Питання довголіття і боротьби зі старінням завжди цікавили людину. Під час Київського міжнародного економічного форуму 2019 стало відомо, що з інновацій для підвищення тривалості життя людини використовується вже зараз.
На питання, чи окупаються інвестиції у довголіття людини, відповів Юрій Орєшин (допомагає інвесторам отримати дохід, інвестуючи в публічні та приватні американські та європейські компанії, які працюють у сфері лікування серцево-судинних захворювань та інших хвороб і лонджевіті-бізнесу. Інвестор в CureLab Oncology, співзасновник Alvansa (Alium) і Aiternis -AI-платформа дистанційної медицини, що замінює реальний візит до лікаря в недоступних локаціях).
Які інноваційні сфери сучасної медицини найбільш привабливі для інвестування?
Чи можливе кардинальне подовження тривалості життя людини або ми боремося за додаткові 10-20 років, відмовляючи собі у «нездорових» задоволеннях? І які інноваційні сфери сучасної медицини найбільш привабливі для інвестування – регенеративна медицина, біоінженерія, консьєрж-медицина чи ІТ-технології?
Юрій ОРЄШИН, керуючий партнер Angelico Ventures«Думаю, безсмертя стане таким же доступним, як політ на літаку або в космос. Поки таких технологій не існувало, люди вважали їх всього лише фантастикою.
Що стосується інвестицій у довголіття, то я, у першу чергу, порекомендую потенційним інвесторам, як не втратити свої гроші. Ларрі Елісон, засновник Oracle, довгий час інвестував у боротьбу зі старінням, вклавши сотні мільйонів доларів. Олександр Чикунов витратив свої особисті статки в десятки мільйонів доларів на те, щоб просканувати численну кількість біофармацевтичних субстанцій і знайти ті, що подовжують тривалість життя, – поки на мишах. Дуже багато досліджень зараз фінансують мільярдери з різних країн – усі ці дослідження потрібні, важливі й цікаві. Але для того щоб інвестувати в біофармацевтику, потрібна вагома експертиза, тому створюються спеціалізовані фонди, у яких працюють фінансові експерти з медичним і науковим бекграундом, котрі можуть оцінити подібні проєкти і кампанії. Якщо з’їздити на міжнародні конференції, познайомитися з чудовими підприємцями, знайти цікаві медичні технології, оцінити їх, маючи за плечима особистий медичний досвід, вибрати десять найкращих стартапів і роздати кожному по мільйону доларів – це рівнозначно грі в рулетку. Щоб мінімізувати ризики інвестування в біофарму, заходити в проєкт можна на різних фазах: вкладення грошей на етапі геніальної ідеї несе за собою найвищі ризики, але у той самий час пропонує найвищу прибутковість. Найнижчий ризик несе покупка фармацевтичної компанії: переконаний, у кожного власника фармацевтичного бізнесу або клініки є довгий список потенційних інвесторів та інвестиційних консультантів. Найбільші інвестори у світі – це фонди прямих інвестицій, які вкладають гроші в компанії з великим чистим прибутком – мінімальні ризики. Ще нижче ризик, якщо компанія не приватна, а публічна, проте в такому випадку нижче і прибутковість.
Якщо подивитися на прибутковість біофармацевтичної індустрії у порівняні з іншими, то за останні п’ять років сукупний дохід галузі (Cumulative Industry Return – ред.), за даними EY, склав 160%, тобто біофармацевтика – одна з найбільш високоприбуткових, але при цьому і найбільш високоризикових індустрій. Долучитися до неї з мінімальним ризиком можна, якщо ви вибиратимете для інвестицій акції публічних біофармацевтичних компаній з тими препаратами, які вам цікаві. У такі компанії вже зайшли топові венчурні інвестори з професійними командами, наділеними експертизою в медицині та науці. Плюс – ви завжди можете натиснути на кнопку і продати свій пакет акцій у разі просідання або, навпаки, перечекати його й отримати очікуваний річний дохід. Єдина проблема, що в такому випадку поріг входу інвестора може бути досить високим.
Підприємці біофармацевтичної галузі – справжні герої! Їм дуже складно залучати інвестиції. Якщо ми шукаємо інвестора на фармацевтичний завод зі зрозумілим прибутком, то п’ять з десяти інвесторів скажуть: «Ми даємо гроші ось на таких умовах …». Якщо ми шукаємо інвестора для компанії, яка вирощує органи або яка повністю хоче розшифрувати геном, запрограмувати його в комп’ютерну модель, знайти ті гени, в які потрібно зробити інтервенції, щоб людина припинила хворіти і старіти, – то потрібен меценат, тобто мільярдер, котрий готовий пограти в довголіття. І такі меценати знаходяться: вони вкладають свої гроші і, як правило, там їх і залишають, отримавши досвід і знання. Тому, щоб біофармацевтичним стартапам залучити гроші, важливо створити компанію в США – країні з найбільшим медичним ринком (60% від світового медичного ринку), – завести її в бізнес-інкубатор, і, якщо у вас справді хороша команда, – інвестори вас знайдуть самі».
Чи зможуть сучасні розумні медичні девайси замінити лікаря – одне з питань, які порушували під час Київського міжнародного економічного форуму 2019.
«Британська тривалість життя, можливо, злетіла вгору в цілому, але, як зазначив Джон Ланчестер в есе The London Review of Books в 2017 році, у чоловіків у східному кінці Глазго (East End) сьогодні тривалість життя всього 54 роки – на 9 років менше, ніж у чоловіка в Індії. Точно так само 30-річний чорношкірий чоловік у Гарлемі, штат Нью-Йорк, піддається набагато більшому ризику смерті, ніж 30-річний бангладешець – і не через наркотики або вуличне насильство, а від інсульту, хвороби серця, раку чи діабету.
Увійдіть в автобус або поїзд метро майже в будь-якому великому місті західного світу і ви можете випробувати подібні величезні відмінності всього лише за коротку подорож. У Парижі проїдьте п’ять зупинок на лінії метро B від Port-Royal до La Plaine-Stade de France, і ви опинитеся серед людей, у яких на 82% більше шансів померти в даний рік, ніж у тих, хто просто живе нижче за цією ж лінією. У Лондоні середня тривалість життя достовірно знижується на один рік за кожні дві зупинки, зроблені у східному напрямку від Вестмінстера по лінії метро District Line. У Сент-Луїсі, штат Міссурі, виконайте 20-хвилинну поїздку від процвітаючого Клейтона до району Jeff-Vander-Lou в центрі міста, і тривалість життя падає на один рік за кожну хвилину подорожі, трохи більше двох років на кожну милю».
(Цитата з книги «The Body. A guide for occupants». Автор: Bill Bryson.)
За матеріалами Kyiv International Economic Forum
Наталія КИРИЛЕНКО, «ВЗ»
