Людині доводиться співіснувати із кишковими гельмінтами тисячі років. І деякі вчені вирішили, що за цей час господар та паразит «навчилися» приносити один одному взаємну користь. Зокрема, гельмінти створюють середовище, яке зменшує запальні процеси…
Як і бактерії, гельмінти належать до складових гігієнічної гіпотези, згідно якої зниження мікробного антигенного навантаження на організм людини в зв’язку з поліпшенням життєвих умов призводить до виникнення алергічних (гіперімунних) реакцій. Мінімізація контактів з бактеріальними антигенами зменшує можливість нормального «перемикання» T-хелперної-клітинної імунної відповіді, й це підвищує ризик імунних порушень.
Паразити здатні викликати імуносупресію
Щодо пацієнтів з розсіяним склерозом, то зібрано докази, що регуляторні Т-клітини, які в нормі запобігають надмірному запаленню, у них дефектні. А гельмінтози відновлюють регуляторну активність Т-клітин – це продемонстрували експериментальні моделі. Насправді, чимало патогенів викликають імунну відповідь, опосередковану Т-хелперами 1 типу (Th1), котра зменшує відповідь Th2. А проведення дегельмінтизації забезпечує відновлення попереднього рівня цитокінів в організмі господаря, що також вказує на здатність паразитів викликати імуносупресію.
Цими даними вирішила скористатися команда вчених із Нотінгемського та Бухарестського медичних університетів: вони подумали, що «додатковий» живий організм може спричиняти імунорегуляторні зміни, які позитивно вплинуть на активність аутоімунного запального захворювання, і організували перше рандомізоване дослідження із вивчення впливу гельмінтозу на перебіг розсіяного склерозу (РС).
Necator americanus замість ліків
У дослідження зарахували 71 пацієнта із рецидивуючим РС, які не приймали хворобо-модифікуючу терапію. (Організатори зазначили, що у них не було проблем з вербуванням хворих для цього дослідження.)
Добровольці були рандомізовані випадковим чином у групи терапії гельмінтами чи плацебо. Власне, кожна доза терапії являла собою по 25 личинок Necator americanus в пластирі, який клеїли на шкіру. Протягом 3–9 місяців учасникам проводили щомісяця МРТ, а фінальну робили через 3 місяці після завершення лікування. З’ясувалося, що у 51% пацієнтів з тих, хто лікувався Necator americanus, не з’явилося нових активних вогнищ уражень – у порівнянні з тільки 28% із групи плацебо. Крім того, у перших значно покращився профіль імунних клітин, і це відповідало очікуваним імуномодулюючим ефектам гельмінтів.
У групі Necator americanus було лише п’ять рецидивів розсіяного склерозу (14,3%) проти 11 (30,6%) у пацієнтів, що отримували плацебо.
Моторошно таке говорите, але факт: терапія личинками переносилася пацієнтами добре. Між двома групами не було зареєстровано відмінностей у побічних ефектах, окрім відчуття дискомфорту на шкірі на місці застосування пластиру (82% у групі паразитів проти 28% плацебо). (Цікаво, що дослідники відзначили деякі корисні зміни у мікробіоті кишечника пацієнтів, яких лікували паразитами.)
У той же час автори визнають: сучасні препарати проти РС, які належать до класу хворобо-модифікуючих, більш потужні. Втім не всі люди, особливо з більш легкими формами розсіяного склерозу, згодні приймати імуномодулюючі препарати протягом життя – цілком можливо, що вони віддадуть перевагу саме природному методу.
Цікаво, що деякі добровольці, котрим після дослідження запропонували протигельмінтний засіб, відмовилися його прийняти. Дослідники планують стежити за цими пацієнтами, аби оцінити наслідки довгострокового зараження гельмінтами.
Хоча зовсім необов’язково, що хворим на розсіяний склероз потрібно буде лікуватися саме паразитами, адже подібні імунні регуляторні процеси можна буде відтворити і без їхньої участі. Так, цілком реально розробити ліки, які зможуть пригнічувати імунну гіперактивність, й не тільки при РС, а й при інших, наразі невиліковних, аутоімунних захворюваннях.
Він був першим, хто повірив у силу паразитів
Цікаво, що це не перше дослідження, котре вивчає вплив паразитів на імунітет. Вісім років тому гельмінтів застосували для корекції іншого стану гіперактивності імунної системи – важкої алергії. Співробітник Лондонської школи гігієни і тропічної медицини Джеймс Логен навмисне заразився паразитами, щоб вивчити їх вплив на тяжкість алергічних реакцій: він страждав від алергії на хліб.
Всі етапи експерименту по зараженню були відображені на відео, додатково вчений зробив усі необхідні аналізи. Так, процес проникнення личинок круглих червів через шкіру в кровоносні судини був записаний за допомогою спеціальної камери – паразити з током крові потрапили в легені, а потім в травну систему. Подальший розвиток анкілостом в кишечнику було вивчено за допомогою мініатюрної камери, вбудованої в капсулу, яку Логен проковтнув на початку експерименту.
Зрештою, анкілостомоз відкоригував профіль імунних клітин у крові та справді полегшив симптоми харчової алергії у вченого – він описав, як насолоджувався піцою. Проте, зрештою, Логен прийняв протигельмінтний засіб і позбувся «компаньйонів».
Любомира ПРОТАСЮК , спеціально для «ВЗ»
Джерело: TIME, Jama Network.
Цікава інформація – дякую !!!