Медицина на селі чомусь довгий час перебувала на узбіччі медичного простору країни. Унаслідок цього мешканці багатьох українських сіл були позбавлені можливості отримати кваліфіковану допомогу фельдшера чи лікаря за місцем проживання. Останнім часом держава все ж звернула увагу на сільську медицину. Не дивно, що й реформу охорони здоров’я розпочали саме з первинної ланки.
ВЛАСНІ ІНІЦІАТИВИ
Тернопільщина не увійшла до пілотних регіонів щодо проекту з реформування, але медики краю не стали чекати і створили власну регіональну концепцію реформування галузі охорони здоров’я, яку схвалили на спільному засіданні колегії Головного управління охорони здоров’я облдержадміністрації та вченої ради Тернопільського медичного університету, обговорили в медичних колективах. Передбачено провести поетапне реформування протягом 2012–2015 років і в такий спосіб забезпечити кожного мешканця якісною, ефективною і доступною медичною допомогою.
– Ще на початку роботи було визначено основні принципи реформування системи охорони здоров’я краю з огляду на загальнодержавні положення, але з урахуванням власних підходів до ситуації на місцевому рівні, – розповідає ректор Тернопільського медуніверситету імені І.Я. Горбачевського, член-кореспондент НАМН України, голова постійно комісії Тернопільської обласної ради з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства, голова міжвідомчої комісії з реформування, структуризації медичної галузі та вироблення концепції розвитку охорони здоров’я Тернопільської області, професор Леонід Ковальчук. – Для цього створили міжвідомчу комісію, діяльність якої надзвичайно прозора – кожний крок роботи виважений, уся інформація висвітлюється на університетському веб-порталі у розділі «Медичні реформи».
Нині ж усі сили, за словами Леоніда Ковальчука, потрібно сконцентрувати на модернізації первинної ланки, аби населенню забезпечити доступність якісної медичної допомоги, завдяки більш раціональному використанню наявних ресурсів. Загалом, важливо, щоб в основу проведення реформ були закладені потреби конкретної громади, населеного пункту.
ВІД СЛІВ ДО СПРАВИ
У більшості медичних закладів первинного рівня Тернопільської області вже відбулися масштабні зміни..
– Нині при центральних районних та міських лікарнях уже створено 20 центрів первинної медико-санітарної допомоги з найближчою перспективою надання їм юридичного статусу. Минулоріч зміцнили матеріально-технічну базу ФАПів та амбулаторій, оновили 432 ФАПи, у 40 провели ремонти за єврозразком, – розповідає начальник головного управління охорони здоров’я Тернопільської ОДА Михайло Буртняк. – На сьогодні в 60 медичних установах первинної ланки уже практично завершено ремонтні роботи. Реорганізовано 44 ФАПи, які обслуговують понад тисячу мешканців, в амбулаторії загальної практики–сімейної медицини. Тепер до послуг пацієнтів – 159 таких амбулаторій.
Особлива гордість, за словами Михайла Буртняка, спільний проект – навчально-практичні центри первинної медико-санітарної допомоги Тернопільського державного медичного університету. Загалом відкрито 5 навчально-практичних центрів у різних районах області, у перспективі ще два. Це зразки тих, які повинні бути у сільській місцевості.
Свого часу медуніверситет звернувся до місцевих сільських громад з пропозицією взяти участь у створенні сільських медзакладів – відгукнулися лише троє сільських голів. А коли відкрилися перші центри – з’явилося чимало охочих. Воно й не дивно, адже ці медзаклади облаштували за усіма вимогами сучасної медицини.
Приміром, у Кокошинцях Гусятинського району відкриття центру стало справжнім порятунком для селян. Звикнувши, що у селі меддопомоги годі й шукати, вони й гадки не мали, що отримають медичний заклад європейського рівня. Ошатний двоповерховий будиночок з євроремонтом, який потопає у квітах та зелені – отака тепер у селян лічниця. На першому поверсі кабінет лікаря, де, окрім ліків та інструментів, є новітній електрокардіограф та комп’ютер. Стоматологічний кабінет оснащено не гірше, ніж у місті, – сучасна стоматологічна установка, набір інструментів, пломбувальні матеріали. Обладнано центр і сучасними телекомукаційними технологіями, по Skype можна спілкуватися з фахівцями університетської лікарні – за потреби електрокардіограму пацієнта передадуть до Тернополя і проконсультують у режимі online.
На другому поверсі — житлова кімната і кухня, є холодна й гаряча вода, душова кабіна. Для тимчасового проживання під час практики студентів-старшокурсників тут створено всі умови.
Із ще з одним університетським центром у селі Увисла цього ж району мали нагоду ознайомитися ректори вищих медичних навчальних закладів МОЗ України напередодні спільного розширеного засідання колегії Міністерства охорони здоров’я України та Тернопільської державної адміністрації. Керівники медичних закладів оглянули реконструйований силами університету сільський медичний заклад, поспілкувалися зі студентами та лікарями-інтернами, які проходять там стажування. Ректор ТДМУ, професор Леонід Ковальчук розповів, як запроваджувалися у цьому медичному закладі телекомунікаційні технології. Учасники делегації спостерігали, як діє електронний запис на консультацію чи обстеження до фахівців районних та обласних лікувально-профілактичних закладів.
«Це унікальний досвід для України», – одностайно дійшли висновку учасники делегації, а директор Департаменту лікувально-профілактичної допомоги МОЗ України Микола Хобзей зазначив, що саме такі медичні заклади мають надавати допомогу мешканцям села.
«Цей досвід медицини Тернопільщини є надзвичайно цінним і, на мою думку, мав би поширюватися по всій Україні. А ще ми побачили гармонійні партнерські взаємини Тернопільського медичного університету та управління охорони здоров’я краю, які, завдячуючи їх очільникам, можна вважати зразковими», – зауважив він.
Варто відзначити й те, що із започаткуванням сімейної медицини розширилися й функції сільських лікарів. На базі Тернопільського медуніверситету в рамках спільної угоди проходять системну перепідготовку за шестимісячною програмою дільничні терапевти та педіатри. Протягом 2011–2012 років пройшли спеціалізацію 23 лікарі, після закінчення інтернатури стали до роботи 58. Нині в області працює 472 сімейних лікарі, 2–3 роки тому їх було удвічі менше! За цим параметром Тернопільщина посідає 5 місце у державі, зазначає Михайло Бортняк, це доволі непоганий результат.
СПІЛЬНИМИ ЗУСИЛЛЯМИ
Партнерські стосунки поєднали діяльність ТДМУ та управління охорони здоров’я і в освоєнні єдиного телекомунікаційного простору. Нині у медзакладах Тернопільщини втілюється система електронного запису на консультацію чи обстеження до фахівців лікувально- профілактичних закладів, установ приватної медицини. Завдячуючи єдиній електронній медичній системі, пацієнт зможе самостійно обрати фахівця у тій чи іншій лікарні, а також день та годину прийому.
Щодо спеціалізованих закладів охорони здоров’я, то й тут помітні реальні позитивні зміни. Зараз в університетській лікарні за участі медуніверситету ведеться будівництво лабораторного корпусу, в обласному онкологічному диспансері добудовують та реконструюють поліклінічне відділення. Є сподівання, що уже найближчим часом його оснастять такою необхідною сучасною діагностичною та лікувальною апаратурою.
За рахунок коштів мецената Дмитра Фірташа успішно йде добудова та реконструкція Заліщицької ЦРКЛ. Це буде одна з найкращих лікарень у державі з найсучаснішим обладнанням. Майже у кожному районі нині проводять капітальні ремонти відділень. Щодо оснащення таких лікарень сучасним медичним обладнанням, то уже цього року за державні кошти закуплять 2 рентгенапарати, 6 УЗД-установок. Є домовленості із фондом Рината Ахметова щодо придбання гамма-терапевтичного комплексу вартістю 10 мільйонів гривень. Продовжується співпраця з приватним бізнесом і вже цього року в планах відкрити кабінет МРТ на базі університетської та обласної психоневрологічної лікарень. У ініційованому Президентом України національному проекті «Нове життя» Тернопілля також бере участь, зокрема розпочато реконструкцію обласного перинатального центру «Мати і дитина». У другому півріччі цього року держава інвестує в цей медичний заклад 37 мільйонів гривень. За словами Михайла Буртняка, 12 мільйонів планують витратити на обладнання, решту коштів – на облаштувальні роботи. Це дасть можливість поставити медицину материнства та дитинства на новий, якісно вищий рівень.
Лариса ЛУКАЩУК, власкор «ВЗ»