Здоров’я людей — найвища цінність суспільства, про яку невтомно дбають медичні працівники. Втім сьогодні, як ніколи раніше, охорона здоров’я потребує змін, вдосконалення та реформ. На зміцнення здоров’я населення, забезпечення рівного й справедливого доступу всіх членів суспільства до медичних послуг належної якості, створення стимулів для здорового способу життя й здорових умов праці населення, поліпшення ефективності державного фінансування спрямовує свої зусилля медична галузь Рівненської області. Як ведеться їй сьогодні, розповів начальник управління охорони здоров’я Рівненської облдержадміністрації Віталій Бойко.
ВЗ Віталію Ярославовичу, скажіть, будь ласка, як «живеться» медицині Рівненщини у світлі реформ?
— Насамперед, хочу зауважити, що, реалізуючи стратегічні завдання державної політики в сфері охорони здоров’я, медична галузь нашої області керується пріоритетами, визначеними Президентом України та Програмою економічних реформ України на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава». Відтак в останні роки в її діяльності домінували процеси реформування системи медичного забезпечення населення, зміцнення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я, підвищення якості та доступності спеціалізованої медичної допомоги всім верствам населення, будівництва та реконструкції об’єктів медицини області, впровадження сучасних медичних технологій діагностики та лікування хворих.
ВЗ І в чому найперше рівненські медики взялися наводити лад?
— До цього процесу ми підійшли дуже серйозно, і, щоб віднайти «сильні і слабкі місця» в нашій роботі та визначити подальшу стратегію дій, одними з перших в Україні провели аудит медичної галузі. Науковці Українського інституту стратегічних досліджень протягом трьох місяців досліджували нашу мережу лікувально-профілактичних закладів, показники її діяльності, ефективність використання кадрових, матеріально-технічних і фінансових ресурсів, якість надання медичної допомоги населенню тощо. Зрештою, результати аудиту показали нам реальну ситуацію в охороні здоров’я області, підказавши водночас вірні рішення. Зокрема, обласне управління охорони здоров’я основними напрямами реформування галузі визначило: вдосконалення системи управління, реорганізацію мережі лікувально-профілактичних закладів області та поліпшення кадрової ситуації, зміцнення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я і перегляд принципів їхнього фінансування.
Так, відповідно до потреб населення ми здійснили оптимізацію мережі та завеликого на той момент ліжкового фонду всіх лікувально-профілактичних закладів області, скоротивши його приблизно на тисячу ліжок і вивільнивши зайві штатні посади. Провели реорганізацію санаторіїв «Новостав», «Козин» і «Клевань» шляхом об’єднання двох протитуберкульозних в один — санаторій «Новостав», та створили багатопрофільний дитячий санаторій «Козин». Обласний ендокринологічний диспансер, який розташовувався раніше у пристосованому приміщенні, перевели на базу двох обласних лікувальних закладів, організували хоспіс на 45 ліжок для невиліковно хворих людей на базі колишнього міжрайонного онкодиспансеру в м. Дубно. Закрили два пологових відділення при райлікарнях, які розташовувалися на відстані 15 км від Рівного, і реорганізували у відділення Острозької ЦРЛ районний пологовий будинок та стоматполіклініку. Завершили будівництво терапевтичного корпусу Рокитнівської ЦРЛ — нарешті на місці довгобуду, «замороженого» з 2004 року, постав сучасний лікувальний заклад європейського рівня. До речі, Рокитнівщина була єдиним районом в області, центральна районна лікарня якого не мала типових приміщень і розташовувалася у колишніх польських конюшнях. Крім цього, проведена повна реконструкція і добудова обласного перинатального центру. Згідно з проектом, площа оновленого центру буде вдвічі більшою, ніж колишня, і становитиме понад 8 тисяч квадратних метрів.
Та водночас хочу наголосити, що проведена оптимізація мережі лікувальних закладів і ліжкового фонду жодним чином не вплинула на обсяги госпіталізації жителів області та якість надання медичної допомоги. Навпаки, показники роботи лікувальних закладів свідчать про більш ефективне використання наявної матеріально-технічної бази на рівні центральних районних лікарень, зниження середньої тривалості перебування хворого в лікарні, активне впровадження стаціонарозамінних форм лікування. Натомість заощаджені кошти (а це понад 22 млн гривень) ми спрямували на поліпшення медикаментозного забезпечення і харчування пацієнтів, придбання медичного обладнання тощо.
ВЗ Та, мабуть, цих коштів усе ж замало, щоб задовольнити всі потреби медичної галузі…
— Безперечно. Нестача фінансування — проблема сучасної охорони здоров’я, яка породжує всі наступні. Наприклад, у 2012 році на заклади охорони здоров’я Рівненщини було виділено на 16,5% більше коштів, ніж у 2011. При цьому, традиційно «левова» частка (81,5%) фінансування припадає на заробітну плату та енергоносії. Та ж частина грошей, яка залишається на медикаментозне забезпечення, харчування пацієнтів і витратні матеріали, — мізерна: 5,1% бюджетних коштів становлять витрати лікувальних закладів на медикаменти і перев’язувальний матеріал, 1,8% — на забезпечення продуктами харчування стаціонарних хворих; решта коштів іде на утримання закладів охорони здоров’я та інші витрати. Тому медична галузь змушена використовувати різні форми залучення позабюджетних коштів, що не суперечать чинному законодавству.
Для прикладу, певний час ми мали проблеми з фінансовим забезпеченням невідкладної (ургентної) медичної допомоги, коштів для якої катастрофічно не вистачало. Виправити цю ситуацію і суттєво поліпшити якість, своєчасність і доступність медичної допомоги населенню області на всіх рівнях допомогло розпорядження голови облдержадміністрації від 30 червня 2010 року № 269 «Про заходи щодо поліпшення надання невідкладної (ургентної) медичної допомоги» за рахунок залучених благодійних внесків. Воно зобов’язує керівників лікувальних установ прозоро розпоряджатися такими коштами і 80% із них використовувати саме на медикаменти для надання невідкладної медичної допомоги хворим у перші 2-3 доби. Спираючись на нормативні документи, ми розробили дієву схему, за якою благодійні кошти надходять на рахунки ЛПЗ з дотриманням усіх законодавчих вимог. Завдяки цим фінансам, а також коштам, виділеним з обласного бюджету, нам вдалося на 90% забезпечити ургенцію по всій області.
ВЗ Віталію Ярославовичу, з 2000 року на Рівненщині триває також робота з модернізації мережі закладів первинної медико-санітарної допомоги. Які успіхи має нині галузь у цьому напрямку?
— «Первинка» є фундаментом процесу реформування галузі охорони здоров’я, тож саме їй ми приділяємо сьогодні чимало уваги. Заплановано створення на Рівненщині 18 центрів первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД), подальшу реорганізацію дільничних лікарень, сільських лікарських амбулаторій і ФАПів, які обслуговують понад тисячу жителів, у лікарські амбулаторії загальної практики—сімейної медицини, відкриття нових ФАПів та ін. Березнівський центр ПМСД, як окремий юридичний суб’єкт господарювання, та 2 центри ПМСД у структурі Володимирецької та Млинівської центральних районних лікарень уже діють. Рішення про створення центрів ПМСД прийняли також районні ради Костопільщини та Демидівщини.
У 2012 році створено 5 лікарських амбулаторій загальної практики—сімейної медицини з ліжками денного стаціонару, оснащених необхідним медичним обладнанням та автомобілями швидкої медичної допомоги (у селах Ступно Здолбунівського, Великі Озера та Переброди Дубровицького районів, Кам’яне Рокитнівського району і в Рівному — в мікрорайоні Тинне), збудовано 7 ФАПів і майже сотню за останні два роки капітально відремонтували. Також на Рівненщині відкрито 2 пункти швидкої медичної допомоги при сільських лікарських амбулаторіях загальної практики—сімейної медицини, а в практику центру первинної медико-санітарної допомоги Млинівського району запроваджено такі форми допомоги, як медичний пункт тимчасового базування в с. Брищі та виїзні амбулаторії в селах Ярославичі та Козирщина.
Терапевтичні та педіатричні дільниці перепрофільовано в 262 дільниці сімейного лікаря, що обслуговують 591,8 тис. жителів — 51,2% від усіх мешканців області. Для роботи підготовлено 331 сімейний лікар (99,7% від запланованого) та 456 медичних сестер (74% від запланованого).
Отож, наразі на Рівненщині у структурі 127 закладів (підрозділів) загальної практики—сімейної медицини діють 99 лікарських амбулаторій, 10 відділень сімейної медицини при центральних та районних лікарнях. У закладах ЗПСМ працюють 205 лікарів та 357 медичних сестер (укомплектованість лікарськими кадрами становить 75,1%, середнім медичним персоналом — 99,7%). Вони надають медичну допомогу більшості жителів області. Так, у сільській місцевості медичну допомогу за принципом сімейності отримують 96,2% населення. Крім цього, для медико-санітарного забезпечення сільського населення функціонує мережа із 626 ФАПів.
ВЗ А на якому рівні перебуває матеріально-технічна база закладів охорони здоров’я Рівненської області?
— Поліпшення матеріально-технічної бази закладів загальної практики—сімейної медицини — один із пріоритетних напрямків роботи обласного УОЗ. 11 закладів (підрозділів) загальної практики—сімейної медицини на 100% укомплектовано відповідно до табеля оснащення, решта — на 89,3%. Втім, ми не плануємо зупинятися на досягнутому і продовжимо оснащувати заклади відповідно до державних програм розвитку сімейної медицини та залучення благодійних і спонсорських внесків.
Ще одним нашим досягненням є налагодження тісної співпраці з благодійним фондом Ріната Ахметова «Розвиток України». З метою модернізації лікувально-профілактичних закладів і поліпшення якості надання медичної допомоги мешканцям краю у 2012 році Фонд поставив в обласний протитуберкульозний диспансер медичну апаратуру для лабораторії, дещо раніше — закупив дороговартісне обладнання (лінійний прискорювач і комп’ютерний томограф) для обласного центру променевої терапії. До речі, вже незабаром в обласному онкодиспансері за кошти з державного бюджету буде встановлено ще один лінійний прискорювач, який дасть можливість медикам створити замкнутий цикл надання медичної допомоги та значно розширить їхні можливості. Потужне оснащення Центру променевої терапії поліпшило якість надання медичної допомоги населенню не тільки Рівненщини, а й сусідніх областей. Так, наприклад, за рік роботи лінійного прискорювача на ньому проліковано понад 400 хворих. У більшості з них спостерігається виражена позитивна динаміка, і в багатьох випадках можна говорити про повну резорбцію пухлини.
Крім цього, маємо наразі доручення голови облдержадміністрації звернути увагу на екстрену медичну допомогу (ЕМД), яка надається у приймальних, реанімаційних та операційних відділеннях. У цих лікарняних підрозділах у більшості районів зроблено капітальні ремонти й оснащено медичним обладнанням — операційними столами і лампами, апаратами ЕКГ, електроножами, кардіомоніторами та ін.
ВЗ А як щодо служби швидкої медичної допомоги?
— Система надання швидкої та невідкладної медичної допомоги потребує вдосконалення. Закон України «Про екстрену медичну допомогу», який визначає організаційно-правові засади забезпечення громадян екстреною медичною допомогою та засади створення, функціонування і розвитку системи екстреної медичної допомоги, набув чинності з 1 січня 2013 року. Вже придбано 30 санітарних автомобілів, адже прагнемо зробити ЕМД доступною, тобто забезпечити приїзд відповідних бригад до пацієнтів у межах 10 хвилин у містах та 20 хвилин у сільській місцевості. До слова, поки що рівень доступності швидкої медичної допомоги у сільській місцевості, згідно з критеріями оцінки стану впровадження реформ (питома вага викликів, що були забезпечені до 20 хвилин), становить 52,1%.
Також плануємо створити на Рівненщині єдину вертикаль ЕМД, передавши всі відділення швидкої медичної допомоги в обласне підпорядкування.
Хочу зауважити, що на виконання доручень Президента і Прем’єр-міністра України фахівці обласного УОЗ розробили проекти планів-схем госпітальних округів з урахуванням даних попередньо проведеної інвентаризації медичних закладів та аудиту. Зважаючи на специфіку нашого регіону та стандарти оновленої системи невідкладної медичної допомоги, у Рівненській області передбачено створення 6 госпітальних округів.
ВЗ Віталію Ярославовичу, зроблено, справді, багато. А з якими проблемами сьогодні вам доводиться найчастіше стикатися і як збираєтеся розв’язувати їх надалі?
— Проблем у нас вистачає. Здебільшого це питання фінансово-економічного характеру, притаманні медичній галузі не тільки Рівненської області, а й усієї України. Так, будь-яка справа впирається у кошти, та ще й чималі. Наприклад, реконструкція однієї лікарської амбулаторії обходиться нам у 1-1,5 мільйона гривень, ФАПу — у 100-200 тисяч гривень, а будівництво нового — у 200-300 тисяч. І хоч як би ми хотіли пришвидшити хід реорганізації, наші бажання не завжди збігаються з нашими можливостями. Але поступово й планомірно виконуємо цю роботу вже третій рік поспіль і сподіваємося, що до 2015 року завершимо її на 90%.
Ми розуміємо, що реформування — процес довготривалий і потребує великого капіталовкладення, проте він того вартий, адже сприяє підвищенню рівня життя наших людей і в місті, і в селі. Зрештою, мешканці нашого краю вже й самі побачили позитивні зрушення, яких зазнала медицина.
А на перспективу маємо чимало планів. Окрім реорганізації закладів первинної ланки надалі працюватимемо над оптимізацією та реформуванням мережі закладів охорони здоров’я всіх рівнів, реорганізацією вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги, підготуємо плани перспективного розвитку закладів охорони здоров’я та уточнимо проекти планів-схем госпітальних округів. У той же час не забуватимемо і про структурну реорганізацію галузі, вдосконалення системи її фінансування, поліпшення стану забезпечення населення лікарськими засобами і виробами медичного призначення, вдосконалення системи профілактики захворювань тощо.
А загалом хочу сказати, що ми живемо у непростий час, коли кожен має якісь претензії до охорони здоров’я. В нашій галузі й справді є недоліки і труднощі. Однак саме завдяки невтомній праці медичних працівників, професійності та відповідальності, посиленню уваги з боку держави вона за останні роки все ж досягла помітних успіхів. Тож сподіваємося, що цей прогресивний поступ не спинятиметься, і ми піднімемо нашу медицину на якісно новий рівень.
Розмову вела Дана РОМАНЮК,
власкор «ВЗ», Рівне
