Оплата стаціонарам за COVID-пакетами: у квітні – всім причетним, надалі – тільки обраним

Постановою Уряду №331 затверджено пакети з надання медичних послуг при COVID-19. Їх оплатить НСЗУ в рамках Програми медичних гарантій – на це додатково виділено понад 15 млрд грн. Про наповнення пакетів, умови їх отримання та особливості оплати різним закладам – наша розмова із заступником директора департаменту – начальником управління фінансових гарантій медичного обслуговування НСЗУ Анною Фенчак.  

ВЗ Які саме послуги закладено в нових пакетах?

Анна ФЕНЧАК, заступник директора департаменту – начальник управління фінансових гарантій медичного обслуговування НСЗУ

–Йдеться про послуги з тестування на COVID-19, які надають спеціальні мобільні медичні бригади, а також послуги екстреної і стаціонарної медичної допомоги. Щодо останньої передбачено 2 пакети. Перший, основний – для лікарень, які визначені опорними для госпіталізації пацієнтів з коронавірусом (станом на кінець квітня таких 242). Другий – тимчасовий, оскільки оплата за ним проводитиметься тільки у квітні й окремим закладами охорони здоров’я. Вони не визначені як опорні і госпіталізували пацієнтів з коронавірусом тільки тому, що не було відпрацьовано чіткого алгоритму їх маршрутизації. Тарифи на оплату стаціонарних послуг передбачають: фінансове забезпечення 300% доплат працівникам, які задіяні до лікування пацієнтів з COVID -19; безпосередньо надання медичної допомоги при коронавірусній хворобі всіх ступенів важкості згідно з протоколом; доступність усіх необхідних лікарських засобів та медичних виробів для пацієнтів.

ВЗ А чи будуть доступними вимоги щодо надання таких послуг усім закладам? Адже їх озвучили напередодні підписання договорів і не обговорювали як попередні 27 пакетів?

–Так, часу для обговорення в умовах пандемії не було. У стислі терміни потрібно законтрактувати заклади, аби якнайшвидше виплатити кошти, котрі їм вкрай необхідні – епідемія в розпалі, медики чекають обіцяних підвищень заробітної плати. Але вимоги для підписання договорів оприлюднені у оголошеннях на укладання відповідних угод від НСЗУ. Вони розроблені на основі розпорядження Головного державного санітарного лікаря про те, що має бути в закладі, який надає медичну допомогу пацієнтам з COVID -19. Також протягом квітня ми спілкувалися з цього приводу з нашими лікарями, а також із міжнародними організаціями, зокрема, ВООЗ. Тому вимоги, які були сформовані НСЗУ, максимально враховують потреби закладів і водночас не є завищеними для них. Наприклад, обов’язковою є вимога щодо наявності у лікарні щонайменше чотирьох апаратів ШВЛ, адже близько 5% хворих на коронавірус перебувають у критичному стані і потребують штучної вентиляції легень. Водночас ми розуміємо, що для ведення таких пацієнтів потрібні газоаналізатори. Однак наразі таке обладнання мають лише 90 лікарень «першої хвилі». Тому ми виписали вимогу його використання там, де воно є. Наразі проводимо консультації з власниками інших закладів щодо важливості закупівлі такого обладнання задля порятунку хворих.

ВЗ Чому до «першої хвилі» потрапили недостатньо підготовлені заклади і чи заплатять їм як тим, що відповідають всім вимогам?

–Опорні лікарні в регіонах визначалися у березні, коли ніхто не знав, як розгортатиметься епідемія, не всі нюанси вдалося продумати й передбачити. Тому ці лікарні отримають кошти (якщо там дійсно лікувалися пацієнти з коронавірусом) за тимчасовим пакетом. А далі НСЗУ залишає оголошення відкритим – щойно ці заклади забезпечать відповідність озвученим вимогам (докуплять обладнання чи залучать необхідні кадри), зможуть законтрактуватися на основний стаціонарний пакет. Робота в цьому напрямку на місцях вже проводиться.

ВЗ Чому тарифи на послуги з лікування COVID-19 для опорних та інших стаціонарів різні, адже умови лікування у них можуть бути однаковими?

–Ми використовували одну розрахункову базу для всіх стаціонарних закладів. Однак проаналізувавши кількість пролікованих пацієнтів з COVID-19 у закладах, що не були опорними, значного навантаження у них не помітили (в середньому – три пацієнти на одну лікарню). Тобто для цього не потрібно залучати багато персоналу, витрати на ліки також були незначними. Відповідно й тариф було зменшено. Якщо глобальна ставка на місяць для опорних лікарень розраховується як комбінація за укомплектованість медичним персоналом, медичними виробами та лікарськими засобами (498 325,65 грн), а також за готовність надавати медичні послуги пацієнтам з COVID-19 в умовах інтенсивної терапії (171 167,83 гривні), то тимчасовий тариф для окремих закладів визначається як глобальна ставка за квітень і становить 271 932,48 грн. До цього тарифу застосовуються підвищуючі коригувальні коефіцієнти – залежно від кількості пролікованих пацієнтів.

ВЗ Хто входить до команди медпрацівників опорних лікарень, на яку розраховується фінансування?

–Це лікар-анестезіолог, лікар-терапевт або інфекціоніст і ще один фахівець (або лікар – терапевт чи інфекціоніст, або лікар іншої спеціальності, наприклад, акушер-гінеколог у пологовому будинку). Плюс три особи середнього та молодшого персоналу в розрахунку на одного лікаря, оскільки левова частка надання допомоги такими хворими – сестринська, а також догляд за ними. Оплата від НСЗУ йтиме на кожну команду, задіяну в лікуванні пацієнтів. Оскільки в таких стаціонарах має бути обов’язково забезпечене цілодобове чергування лікарів, тобто щонайменше 4 команди, якщо там є бодай один пацієнт (а потенційний ризик інфікування бригади зберігається навіть за таких умов), усі члени команди мають право на передбачені законодавством доплати. Тож зменшуючих коефіцієнтів за основним пакетом не передбачено. Якщо ж кількість госпіталізованих хворих буде збільшуватися, заклад може збільшити і кількість бригад.

ВЗ Які вимоги до лікарень, котрі не були визначені опорними?

–Оскільки оплата їм відбуватиметься лише за послуги, надані в квітні, недоцільно висувати якісь вимоги, адже ці лікарні опинилися у вимушеній ситуації. Тим більше, що подальші госпіталізації в такі заклади заборонені, аби уникнути зайвих ризиків інфікування медичних працівників та пацієнтів з іншими захворюваннями. У розпорядженні Головного державного санітарного лікаря чітко вказано, що пацієнтів з COVID-19 повинні госпіталізувати лише у визначені заклади, перелік яких ще в березні погоджувався з департаментами охорони здоров’я та головами облдержадміністрацій. Тож на місцях був час, аби правильно побудувати маршрут таких пацієнтів. У багатьох областях це вже зробили. Там, де маршрутизація пацієнтів ще не працює в повній мірі, врегулювати процес госпіталізації і налагодити маршрут пацієнтів допоможе оплата за пакетами.

ВЗ Однак не виключено, що у наступні місяці хворі на коронавірус також потраплятимуть до «незапланованих» лікарень. За чий рахунок їх лікувати?

–Передусім закладам потрібно дотримуватися рекомендацій МОЗ щодо попереднього тестування планових пацієнтів, аби не госпіталізувати інфікованих. Хоча застрахуватися від непередбачуваних ситуацій на 100% неможливо. Та якщо це будуть лише поодинокі випадки, заклади зможуть використати на лікування таких пацієнтів кошти, заощаджені впродовж квітня та частини травня, коли вони отримували виплати від НСЗУ за іншими пакетами, але не здійснювали планових госпіталізацій, тож і не мали відповідних витрат на ліки тощо.

ВЗ У тариф для стаціонару входять лише ліки, передбачені протоколом для COVID-19. А якщо хворому знадобляться інші препарати?

–У вартість випадку лікування COVID-19 входять не лише засоби з названого протоколу, а й ліки для лікування ускладнень та зняття симптомів хвороби, наприклад, жарознижувальні препарати тощо. Якщо у хворого на коронавірус є супутні захворювання, заклад може використовувати інші пакети, наприклад, стаціонарної терапевтичної чи хірургічної допомоги, які передбачають лікування таких хвороб і використання необхідних ліків.

ВЗ А за що купувати засоби індивідуального захисту, яких потрібно багато – вони не дешеві, але у вартості жодного пакету не враховані?

–Не враховані, бо передбачалося, що їх закуповуватиме МОЗ за централізованими програмами, що наразі й відбувається. Хоча в тарифи за цими пакетами видатки на ЗІЗ не включені, заклади зможуть використати отримані кошти в тому числі й на закупівлю ЗІЗ, якщо забезпечать те, що передбачено специфікаціями.

ВЗ Де гарантія того, що обіцяні доплати отримають медичні працівники, безпосередньо зайняті лікуванням та діагностуванням хворих, а не ті, хто «далі по списку»?

–Специфікаціями до закупівлі пакетів медичних послуг передбачено обов’язкове забезпечення 300% доплат медпрацівникам, які працюють безпосередньо з COVID-19. Головний лікар, який підписує договір з НСЗУ, бере на себе такі зобов’язання. Тобто все, що могли, ми прописали в договорі. Додатково збиратимемо інформацію із щомісячної фінансової звітності закладів. Якщо помітимо порушення щодо доплат медпрацівникам, реагуватимемо відповідно до законодавства.

ВЗ Чи «працюватиме» основний пакет, якщо вподовж місяця у лікарні не буде хворих на коронавірус?

–Перший місяць НСЗУ виплатить кошти згідно з договором, орієнтуючись на кількість апаратів ШВЛ. Тобто заклади отримують кошти на те, щоб закупити лікарські засоби, необхідні для реалізації протоколу, навіть якщо у них немає таких пацієнтів. Але додаткову доплату за роботу команди лікарів, які безпосередньо задіяні в лікуванні пацієнтів з COVID-19, такий заклад не отримає. Постановою Кабміну передбачено доплату медичним працівникам, які безпосередньо задіяні до лікування пацієнтів на коронавірусну хворобу. Щойно такі хворі з’являтимуться, НСЗУ здійснюватиме виплати «на команду».

ВЗ Робота бригад ЕМД також оплачуватиметься за принципом «немає пацієнта – немає грошей»?

–Не зовсім. Екстреній медичній допомозі платитимуть за уявлений випадок, тобто незалежно від того, контактувала бригада з хворим на коронавірус чи ні, адже потенційно вона готова виїхати на будь-який виклик. Тариф для «швидкої» встановлюється як глобальна ставка на місяць, розрахована на основі базової капітаційної ставки за кожен підтверджений випадок захворювання на коронавірусну хворобу на території відповідної області та міста Києва і становить 12 163,64 грн. Пакет медичних послуг встановлюється за готовність надати екстрену медичну допомогу та включає в себе необхідність виїжджати як на випадки підтвердженої коронавірусної хвороби, так і на підозри.

Тобто НСЗУ платить за обслуговування пацієнтів регіону, а не за кожен виїзд. Однак кількість спеціальних бригад, залучених до реагування на COVID-19, залежатиме від рівня захворюваності населення. На це й орієнтувалися при визначенні тарифу.

ВЗ Для мобільних бригад, які здійснюватимуть тестування, встановлено норматив – 150 заборів матеріалу на місяць. Чи не станеться так, що в благополучних регіонах одній бригаді для цього доведеться об’їхати пів області, а в інших буде надмірне навантаження?

–Рекомендаціями Головного державного санітарного лікаря передбачено, що така бригада може створюватися на базі кожного обласного центру, міста обласного значення, району тощо. Згаданий же норматив має бути стимулом до більш активного тестування населення. Він цілком реальний (це приблизно 7-8 заборів за день, а на практиці бригади часто здійснюють і більше).

Формувати мобільні бригади можуть заклади різних рівнів, навіть центри ПМСД. Адже вимоги для них мінімальні. Головне – укомплектувати склад (лікар, медсестра чи фельдшер і водій, хоча без нього можна обійтися, якщо хтось із медиків може його замінити), забезпечити її автомобілем і засобами для забору матеріалу (тампони, контейнери тощо).

Тариф на медичні послуги мобільних бригад, визначається як глобальна ставка на місяць і становить 50 942,05 грн. Також передбачено коефіцієнт навантаження залежно від кількості здійснених бригадою заборів біологічних матеріалів.

ВЗ Перелічені пакети «працюватимуть» під час карантину і місяць після нього. Але коронавірус залишиться надовго. Як платитимуть лікарням після карантину?

–Я думаю, що вже на початку червня це питання розглядатиметься на рівні Верховної Ради та Кабміну. Все залежатиме від розгортання чи згортання епідемії в Україні. Поки що рано про це говорити. Але поправки на ситуацію однозначно будуть. Поки що реагуємо на ту ситуацію, яку маємо на сьогодні.

Світлана ТЕРНОВА, «ВЗ»