Порядок прийому в медичні вузи в Німеччині змінений рішенням Федерального конституційного суду. Чи стане тепер абітурієнтам легше приєднатися до студентських лав?
«Для того щоб стати лікарем в Німеччині, потрібен відмінний атестат та трохи удачі», – кажуть німецькі студенти, які мріють тісно пов’язати своє життя з медициною. Що це означає, добре знають ті, кому не вистачило зовсім трохи балів до прохідного рівня – Numerus Clausus – і довелося чекати кілька років, щоб все-таки вступити до вузу та вчитися.
Якщо ви хочете стати філологом чи інженером в Німеччині, напевно не зіткнетеся з такою проблемою, як Numerus Clausus. Для успішного вступу до вузу вистачить достатнього бала вашого «Абітур» (німецький аналог українського ЗНО – ред.) – і ви вступаєте, як зазвичай – за конкурсом атестатів.
У німецьких медичних вузах до недавнього часу – поки це питання не дійшло до суду – вважалися обов’язковими додаткові бали Numerus Clausus, не набравши яких абітурієнти повинні були просто чекати. За кожні півроку очікування бали їм зараховувалися додатково, і була надія, що через рік-два (а можливо і вісім, такі випадки теж мали місце бути) найбільш наполегливі все ж опиняться на студентських лавах у бажаному медичному навчальному закладі.
Але, по-перше, це дуже ускладнювало життя випускників, а по-друге, безпосередньо процес очікування дуже стомлює. До того з року в рік прохідний бал змінювався. У той же час медичних працівників в Німеччині, особливо у віддалених сільських районах, не вистачало, а число абітурієнтів, які подають документи в медичні вузи, постійно зростало. На сьогодні, наприклад, ситуація така, що на 11 тисяч навчальних місць у медичних вузах Німеччини претендує щонайменше 62 тисячі абітурієнтів.
Освіта у німецьких вузах безкоштовна, та навчання медицині вкрай дорого обходиться державі. В середньому з державного бюджету на навчання одного студента, у тому числі стоматолога чи ветеринара, виділяється понад 36 тисяч євро на рік. Навчання за іншими спеціальностями в середньому коштує 26 тисяч євро в рік.
Німцеві Тобіасу Аппелю за мрією стати лікарем довелося їхати аж до Колумбії, щоб утекти від Numerus Clausus. Там він здобув вищу медичну освіту і диплом з відзнакою як кращий у класі. Натомість, у Німеччині йому довелося б чекати на навчальне місце майже чотири роки.
«Коли я вступав, – розповідає свою історію Тобіас, – весь день шукав у Інтернеті підходяще місце, де зможу навчатися, та вибирав серед найменш популярних університетів, сподіваючись на те, що матиму кращі шанси, адже мій середній випускний бал був досить високим. Коли прийшов лист з Центрального бюро, я був розчарований, адже мене могли прийняти на навчання тільки через 3,5 роки. Спочатку я думав про те, щоб піти на хімію чи біологію, та час навчання на цих факультетах не зараховувався як очікування. А навчання, наприклад, фельдшерській справі, було для мене неможливим. В Інтернеті я знайшов пропозицію від Червоного Хреста поїхати на однорічну волонтерську службу в Нікарагуа. Протягом дев’яти місяців я викладав спорт в початковій школі вранці, а вдень роздавав ліки пацієнтам в медичному центрі. Дуже швидко мені дозволили робити щеплення і призначати лікування. Я багато працював, часто по 50 годин на тиждень, але відчував себе прекрасно і отримував задоволення від спілкування з пацієнтами. Стати лікарем завжди було моєю мрією. Через рік я знову спробував поступити в медичну академію в Німеччині, та знову безуспішно. Я відчував, що падаю в прірву. Але згодом моя мама, вчителька початкових класів, отримала пропозицію викладати в міжнародній школі в Боготі. У мене виникла божевільна ідея: чому б не вступити до медичного університету в Колумбії. Там середній вступний бал грає лише незначну роль при розподілі місць навчання – більше значення мають тести. Так, мені довелося вивчити іспанську, але все одно вступити й навчатися там я зміг легше й швидше, ніж в Німеччині».
На жаль, історія Тобіаса не є поодиноким випадком серед німецьких абітурієнтів. Саме в результаті позову двох громадян Німеччини, які безуспішно намагалися вступити до медичних навчальних закладів протягом багатьох років, Федеральний конституційний суд визнав умови, висунуті університетами абітурієнтам, несправедливими і змусив переглянути їх.
Наприкінці 2017 року суд постановив, що процедура прийому до німецьких вузів є частково неконституційною і повинна бути переглянута до кінця поточного року. Тож, вже влітку 2020 року німці, які мріють стати лікарями, будуть поступати до університетів за новими правилами. Нові правила, до речі, вже узгоджені Конференцією міністрів освіти. Що конкретно має змінитися, щоб життя абітурієнтів стало простішим?
Numerus Clausus – додатковий прохідний бал – нарешті скасують. Для кандидатів, які поки ще перебувають в списках очікування, заплановані перехідні правила.
В майбутньому медичні виші Німеччини залишають за собою право, відповідно до закону, враховувати всього два додаткових критерії на додаток до підсумкової оцінки. Що це буде – визначають самі університети (наприклад, проведення тестів або інтерв’ю). Таким чином будуть розподілятися 60 відсотків місць.
Решта 40 відсотків навчальних місць залишають за вищою школою. Університети та академії мають право на свій розсуд віддавати їх найбільш талановитим і мотивованим абітурієнтам, які вже проявили себе в області медицини або мають середню вищу освіту.
Однак, медичні вузи досить прохолодно поставилися до рішення конституційного суду. Адже якщо для міністрів освіти пріоритетом є забезпечити більш-менш справедливий доступ до навчання, то для вишів важливо підготувати висококваліфікованих лікарів.
Як змусити німецькі університети дотримувались нових правил?
«Якщо заявник вважає, що конкретний закон є несправедливим, він може подати на нього до суду, – каже Вільгельм Ахелпелер, адвокат по університетському праву і вступу, – Очевидно, що з новим регулюванням університети не відчуватимуть себе так само комфортно, як раніше. Зрештою, за законом вони повинні включати додаткові критерії і тепер їм доведеться розробляти нові статути, адже процедура прийому змінюється. Звичайно, вона буде трохи більш справедливою та прозорою. Але головну проблему – гострий брак медичних навчальних місць – новий закон не усуне. Четверо з п’яти претендентів так і не отримають бажане місце, навіть при вступі за новими правилами.
За словами Ахелпелера, в Німеччині нестача лікарів настільки велика (особливо в сільській місцевості), що дуже скоро потрібно буде зайнятися питанням, як абітурієнтам, бажаючим працювати лікарями у «кризових» районах, полегшити доступ до навчання. Донині держава покривала потребу у лікарях кадрами з-за кордону, за освіту яких їй нічого не доводиться платити.
Міністр освіти землі Тюрінгія, яка утрималася при голосуванні на Конференції міністрів, Вольфганг Тіфензеє теж критикує нові положення закону. «З одного боку, – ділиться своїм баченням він, – ми відрегулювали порядок вступу. Але в той же час ми хотіли б, щоб враховувався попередній професійний досвід абітурієнтів, оскільки один тільки гарний бал шкільного атестата мало що говорить про майбутню придатність до медичної професії…»
Наступний крок – зміни в закон повинні бути ратифіковані парламентами всіх земель Німеччини до кінця 2019 року.
За матеріалами Spiegel Online.
