Фінансування медичних закладів України залишає бажати кращого. Керівництво лікарень, як правило, чекає матеріальної допомоги від інвесторів чи від бюджету. Але навіщо ходити із «простягнутою рукою», якщо клініка може сама заробляти, приміром, лікуючи іноземців? Ні для кого не секрет, що багато наших співвітчизників їдуть за кордон по медичну допомогу. Але є і в нашій країні чимало спеціалістів світового рівня. Чому ж Україну не розглядають як державу, де можуть лікуватися іноземці? Для того, щоб залучити іноземних пацієнтів, одних лікарів із «золотими руками» мало — потрібні медичні установи, які працюють за світовими стандартами і відповідають їм, тоді будь-якому іноземцеві буде зрозуміло: українським клінікам можна довіряти. Але на сьогодні тільки один медичний заклад України перебуває на шляху отримання міжнародної форми акредитації — Київський міський центр серця. До слова, це єдина клініка на пострадянському просторі, яка незабаром буде мати світовий статус. Про нюанси міжнародної акредитації нам розповів Ентоні ВУД — консультант британської компанії QHA Trent, яка акредитує дану установу.
ВЗ Ентоні, яка історія виникнення вашої компанії?
— Усі базові галузі (фінансова, економічна і т.д.) мають міжнародні стандарти. Медицина — не виняток. На сьогодні в медичному туризмі існує тенденція створення світової мережі так званих «зразкових» клінік, установ із бездоганною репутацією. Це якраз і є клініки, що мають міжнародну акредитацію. У світі існує дві найпоширеніші акредитуючі комісії — JCI (американська компанія, яка займається акредитацією східних клінік) і QHA Trent (компанія, що працює і на європейському ринку). Компанія QHA Trent виникла у зв’язку з тим, що британці почали активно їздити лікуватися в інші країни. Однак там не було жодної клініки, яка мала б акредитацію в Англії. А отже, якість медичних послуг британцям не міг гарантувати ніхто. Спочатку QHA займалися акредитацією азіатського регіону, тому що саме там медичний туризм розвивався найактивніше. Із часом виникла необхідність залучити до отримання міжнародної акредитації Європу. QHA управляє група визнаних у Великій Британії лікарів, які активно працюють у британському державному секторі охорони здоров’я та мають приватну медичну практику. Група є повністю незалежною від Національної британської служби охорони здоров’я (NHS), від уряду, страхових компаній і приватних постачальників медичних послуг.
ВЗ Яка основна мета акредитації?
— Діагностична база і рівень підготовки фахівців у галузі медицини, як правило, вже на висоті. Наше основне завдання — полегшити роботу лікарів, які не тільки багато годин стоять в операційній, але й керують клінікою. Саме недосконале адміністрування медичного закладу не дає йому повноцінно розвиватися. Ця ланка відстає скрізь — і в Європі, і в Азії. Ми намагаємося виключити адміністративну частину з робочого графіка лікаря — наскільки це можливо. Хірург повинен бути хірургом, нянечка — нянечкою. Кожен має займатися своєю роботою. Парадокс у тому, що чим вища в клініці професійна медична складова, тим більше відстає її адміністрування. Тобто чим вищий рівень провідних фахівців клініки, чим більші обсяги і чим складніший рівень втручань, тим гірше розвинена «керуюча» частина. Наша мета — зробити роботу клініки більш ефективною.
ВЗ Які основні критерії зобов’язана мати клініка, що претендує на одержання міжнародної акредитації?
— Клініка, яка претендує на міжнародну акредитацію, повинна мати хороший фінансовий контроль. Мова йде навіть не про бухгалтерію або облік, а про апарат, який контролює фінансове управління клініки. Клініка також має володіти належною електронною базою даних. Це одне з основних правил для отримання акредитації. Без такої бази подальша робота не можлива. І, безумовно, частина персоналу зобов’язана знати іноземні мови — це необхідна умова для комунікації з іноземними пацієнтами.
ВЗ Із чого починається робота з клінікою?
— Раніше процедура акредитації вимагала візиту представника QHA Trent у клініку, яка відправила нам запит. Але, як показала практика, цей візит ніякої користі не приносить: можна оцінити тільки поверхневі, візуальні аспекти діяльності клініки, але ніяк не її «внутрішню начинку». Тому зараз робота щодо отримання акредитації починається з написання протоколів згідно з міжнародними стандартами для конкретної клініки (для кожного її підрозділу). На жаль, менталітет людей вводить їх в оману, що ці стандарти тільки ускладнять їм життя. Але наш багаторічний досвід роботи свідчить, що тільки працюючи за певними протоколами, клініка може досягти найвищого ступеня ефективності. Перш ніж приступити до їх написання, ми ретельно вивчаємо існуючу систему акредитації в країні і її законодавство. Наша акредитація у жодному разі не повинна йти в розріз із існуючою державною акредитацією! На другому етапі відбувається імплементація протоколів. Потім — навчання персоналу (семінари, тренінги). На цій стадії співробітники клініки можуть вносити свої зміни в
протоколи і висловлювати коментарі. Нагадаю, що наше завдання — зробити так, щоб працювати було максимально комфортно. Після навчання починається процес застосування протоколів у клініці. На весь процес іде в середньому 1-2 роки.
ВЗ Які основні переваги міжнародної акредитації для пацієнтів і для клініки?
— У кожної клініки свої причини для отримання акредитації такого рівня. Багато хто хоче поліпшити свою фінансову складову, залучити іноземних інвесторів. Решта — вийти на міжнародний ринок або мати можливість працювати з міжнародними страховими компаніями. Але для пацієнта міжнародна акредитація клініки значить одне — високу якість обслуговування та безпеку. Тому сьогодні все частіше іноземні пацієнти звертають увагу на наявність міжнародної системи акредитації. Пацієнтів уже не задовольняє примітивний пошук клініки в Інтернеті. Їм важливо мати гарантію якості. Крім того, звертаючись у клініку, яка має міжнародну акредитацію, пацієнт розраховує не тільки на якісну допомогу, але й на отримання так званої «другої думки» в іноземних клініках і за потреби — направлення на лікування до установи за кордоном. Клініки, які мають один рівень акредитації, працюють в тісних партнерських відносинах. І лікар може сміливо рекомендувати свого колегу в іншій країні, якщо клініка з якихось причин не в змозі надати ту чи іншу медичну послугу. Для самої клініки це теж певний «бонус» — вільне спілкування з колегами за кордоном. Це можливість як отримати досвід, так і поліпшити своє матеріальне становище. Адже вже широко поширена практика, коли не пацієнт їде до хірурга, а лікар — до пацієнта. Особливо це актуально у разі складних хірургічних втручань, які вимагають тривалого періоду реабілітації. Ще одна перевага для клініки — те, що вона стає навчальним центром. Наприклад, якщо будь-яка інша українська лікарня або клініка захоче отримати QHA-акредитацію, її представники повинні будуть спочатку прийти сюди — в Центр серця, і подивитися, як тут працюють.
ВЗ Як багато клінік уже мають цю систему акредитації?
— Таких медичних установ уже сотні. Зараз ми зосередилися на Східній Європі.
ВЗ На якому етапі зараз акредитація Центру серця?
— Ми вже пройшли більшу частину шляху! Залишилися технічні питання, пов’язані з документацією. Але навіть за найоптимістичнішими прогнозами процес завершиться не раніше кінця 2013 року.
Підготувала
Тетяна ПРИХОДЬКО, «ВЗ»
Борис ТОДУРОВ, головний кардіохірург МОЗ України, директор «Київського міського центру серця»:
«На сьогодні Україна перебуває, на мій погляд, в унікальному становищі. У нас традиційно зберігаються медичні кадри високого рівня, сформовані за радянських часів. Рівень надання медичних послуг — високий. А наші лікарі, дотримуючись давніх звичаїв, продовжують відправляти своїх пацієнтів для проведення кардіохірургічних операцій у Польщу чи Литву. По-моєму, це неприпустимо. До останнього часу ми відставали від іноземних клінік за якістю сервісу, умов перебування в клініці, харчування, обслуговування і т.д. Але рівень операцій, які роблять наші хірурги, — на висоті. Зараз же в Україні з’являються клініки європейського рівня і на тлі європейської кризи ми можемо стати для іноземних пацієнтів доступною і адекватною альтернативою з надання високоспеціалізованої допомоги. Наприклад, тільки в минулому році в нашому Центрі було прооперовано 143 іноземних пацієнти. Вони цілеспрямовано їхали до нас, розуміючи, що рівень високий, а ціни в 3-5 разів нижчі. По ціновій політиці Україна більш приваблива, ніж Росія чи, скажімо, Грузія, навіть з урахуванням перельоту. А по коефіцієнту виживання і ступеню ризиків ми працюємо на рівні кращих німецьких клінік. Гіпотетично у нас є всі шанси зайняти нішу спеціалізованих медичних послуг, яка стає все менш доступною громадянам Західної Європи (через дорожнечу). Ми повинні «годувати» свій бюджет. Для цього ми і зважилися отримати міжнародну акредитацію. Щойно на нашому прикладі інвестори відчують, що на медичному туризмі можна заробляти гроші — з’являться нові клініки, більш високого рівня. У кардіохірургії ми маємо намір стати першими, хто заявить про себе як про заклад найвищого міжнародного рівня, здатний надавати свої послуги і іноземним пацієнтам. Це питання не тільки грошей, але і престижу та патріотизму».
