисак, директор ДОЗ.
– Раніше була медсубвенція + місцевий бюджет. За середніми оцінками по області медсубвенція складала 40 – 60%, відповідно місцеве фінансування – 40-60%. Точно така ж ситуація була в першому кварталі 2019 року – медсубвенція і місцеві бюджеті. Медична субвенція розподіляється на всі адміністративно-територіальні одиниці – місто, район, об’єднана територіальна громада. ІІ – ІV квартал – та ж сума, яка була б як медсубвенція, перейшла від адміністративно-територіальних одиниць НСЗУ. Ці кошти не зменшились і не збільшились – вони залишились такими ж, як у першому кварталі, але помножена на 3 (три квартали), – розповіла Алла Бредіхіна, начальник відділу фінансово-економічної роботи ДОЗ. Обов’язково частину коштів виділяє місцева влада.
Як тепер розподіляються ці кошти ( 100%):
- 18-20% – на поліклініку;
- Інші гроші розподіляються двома траншами (80% беремо за 100%) – 60 % – глобальний бюджет і 40% – за проліковані випадки.
Цей пілотний проект в Полтавській області продовжиться до кінця цього року, а з 2020-го його мають запровадити на решті території України.
Віктор Лисак також навів приклади вдалого керування закладами вторинної ланки – у Горішніх Плавнях, Чутовому та Нових Санжарах.
Джерело: Kolo.news
