Протягом 2019 року в Україні триває активна підготовка до реформування ланки спеціалізованої медичної допомоги. Зараз же головне завдання — проаналізувати можливості медичних закладів та визначити серед них перспективні щодо створення базових лікарень інтенсивного лікування (БЛІЛ).
Для того щоб прийняти виважене рішення і визначити перспективні лікарні інтенсивного лікування на місцевому рівні, необхідно провести різнобічний та об’єктивний аналіз. Проект USAID в Україні «Підтримка реформи охорони здоров’я» запропонував технічну допомогу з оперативного, детального та неупередженого аналізу мережі закладів охорони здоров’я. Спеціально для цього було розроблено Методологію визначення багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування.
Для оцінювання лікувальних закладів щодо їх спроможності виконувати функції БЛІЛ використовували 44 індикатори, зокрема попит населення, невідкладність надання медичних послуг (гострота випадків), функціональні потужності і ефективність лікарень. Протягом року USAID проаналізував стан і рівень медичних установ 21 області України, у тому числі й Волинської. За результатами аналізу закладів, які надають спеціалізовану медичну допомогу у Волинській області, Луцька міська клінічна лікарня отримала найвищу рейтингову оцінку. Вона єдина в області надає спеціалізовану медичну допомогу за всіма профілями 24 години на добу 7 днів на тиждень. Бригади швидкої медичної допомоги доправляють сюди мешканців як обласного центру, так і районів області та інших регіонів (їх частка становить 30%), котрі потребують екстреної медичної допомоги в умовах стаціонару. Саме розвинена ургентна служба допоможе закладу виконувати роль БЛІЛ для регіону.
Щоб з’ясувати, наскільки Луцька міська клінічна лікарня готова до реформ, зокрема вторинки, ми звернулися до головного лікаря закладу Лариси Духневич.
ВЗ Як ви оцінюєте допомогу держави, котру вона надає в підготовці до реформи?
Лариса ДУХНЕВИЧ, головний лікар КП «Луцька міська клінічна лікарня»На сьогодні проведено автономізацію закладу — з минулого року ми функціонуємо як комунальне підприємство. Проте повноцінно працювати в новому статусі не можемо через обмеження, накладені Постановою КМУ від 17.09.1996 р. №1138 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних і комунальних закладах охорони здоров’я та вищих медичних навчальних закладах». Це, знову ж таки, повертає нас до проблеми нормативної неузгодженості, котру варто було вирішити на етапі підготовки до реформи.
Також у нас налагоджено електронну реєстрацію надання медичних послуг: комп’ютеризовані всі пости медичних сестер та частина робочих місць лікарів. Я вважаю, що ми максимально підготувалися до реформування лікарні, принаймні в тому, що залежало безпосередньо від нас.
ВЗ Понад 75% усіх стентувань на Волині виконують саме в Луцькій міській клінічній лікарні. Як вдалося цього досягти?
— Це результат багаторічної праці. У 2005 році на базі відділень кардіології, неврології та реабілітації було створено Волинський обласний центр кардіоваскулярної патології. Його фахівці надають спеціалізовану невідкладну допомогу при інфаркті міокарда та гострому порушенні мозкового кровообігу, а також проводять лікування й реабілітацію пацієнтів із патологією серцево-судинної системи. У жовтні 2013 року в лікарні відкрили рентгенхірургічний блок. Оскільки основним принципом лікування інфаркту міокарда є невідкладне відкриття закритої артерії, рентгенхірургічний блок працює цілодобово й безперервно. Проте однієї ангіографічної установки замало. Тому ми скористалися можливістю, яка з’явилася завдяки субпроекту «Вдосконалення медичної допомоги хворим з хворобами системи кровообігу у Волинській області», котрий реалізовували за підтримки Світового банку, і в 2018 році придбали ще одну ангіографічну систему. Наявність двох ангіографів — це стандарт для відповідних блоків в усьому світі.
ВЗ У лікарні з 2007 року працює Центр інтенсивної терапії екстракорпоральних методів детоксикації, гіпербаричної оксигенації, гострих отруєнь і діалізу. Наскільки рівень проведення діалізу відповідає стандартам?
— До структури центру входять відділення в Луцьку та філіали в Нововолинську, Камінь-Каширську, Любомлі, Маневичах і Ратно. Фахівці центру виконують Державну програму поліпшення надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю — завдяки їй пацієнтів повністю забезпечують необхідними медикаментами. У діалізних залах центру проводять адекватний бікарбонатний і ацетатний діаліз, що відповідає світовим вимогам. За даними Національного реєстру хворих із хронічною хворобою нирок Волинський обласний центр інтенсивної терапії ЕКМД посідає одне з перших місць в Україні за якістю діалізу.
ВЗ На базі лікарні функціонує філія кафедри хірургії факультету післядипломної освіти лікарів Львівського державного медичного університету. Чому обрали саме ваш заклад?
— У лікарні постійно виконують наукові дослідження, готують публікації. Керівництво закладу підтримує й ініціює запровадження найновіших методик діагностики й лікування. Зокрема, активно розвиваються малоінвазивні методики: виконання лапаро-скопічних операцій розпочато ще в 1996 році. У 2004 році в лікарні впроваджені методики мініінвазивних втручань на жіночих статевих органах, а у 2016 році вперше в області виконано ургентну лапароскопічну апендектомію.
Наразі операційні всіх відділень оснащені відеоендоскопічним обладнанням. Із застосуванням цієї апаратури проводять оперативне лікування хірургічної, гінекологічної, урологічної, ортопедичної, отоларингологічної патологій. Наші хірурги вже виконують лапароскопічні Sleeve-резекцію шлунка та резекцію сигмоподібної кишки.
Зважаючи на те що лікарня надає невідкладну допомогу, налагоджено одночасне проведення оперативних втручань при політравмі. Для цього створено мультидисциплінарні бригади лікарів.
З відкриттям у лікарні рентгенхірургічного блоку розпочався розвиток ендоваскулярної хірургії. З 2018 року проводять емболізацію маткових артерій, стентування судин нижніх кінцівок і церебральних артерій. Було виконано емболізацію шлункової артерії при шлунковій кровотечі, впроваджено в практику тромбекстракцію при ішемічному інсульті. Проте наразі застосування сучасних методик лікування, на жаль, обмежене через надзвичайно високу вартість витратних матеріалів.
ВЗ Розвиток сучасної медицини неможливий без стажування за кордоном і запозичення передового світового досвіду. Чи враховуєте цей фактор у своїй діяльності?
— Лікарня активно використовує можливості міжнародного співробітництва. Наприклад, у рамках проекту «Транскордонна взаємодія для запобігання і лікування важких випадків опіків на польсько-українському кордоні» програми «Транс-кордонне співробітництво Польща-Білорусь-Україна — 2007-2013» 12 лікарів Луцької міської клінічної лікарні прой-шли тритижневе стажування в публічному закладі охорони здоров’я міста Ленчна (Люблінське воєводство, Польща).
Завдяки цій програмі вдалося придбати обладнання, яке дало змогу підвищити стандарти лікування хворих з опіками, реанімобіль на базі Citroen Jumper з повним оснащенням, а також обладнати палату інтенсивної терапії в опіковому відділенні на 2 місця.
Спільно з Брестською обласною лікарнею (Республіка Білорусь) і Університетською клінікою Каунаса (Литва) наш заклад у січні 2016 році виграв грант Sister Renal Center Program на реалізацію проекту покращення медичної допомоги пацієнтам із хронічними захворюваннями нирок. У рамках проекту протягом 2016-2019 років 25 лікарів і медичних сестер нашої лікарні пройшли стажування в клініці нефрології Литовського університету наук здоров’я в Каунасі та Брестській обласній лікарні. Лікарі урологічного й ЕКМД відділень отримали дос-туп до електронного навчального порталу міжнародного товариства нефрологів (ISN Academy), а заклад у цілому — до міжнародної бази клінічних настанов UpToDate.
Ще один шлях запозичення досвіду — щорічні міжнародні науково-практичні конференції на тему медичної допомоги пацієнтам із хронічними захворюваннями нирок. Так, цьогоріч на конференції з доповідями виступили 5 професорів з Франції, Литви та Білорусі.
ВЗ Чи бере установа участь у грантових проектах?
— Безумовно! Окрім реалізації проекту «Транскордонна взаємодія для запобігання і лікування важких випадків опіків на польсько-українському кордоні» і отримання гранту Sister Renal Center Program міжнародного товариства нефрологів ми виграли грант Уряду Японії за програмою «Кусаноне» на реалізацію проекту модернізації медичного обладнання в Луцькій міській клінічній лікарні. За кошти грантової допомоги придбано та встановлено сучасну цифрову ендоскопічну систему японського виробництва Pentax, що складається з відеогастро- та відеодуоденоскопа вартістю 2,6 млн грн.
ВЗ Яка ситуація з фінансовим забезпеченням? Чи відчуваєте підтримку з боку держави, місцевої влади?
— У кошторисі лікарні видатки на заробітну плату із нарахуваннями займають 85%, оплату енергоносіїв — 5%, медикаменти — 7%, продукти харчування — 2%, утримання закладу — 1%. При цьому середня заробітна плата в закладі становить 5956 грн. На лікарські засоби та вироби медичного призначення на один день лікування одного хворого з бюджету виділяють 20 грн 11 коп., на триразове лікувальне харчування в стаціонарі — 10 грн 25 коп. Звісно, що за ці кошти вилікувати хворого не вийде.
Суттєву допомогу надає місцева влада. За рахунок бюджету розвитку міста щорічно виконуємо необхідні ремонтні роботи, закуповуюємо обладнання. Зокрема, цьогоріч придбали сучасний рентгендіагностичний комплекс. Не лишається осторонь і депутатський корпус.
А от бюджетним фінансуванням видатків на медичне обладнання не передбачено, не забезпечені витрати на ремонтні роботи, оплату послуг сторонніх організацій тощо. Тому керівництво закладу використовує всі можливі передбачені законодавством джерела надходжень. Це кошти страхових компаній і громадських організацій, благодійні внески, гуманітарна та спонсорська допомога. У цьому питанні ми дотримуємося максимальної прозорості: щоквартально звітуємо про позабюджетні надходження та їх використання.
Однак така ситуація з фінансуванням — украй неправильна. Тож ми покладаємо великі сподівання на те, що завершення реформування вторинки та перехід на нові форми оплати роботи закладу дадуть змогу почуватися впевненіше й нам, і нашим пацієнтам.
Петро ГЕРАСИМЕНКО, спеціально для «ВЗ»
