У нашій газеті вже були повідомлення про артроскопічні операції на суглобах. В обласному центрі артроскопії та ендопротезування, який діє на базі травматологічного відділення обласної лікарні імені Пирогова, на артроскопічних операціях спеціалізується молодий перспективний лікар Вадим ЛУЦИШИН.
ВЗ Вадиме Григоровичу, розкажіть читачам, що це за операція?
— Артроскопія — це малоінвазивний метод хірургічного втручання під час лікування суглобів. Він дозволяє дуже швидко відновитися, час реабілітації набагато коротший, ніж після артротомії — розтину суглоба для проведення операції. Реабілітація не лише займає набагато менше часу, а й легше переноситься пацієнтом.
Артроскопію застосовують на Вінниччині з 2001 року. Спочатку такі операції робили тільки на колінному суглобі. З 2006 року в нашому відділенні почали виконувати артроскопію плечового суглоба, а в 2008 році зробили перші артроскопічні операції кульшового суглоба. Зауважу, що артроскопія на кульшовому суглобі ще не набула поширення в Україні. Такі операції виконують у столичних клініках і в нашому відділенні.
ВЗ Чому так?
— Взагалі у світовій практиці артроскопія кульшового суглоба почала застосовуватися тільки з 90-х років минулого століття, а на колінних суглобах такі операції робили ще в 40-х роках. Тобто, коли ми починали робити перші операції на колінних суглобах, то вони вже не були новинкою у світі, а коли дійшли до кульшового суглоба, то це був ще відносно молодий метод лікування саме цієї ділянки. Словом, у цьому випадку ми набагато швидшими темпами почали «наздоганяти прогрес». Це по-перше. А по-друге, технічно ця операція складніша, тому що кульшовий суглоб — так званий глибокий суглоб, навколо нього багато м’яких тканин, до нього важче дістатися. Тому деякі інструменти для операції на кульшовому суглобі відрізняються від тих, що використовуються для оперування на колінах. Але більшість інструментів — однакові.
ВЗ В яких випадках ви рекомендуєте артроскопію?
— За той час, що в нас практикується атроскопія кульшового суглоба, ми побачили високу ефективність цієї операції. Найбільш поширені патології, за яких вона показана: розрив ацетабулярної (суглобної) губи, незначне ушкодження хряща, так званий імпічмент, коли під час рухів виникає защемлення тканин у кульшовому суглобі. Артроскопія ефективна за початкових стадій артрозу. В такому випадку вона не лише поліпшує самопочуття — людина одужує, функції суглоба і його нормальний стан повністю відновлюються. Занедбані стадії артрозу вже не піддаються лікуванню у такий спосіб. Тоді треба вести мову про вживлення штучного суглоба — на жаль, далеко не всі готові до цього і фізично, і психологічно, і матеріально. Тому щодня на вулиці ми бачимо чимало людей, у яких є виражена патологія кульшового суглоба (одного, а то й обох). Без оперативного втручання відновити їх функції у таких випадках не можна. Вдається тільки тимчасово зняти біль, полегшити ходьбу, трохи уповільнити розвиток захворювання, але не позбутися його зовсім. Саме тому дуже актуальна артроскопія на ранніх стадіях захворювання, бо вона дозволяє зупинити розвиток артрозу і не дотягувати до необхідності ендопротезування, тобто заміни хворого суглоба на штучний. Інакше кажучи, артроскопія дозволяє подовжити термін служби суглоба, який зазнав незначного ушкодження.
ВЗ Ідеться про наслідки травм чи органічних уражень?
— Переважно це наслідки травм. Коксартроз (руйнування суглоба) як захворювання теж часто розпочинається саме через травми, іноді незначні. Хоча це буває і внаслідок вродженої схильності до артрозу — так званої дисплазії, порушення розвитку суглоба. До певного часу ця проблема може ніяк не проявлятися, а коли вже проявляється, то нерідко буває, що треба тільки замінити суглоб — вибору немає. Але такі випадки трапляються набагато рідше, ніж розвиток артрозу через травми. Взагалі, у молодих пацієнтів потребу в артроскопії найчастіше викликає травма, у пацієнтів середнього віку — артроз.
ВЗ Чому саме Вінниця стала «центром» артроскопічних операцій? Чия це ініціатива?
— Це ініціатива саме вінницьких спеціалістів, які бачили, як це робиться за кордоном, і прагнули використовувати нові методи у нашому відділенні. Починав «еру артроскопії» завідувач відділення — В’ячеслав Михайлович Майко. Потім я почав вивчати артроскопію. Це складна високотехнологічна операція. І «рука набивається» поступово. Досвідчені лікарі кажуть: щоб робити артроскопію на плечовому суглобі, треба спочатку зробити не менше сотні таких операцій на коліні. Щоб «дійти» до кульшового суглоба, потрібно зробити ще стільки ж операцій на плечовому суглобі. Така градація. Тому починати такі операції без тривалої попередньої підготовки не можна. Але це для лікаря — складно. Для пацієнта — порівняно легко. Деякий час після операції не можна ставати на ногу — доведеться ходити на милицях і лежати. А через три тижні вже можна й на роботу виходити, якщо вона не передбачає тривалого ходіння чи стояння. Коли виникла потреба, то можна подовжити лікарняний на тиждень-другий. Звичайно, в реабілітаційному періоді слід дотримуватися рекомендацій лікаря: приймати призначені препарати, виконувати вправи лікувальної фізкультури. І все буде гаразд. Після таких операцій навіть у великий спорт люди повертаються.
ВЗ Я читала, що артроскопію використовують і з діагностичною метою…
— Це оперативне втручання, перед яким пацієнт ретельно обстежується, щоб з’ясувати необхідність операції. Але деякі моменти можуть бути уточнені власне під час артроскопії. Хірург це враховує вже в ході операції. Але тільки для того, щоб «подивитися» на стан суглоба, артроскопію вже практично не застосовують, хоча раніше у складних випадках таке траплялося. Кожна операція може мати ускладнення, і робити її з діагностичною метою — це дуже серйозний і навіть жорстокий по відношенню до пацієнта крок. Одна справа — вилікувати за допомогою такого втручання, інша — тільки діагноз поставити. Діагностична артроскопія іноді використовується за кордоном, тому що там одна страховка покриває обстеження, інша — оперативне лікування. Але це вже не медичні, а фінансові нюанси.
ВЗ Де ви вивчали цей метод лікування?
— Переважно за кордоном: у Польщі, Швеції, Чехії, Австрії, Швейцарії, Англії.
ВЗ А самі вчите інших?
— Звичайно. Озвучую свої досягнення на конференціях. У наше відділення приїздять по досвід інші лікарі. Але при цьому я сам продовжую вчитися. У медицині це життєво необхідно.
Валентина ПУСТІВА, власкор «ВЗ», Вінниця
Фото Сергія БАХМУТОВА
