ІВАНО-ФРАНКІВЩИНА: СИСТЕМА ПАЛІАТИВНОЇ І ХОСПІСНОЇ ДОПОМОГИ ПРИКАРПАТТЯ

Дві події майже збіглися в часі: обговорення на засіданні громадської ради при обласній держадміністрації питання про створення на Івано-Франківщині системи надання паліативної і хоспісної допомоги хворим із невиліковними хворобами та обмеженим прогнозом життя і прийняття на сесії обласної ради програми «Здоров’я населення Прикарпаття 2013-2020», де є окремий розділ про паліативну допомогу.
Якщо за кордоном хоспіси існують з 1967 року, то в Україні про такі лікувальні заклади заговорили лише в часи незалежності. Перший хоспіс був відкритий у Львові, другий — в Івано-Франківську, створений завдяки людині-подвижнику, головному лікареві Людмилі Андріїшин.
Але всі розуміють: 30 стаціонарних ліжок — це дуже мало, адже на госпіталізацію існує черга (29 осіб за півроку). Не дочекавшись своєї черги, уже померло 19 людей. Нескладна арифметика: двоє з трьох…
За даними статистики, в Україні протягом року помирають близько 700 тисяч осіб, 500 тисяч із них потребують паліативної допомоги. На Прикарпатті сьогодні таких хворих 7,5 тисячі. Стаціонарна допомога потрібна 3730 особам і 4800 — амбулаторна.
— Необхідно створити систему паліативної допомоги, яка включає і діяльність стаціонарів, і знеболення, і підтримку родин хворих, — каже перший заступник начальника головного управління охорони здоров’я Івано-Франківської обласної держадміністрації Роман Мельник. — Варто відкривати хоспісні відділення при центральних районних лікарнях. Така можливість є, особливо в час реформування та оптимізації охорони здоров’я.
А ще планують на Прикарпатті відкрити дитяче хоспісне відділення, чи не перше в Україні.
— Усього маємо 888 дітей, які потребують хоспісної допомоги, — каже Роман Мельник. — У 140 дітей злоякісні пухлини. Можна уявити, яка це трагедія для родини. А якщо у сім’ї є ще й інші діти? Як їм щодня бачити страждання братика чи сестрички?
Дитяче хоспісне відділення буде створене на базі Надвірнянського дитячого будинку. Обласна рада обіцяє виділити 1 млн 330 тис. грн на його реконструкцію і капітальний ремонт.
Фахівці порушують ще одну проблему паліативної допомоги — знеболення. Наводять приклад хворого з Тисменицького району, якому щогодини потрібно вводити опіоїдні анальгетики. І справа не лише в коштах — 78 тис. грн на рік, а й у медичному супроводі. Згідно з законодавством, це може робити лише медичний працівник, а не хтось із родичів. Отже, створення мережі відділень у районах — перший крок. Другий — вдосконалити надання паліативної допомоги вдома. Наразі прикарпатці мають певні кошти завдяки європейському гранту. У березні 2013-го він закінчується. Що далі?
На Івано-Франківщині хочуть створити виїзне консультативне відділення для надання допомоги тим, хто з різних причин не може бути госпіталізований. Кошти на це та на придбання автомобіля закладені в обласній програмі «Здоров’я населення Прикарпаття 2013-2020». На 8 років — більше 3 млн.
Створення системи хоспісної і паліативної допомоги — справа не одного дня. І не лише медиків. На цьому наголосив голова Івано-Франківської обласної держадміністрації Михайло Вишиванюк.
Усі ці 16 років прикарпатський хоспіс підтримують і священики, і небайдужі люди. Адже невиліковно хвора людина має право гідно провести останні дні свого життя.
Галина Добош, власкор «ВЗ», Івано-Франківськ