«Медичний Оскар» в Україні вручають уже 10 років поспіль. Захід змінював статус, формат, місце й масштаби проведення, але принципи конкурсу залишалися незмінними. Країна повинна знати своїх героїв у білих халатах, а їх публічне вшанування має підняти престиж лікаря на найвищий щабель.
Нагорода за заслуги в охороні здоров’я та медичній науці
У 2009 році Міністерство охорони здоров’я України запровадило заохочувальну відзнаку «Хрест Пантелеймона Цілителя», яку вручали за особисті заслуги в охороні здоров’я, медичній науці, благодійництві чи громадській діяльності у цій сфері. Ідея належала тодішньому Міністру охорони здоров’я Василю Князевичу, який нині є Головою Поважної ради відзнаки за професіоналізм та милосердя «Орден Святого Пантелеймона». З ним — наша розмова про становлення престижного конкурсу та перспективи його розвитку.
ВЗ Звідки в Міністра охорони здоров’я, який традиційно мав опікуватися приземленими справами галузі, з’явилася така ідея?
— Подібні думки в мене виникали й раніше, адже маємо дбати не тільки про фізичне, а й про духовне. Але ідея остаточно дозріла під час відвідування Афону, зокрема Монастиря Святого Пантелеймона. У такому духовному місці всі цінності та пріоритети стають на свої місця. Повернувшись з подорожі, почав реалізовувати задум, аби затвердити одну з найпрестижніших нагород для українських лікарів. На це потрібен був час, а також підтримка на рівні влади та моральних авторитетів суспільства. На той час ми її отримали. Відзнака була погоджена світською владою, її благословили предстоятелі трьох найбільших християнських церков України — така синергія дуже важлива з точки зору філософії нагороди. Мабуть, я помилився лише в тому, що не вивів реалізацію ідеї на рівень Президента України — відзнаку було затверджено Наказом МОЗ. Тому в статусі державної вона проіснувала лише три роки. За цей час було нагороджено більше двадцяти видатних вчених, лікарів, духовних і громадських діячів та благодійників. З обранням Президентом України Віктора Януковича ухвалили рішення скасувати всі відомчі нагороди, а після його «відбуття» з країни я намагався достукатися до нової влади, аби поновити статус нагороди.
ВЗ І відбулося друге народження…
— Так, у 2017 році було започатковано громадську відзнаку за професіоналізм та милосердя «Орден Святого Пантелеймона». І в тому ж році 9 серпня вперше відзначили найкращих медиків України. У Софійському соборі відбувся урочистий молебень за участі глав українських християнських церков, членів Поважної ради, лауреатів Ордену та домінантів. А пізніше в Національній філармонії України — церемонія нагородження «Медичним Оскаром» найкращих медиків країни. Відтоді церемонія відбувається під патронатом громадської організації «Українська ліга розвитку паліативної та хоспісної допомоги». Водночас ми налагодили систему публічного відбору конкурсантів, яка відрізнялася від традиційної, що функціонує під крилом держави. Бо нагород в Україні багато, а таких, котрі набули авторитету в суспільстві, практично немає. Ми ж мали на меті відновити довіру людей до них. Тому я цілком задоволений зміною статусу нашої відзнаки і впевнений, що ми виведемо її на дуже високий рівень визнання в Україні й навіть на міжнародну орбіту.
ВЗ Що дала конкурсу зміна статусу?
— Він став демократичнішим. Зникли «заформалізованість» процесу, бюрократичний контроль тощо. У нас ніхто ніколи не знає, хто стане переможцем, і ніхто не може «вирішувати питання» на свою користь чи в інтересах зацікавлених осіб. За три роки вдалося створити систему, на яку не можу вплинути навіть я як Голова Поважної ради. Пригадую, у перший рік з місць до участі в конкурсі подали кандидатури кількох дуже поважних осіб (на рівні керівників відомих закладів і чиновників високого рівня) й були дещо ображені, що такі світила не стали переможцями, хоча вони дійсно заслуговують на найвищу похвалу як професіонали. Але конкурс — не тільки про це. Так, високий професіоналізм — неодмінна вимога до номінантів, проте найвищу нагороду отримують ті, хто лікує ще й словом, користується авторитетом у колег, здійснив незвичайний вчинок тощо. Система відбору жорстка, до того ж ми зацікавлені в розширенні кола претендентів на нагороду.
ВЗ Як відбувається відбір?
— Щороку ми затверджуємо перелік координаторів конкурсу по всіх областях України та в Києві. Деякі з них працюють вже три роки поспіль (на громадських засадах), але таких небагато, і це добре. Тобто відбувається постійна ротація, що також є ознакою демократичності. Координатори формують регіональні ради (у складі 11-15 осіб), куди входять громадські активісти, керівники медичних асоціацій, управлінці департаментів охорони здоров’я тощо. Тобто намагаємося, аби в процесі відбору номінантів брали участь усі прошарки медичної спільноти. Для цього підписали угоди з професійними асоціаціями (лікарськими та сестринськими), ВУЛТ, галузевою Профспілкою. Після формування регіональних рад проводимо засідання Поважної ради, яка затверджує їх склад, а також оголошує початок нового конкурсу. Всю необхідну інформацію розміщуємо на сайті. Регіональні ради також мають свої інформаційні ресурси, аби кожен лікар міг зрозуміти, як відбувається конкурс, хто бере в ньому участь, як відбирають кращих із кращих на кожному етапі та «судді хто». Зрештою, кожен лікар може подати заявку на участь у конкурсі до регіональної ради (таку новацію ми започаткували цього року). Хоча найпоширеніший варіант, коли кандидатури подають колективи закладів, асоціації чи громадські організації. Регіональні ради розглядають їхні пропозиції, відбирають кандидатури в кожній номінації. Оскільки там дійсно утворюється конкурс, регіональні ради визначають, хто став його переможцем на рівні області. Всіх їх нагороджуємо дипломами переможців регіональних конкурсів.
Далі їх кандидатури висувають на загальний конкурс, де вони так само проходять ретельний відбір. Кожен регіон презентує своїх переможців (подає відповідні документи, відеоматеріали тощо) на засіданні національної експертної комісії, до якої входять голови регіональних рад усіх областей України. Після цього членам комісії надають достатньо часу на вивчення матеріалів, поданих на конкурс, і прийняття виваженого рішення. Кожен із них голосує за найкращих, на їхню думку, номінантів, окрім представників власного регіону. Голосування рейтингове. На його підставі перші п’ятірки конкурсантів у кожній номінації потрапляють на розгляд Поважної ради, якій їх представляє Голова експертної комісії. Поважна рада також має час на роздуми щодо визначення переможців. Цьогоріч ми вирішили створити ще й професійно-етичну комісію у складі 7 осіб, яка допомагатиме Поважній раді краще зорієнтуватися в професійних заслугах номінантів, оскільки в ній мало лікарів.
ВЗ Вам не дорікали тим, що кращих лікарів країни визначають не професіонали медичної галузі?
— Такі закиди зрідка лунали, але я вважаю їх безпідставними. Ретельний професійний відбір й без того відбувається на перших етапах конкурсу, адже члени регіональних рад — або медики, або працюють у галузі чи дотичні до неї. Національно-експертна комісія також передусім орієнтується на професійний рівень номінантів. А Поважна рада голосує дещо по-іншому, оцінюючи їхні моральні чесноти, вчинки, життєву позицію, громадянську активність тощо. А краще зрозуміти професійні заслуги лікарів та медсестер допоможе професійно-етична комісія, аби вже ніхто не дорікнув, що професійний бік медалі сприймається на віру або не враховується. Тому коли наш конкурс називають Медичним Оскаром, я завжди кажу, що він поєднує Оскара і Нобеля, бо оцінюємо всі чесноти претендентів на відзнаку. І що дуже важливо й незвично — інтрига зберігається до фіналу конкурсу. Поважна рада голосує таємно, уранці дня проведення урочистостей. Лічильна комісія одразу ж визначає переможців у кожній номінації, але їхні імена оприлюднюють лише на сцені під час церемонії нагородження. Скажу чесно: таємницю вберегти нелегко.
На сцену запрошуємо по 5 осіб у кожній номінації, усім їм вручаємо Прослави (це почесна нагорода конкурсу), демонструємо публіці відеосюжети про кожного з них. Це вже визнані нами переможці, вони стають відомими. Але орден отримує тільки один. Я вважаю таку систему відбору найоптимальнішою. Ми розглядали інші варіанти, але вирішили зупинитися саме на цьому, оскільки він себе повністю виправдовує.
ВЗ Скільки осіб входить до Поважної ради, і чи зміниться її склад?
— Спочатку в її складі була 21 особа, нині — 25. На цій кількості вирішили зупинитися, оскільки вважаємо її оптимальною для прийняття рішення без сторонніх впливів. До того ж ми щороку проводимо ротацію складу — це добре, коли з’являються нові люди, які мають «свіжий» погляд на все, що відбувається за лаштунками конкурсу, можуть внести цікаві пропозиції. Більше того, вирішили, що й Голову Поважної ради потрібно переобирати щороку.
На наступний рік плануємо оновити склад приблизно на третину. Нині вже розпочато процес формування цього органу, ведемо перемовини з поважними людьми, зокрема запрошуємо до участі Голову Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайла Радуцького та Міністра охорони здоров’я Зоряну Скалецьку. Пані Зоряна
вже дала попередню згоду і взяла участь в останньому засіданні Поважної ради. Це налаштовує на оптимізм, оскільки присутність таких поважних осіб стимулюватиме місцеві органи влади до активного сприяння проведенню конкурсу. До того ж підтримка представників влади найвищого рівня додасть йому публічності й престижності.
ВЗ Плануєте щось цікаве на наступну церемонію нагородження чи тримаєте інтригу?
— Деякі завіси відкрию. Церемонія наступного року буде більш святковою, ніж зазвичай. Плануємо, що всі номінанти візьмуть участь у молебні, який відбудеться у Софії Київській. Кожен з них отримає копію фрески ікони, якій виповнилося приблизно тисяча років. Це наша українська святиня з особливою енергетикою. Оскільки свято припадає на суботу, ми відведемо на нього не 2 години, як зазвичай. До святкування будуть залучені медики, які мають особливі таланти (художні, поетичні, музичні). Їх чимало в медичному середовищі, і ми хочемо, аби про цих людей також знало суспільство.
І, не чекаючи серпня, плануємо провести ще один цікавий захід: зібрати всіх нагороджених відзнакою за 10 років її існування. Нехай наші орденоносці поспілкуються між собою, нехай цю армію побачить суспільство, аби ще раз зрозуміло: Україні є ким пишатися, у нас багато чудових лікарів, їх потрібно цінувати й берегти. Наші орденоносці також мають стати авторитетними провідниками галузі, до їхнього слова мусять дослухатися і влада, і медична спільнота.
Так само на засіданнях Поважної ради плануємо започаткувати дискусії на важливі теми й озвучувати певні пропозиції, звернення, адже в її складі — лідери думки в різних сферах (політики, економіки, гуманітарних питань тощо). Тобто це буде дуже серйозний проект, оскільки підняття престижу професії лікаря потребує комплексного підходу. Ми маємо впоратися з такою місією — це дуже важливо як для лікарів, так і для суспільства в цілому.
ВЗ Перелік номінацій конкурсу також розширюватиметься?
— Ні. Традиційно їх було п’ять: «Найкращий лікар», «Найкращий медичний працівник», «Новатор охорони здоров’я», «За досягнення в міжнародному співробітництві в охороні здоров’я», «Взірець служіння суспільству». У 2018 році Поважна рада запровадила нову номінацію для відзначення кращих молодих лікарів — «Медаль Святого Пантелеймона». А у 2019 році з’явилася ще одна номінація для іноземців — «За особистий вагомий внесок у розвиток охорони здоров’я України». Тобто і Поважна рада, і регіони можуть подавати до участі в конкурсі кандидатури медиків інших країн, які працюють у наших закладах, рятують українських пацієнтів незалежно від місця роботи, започатковують цікаві проекти збереження здоров’я громадян України. Ми вже переконалися, наскільки правильним і доцільним було таке рішення.
Але надалі кількість номінацій не збільшуватимемо, бо це може нівелювати цінність нагороди. Добре, що з’явилися окремі номінації для молоді, адже це майбутнє нашої медицини. Серед молодих лікарів нині дуже багато здібних, освічених людей, які готові служити Україні. Їм потрібно відкрити всі дороги, надати всі можливості. Тож сподіваюся, що наша нагорода надихатиме їх на нові звершення.
Світлана ТЕРНОВА, «ВЗ»
