Наразі заклади ЕМД України — в очікуванні затвердження договорів із НСЗУ за Програмою медичних гарантій. Відповідні установи Полтавщини теж подали свої заявки на пакети медичних послуг, і з 1 квітня цього року мають запрацювати за новою моделлю фінансування. Як нині функціонує служба ЕМД області та які сподівання покладають її працівники на роботу в нових умовах?
Полтавщина ще у 2003 році почала впроваджувати радикальні зміни, аби забезпечити мобільність і успішність служби ЕМД регіону. Із прийняттям у 2012 році Закону України «Про екстрену медичну допомогу» саме ці зусилля допомогли оперативно зробити службу ЕМД області централізованою. Адже комунальна установа «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», створена за рішенням обласної ради наприкінці того ж 2012 року, одразу почала діяти. Вже тоді до складу центру ввійшли 4 станції екстреної медичної допомоги: у Полтаві, Кременчуці, Лубнах, Миргороді, 24 підстанції, 20 пунктів постійного й тимчасового базування ЕМД та відділ виїзної консультативної медичної допомоги. У розбудову центру було вкладено багато матеріальних ресурсів: проведено реконструкцію приміщення, оснащено його новим телекомунікаційним обладнанням і програмно-апаратними комплексами світового рівня, створено Єдину оперативно-диспетчерську службу (ЄОДС). Усе це стало надійним базисом для організації роботи за сучасними стандартами. Із запитаннями щодо стану ЕМД області «ВЗ» звернулася до начальника відділу мобілізаційної роботи та медицини катастроф Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА Володимира Мохначова.
ВЗ Отже, централізовану модель надання ЕМД, що є однією з вимог НСЗУ для підписання договору, ви мали. А як із рештою вимог?
Володимир МОХНАЧОВ, начальник відділу мобілізаційної роботи та медицини катастроф Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДАВЗ Кількість машин, їхній стан — чи не найважливіша умова надання послуг належного рівня. Їх вистачає?
— Вважаю, що автомобілів у нас достатньо. До сьогодні наш автопарк складався зі 120 машин і вимагав оновлення у зв’язку із їхнім пробігом у понад 400 км. Зазначу, що всі автомобілі перебувають на балансі Об’єднаного автогосподарства закладів та установ охорони здоров’я, і це певним чином зменшило напругу: нам не треба піклуватися про ремонт, пальне тощо. Нині щодня на маршрутах працюють 100 автівок.
Сьогодні ми отримали унікальну можливість оновити автопарк. Нещодавно надійшло 165 новеньких автомобілів класів «В» і «С». Близько 150 млн грн виділено на цю справу з державного бюджету, 50 млн — з обласного. Тепер ми можемо і забезпечити на 30% свій резерв, що є обов’язковим, і передати вживані автомобілі лікувальним установам області. З огляду на кількість населення Полтавщини (1,37 млн) на лінії щодня мало б бути 130 машин: із розрахунку один автомобіль на 10 тис. населення. Проте проблема не в кількості одиниць транспорту (можна було б виділити і більше їх на маршрути), а в нестачі водіїв. Хоча в нашій області із цим ще більш-менш терпимо. А в деяких сусідніх, знаю, набагато гірше.
Зазначу також, що кожен автомобіль обладнаний GPS-навігатором, і диспетчер бачить маршрут його пересування.
І ще один важливий факт: наш транспорт укомплектований найсучаснішою апаратурою. У рамках реалізації в області спільного зі Світовим банком проєкту МОЗ України «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» протягом останніх трьох років ми отримали 100 дефібриляторів, 100 сучасних апаратів штучної вентиляції легень, 100 електрокардіографів із функцією дистанційної передачі ЕКГ та ін.
ВЗ Чи не виникає проблем щодо функціонування диспетчерської?
— Єдина оперативно-диспетчерська служба (ЄОДС), що була створена 2013 року, до 2019-го діяла як регіональна: працювала на Полтаву і Полтавський район. Тепер же обслуговує всю область. У січні цього року ми приєдналися до єдиної системи «Централь 103». У нас унікальна модель ЄОДС, у якій задіяні ІР-технології (SIP-trunk). Вони забезпечують виклики на єдиний номер 103 з будь-яких мобільних пристроїв і стаціонарних телефонів.
На жаль, не всі провайдери були готові надати повний комплекс послуг, передбачений технічними можливостями нашого проєктного рішення. Адже завдяки вищеназваним технологіям вдається знаходити місце розташування людини, яка телефонує, і спрямовувати туди автомобіль ЕМД: розробники проєкту виконали таке завдання на базі Android і працюють над системою Apple. Також ці технології допомагають передавати результати УЗ-досліджень, рентгенологічні знімки та інші телеметричні медичні дані.
Модель фінансування ЕМД має бути адекватною потребам пацієнта у медичній допомозі, збалансовано фінансуватися, щоб вистачило на покриття найнеобхіднішого: транспортних витрат, оплату праці персоналу, роботи диспетчерської, вартості ліків, перев’язувального матеріалу тощо. Лише після того, як така форма матеріального забезпечення запрацює, ми зможемо переконливо стверджувати — цей рівень фінансування нас задовольняє.
Володимир Мохначов
ВЗ Як діє сьогодні алгоритм ЄОДС?
— Оперативно-диспетчерська служба розрахована на 15 робочих місць, у тому числі є посади старшого лікаря та лікаря-консультанта. Чотири диспетчери приймають і фіксують виклики, решта їх обробляють і передають завдання лікарю чи фельдшеру на планшет (ними забезпечені всі виїзні бригади).
Процес диспетчеризації в нас повністю комп’ютеризований. Виклик від диспетчера потрапляє на планшет лікаря, куди потім вносять і результати виклику. Після огляду хворого і надання йому допомоги вся інформація (результати обстеження, призначення лікування тощо) повертається у центр статистики, де її фіксують, визначаючи складність і кількість випадків, а тоді зберігають.
Скажу про те, що хвилює. Робота медиків ЕМД була б набагато ефективнішою, якби ми мали єдину електронну базову модель системи охорони здоров’я України. Поки що наша система локальна, а хотілося б, щоб вона була загальною та цілісною й охоплювала бази даних усіх медичних закладів, а також аптечної мережі, страхових компаній тощо. Тобто має існувати єдиний електронний простір на рівні держави. Але його досі немає. Тому лікар не може скористатися даними лікарні, до якої приписаний пацієнт, дізнатися про його діагноз, історію хвороби, супутні захворювання тощо. Це гальмує роботу ЕМД, і ситуацію треба виправляти, якщо ми хочемо, аби медичну послугу надавали вчасно і якісно.
ВЗ Чи вистачає кадрів ЕМД? Коли ні — як можна вирішити проблему?
— Я вже говорив про брак водіїв, що перешкоджає нам повністю задіяти автомобілі останнього покоління. Не вистачає й диспетчерів. ЄОДС укомплектована лише на 80%. На сьогодні у центрі має бути забезпечено 1463 посади (лікарів, фельдшерів), а працюють лише 1307 медиків. Причина банальна — низькі зарплати та складний характер праці. Лікар-початківець отримує 5900 грн з урахуванням доплати за особливі умови роботи; фельдшер — 4700 грн.
Сьогодні важко знайти людину, яка працювала б за невисоку зарплату і вдень, і вночі. Раніше для роботи в диспетчерській ми набирали людей з наших досвідчених «ветеранів», але наразі і таких не вистачає, проте намагаємося розв’язати цю проблему, приймаючи молодих спеціалістів і навчаючи їх. Залучаємо також студентів медичної академії. І все ж нерідко бачу тих, хто хоче підробити не в диспетчерській чи в машині швидкої, а… за касовим апаратом супермаркету. Бо платять удвічі більше!
Інша тривожна тенденція — виїзд за кордон на роботу найбільш освічених і талановитих фахівців, оскільки зарплата там в рази вища. Вважаю, що державі слід було б потурбуватися про те, аби спеціалісти таких украй важливих служб, як ЕМД, мали пристойну зарплату. Частково, у світлі нового етапу реформування служби, ми зможемо цю проблему вирішити: зароблені за надання комерційних послуг кошти спрямуємо на зміцнення матеріально-технічної бази ЕМД, стимулювання персоналу. Нова модель фінансування надасть нам такі можливості, зокрема залучатимемо резервні бригади ЕМД для чергування під час громадських заходів: футбольних матчів, фестивалів, марафонів тощо.
Ще одна можливість для служби ЕМД заробити — сучасний зал для тренінгів, який плануємо здавати в оренду. Якщо підприємство чи організація замовляє — будь ласка, нехай користується, але платить! А то бувало, що деякі чиновники, критикуючи філософію «совка», нерідко вимагали від нас чергувати на… «надзвичайно екстремальному» дитячому «Святі мильної бульбашки» чи «Святі кращого студента». Це що, екстрений випадок?! Ні, то послуга «на халяву», від чого ще не відійшли чиновники сучасної формації, так і залишившись за своїми поглядами в минулому. Проте хочу наголосити: екстрена медична допомога для населення має бути повністю безкоштовною, її повинна оплачувати держава!
ВЗ Що ви скажете про новий механізм оплати за медичні послуги служби екстреної допомоги?
— Наразі лише точаться розмови про те, як ці послуги оплачуватимуть: за кожного зареєстрованого на території громадянина чи за фактом виїзду. На мій погляд, прийнятний і перший, і другий варіанти. Але мушу зазначити: реформа відбувається безсистемно, і це негативно впливає на її імідж. Для реалізації реформи необхідна чітка система обліку, аби виключити помилку в тому чи іншому випадку. Йдеться про персоніфікований облік пацієнтів. Які це критерії? Прізвище, ім’я, по батькові, адреса, ідентифікаційний код, відбиток пальців, райдужки ока… А, може, інші? Цих критеріїв досі немає! А їх слід розробити, і реєстр пацієнтів повинен бути не просто створений за певними критеріями, а затверджений вищим виконавчим органом — у нашому разі МОЗ.
Слід запровадити також єдину форму історії хвороби, картки пацієнта тощо. А ми замість цього тупцюємо на місці або ходимо по колу, раз по раз повторюючи не вивчений урок. То як же діятиме на практиці механізм фінансування за кількістю зареєстрованих пацієнтів?! Така безсистемність, очевидно, від нашої бідності, а може, від недалекоглядності?
З огляду на кількість населення області (1,37 млн) на лінії щодня мало б бути 130 машин: із розрахунку один автомобіль на 10 тис. населення. Проте проблема не в кількості одиниць транспорту (можна було б виділити і більше їх на маршрути), а в нестачі водіїв.
Володимир Мохначов
Сьогоднішня реформа видається мені заручницею складної економічної ситуації в країні. І це завдання не стільки медицини, скільки економіки. На жаль, стара бюджетна модель охорони здоров’я себе вичерпала, страхова медицина ще не створена, приватна в принципі неможлива для більшості населення. Вихід — у співфінансуванні послуг. Але для цього треба, щоб відбулася низка економічних реформ, яка дала б змогу підвищити зарплату громадянам. Тоді пацієнт матиме змогу доплачувати за медичну послугу. Нині НСЗУ намагається організувати адекватну систему надання медичних послуг і якось розв’язати питання співфінансування. Говорю про це тому, що ЕМД — лише ланцюжок системи.
ВЗ Що ще слід покращити для якісної роботи ЕМД в області?
— Дороги. Ми отримали нині нові автомобілі імпортного виробництва, що дуже чутливі до стану дорожнього покриття. Коли ж вони потрапляють на вщент розбиті ділянки, ми піддаємо небезпеці не тільки транспорт, а й хворого — навіть кардіограф там відмовляється працювати.
Є дороги, якими взагалі неможливо проїхати. У подібних ситуаціях нас виручають співробітники Полтавського підрозділу Державної служби України з надзвичайних ситуацій — доводиться бригаді ЕМД пересідати на їхні всюдиходи. А це збільшує час доїзду до хворого і може коштувати йому здоров’я.
Зайві ризики
Чіткій роботі ЕМД сприяють не тільки якісні дороги, а й сумлінне дотримання учасниками дорожнього руху його правил, поважне ставлення до бригад ЕМД. На жаль, рівень культури на дорогах — далекий від ідеалу. Нерідко, незважаючи на маячки і сигнали, деякі учасники руху не пропускають наші машини. Тож екіпажі ЕМД кілька разів потрапляли у ДТП з вини недисциплінованих і безвідповідальних водіїв. Цього року ситуація дещо покращилася: ставлення до наших екіпажів стало коректнішим, і вони мають змогу оперативно виконувати своє головне завдання.
Ми порушуємо вказане питання на всіх рівнях. І сьогодні вже є певні зміни: спеціалісти служби дорожніх робіт залучають і нас, фахівців ЕМД, до співробітництва. Ми беремо участь у розробці карти дорожніх робіт і вимагаємо, щоб у кожному районі було обов’язково належним чином відремонтовано дорогу, яка веде до лікарні.
Узагалі, мене не полишає надія на те, що ми згодом якісніше забезпечуватимемо потреби населення в екстреній медичній допомозі. Реформа потрібна, це беззаперечна істина. Вона, переконаний, оптимізує службу ЕМД, а можливість надавати платні послуги, сподіваюся, підвищить мотивацію персоналу до роботи і зупинить бажання деяких можновладців безпідставно та безоплатно залучати службу ЕМД на власний розсуд. Головне ж завдання служби залишається незмінним — забезпечення вчасної, висококваліфікованої та безоплатної екстреної медичної допомоги.
Ніна КОНДРАТЮК, спеціально для «ВЗ»
