Довгими тижнями ми всі переживали за Китай – і ось «раптово» COVID-19 вирвався за межі Піднебесної. Нехай не несподівано, проте надто швидко епідемія поширилася у всьому світі й набула статусу пандемії.
Наразі вирізнять чотири основні осередки трансмісії:
- Східна Азія (особливо Південна Корея, а також Сінгапур та Японія),
- Близький Схід (з епіцентром в Ірані),
- Європа (особливо в регіоні Ломбардія на півночі Італії, але з широко поширеною передачею по всьому континенту),
- і в Сполучених Штатах.
Кожен із цих комплексів передачі утворився у регіоні, куди щодня прибувають мільйони людей з соціальних та економічних причин, й це ускладнює проведення заходів із запобігання поширенню хвороби. Крім цих основних осередків від епідемії постраждали і багато інших країн.
Розповсюдження вірусів, як завжди, непередбачуване, вони «насичують» регіони по-різному. Наприклад, на початок тижня у Нью-Йорку налічувалося половина від загальної кількості зареєстрованих випадків коронавірусу у США (приблизно в 17 000), тоді як у Західній Вірджинії – менше 20.
Найбільш прикро те, що наступні фази спалаху інфекції та їхня тривалість, м’яко кажучи, залишаються невизначеними…
Прогнозування розвитку епідемій: фундаментальна проблема
Перебіг і характер епідемій традиційно вивчають в трьох напрямках – обсерваційно, експериментально та теоретично. Теоретичне вивчення характеру епідемій базується на конструюванні математичних моделей. Останні неодноразово допомагали підготуватися до спалахів грипу та інших, більш небезпечних інфекцій, але й досі не стали єдиним надійним і гнучким інструментом, яким можна було б користуватися «в полі».
Але здебільшого проблеми із прогнозами пов’язані не тільки з «нелогічною» поведінкою інфекцій, а й із неякісністю даних про захворюваність: збираються не всі дані, зібрані не верифікуються належним чином, не вносяться, ранжуються тощо.
Тому на перший погляд колосальна різниця в показниках, скажімо, смертності від COVID-19 та ще й серед представників однієї раси, вже дивує не так.
Тож щоб озвучити хоча б якісь приблизні прогнози, дуже важливо зібрати належну інформацію та відсіяти факти – те що нам відомо – від домислів.
Що ми зараз і спробуємо зробити.
Плюс на мінус
Що ми знаємо. Поки що епідеміологи, які працюють над вирішенням цієї проблеми по всьому світі, погоджуються щодо двох характеристик COVID-19:
- Новий коронавірус надзвичайно трансмісивний. Як досвід спостережень, так і найсвіжіші наукові дані свідчать про те, що інфекція, котру викликає вірус COVID-19, легко передається від людини до людини. Американські центри із контролю та профілактики захворювань оцінюють, що базове репродукційне число* нового вірусу (середня кількість осіб, що безпосередньо інфікуються хворим упродовж усього заразного періоду хвороби за умови потрапляння хворого до повністю незараженої популяції) варіюється у діапазоні від 1,6 до 2,4. А це робить COVID-19 значно більш трансмісивним, аніж сезонний грип, який усі зараз дуже люблять наводити в якості прикладу. Базове ж репродукційне число грипу оцінюється в межах 1,2- 1,4.
- Вірус непропорційно частіше вражає людей похилого віку, котрі страждають на супутні захворювання. Епідеміологи проаналізували звіт із Китайських центрів контролю та профілактики захворювань, в якому було розглянуто понад 72 000 випадків COVID-19, і дійшли висновку, що рівень летальності для пацієнтів старше 80 років у сім разів перевищує середній показник, і в три-чотири рази перевищує середній показник у порівнянні з вибіркою пацієнтів 70-80 років. Цікаво, що інші звіти описують рівень смертності людей віком до 40 років, який становить 0,2 %.
Що ми ще не знаємо напевне. До кінця не вивчені три визначальні характеристики вірусу. Це ключові зміни, які впливатимуть на сценарій розвитку епідемії:
- Обсяг невизначених легших випадків. Як і буває при інфекціях, у частини заражених часто проявляються лише легкі симптоми хвороби або вони зовсім відсутні. Тому навіть найкращим і найретельнішим системам охорони здоров’я легко пропустити ці випадки й не врахувати їх в аналізі. Наприклад, 55% інфікованих на борту круїзного судна Diamond Princess не демонстрували якихось значних симптомів (навіть пасажири середнього та старшого віку). Отже, ми точно не знаємо, скільки випадків охоплює наразі офіційна статистика: 80 відсотків, 50 або 20 відсотків.
- Сезонність. Наразі немає жодних доказів щодо сезонної поведінки вірусу. Коронавіруси не завжди вважаються сезонними збудниками.
- Безсимптомна передача. Вчені так і не дійшли згоди щодо того, чи можуть безсимптомні інфіковані особи передавати вірус –коли це так, то епідемія буде значно довшою. Й навіть щодо тривалості інкубаційного періоду ще точаться суперечки. Так само під великим питанням і довгостроковість імунітету.
COVID-19: Прогнози з Америки
Незважаючи на те, що визначити траєкторію та темпи поширення спалаху надзвичайно важко, американські фахівці наважуються робити певні прогнози. Доктор Брайан Лабус зі школи охорони здоров’я при університеті Невада-Лас-Вегас на днях запропонував власну експертну думку з цього питання. Втім, вона не нова:
- якщо наприкінці 30-денного терміну ситуація значно погіршиться, то, очевидно, доведеться продовжувати карантин;
- у випадку якщо країні вдасться погасити одне вогнище інфекції, а інше залишиться безконтрольним, то епідеміє спалахне заново.
Його колега Майкла Гарднер взагалі порівняв епідемію COVID-19 з «іспанкою» 1918 року – на його думку, це найкоректніша аналогія. Проте рівень глобалізації за ці сто років значно виріс, тому навіть на цей приклад орієнтуватися важко.
*Базове репродукційне число – один із найважливіших показників, який допомагає кількісно визначити вірогідність поширення інфекційної хвороби серед популяції.