В епоху глобалізації світу, реалізувати своє право на вибір лікарні або лікаря людині значно простіше: візи, транспортне сполучення і доступ до потрібної інформації – не проблема.
Це значно розширює і можливості отримання необхідної медичної допомоги. Те, що не може забезпечити медицина в рідній країні, пропонують закордонні спеціалізовані клініки, медичні центри та лікарні.
І не дивлячись на те, що будь-яка країна світу прагне розвивати власну медицину, завжди будуть (в силу різних причин) країни лідери з тих чи інших медичних напрямків, а відтак немає сумніву й у подальшому розвитку медичного та оздоровчого туризму.
Очікується, що світовий ринок оздоровчого та медичного туризму вже у 2025 році досягне 920 млрд дол. та 143 млрд дол. відповідно. А до 2030 року обсяг світового ринку медичного туризму зросте до 262 млрд дол., а оздоровчий до 1720 млрд доларів.
Українські перспективи
В Україні сфера медичного туризму розвивається також, при тому в обох напрямках: українці виїжджають на лікування і оздоровлення за кордон, а до України їдуть іноземці, аби отримати, наприклад, якісне і у рази дешевше (!) стоматологічне лікування, послуги з естетичної хірургії або лікування з приводу безпліддя. Українська репродуктологія розвивається досить стрімко і є чи не найуспішнішою в Європі, тож спроможна пропонувати пацієнтам унікальні інноваційні рішення.
Це далеко не повний список медичних напрямків, які приваблюють іноземців в нашу країну. На думку президента Української асоціації медичного туризму (УАМТ) Віолетти Янишевської, доволі популярними запитами є санаторно-курортне лікування, лікування офтальмологічних захворювань, кардіохірургія, клітинна терапія, українські кріобанки.
Як розвиватиметься цей напрямок в нашій країні надалі і як на це вплине реформа системи охорони здоров’я, покаже час. Принаймні, зараз більшість експертів цього ринку пророкують бурхливий його розвиток у нашій країні, у зв’язку із тим, що свої послуги зможуть активніше пропонувати і заклади, так званого, «державного сектору».
Гарні перспективи українського в’їзного туризму засвідчує і той факт, що цього року Всесвітню асоціацію медичного туризму очолює саме Українська асоціація медичного туризму (УАМТ). А у червні цього року три українських міста – Київ, Львів та Трускавець прийматимуть Всесвітній форум медичного та оздоровчого туризму – Global Healthcare Travel Forum. Тож, для вітчизняних фахівців медичних центрів, клінік, лікарень та санаторно-курортних комплексів – це гарна нагода, не виїжджаючи з країни, провести попередні перемовини, а, можливо й відразу укласти контракти з міжнародними баєрами галузі медичного туризму.
Воркшоп з медичного туризму
В Києві нещодавно відбулася міжнародна конференція з медичного туризму, яку організувала Українська асоціація з медичного туризму спільно з GEO&SPA Media Group. MEDTW.KYIV – захід цікавий і за своїм змістом – тут представлено інформацію про медичні інновації, найуспішніші потужні медичні центри, де лікують складні захворювання або забезпечують комплексну реабілітацію тощо, і за своєю формою. Адже проходить він в форматі B2B & B2C, що значно посилює його корисність для практиків, які приїхали сюди з Німеччини, Австрії, Італії, Іспанії, Туреччини, Ізраїлю, Польщі, Литви та інших країн. Спеціалісти, які представляли медичні установи цих країн, окрім участі в конференції та перемовин з потенційними партнерами, ще й мали зустрічі з пацієнтами, які мають намір у них лікуватися або пройти реабілітацію чи діагностику.
Бізнес і етика
«Теоретична» частина конференції – невеликі презентаційні доповіді учасників – включала також і професійну дискусію. Під час однієї з них, обговорювалося, наприклад таке важливе питання як дотримання балансу між бізнесовими інтересами та медичною етикою. Його запропонувала доктор медицини, директор провайдера медичного туризму DeutschMedic GmbH Анна Веген з Німеччини. Інколи пацієнтові пропонують дороговартістне оперативне втручання за допомогою роботасистованої хірургії, наприклад, при тому, що й традиційне хірургічне лікування матиме у цьому випадку той самий результат, з тими ж самими строками відновлення тощо. Або методики при складних онкологічних захворюваннях, таких як перитонеальний канцероматоз, наприклад. Нові методики (наприклад, циторедуктивна операція + гіпертермічна інтраперитонеальна хіміотерапія) й дійсно здатні продовжити життя пацієнтові на декілька місяців, натомість йдеться про досить болісні процедури, тож, як це не складно, та все ж потрібно пояснювати це пацієнтам або їхнім близьким.
Що пацієнти з СНД лікують за кордоном
Найчастіше, за даними, які представила Наталія Строковська, видавець журналу Doctor GEO&SPA, до операторів ринку медичного лікування звертаються із заявками про лікування:
- цукрового діабету 2 типу;
- онкологічного лікування;
- лікування гриж.
Щодо оздоровчих процедур, лідирують:
- синдром подразненого кишечника (вельми популярний запит останніх років);
- лікування астми;
- лікування псоріазу;
- онкореабілітація.
Система DRG – сприяння розвитку закладу
Цікавий для нашої країни досвід (з огляду на те, що ми наразі маємо перейти до подібної системи) представили лікарі з Німеччини та Італії. В цих країнах діє DRG – система ціноутворення для оплати стаціонарних послуг. Відповідно, держава оплачує лікарні всі медичні втручання, відповідно до DRG. При цьому, розвиток шпиталів стимулюється і ці стимули прописані. Наприклад, якщо тому чи іншому стаціонару вдалося досягти скорочення часу госпіталізації або застосування інноваційних технологій тощо, кожен такий пункт (їх, звісно, більше названих) – бонус, який збільшує виплати від держави, що й стимулює розвиток і конкурентоспроможність шпиталів цих країн. Отже, пацієнти мають досить високу якість медичного обслуговування і можуть обирати для лікування за державною страховкою, будь-який заклад на території країни (але не лікаря!). З одного боку, такі умови – дуже добре для внутрішнього ринку, але це абсолютно не стимулювало залученню іноземного капіталу (лікування іноземців), так би мовити. Тому, наприклад, Італія – відносно новий гравець світового ринку медичного туризму. Натомість зараз медичний і оздоровчий туризм тут стрімко розвиваються, адже «зайвих» грошей у медицині, як відомо, не буває. Крім того, попит був надто високим, аби його ігнорувати.
Головне не захопитися надто, як це сталося в Ізраїлі, приміром. Були часи, коли місцеві клініки прагнули приймати на лікування першою чергою іноземців. Тож, державі довелося втрутитися, змінивши регуляторні норми в цій царині. До слова, Ізраїль – став першою країно, де відносини в галузі медичного туризму регулюються окремим законом.
Безпечність медичної допомоги має гарантуватися законодавчо
Щодо українського законодавства в цій сфері, воно, хоч і потребує вдосконалення, на думку Голови Офісу реформ при Національній академії медичних наук України, президентки Всеукраїнської асоціації фізичної медицини, реабілітації і курортології, медичної юристки Ірини Сисоєнко, але вже сьогодні ця діяльність цілком легітимно може проводитися нашими закладами охорони здоров’я. В Україні чинними є три основних закони, що включають поняття «туризм» та відповідну нормативну базу, що визначає взаємовідносини сторін в цьому процесі надання медичної допомоги іноземцям:
- Основи законодавства про охорону здоров’я;
- Закон про правовий статус іноземців та осіб без громадянства;
- Закон про туризм.
З огляду на те, що всі перераховані вище закони приймалися давно, вони потребують осучаснення.
А крім того, на думку спікера, для розвитку медичного та оздоровчого туризму в Україні необхідно прийняти:
- Закон про медичний туризм;
- Закон щодо впровадження професійної відповідальності медичних працівників та закладів охорони здоров’я за медичної/лікарської помилки;
- Закон про медичні стандарти.
А для здійснення цих планів, вважає спікерка, необхідно розробити і ухвалити Стратегію розвитку медично-оздоровчого туризму-2030, яка буде частиною комплексної Економічної стратегії-2030.
Тетяна Стасенко, «ВЗ»