Перейти до нового фінансування — означає навчитися заробляти. Цю складну науку зараз опановують усі медичні заклади вторинної ланки. Асортимент та якість надання медичних послуг, технічне оснащення, рівень кваліфікації медичних працівників — головні фактори конкурентоспроможності лікувального закладу. Але за що саме пацієнт готовий «принести» кошти НСЗУ і свої власні?
Готовність до нової моделі фінансування №1
У 2019 році у КНП «Луцький клінічний пологовий будинок»надано допомогу 1643 породіллям із Луцька, 1556 — з Волинської області, 269 — з інших областей. І подібні пропорції зберігаються впродовж останніх років.
Луцький клінічний пологовий будинок надає акушерсько-гінекологічну та неонатальну допомогу за сучасними європейськими стандартами. Тут працюють відділення патології вагітності, у тому числі й екстрагенітальної, гінекології, анестезіології з палатами інтенсивної терапії, неонатального догляду та лікування новонароджених, інтенсивної терапії новонароджених, Центр планування сім’ї, жіноча консультація, відділення ультразвукової діагностики, клініко-діагностична лабораторія, відділення по заготівлі та переливанню крові, відділення акушерсько-гінекологічної допомоги, яке надає платні послуги. Здавалося б, нічого екстраординарного — таких лікарняних закладів в Україні чимало. Але народжувати сюди їдуть не тільки з різних куточків України, а й з Німеччини та Нідерландів.
Як вдається створювати конкурентну перевагу та чи готовий медичний заклад до нової моделі фінансування в умовах реформування, ми вирішили поцікавитися в головного лікаря КНП «Луцький клінічний пологовий будинок» Михайла Токарчука.
ВЗ До вас звертаються пацієнтки не тільки з Волинської області. У чому секрет такого успіху?
Михайло ТОКАРЧУК, головний лікар КНП «Луцький клінічний пологовий будинок»Найголовніше досягнення нашого пологового — низька перинатальна смертність. У 2018 році вона становила 6,8 проміле, а у 2019-му — узагалі 5,1 проміле. Це цілком європейський показник. Також нашою перевагою є те, що впродовж останніх шести років у нас не трапилося жодного випадку материнської смертності. Звісно, у цьому заслуга висококваліфікованих спеціалістів закладу.
Наш медичний персонал постійно навчається, у тому числі й за кордоном. Фахівці Луцького клінічного пологового будинку їздили на стажування в Грузію, Естонію, Польщу. Ми постійно проводимо наукові конференції для лікарів і середнього персоналу (у тому числі онлайн), де розбираємо складні випадки, які потім публікуємо в медичній періодиці. Хочеш бути конкурентоспроможним у сфері медицини — підвищуй свою кваліфікацію щодня. Високий професіоналізм наших медиків гарантує високий рівень надання послуг, і, на мій погляд, саме це допоможе нашому закладу заробляти.
Не менше значення має і ставлення персоналу до пацієнток, адже воно забезпечує їхній психологічний комфорт. Я постійно наголошую на цьому.
Подбали ми й про умови перебування: у палатах, які розраховані на 1-2 особи, зроблено сучасний ремонт, є кнопки виклику акушерок чи санітарок. Облаштували кімнати для зустрічей і спілкування. Є «лактаційний центр» — велика кімната, де збираються породіллі, діляться знаннями і досвідом грудного вигодовування.
Пологовий зал обладнаний так, аби роділлям було максимально зручно: є гімнастичний м’яч, шведська стінка і навіть ванна, яку жінка може прийняти за бажанням. Ми давно відмовилися від ліжок Рахманіна, замість них стоять звичайні лікарняні, де і відбуваються пологи. Завдяки такій атмосфері жінки почуваються як удома. А це значно полегшує процес народження дитини.
ВЗ Надають у Луцькому клінічному пологовому будинку унікальні медичні послуги?
— У нас відпрацьований механізм надання медичної допомоги жінкам, які хочуть народити самостійно після кесаревого розтину. Ми практикуємо таку методику ще з 2003 року. Навіть опублікували власне дослідження з цього приводу.
За медичними протоколами жінка, якій двічі поспіль виконано кесарів розтин, втретє має обов’язково народити в такий саме спосіб. Наші ж спеціалісти навіть у цих випадках кесарів розтин проводять тільки за медичними показаннями — зазвичай через погіршення стану здоров’я вагітної.
До прикладу, у Франції 50% жінок після кесаревого розтину народжують самостійно. Чому це важливо? Дитина, яка пройшла через пологові шляхи й відчула природний поштовх пологів, згодом краще адаптується в соціумі. Минулого року за нашою методикою в Луцькому клінічному пологовому будинку без ускладнень народили 70 жінок із різних областей України.
ВЗ У вашому пологовому сповідують філософію мінімального медикаментозного втручання…
— Наш заклад називається не лікарнею, а пологовим будинком. А що йому передусім потрібно? Точно не медикаменти.
ВООЗ рекомендує максимально забезпечувати природний процес пологів, тож не варто з вагітної робити хвору. Лише 15% вагітних дійсно потребують медикаментозної допомоги, наприклад, жінки із цукровим діабетом, гіпертонічною хворобою — вони повинні вживати ліки, перебуваючи в пологовому будинку.
Крім того, пологовий будинок має працювати згідно з європейськими принципами доказової медицини. А це означає, що ані полівітаміни, які не мають достатньої доказовості, ані безліч інших лікарських засобів зовсім не потрібні вагітним.
ВЗ Як ставитеся до конкуренції між закладами? Не плануєте перетворити Луцький клінічний пологовий будинок на перинатальний центр?
— У нашому регіоні ми є флагманом з надання акушерсько-гінекологічної допомоги та підготовки кадрів. Ми відбираємо молодих, перспективних лікарів і навчаємо їх. Сьогодні кожен лікар Луцького клінічного пологового будинку володіє технікою спинення кровотечі в пологах, кесаревого розтину. Наші інтерни успішно працюють у Чехії, Шотландії, Португалії, Польщі. Це високий показник конкурентоспроможності, тому конкуренції ми не боїмося.
Особисто я поки не бачу сенсу перетворювати наш пологовий будинок на перинатальний центр, проте час покаже, у якому форматі найкраще працювати.
ВЗ Реформа вторинної ланки надання медичної допомоги стартувала. Чи підписуватиме Луцький клінічний пологовий будинок угоду з НСЗУ?
— Усі вимоги, які висунула Національна служба здоров’я України, зокрема до нашого закладу, ми виконуємо. Зареєструвалися за 6 пакетами надання медичних послуг. Сюди входять медична допомога під час пологів, допомога новонародженим у складних неонатальних випадках, амбулаторна вторинна та третинна медична допомога, стаціонарна допомога дорослим і дітям без проведення хірургічних операцій, гістероскопія з ендоскопічною маніпуляцією, хірургічні операції дорослим і дітям у стаціонарних умовах. Тепер чекаємо на проєкт договору, який маємо підписати з НСЗУ.
ВЗ Які пакети послуг надаватиме ваш заклад?
— Поки що розраховуємо на два пакети, що є пріоритетними, — медична допомога під час пологів і медична допомога новонародженим у складних неонатальних випадках. А ще формуємо додатковий пакет послуг, який теж фінансуватиме НСЗУ. До нього входять гістероскопія, амбулаторний прийом, денний стаціонар, хірургія. Наші економісти розрахували приблизну реальну собівартість певних послуг, зокрема амбулаторної гістероскопії — близько 1600 грн, хірургічного втручання — 3200 грн.
Нині в закладі — 200 ліжок і 459 фахівців, з них — 109 лікарів, 235 — середнього медичного персоналу, 115 — молодшого медичного персоналу та інших спеціалістів.
Але зараз я не можу назвати конкретних сум фінансування цих послуг Національною службою здоров’я України. Чекаємо на підписаний договір. Тоді й дізнаємося цифри, які заклала НСЗУ, а також повний перелік затверджених послуг і застосовувані коефіцієнти залежно від рівня складності.
ВЗ У який спосіб ваш заклад планує заробляти кошти?
— 25 липня 2018 року рішенням Луцької міськради КЗ «Луцький клінічний пологовий будинок» перетворено на комунальне некомерційне підприємство, яке може й мусить заробляти.
У нас є затверджений фінансовий план. За ним заклад отримуватиме більшість коштів від Національної служби охорони здоров’я. У наданні ж платних послуг ми обмежені Постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 р. №1138 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних і комунальних закладах охорони здоров’я та вищих медичних навчальних закладах». Але наш пологовий будинок сьогодні має можливість заробляти на сервісних послугах. Наприклад, у нас є палати покращеного планування. І практично щодня вони зайняті, отже, люди готові платити за кращі умови перебування. Проте всі УЗД і лабораторні дослідження за направленням лікаря в Луцькому клінічному пологовому будинку виконують безоплатно.
У 2019 році заклад за рахунок надання платних послуг, здачі приміщення в оренду і благодійних внесків залучив понад 3 млн грн позабюджетних коштів. Завдяки цьому вдалося відремонтувати покриття підлоги, палати в акушерському корпусі, придбати електрокардіограф, два фетальні монітори, зробити ремонт у гінекологічному відділенні.
ВЗ Покладаєтеся лише на власні сили чи сподіваєтеся на допомогу місцевої влади?
— Щороку місто виділяє нам певну суму. Приміром, Луцька міська рада надала 1,4 млн грн на закупівлю комп’ютерної техніки, проведення локальної мережі та підключення до системи введення інформації. За кошти міського бюджету придбали наркозно-дихальний апарат для новонароджених вартістю 1,2 млн грн. Саме завдяки цьому апарату ми досягли такого низького рівня перинатальної смертності.
Наразі актуальне питання — придбання сучасного нейросонографа. І в цьому питанні також є чіткі домовленості з міською владою. Такий апарат дасть змогу уникнути переведення новонароджених у дитячу лікарню. Ми плануємо створити відділення постнатального догляду.
ВЗ Чи виникали в процесі підготовки до реформування труднощі?
— Я не люблю говорити про труднощі. Усі проблеми можна вирішити, якщо шукати засоби і концентруватися на меті. Під лежачий камінь вода не тече! Зрозуміло, наш пологовий будинок не зміг би вижити тільки на державному фінансуванні. Для якісного ремонту та придбання сучасного обладнання потрібні значні кошти.
Є багато людей, які готові допомогти. У минулому році нам подарували сучасний німецький гістероскоп вартістю 15 тис. Євро. Ми шукаємо і знаходимо меценатів, адже це потрібно, аби майбутнє покоління українців народжувалося здоровим.
Петро ГЕРАСИМЕНКО,спеціально для «ВЗ»
