Комітет Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування провів виїзне засідання в Рівному. Нардепи відгукнулися на ініціативу Голови Рівненської облдержадміністрації Віталія Коваля і навідалися в обласний центр, щоб ознайомитися зі станом справ у медичній галузі краю.
У засіданні Комітету взяли участь народні депутати України, перший заступник Міністра охорони здоров’я України Андрій Семиволос, генеральний директор ДП «Медичні закупівлі України» МОЗ України Арсен Жумаділов, Голова Рівненської ОДА Віталій Коваль, Голова Рівненської облради Олександр Данильчук, а також представники органів виконавчої влади та керівники закладів охорони здоров’я Рівненської, Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської, Хмельницької та Чернівецької областей.
«Ми охоче погодилися на пропозицію керівництва Рівненської ОДА провести виїзне засідання, адже вкрай важливо на місці побачити реальний стан справ у системі охорони здоров’я, почути про нагальні проблеми та намітити шляхи їх вирішення, — зазначив Михайло Радуцький. — Наша спільна мета — доступніша, якісніша й ефективніша медицина в країні. Наше пріоритетне завдання — трансформація медичної галузі. Ми маємо розвинути успіхи й усунути недоліки медичної реформи, розширити доступ громадян до системи охорони здоров’я, підвищити якість медичних послуг і медикаментів, забезпечити раціональне використання коштів, провести демонополізацію, ввести державно-приватне партнерство та конкуренцію в інтересах пацієнтів. Щоб реалізувати ці пріоритети, найближчим часом ми запровадимо справедливу формулу для підвищення оплати праці медперсоналу, визначення професійної відповідальності лікарів й ефективного лікарського самоврядування, жорсткий конроль за справжністю та якістю ліків через систему GIP, QR-кодування, здешевлення лікарських засобів шляхом запровадження фармпослуги закупівлі упаковки та розвитку вітчизняних фармвиробництв. Також ми повинні максимально адаптувати українське законодавство до євродиректив у медицині та фарміндустрії. Наше завдання — безкомпромісна антикорупція, максимальне скорочення штучних довідок і дозволів та перехід на електронні сервіси, страхова медицина із широким гарантованим пакетом, оплачуваним державою. У Комітеті спільно з МОЗ України та кращими експертами вже розробляють відповідні законопроекти. І ми розраховуємо на їх повну підтримку в Парламенті».
З обласного закладу — у регіональний центр
Ще до початку засідання гості відвідали КП «Рівненська обласна клінічна лікарня» Рівненської обласної ради, зокрема серцево-судинний центр і відділення інтервенційної радіології. А також побували в КП «Рівненський обласний протипухлинний центр» Рівненської обласної ради, ознайомилися з матеріально-технічним оснащенням закладу та поспілкувалися з медперсоналом. Тож на момент обговорення вже мали певне уявлення про рівень медицини на Рівненщині. Адже на порядку денному у членів Комітету було саме питання розвитку системи охорони здоров’я в Україні й зокрема в Рівненській області, а також надання високоспеціалізованої онкологічної медичної допомоги населенню. Розглядали й перспективи створення Північно-західного регіонального центру онкології на базі Рівненського обласного протипухлинного центру. А вони — цілком реальні. Таку думку висловив, зокрема, Голова Комітету Михайло Радуцький.
«У місцевому обласному протипухлинному центрі вже багато зроблено, тож для створення на його базі регіонального онкоцентру великих коштів не знадобиться. І для реалізації цього задуму є кілька варіантів: або в держбюджеті з’являться додаткові кошти, або, гадаю, ми знайдемо інвесторів для будівництва нового корпусу, де розмістяться стаціонар, амбулаторія та поліклініка», — зазначив він.
До речі, у подібний спосіб буде створено сучасний міжрегіональний онкоцентр і в Кривому Розі. Буквально напередодні засідання Комітету там уже було підписано меморандум про співпрацю з потужним металургійним комбінатом — ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», відповідно до якого основні фінансові витрати на будівництво онкоцентру візьме на себе меценат, а міська влада має вирішити питання з виділенням землі під заклад і забезпеченням усіх необхідних для його будівництва і функціонування комунікацій і мереж. Загалом же в Україні планують створити 7 міжрегіональних протипухлинних центів.
Варто зазначити, що в Рівненському обласному протипухлинному центрі є свій довгобуд — корпус, у якому, за попереднім планом, мала розташуватися лабораторна служба закладу. Із цієї будівлі Михайло Радуцький запропонував зробити готель, де зупинятимуться родичі хворих, котрі приїздять у центр з усього Західного регіону. Слушність такої ідеї підтвердив головний лікар КП «Рівненський обласний протипухлинний центр» Григорій Максим’як, за словами якого необхідність пансіонатного комплексу давно назріла, адже кількість іногородніх хворих, котрі лікуються в обласному протипухлинному центрі, з року в рік збільшується.
«Питома вага пацієнтів з інших областей становить близько 19% від загальної кількості хворих, — каже Григорій Максим’як. — Наш заклад є одним із найсучасніших в Україні, його було введено в дію в 2009 році й оснащено новітньою апаратурою. Фахівці онкоцентру надають високоспеціалізовану допомогу населенню Рівненської та сусідніх областей, а за окремими напрямками — й решти регіонів України».
Показники діяльності обласного онкоцентру свідчать про ефективне використання наявних ресурсів. Останніми роками тут запровадили багато сучасних лікувально-діагностичних методик, що дають змогу підвищувати ефективність лікування злоякісних новоутворень. Відтак прогноз тривалості та якості життя пацієнтів закладу має позитивну динаміку.
За останні десять років більше ніж удвічі збільшилася кількість пацієнтів з інших областей, котрі звертаються в онкоцентр по спеціалізовану меддопомогу. І це зрозуміло, адже лікування їм проводять із використанням високотехнологічного обладнання, якого немає в інших регіонах. Це два лінійні прискорювачі «Електа», модифікований брахітерапевтичний комплекс, гаматерапевтичний апарт «Кобальт-60», комп’ютерний томограф для програмного планування променевої терапії тощо. Крім цього, фахівці закладу тісно співпрацюють з Інститутом нейрохірургії ім. академіка А. П. Ромоданова НАМНУ та Інститутом очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМНУ у напрямку лікування ретинобластоми.
Проте є й проблеми, котрі давно потребують вирішення. Так, через незавершене будівництво цілісного майнового комплексу обласного протипухлинного центру приймально-консультативне відділення закладу працює зі значним перевантаженням. За норми у 200 пацієнтів за зміну щодня фахівці консультують 370-420 хворих. За останні десять років навантаження на амбулаторно-поліклінічні підрозділи закладу збільшилося на 50%, на стаціонарні відділення — удвічі, на допоміжні діагностичні служби — у 2,5 разу. Та попри все це, хоч і з певними труднощами, рівненським онкологам все-таки вдається максимально реалізувати вимоги клінічних настанов, протоколів і нормативних
актів діяльності онкоцентру.
Крім того, уже понад 5 років в онкоцентрі не вдається відкрити імуногістохімічну, референс- та експрес-лабораторії для забезпечення робочого процесу відділень хірургічного блоку, оскільки недобудовано корпус, де розташувалися б патанатомічне і лабораторне відділення. Чимало проблем онкологічної служби пов’язано з недостанім фінансуванням. Але серед них є такі, котрі можна вирішити. Наприклад, забезпечення хіміотерапевтичними речовинами, що «болить» кожному головному лікарю онкозакладу. «Ми вже порушували питання про придбання автоматичної лінії для приготування хіміотерапевтичних розчинів, — ділиться Григорій Максим’як. — Так, це дорого, але я впевнений, що вона виправдає витрати протягом 2-3 років, і ми зможемо раціональніше освоювати подальше фінансування».
Заклад уже отримав статус комунального підприємства, тож наразі його керівництво міркує над тим, як економічно вигідно використовувати наявні можливості без значних фінансових вливань.
Новій Національній програмі боротьби з онкологічними захворюваннями — бути
З не меншими труднощами стикається онкологічна служба і в інших регіонах України. Так, наприклад, у Закарпатській області назріває проблема із забезпеченістю променевою терапією. За словами в. о. директора Департаменту охорони здоров’я Закарпатської ОДА Тетяни Міцьо, кобальтова установка в їхньому протипухлинному центрі працює безперервно щодня із 6-ї до 20-ї години і вже «дихає на ладан». Відтак багато хворих можуть залишитися без необхідної медичної допомоги.
На вкрай незадовільне забезпечення онкохворих медикаментами нарікав начальник управління охорони здоров’я Тернопільської ОДА Володимир Богайчук. Середній курс лікування хворого обходиться приблизно у 100 тис. грн, а Національна програма боротьби з онкологічними захворюваннями завершила свою дію ще в 2016 році. Відтоді забезпечення хворих ліками непосильним тягарем лягло на плечі обласних бюджетів. Як повідомив головний лікар КУ «Чернівецький обласний клінічний онкологічний диспансер» Ілля Тащук, у 2018 році з держбюджету для області було придбано лише 40% препаратів, необхідних для забезпечення онкохворих, а в 2019-му — поки тільки 10%. На Буковині діє регіональна програма боротьби з онкологічними захворюваннями, тож частково потреби на лікування пацієнтів вдається перекривати, проте повністю зробити це область не в змозі.
«Забезпечення онкохворих медикаментами — це суттєва хронічна проблема України, — зауважила директор Департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА Ірина Микичак. — Якщо ми не проведемо принаймні базової терапії, то не зможемо лікувати далі. Нам потрібна гарантована поставка ліків. І щодо держпостачання — ідея, може, й непогана, але, на мою думку, краще було б із держбюджету закуповувати не медикаменти, а дороговартісне медичне обладання. На матеріальне оснащення варто звернути особливу увагу. У нас, наприклад, проблема з банальним рентгендіагностичним обладнанням, ресур якого в пересічній лікарні — 20-40 років, апаратами ШВЛ для реанімацій. Що вже казати про лінійні прискорювачі, КТ та МРТ!»
При цьому, на думку Ірини Микичак, в онкології доцільніше починати не з матеріального забезпечення, а з ранньої діагностики. Вона розповіла, що на Львівщині завдяки реалізації спільного зі Світовим банком проекту МОЗ України «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» створено регіональну модель онкопревенції, у розвиток якої вкладено близько 10 млн дол. Так було відкрито 7 міжрайонних скринінгових центрів, що сприяє значному підвищенню рівня виявлення онкопатології (зокрема раку молочної залози та раку шийки матки) на 0-й і 1-й стадіях. Відповідно, суттєво зменшуються і видатки на лікування. Також було вкладено кошти в сучасне обладнання для КНП «Львівський онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр». Ірина Микичак переконана, що лікарі в областях мають інтенсивно працювати над скринінговими програмами, а найскладніші патології доцільніше концентрувати саме в сучасних міжрегіональних онкоцентрах.
Єдиним шляхом вирішення проблем у галузі більшість учасників засідання назвали відновлення Національної програми боротьби з онкологічними захворюваннями. У тому, що такій програмі — бути, запевнив Голова підкомітету з питань профілактики та боротьби з онкологічними захворюваннями Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Валерій Зуб. За його словами, уже розпочато роботу над її створенням, і всі головні лікарі можуть долучатися до цього процесу та подавати свої пропозиції. Водночас Валерій Зуб звернув увагу на те, що в Україні наразі відсутній Національний план дій з онкології.
«Ми багато говоримо про апаратуру і хіміопрепарати, але цього недостатньо, — сказав він. — У нас зовсім немає реабілітації онкохворих після променевої чи хіміотерапії. Усе це — гостра проблема, і вирішувати її треба комплексно. Пропоную створити Національну агенцію боротьби з раком, подібну до тих, які діють у розвинених країнах світу, і підпорядковану безпосередньо Президенту чи Кабінету Міністрів України. Ця інституція має займатися системною плановою роботою, координувати діяльність усіх онкоцентрів, працювати над протоколами, розробляти певні організаційно-методичні рекомендації. Тільки так ми отримаємо результат».
Він також підтримав думку про необхідність запровадження скринінгових програм. ВООЗ визнає, що найкращим методом боротьби з онкозахворюваннями є вчасна діагностика, первинна і вторинна профілактика. На жаль, згідно з вітчизняними статистичними даними за деякими локалізаціями раку (наприклад, шлунка, легень, передміхурової залози) рівень діагностики в нас значно погіршився порівняно з 2000 роком.
«Щоб знизити смертність від раку молочної залози на 12%, США витратили 20 років. А ми навіть не почали цього робити, — наголосив Валерій Зуб. — Хоча проблема комплексна, і нею повинні займатися всі — лікарі, науковці, освітяни, громадськість, уся країна».
По завершенні обговорення теми онкології Михайло Радуцький запропонував доручити підкомітету з профілактики та боротьби з онкологічними захворюваннями Комітету ВРУ спільно з МОЗ України опрацювати всі пропозиції представників регіонів, узагальнити їх та підготувати проект рішення Комітету з порушених проблем.
Дана РОМАНЮК, спеціально для «ВЗ»
