Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського — одна з найстаріших і найвідоміших в Україні лікувальних установ. У наступному році вона святкуватиме своє 125ліття. Поважний вік не заважає йти в ногу з часом, тож саме звідси зазвичай і поширюються серед інших медзакладів краю новітні технології та методи лікування і досліджень. Утім, так це було й за часів, коли тут працював Олександр Гербачевський, чиє ім’я носить лікарня.
Олександр Гербачевський зробив значний внесок у розвиток не лише лікарні, а й усієї сфери охорони здоров’я області, тож присвоєння його імені найпотужнішому медзакладу Житомирщини — найменше, що могли зробити на знак вдячності сучасники. Олександра Федоровича, який очолив лікарню в далекому 1923-му і працював тут упродовж кількох десятиліть, вважали своїм учителем і наставником чимало провідних лікарів краю. Саме він створив першу рентгенологічну службу в області: з наукового відрядження до Німеччини привіз подарунок — рентгенівський апарат, який згодом використовувала виїзна консультативна поліклініка. За його ініціативи розпочали роботу з виявлення й оздоровлення дітей із вродженими та набутими вадами, запровадили диспансерний нагляд й активне оздоровлення хворих на кістково-суглобовий туберкульоз, остеомієліт, хронічну хірургічну патологію.
Обласна клінічна лікарня може похвалитися не тільки тривалою історією та злагодженим високопрофесійним колективом із 1,7 тис. працівників, більшість з яких мають вищу та першу кваліфікаційні категорії, а й тісною співпрацею з місцевою владою.
«На Житомирщині вже стала доброю традицією увага депутатів обласної ради до сфери охорони здоров’я, — зазначає головний лікар КУ «Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради Богдан Леськів. — Близько 50-60% перевиконання бюджету області йде саме на медичне забезпечення населення. Так, протягом трьох останніх років в обласну лікарню інвестовано майже 200 млн грн, що в рази більше, ніж раніше».
«Інвестиція» ціною в людське життя
У 2017 році було прийнято урядову програму зі створення реперфузійних центрів, основним завдання яких визначили лікування пацієнтів із гострим коронарним синдромом. Тоді депутати обласної ради виділили 8,2 млн грн на відкриття такого центру в обласній лікарні. Нині він працює цілодобово і без вихідних. Пацієнтів із різних куточків області, крім найвіддаленіших північних районів, доправляють сюди одразу на операційний стіл. А хворим із населених пунктів, розташованих на значній відстані від обласного центру, медичну допомогу надають на місцях, зокрема проводять тромболітичну терапію. Потім їх також доправляють до обласної лікарні.
«Зважаючи на все це, украй необхідним став іще один ангіограф, на додачу до того, який працює в нас з 2009 року, — пояснює головний лікар Богдан Леськів. — І не лише для проведення саме таких операцій, а й для стентування інших судин, зокрема головного мозку. Кілька наших фахівців уже пройшли стажування за кордоном й отримали відповідні сертифікати, котрі дадуть їм право виконувати такі оперативні втручання».
Завдяки новому ангіографу центр зможе щороку обслуговувати близько 1 тис. пацієнтів. Унікальну рентгенівську установку було придбано звдяки посередництву системи публічних закупівель за 25,3 млн грн.
Завідувач кардіологічного відділення Микола Кушнір розповів про його реорганізацію, що відбулася кілька років тому. Зокрема, створили реперфузійний блок інтенсивної терапії на 12 ліжок, де лікують пацієнтів із гострим інфарктом міокарда.
«Тактика лікування гострого інфаркту міокарда суттєво змінилася. Його проводять у рентгенопераційних, після чого хворі проходять подальшу реабілітацію в реперфузійному блоці інтенсивної терапії, — пояснив Микола Кушнір. — Саме в нашому відділенні мають отримувати лікування пацієнти з гострим інфарктом міокарда з усієї області, зокрема й тому, що наш медзаклад — єдиний на Житомирщині, де є ангіограф. Звичайно, бажано працювати на випередження і надавати допомогу хворим із передінфарктними станами, нестабільною стенокардією, а не тоді, коли вже стався інфаркт міокарда. Крім того, завдяки наявним ангіографам маємо можливість лікувати пацієнтів із порушеннями провідності та ритму серця, імплантуємо їм кардіостимулятори, кардіодефібрилятори. Якщо середній показник летальності від гострого інфаркту в області — близько 13%, то госпітальна летальність у таких випадках у нашому відділенні за перше півріччя нинішнього року — 3,8%».
Про ефективність роботи центру свідчить і той факт, що лише за перший рік його існування сюди доправили 415 пацієнтів із підозрою на інфаркт, 265 з яких були прооперовані (204 — при гострому коронарному синдромі). Завдяки цьому втричі знизилася смертність від інфаркту міокарда. У реперфузійному центрі виконують не лише операції зі стентування при гострому коронарному синдромі, а й імплантації штучних та постійних водіїв ритму.
Однак кілька років тому в лікарні з’явився не лише інфарктний центр, як його назвали пацієнти, а й так званий інсультний. Нове неврологічне відділення з блоком інтенсивної терапії для пацієнтів із гострим порушенням мозкового кровообігу відкрили навесні 2018-го. На реконструкцію відділення виділили майже 7 млн грн з обласного бюджету та Державного фонду регіонального розвитку, і воно цілком відповідає світовим стандартам. Саме в цьому відділенні пацієнти з гострим порушенням мозкового кровообігу мають змогу отримати висококваліфіковану допомогу та пройти тромболітичну терапію. Упродовж першого року роботи у відділенні вже проліковано близько 2 тис. пацієнтів, а в блоці інтенсивної терапії — 308 осіб. Медики врятували життя 226 хворим з ішемічним інсультом, зокрема провели 32 тромболізиси.
«Оновлене неврологічне відділення розраховане на 21 ліжко з блоком інтенсивної терапії та на 6 реанімаційних ліжок для надання допомоги пацієнтам із гострим порушенням мозкового кровообігу, — розповідає завідувачка неврологічного відділення Олена Леськів. — Відділення функціонує з 1972 року. Відтоді у сфері охорони здоров’я відбулося чимало змін, тож ми намагаємося йти у ногу з часом. Лікарі із районів можуть цілодобово телефонувати до нас, аби проконсультуватися з нашими фахівцями щодо того, чи є пацієнт кандидатом на тромболітичну терапію. Звичайно, перші, хто стикається з такими хворими, — працівники швидкої допомоги. Саме для них запровадили проект «Школа тромболізису». Уже маємо певні результати: якщо в першому півріччі 2018 року було проведено 17 тромболізисів, то у 2019 році за аналогічний період — 19. І, що важливо, збільшилася кількість пацієнтів із районів».
Щодо останнього, то якраз за годину до нашої розмови зателефонували колеги із Хорошівського району — і терміново до Житомира вирушила швидка із пацієнтом з інсультом. Під’їжджаючи до обласного центру, фельдшери телефонують до відділення, аби в лікарні забезпечили «зелений коридор». Так пацієнт без затримок потрапляє на КТ-обстеження. У разі виявлення порушення внутрішньомозкового кровообігу або так званого геморагічного інсульту пацієнта направляють у відділення нейрохірургії. В іншому разі пацієнта госпіталізують до неврологічного відділення у блок інтенсивної терапії.
До речі, житомирське неврологічне відділення — єдине в Україні, де є спеціальні ліжка для тромболізису. Їх особливість полягає в тому, що на моніторі одразу висвітлюється інформація про масу тіла хворого, а це надзвичайно важливо під час надання медичної допомоги і дозування препарату. В Україні придбати такі ліжка практично неможливо. На щастя, до хорошої справи долучилися спонсори — благодійна організація «Хлібний Дім», яка й привезла два ліжка з Нідерландів.
«Успішність роботи відділення залежить від кількох чинників, — розповіла його завідувачка. — По-перше, цілодобового і безкоштовного забезпечення роботи МРТ або КТ, по-друге, наявності тромболітика. От із ним були певні проблеми. Коли в Україні почався процес впровадження тромболітичної терапії, препарат закуповували за кошти держбюджету, однак використовували не повністю. Потім ситуація змінилася: поставки тромболітика стали обмеженими і нерегулярними. Безперебійну роботу нашої лікарні в цьому напрямку вдалося забезпечити завдяки власникам медзакладу — обласній раді. Торік уперше в історії Житомирщини питання закупівлі препарату порушували на сесії обласної ради, й відповідні кошти були виділені. Крім того, у минулому і нинішньому роках ліки придбані за кошти Лікарняної каси. У 2019 році вперше адміністрація лікарні вирішила закупити препарат для пацієнтів, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. Тобто маємо три джерела забезпечення життєво необхідними ліками».
Відділення обласної клінічної лікарні ім. О. Ф. Гербачевського, які називають унікальними
Житомирщина — одна з областей, де мешкає найбільше постраждалих від аварії на ЧАЕС — майже чверть населення. У 2016 році в обласній клінічній лікарні відкрито сучасне терапевтичне відділення центру радіаційного захисту населення на 40 ліжок. Пацієнти відділення називають скорочено: «чорнобильське».
Чорнобильске відділення
«Зазвичай наші пацієнти стикаються з одночасним загостренням трьох і більше хронічних захворювань, що вимагає проведення комплексного обстеження та використання спеціальних методів діагностики й особливого підходу під час лікування, — розповіла завідувачка відділення, лікар-терапевт, лікар-кардіолог вищої категорії Наталія Корендович. — Саме тому терапевтичне відділення — багатопрофільне, і працюють тут висококваліфіковані фахівці. Наші пацієнти мають можливість пройти обстеження на сучасному діагностичному обладнанні й отримати комплексне лікування».
Одна із пацієнток зізналася, що вже втретє лікується в цьому відділенні:
«На жаль, хронічні захворювання періодично загострюються, тому доводиться лягати на лікарняне ліжко, — розповіла жінка. — Уперше потрапивши сюди, була настільки вражена професіоналізмом і людяністю лікарів та медсестер відділення, що коли наступного разу направляли на лікування до обласної лікарні, навіть не сумнівалася: буду «в хороших руках». Та й умови перебування тут чудові».
Проктологічне відділення
Про впровадження новітніх технологій і методів можуть розповісти і в проктологічному відділенні.
«Останніми роками нам вдалося запровадити сучасні методики лікування, — розповів завідувач відділення Юрій Білецький. — Наприклад, можемо запропонувати лікування геморою латексними кільцями, за допомогою радіохвильового скальпеля тощо. Маємо все необхідне обладнання. Лікування проводимо й методом трансректальної гемороїдальної деартерізації (THD) — він визнаний найсучаснішим, високоефективним і органозберігаючим. Після такої операції вже наступного дня можна виписати пацієнта додому з подальшою реабілітацією протягом 5-7 днів. Загалом, якщо на початку моєї роботи термін перебування пацієнта в середньому становив 12-15 днів, то нині — 8,3».
У відділенні постійно прагнуть крокувати в ногу із часом, приміром, нині заходить мова про проведення трансеректальної резекції пухлин прямої кишки за допомогою ендоскопічної апаратури.
Опіковий центр
Ще одне відділення лікарні, теж єдине в області, — опіковий центр. У 2011 році його трансформовано у Центр опіків та пластичної хірургії. Наймолодшому пацієнту комбустіологів було лише кілька днів — до опікового центру його привезли з пологового будинку. Серед охочих зробити пластичну операцію саме в житомирських фахівців чимало й іноземців.
Завідувач блоку інтенсивної терапії для опікових хворих, лікар-анестезіолог вищої категорії Ілля Недашківській розповів про двох пацієнтів із 75% (!) опіків тіла, яким вдалося врятувати життя. На час нашої зустрічі у відділенні теж перебував «складний» хворий, котрий потрапив до комбустіологів із 70% опіків тіла внаслідок електротравми. Як це заведено у медиків, передчасно про позитивний результат ніхто не каже, але на той момент динаміка стану хворого вселяла надію.
Відділення анестезіології та інтенсивної терапії
Відбувається оновлення і відділення анестезіології та інтенсивної терапії. Зокрема, нещодавно тут відкрили сучасне реанімаційне відділення європейського рівня.
«Згідно із санітарними нормами і правилами в медзакладі повинно бути два реанімаційні відділення: для асептичних пацієнтів і для септичних, — пояснив головний лікар. — Однак у 2011 році розпочалися роботи в кардіологічному відділенні, тому довелося потіснитися, й одне реанімаційне відділення закрили, а приміщення передали кардіохірургам. Але невдовзі в лікарні знову працюватимуть дві реанімації, причому оновлені та сучасні.
Лікар вищої категорії Микола Біляс очолює відділення анестезіології та інтенсивної терапії з 2004 року. Він показав приміщення реанімаційного відділення №2 за кілька тижнів до його відкриття. Тут уже були встановлені сучасні реанімаційні панелі, нові сучасні меблі, на завершальному етапі — облаштування камер відеоспостереження».
Реформування не лише на папері
«У наступному році плануємо проводити реконструкцію відділення для пацієнтів з онкогематологічними захворюваннями, — ділиться планами Богдан Леськів. — Це дуже важливо для Житомирщини і, на жаль, актуально: серед мешканців — чимало пацієнтів з онкологічними захворюваннями крові. Медзаклад — єдиний в області, що надає таку допомогу на високому рівні, однак є потреба і в оновленні приміщення відповідно до сучасних вимог, і в новітньому обладнанні. Іще мріємо відкрити електрофізіологічну лабораторію, що дасть можливість досягти вищої якості лікування пацієнтів з аритмією».
Крім того, на кшталт створеного в лікарні «чорнобильського» відділення тут хочуть відкрити таке й для учасників АТО/ООС. Із початку подій на Сході в медзакладі вже стаціонарно проліковано близько 1,6 тис. українських вояків.
Офтальмологічне відділення потребує обладнання для проведення операцій на задньому сегменті очного яблука. У лікарні є спеціалісти, здатні виконувати такі оперативні втручання, однак нема устаткування. Зраділи б житомирські медики й сучасному літотриптору, завдяки якому можна було б проводити операції набагато ширшого спектра пацієнтам з урологічними патологіями. У такий спосіб вдалося б зменшити кількість хворих із гострою нирковою недостатністю, а відповідно — й сеансів дороговартісної процедури гемодіалізу.
Мріють і про ендоскопічне обладнання, як-от ультразвукові відсмоктувачі, що дають можливість без порушення тканин головного мозку оперувати пухлини. І знову ж таки місцеві фахівці вже пройшли стажування і опанували цей метод, та ціна обладнання «кусається» — 3,5 млн грн.
Однак є сподівання, що за підтримки депутатського корпусу обласної ради хоча б частину із запланованого вдасться втілити в життя. Тим більше, що і благодійники уважні до медиків: протягом останніх трьох років вони надали цільову допомогу на суму 30 млн грн.
«Щодо медичної реформи в Україні, то ми вже зробили перші кроки до перетворення нашої комунальної установи на некомерційне підприємство, і перше рішення про це прийнято на сесії обласної ради, — зауважив Богдан Леськів. — Переконаний: реформування лікувального закладу повинно бути постійним, незважаючи на те, чи прийнято таке рішення на законодавчому рівні. Реорганізація відділень, реконструкція приміщень, підготовка висококваліфікованих фахівців, запровадження нових технологій — усе, що відбувається нині в Обласній клінічній лікарні ім. О. Ф. Гербачевського, теж вважаю елементами реформування. Головне — маємо колектив професіоналів, який готовий і надалі надавати високоякісну медичну допомогу населенню Житомирщини».
Наталія Хоменко, спеціально для “ВЗ”