З 1 квітня 2020 року українську систему охорони здоров’я очікує безліч нововведень. Зокрема, впровадження електронних лікарняних. Як це має працювати, а головне — як позначиться на роботі лікаря?
Електронні лікарняні: на які зміни очікувати лікарям у 2020 році?
Електронний лікарняний — частина процесу діджиталізації процесів у медичній сфері. Результатом кількарічної активної роботи в цьому напрямку стало запровадження е-рецепта, електронного запису до лікаря. Подекуди практикують і е-направлення. Обов’язковою складовою процесу розбудови цифрової медицини є впровадження телесистем для надання дистанційних медичних послуг громадянам і підтримки роботи лікарів, особливо у сільській місцевості. Навесні ж мають запрацювати електронні листки тимчасової непрацездатності. Відповідну Постанову Кабінету Міністрів України (№328) було прийнято ще у квітні минулого року, проте запровадження Електронного реєстру листків непрацездатності (далі — ЕРЛН) тривало довше, ніж очікувалося.
Міністр соціальної політики України Юлія Соколовська заявляє: «Залишилося узгодити юридичний контекст, оскільки технічний процес з боку міністерства, у тому числі розробка програмного забезпечення, уже запущений. 30 січня цього року ми відправили на погодження проєкт Постанови Кабінету Міністрів про прискорену процедуру, щоб уже з 1 квітня запровадити електронний лікарняний, і сам механізм і весь процес узгодили з усіма сторонами».
Переваги нових електронних лікарняних
Зміни в системі охорони здоров’я обумовлюють і зміни процедур, зокрема у сфері, про яку йдеться. По суті, відмова від паперових носіїв — це перехід до цивілізованішої форми ведення медичної документації. До того ж такий підхід дасть змогу економити кошти, які надходять з Єдиного соціального внеску. Адже на сьогодні Фонд соціального страхування не може, наприклад, бачити, скільки лікарняних видано тією чи іншою лікарнею. Цей факт, вважають у Фонді, породжує корупційні складові, скажімо, видачу безпідставних лікарняних, на оплату яких витрачаються чималі кошти. На 2020 рік для виплати компенсації тимчасової непрацездатності передбачено 17 млр грн. Частину цих коштів можна було б використати з більшою ефективністю, мінімізувавши корупційну складову, переконаний заступник міністра соціальної політики України О. Коваль: «Автоматизація дає можливість відслідкувати весь процес оформлення лікарняного, адже кожен лікар, який видає листок тимчасової непрацездатності, повинен буде засвідчити документ своїм цифровим підписом в електронній системі. Інформація через реєстр у Пенсійному фонді автоматично передаватиметься у Фонд соціального страхування. Тож усі уповноважені органи одразу дізнаються, що людина захворіла і повинна отримати компенсацію, оскільки є платником Єдиного соціального внеску. Весь процес буде прозорим», — переконує чиновник.
Власне, це нововведення означає тільки те, що процес видачі електронного лікарняного автоматизують. Принаймні, так вважає більшість лікарів, з якими «ВЗ» довелося говорити на цю тему.
«Поки жодних конкретних відомостей від керівництва ми не отримували, хоча про перспективу переходу на електронну форму реєстрації тимчасової непрацездатності, звичайно ж, знаємо, — каже завідувач амбулаторії №1 КНП «ЦПМСД №2» Шевченківського району м. Києва Ігор Гузь. — У принципі, ми готові до цього нововведення. Лікарі вже мають певний досвід виписування електронних рецептів, тож і з електронним лікарняним, думаю, проблем не буде».
Однак не всі фахівці сприймають нововведення оптимістично. Скажімо, сімейний лікар із понад 30-річним стажем роботи вважає, що це ускладнить роботу, адже заповнення електронної форми потребуватиме більше часу, а за одну зміну інколи доводиться приймати до 40 пацієнтів. Турбує лікаря і надійність захисту персональних даних пацієнтів, адже в разі виникнення проблем вони звинувачуватимуть лікаря.
Тож із деякими питаннями, котрі непокоять лікарів у зв’язку з очікуваними змінами, «ВЗ» звернулася до спеціаліста незалежної юридичної компанії Arzinger Олександра Семака.
ВЗ Якими нормативно-правовими актами регулюється процес обігу електронних лікарняних?
ВЗ Хто матиме доступ до Реєстру?
— Тільки-но інформація про листок тимчасової непрацездатності потрапить до Реєстру, про виписаний лікарняний окрім роботодавця і самого хворого буде відомо так званим суб’єктам інформаційного обміну — Міністерству охорони здоров’я, Національній службі здоров’я України, Пенсійному та Фонду соціального страхування.
ВЗ Коли інформація доступна такій кількості сторін/суб’єктів, чи можна бути впевненим, що вона захищена?
— Захист інформації про виписаний лікарняний і його зміст забезпечуватиметься ЕСОЗ. Більше того, будь-яка дія має супроводжуватись обов’язковим використанням кваліфікованого електронного підпису чи печатки, що дасть змогу визначити, хто і що саме здійснював із відповідною інформацією. Це загальні вимоги законодавства. Тобто на сьогодні однозначно можна сказати тільки про те, хто вестиме Реєстр, яку інформацію до нього включатимуть та його функціональні можливості тощо.
Говорити про правила оформлення електронного лікарняного ще зарано — відповідний документ нині тільки узгоджується із зацікавленими органами. Тому видача лікарняних поки що відбувається за старою системою — у паперовому вигляді.
Механізм запровадження електронних лікарняних лише відпрацьовується
Як повідомили в Директораті розвитку соціального страхування та пенсійного забезпечення Міністерства соціальної політики України, нормативною та технічною підставою запровадження електронних листків непрацездатності є наявність Електронного реєстру листків непрацездатності (ЕРЛН).
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.11.2018 р. №999 «Деякі питання Електронного реєстру листків непрацездатності», прийнятою на виконання Закону України від 23.09.1999 р. №1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначено, що ЕРЛН утворюється як система накопичення, зберігання та використання інформації про видані, продовжені й обліковані листки непрацездатності з використанням інформаційної інфраструктури Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п. 4 Порядку організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності (далі — Порядок) та надання інформації з нього, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 р. №328 ЕРЛН формує й веде Пенсійний фонд України, який і є власником цих даних.
Пунктом 11 Порядку передбачено, що електронні дані до ЕРЛН надходять з ЕСОЗ — медичні висновки, зареєстровані особами, що засвідчують тимчасову непрацездатність (або уповноваженими особами), зокрема й медичні висновки, видані відповідно до направлень медико-соціальних експертних комісій, на підставі яких реєструються листки непрацездатності.
«У 2019 році Пенсійним фондом України розроблено відповідне програмне забезпечення та створено інформаційну підсистему «Електронний реєстр листків непрацездатності», що дає можливість накопичувати, зберігати та використовувати інформацію про видані, продовжені й обліковані листки непрацездатності.
Крім цього, доопрацьовано вебпортал Пенсійного фонду України в частині надання електронних послуг, пов’язаних із функціонуванням ЕРЛН, — зазначає генеральний директор Директорату розвитку соціального страхування та пенсійного забезпечення Валентина Кудін. — Водночас сьогодні ЕСОЗ не введена в постійну (промислову) експлуатацію.
Через це Міністерство соціальної політики спільно з Пенсійним фондом України запропонувало визначити альтернативний механізм надходження даних про медичні висновки до ЕРЛН, що діятиме доти, поки ЕСОЗ не введуть у промислову експлуатацію. На цей період пропонується надати можливість лікарям або іншим уповноваженим відповідно до законодавства особам вносити дані про тимчасову непрацездатність до ЕРЛН безпосередньо через спеціальний графічний інтерфейс, котрий буде створений на вебпорталі Пенсійного фонду України (веборієнтована система внесення даних про тимчасову непрацездатність).Реалізація зазначеної ініціативи потребує затвердження окремої постанови Кабінету Міністрів України, що визначить тимчасові винятки у застосуванні Порядку.
Відповідний проєкт уже розроблено Мінсоцполітики та в установленому порядку надіслано для погодження зацікавленим органам. У разі прийняття вказаної постанови Міністерство охорони здоров’я отримає законодавчі підстави для затвердження за погодженням із Фондом соціального страхування України нового порядку видачі, продовження й обліку листків непрацездатності.
Тож з огляду на виклади, запровадження електронних листків тимчасової непрацездатності стане можливим після прийняття вищевказаних нормативно-правових актів і забезпечення необхідних технічних можливостей».
Тетяна СТАСЕНКО, «ВЗ»
