Відповідає вірусолог: 6 наївних запитань про COVID-19, грип і віруси в цілому

Китайський коронавірус стрімко поширюється світом. Найвищі темпи зараження зараз спостерігають в Італії, Ірані та Іспанії. На території України зафіксовано один підтверджений випадок, а Кабмін увів загальнонаціональний карантин до 3 квітня.

Ми попросили вірусолога відповісти на 6 популярних запитань про COVID-19, грип і віруси в цілому.

Про те, як з’являються нові інфекції, як вони призводять до епідемій, і як їм протистояти, розповість Надія Жолобак — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник відділу проблем інтерферону та імуномодуляторів Інституту мікробіології і вірусології імені Д. К. Заболотного НАН України.

ЖОЛОБАК Надія Михайлівна, кандидат біологічних наук, доцент.

У 1987 році з відзнакою закінчила Київський національний університеті ім. Т. Г. Шевченка, кваліфікація – вірусолог. В 2001 році захистила кандидатську дисертацію на тему: «Інтерфероногенна та антивірусна дія молекулярних комплексів дріжджова РНК – тилорон». В 2010 році за цикл наукових праць «Молекулярно-біологічні особливості інтерфероногенезу та створення науково обґрунтованих підходів до використання препаратів інтерферону і їх індукторів при патології» отримала премію НАН України ім. О. В. Палладіна. В 2015 р докторська дисертація на тему «Природні та синтетичні низькомолекулярні сполуки як регулятори процесу вірус-клітинної взаємодії» подана до розгляду Вченої ради Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К.Заболотного НАН України.

Автор понад 180 друкованих праць: статей у вітчизняних та зарубіжних наукових журналах, в тому числі у виданнях, що входять в базу даних Sсopus (індекс Хірша – 11), авторських свідоцтв і патентів. Для студентів-біотехнологів читає курс лекцій «Біологія клітини» і «Загальна мікробіологія і вірусологія». Автор понад 20 публіцистичних і науково-популярних статей. Дійсний член товариства мікробіологів України.

1. 1. Як відкрили коронавіруси і чому вони отримали таку назву?

У 1960-х роках з’явилися перші повідомлення про коронавіруси, котрі, як тепер відомо, можуть уражувати широке коло ссавців різних таксономічних груп. Відтоді активно проводили дослідження з вивчення молекулярної структури вірусу, його розмноження в середині клітини. До початку 1990-х років були чітко описані етапи репродукції вірусу, механізми його виходу з клітини, а також вплив на організм. Зараз відомо, що розмноження всіх відомих, що належать до чотирьох родів, коронавірусів принципово не відрізняється.

Перша частина в назві вірусу («корона») обумовлена наявністю на всій поверхні вірусної частки характерних шипоподібних утворів, які добре видно на електронно-мікроскопічних знімках. Шипи на поверхні частинки віддалено нагадують корону (наприклад, сонячну).

1. 1. 2. Це ж не перший коронавірус в історії, здатний привести до пандемії? Чи є прогнози щодо COVID-19?

За останні 20 років відбулося вже три епідемії, обумовлені коронавірусами:

• 2003-2004 роки — епідемія SARS;
• 2012-2013 роки — MERS;
• 2019-2020 роки — COVID-19.

Щоразу спалахи захворювань супроводжуються активною, переважно з панічними заголовками, інформаційною кампанією у ЗМІ: «атипова пневмонія», «відсутність лікування» тощо. Зараз навряд чи хто згадає про SARS і MERS, хоча вони нікуди не зникли. І хоча ВООЗ вже оголосила про пандемію COVID-19, впевнена, усе закінчиться так само, як і у випадку з попередніми епідеміями SARS і MERS.

Людина, та й будь-які живі істоти, завжди адаптується до нових вірусів. Стратегія будь-якого патогенного в певний момент вірусу не в тому, щоб убити «жертву», а в тому, щоб поширюватися, розмножуватися і якомога довше зберігатися в екосистемі.

Наслідок епідемії, спричиненої контактом збудника з новими організмами, — це формування в них захисної імунної реакції, що забезпечує низьку чутливість або взагалі відсутність такої під час подальших контактів із цим збудником.

Крім того, багаторазові пасажі вірусу в процесі епідемії супроводжуються його адаптацією до чутливого організму, що виявляється в зниженні його інфекційності. Так відбувається з кожним вірусом, що потрапив в нову екологічну нішу.

1. 1. 3. Як з’являються нові віруси? Звідки взявся новий коронавірус?

Хто сказав, що він новий? Виявлений — так, проте він міг давно існувати в своєму природному вогнищі та не становити небезпеки для організмів, із якими контактував (у нашому випадку — для кажанів).

Завжди, освоюючи нову територію, ми потрапляємо в природне вогнище якогось інфекційного агента. Так було з вірусом кліщового енцефаліту, вірусом африканської чуми свиней, вірусом Зіка або Ебола. Тобто, подорожуючи й освоюючи нові території, людство потрапляє у внутрішньо стабільні екологічні ланцюжка і стає їхньою новою, неадаптованою ланкою. Саме цей процес взаємної адаптації і є для нас первинної епідемією.

Подібна ситуація була з вірусом Ебола: хворіли ті, хто потрапляв у зону його природного вогнища ззовні, і ті, хто з ними пізніше контактував.

З грипом приблизно так само: захворюваність збільшується взимку, хоча це цілорічна інфекція, яку нам переносять птахи з півдня, або ж ми самі привозимо її звідти. А сам сезон хвороби починається в зимовий період як раз через вплив зовнішніх факторів (холод, зміна раціону харчування тощо), що знижують стійкість організму.

1. 1. 4. Як вірусам (і COVID-19, і грипу) вдається так стрімко поширюватися?

Річ не у здатності цих вірусів далеко переміщуватися. Головним поширювачем вірусу є хвора людина, яка їздить у транспорті, йде в аптеку, лікарню або магазин, замість того, щоб залишатися вдома.

Сучасна українська реформована система надання медичних послуг (а не охорони здоров’я — її немає) змушує пацієнта з підвищеною температурою тіла або тихо хворіти вдома, або самостійно їхати в поліклініку чи лікарню, заражаючи всіх на своєму шляху. Оскільки така сама система і в Китаї, і в США, і в Європі, то це і пояснює швидкість поширення захворювання.

В ідеалі, можна знизити швидкість поширення інфекції і прискорити одужання завдяки комплексу стандартних заходів:

• за появи найперших симптомів захворювання залишатися вдома (або ж викликати швидку допомогу, щоб дістатися до лікарні);
• отримати повноцінну консультацію лікаря з індивідуальними рекомендаціями щодо лікування і ретельно виконувати їх;
• дотримуватися постільного режиму, регулярно провітрювати приміщення і забезпечити його щоденне вологе прибирання дезінфекційними засобами.

1. 1. 5. Що відомо про специфічне і неспецифічне лікування коронавірусу і грипу? Противірусні препарати в цих випадках ефективні?

Про специфічні препарати проти коронавірусу поки не йдеться: лікування в основному симптоматичне. Проти вірусів узагалі мало специфічних препаратів, тут ефективнішою і доцільнішою може бути специфічна профілактика — вакцинації.

Є дані, що для лікування китайського коронавірусі пробували використовувати японський препарат фавіпіравір. Він вибірково пригнічує вірусний фермент, що забезпечує синтез нуклеїнових кислот вірусу. Він неспецифічний, оскілький  ефективний проти широкого спектра вірусів, включаючи вірус Зіка, сказу, Ебола, ентеровірус та інші.

Ще для лікування коронавірусної інфекції в Китаї активно застосовували препарати інтерферону, а також (показала високу ефективність) пасивну імунізацію: уведення хворим сироватки, що містить антитіла проти коронавірусу. Її отримують з крові людей, котрі одужали після зараження коронавірусом.

Український фармвиробник «Фармак» заявив про можливу (не підтверджену клінічно) ефективність проти коронавірусів енісаніуму йодиду (діючої речовини препарату «Амізон»). У компанії припускають, що оскільки препарат в експериментальних умовах у культурі чутливих клітин блокує утворення структурного N-гена, він пригнічуватиме збірку вірусного нуклеокапсиду, тобто останній етап розмноження вірусу всередині клітини.

Ґрунтуючись на власному, більше ніж 20-річному досвіді вивчення противірусної ефективності тилорону дигідрохлориду (діючої речовини препарату Аміксин), можна також припускати можливу ефективність застосування цієї речовини в умовах коронавірусної інфекції.

Це обумовлено особливостями початкових етапів репродукції вірусу, структурою його нуклеїнової кислоти і підтвердженої нами раніше здатністю тилорону дигідрохлориду утворювати стабільні молекулярні кластери з уридином.

Така взаємодія на клітинному рівні з ключовою (містить уридин) послідовністю нуклеїнової кислоти коронавірусу повинна призводити до блокування репродукції вірусу на початкових етапах.

Крім того, з огляду на те, що розвиток коронавірусів під час інкубаційного періоду відбувається в клітинах травного тракту, застосування такого препарату — перорального індуктора інтерферону і речовини з прямою противірусною активністю — може зупинити розвиток інфекційного процесу «у самому зародку», без появи симптомів захворювання.

Слід також зазначити, що навесні минулого року група дослідників з Пекіна, організована Національним інститутом з контролю і запобігання вірусним інфекціям спільно з Інститутом лікарських біотехнологій Китайської академії наук, провела дослідження противірусної активності 36 речовин проти альфа- і бета-коронавірусів, які найчастіше інфікують людину.

Серед досліджуваних речовин був і тилорону дигідрохлорид (діюча речовина препарату Аміксин), що показав противірусну активність проти всіх 4 штамів. Тож у Китаї про «Тилорон» не тільки знають, а й виробляють, вивчаючи його властивості, у тому числі цікавляться нашими роботами на цю тему.

1. 1. 6. Як новий коронавірус передається і як від нього захиститися?

Вірусні частинки потрапляють в навколишнє середовище з повітрям, що видихається, під час чхання та кашлю, а також під час дефекації. Однак головний спосіб, яким передається COVID-19, — повітряно-крапельний. Тому найкращий метод профілактики — уникати відвідування людних місць й обмежити прямий контакт із тими, у кого є ознаки ГРВІ.

Ажіотаж серед населення щодо масок зовсім невиправданий. Носіння маски має сенс якщо ви:

• заражені самі і не хочете заразити інших;
• змушені відвідати місце масового скупчення людей, де немає нормальної циркуляції свіжого повітря. При цьому маску слід надягати на короткий час (наприклад, тільки перед входом в метро) і знімати її одразу після того, як зникає потреба в ній, та обов’язково утилізуйте, попередньо зав’язавши в пакет.

Інакше носіння маски тільки підвищить ваші шанси зараження респіраторними вірусами.

Зате провітрювання приміщення — дійсно важливий захід. Підвищена схильність до респіраторних захворювань обумовлена сухістю повітря в приміщеннях унаслідок роботи кондиціонерів, батарей центрального опалення тощо. У таких умовах слизова стає сприйнятливішою до вірусів. А під час провітрювання, крім надходження кисню, відбувається озонування, зволоження і навіть обробка ультрафіолетом (якщо через відкрите вікно потрапляють промені сонця). Це допомагає нейтралізувати віруси і запобігти інфікуванню.

Зараження може відбутися і через дотик брудними руками до слизової рота, носа, очей. Тож потрібно часто мити руки з милом, умиватися, тим більше після повернення з вулиці.

Не зайвим буде промивання і зволоження слизової носа, наприклад, слабким сольовим розчином. Також можна зрошувати ніс препаратами інтерферону, що забезпечують неспецифічний антивірусний захист. Після контакту з інтерфероном клітини стануть несприйнятливими до вірусів на 4-6 годин.

І ще один важливий аспект профілактики — харчування. Раціон варто поповнити білками, передусім тваринного походження. Адже антитіла, що виділяються імунною системою у відповідь на потрапляння вірусу, білкової природи. І коли в організмі не вистачає білка, захисна реакція слабшає або ж її не буде зовсім. Для імунного захисту також важливі вітаміни, тому фрукти, ягоди й овочі повинні бути в щоденному раціоні в достатній кількості.