ХЕРСОНЩИНА: НАРОДЖЕННЯ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ

Сімейна медицина зробила перші кроки в Херсоні весною 2001 року завдяки головному лікарю КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня», заслуженому лікарю України, почесному громадянину Херсона Євгену Євгеновичу Кара­белешу. У IV Таврійському спальному мікрорайоні, після реконструкції ко­лишньої трикімнатної квартири на першому поверсі житлового будинку було відкрито амбулаторію загальної практики-сімейної медицини, розраховану на обслуговування 5 тис. мешканців. Згодом з’явилося відділення сімейної медицини в районній поліклініці. Але керівництво лікарні шукало можливості поширити нову модель медичного обслуговування, а саме створити полікліні­ку сімейної медицини.

 У 2007 році за рішенням сесії Херсонської міської ради введено в експлуатацію єдину на півдні України поліклініку сімейної ме­дицини, потужністю 250 відвід­увань на день. Медичний заклад нового типу очолила Ольга Вол­кова – випускниця Кримського медичного інституту імені С.І. Георгієвського, що працювала сім років лікарем-терапевтом у поліклініці №1, а у 2004 році пройшла курси спеціалізації із сімейної медицини. Але одна справа теорія, інша – практика. Бойове хрещення Ольга Леоні­дівна отримала саме у полікліні­ці сімейної медицини, адже по­чинати довелося з нуля.

Минуло п’ять років з того часу, і досвід роботи поліклініки вка­зує на те, що саме така модель є найбільш вдалою для міста,–і з економічного, і з адміністра­тивного, і з медико-соціального боку. Поліклініка має майже все необхідне для надання якісної медичної допомоги мешканцям Таврійского мікрорайону, де про­живають близько 70 тис. насе­лення. Вона займає два поверхи багатоповерхівки: там розташо­вано два відділення–діагностич­не (флюорографічний кабінет, клінічна лабораторія, кабінети онкоогляду, функціональної діагностики, УЗД) та лікуваль­но-профілактичне (3 кабінети прийому сімейних лікарів, хірур­гічний блок, денний стаціонар на 6 ліжок, маніпуляційний ка­бінет). Поліклініка має локальну комп’ютерну мережу, забезпече­на телефонним зв’язком та авто­мобілем.

Медичну допомогу на засадах сімейної медицини в поліклі­ніці отримують близько 19 тис. мешканців Таврійського мікро­району, з них 5,5 тис. дітей віком з народження. Організовано 10 сімейних дільниць, на яких пра­цюють 7 лікарів та 8 медичних сестер. Усі лікарі та медичні се­стри атестовані та мають відпо­відну кваліфікаційну категорію. Невідкладна допомога пацієнтам надається вдома протягом усьо­го робочого дня. Районні фахівці поліклініки проводять планові тренінги для сімейних лікарів з відпрацювання практичних на­вичок з неврології, отоларинго­логії, офтальмології тощо.

Лікарі Херсона постійно вчаться, у тому числі уважно ви­вчають досвід розвинених країн. Аналізуючи тенденції розвитку первинної медико-санітарної до­помоги (ПМСД) на засадах сімей­ної медицини на Заході, зверну­ли увагу, що там практикується об’єднання декількох сімейних амбулаторій. Сімейні лікарі укла­дають договори з вузькими спеці­алістами та педіатрами, закупо­вують діагностичну апаратуру. Це, практично, і є створенням невеликої поліклініки, тобто та­кої поліклініки, яка в Херсоні діє вже 5 років.

ЗДОБУТКИ І ПРОБЛЕМИ

Управління охорони здоров’я облдержадміністрації затверди­ло завідувача поліклініки Ольгу Волкову її головним позаштат­ним фахівцем зі спеціальності «загальна практика-сімейна медицина». Це – велика відпо­відальність. В області діють 110 закладів сімейної медицини: 74 амбулаторії, 4 поліклініки з дільницями, 6 поліклінік з від­діленнями, поліклініка сімейної медицини – всього 207 дільниць. Медичну допомогу на засадах сімейної медицини отримують понад 70% сільського і 27% місь­кого населення.

З огляду на свій досвід, Оль­га Леонідівна робить висновок: ПМСД має бути максимально доступною, безоплатною, бо «економічна недоступність» і є основною причиною занедбаних станів здоров’я, пізнього звернен­ня до лікаря. Але недорога ПМСД не має права бути низькотехно­логічною та примітивною.

Завдяки розвитку якісної ПМСД на Херсонщині досягнуто певних результатів:

– зменшилась кількість госпі­талізацій до клінік вторинного та третинного рівнів з 2,2% у 2010 році до 1,8% у 2011 році;

– протягом 3-х останніх років постійно знижується кількість інсультів та інфарктів;

– майже на 37% зменшилась кількість звернень до вузьких спеціалістів;

– кількість викликів швидкої допомоги стала менше на 15%;

– на 24% зросла кількість звер­нень до сімейного лікаря з профі­лактичною метою.

Але не варто зупинятися на досягнутому – для подальшо­го покращення якості надання медичної допомоги на засадах сімейної медицини необхідно розв’язати ряд проблем. Осно­вною з них є укомплектованість сімейними лікарями, яка по Хер­сонській області становить 68%, з них більше половини – люди пенсійного та передпенсійного віку. На засадах сімейної меди­цини отримують медичну допо­могу майже половина мешканців області, а хто ж буде надавати ме­дичну допомогу решті? Потребує розв’язання питання державного фінансування первинної спеці­алізації лікарів, враховуючи, що за мінімальної заробітної плати лікар не в змозі отримувати її за власні кошти.

Якщо протягом 10 років підго­товка сімейних лікарів здійсню­валась в основному за рахунок спеціалізації терапевтів і педіа­трів, які працюють, то в майбут­ньому необхідно зробити акцент на випускників медичних уні­верситетів. Для цього цілеспря­мовано проводити відбір випус­кників середніх шкіл для вступу в медичні університети за кошти державного бюджету.

Багато в області зроблено з реформування сестринської справи. Сімейна медична сестра є партнером лікаря, його поміч­ницею. Враховуючи, що сестра розв’язує багато питань на діль­ниці та 50% робочого часу витра­чає на роботу з документацією, необхідно, щоб співвідношення «лікар-медична сестра» склада­ло не менше ніж 1:3. А для під­готовки такої кількості середніх медичних працівників, варто створити в медичних коледжах відділення сімейних медичних сестер.

Відсутні чіткі регламентуючі та правові документи щодо від­носин між сімейним лікарем та пацієнтами, між пацієнтом та державою, між лікарем та держа­вою. Згідно з чинними наказами, сімейному лікарю залишили об­сяг роботи дільничного терапев­та й додали ще роботу дільнич­ного педіатра, а також деяких вузьких спеціалістів. І це за від­сутності матеріальних стимулів і правового забезпечення. При цьому збережена обліково-звітна документація радянського пері­оду, а також численні інструкції, які діяли з тих часів і залишають­ся чинними досі. Дуже сумнівно, що з таким багажем нинішній сі­мейний лікар зможе успішно уві­йти в страхову медицину.

НАЙБЛИЖЧІ ПЛАНИ

Управління охорони здоров’я облдержадміністрації при під­тримці місцевої влади серйозно готується до реалізації медичної реформи в регіоні. Згідно з розпо­рядженням голови Херсонської обласної державної адміністра­ції №134 від 23.02.2012 р. «Про модернізацію мережі закладів охорони здоров’я області, що надають первинну медичну до­помогу» перший етап реформу­вання медичної галузі вже про­ведено. У 2012 році планується створити ще 22 центра ПМСД та 53 амбулаторії загальної практи­ки-сімейної медицини.

«Виконуючи Національний план дій щодо реформування, ми не дублюємо пілотні регіони, а працюємо паралельно, врахову­ючи особливості нашої області»,– зазначив начальник управління охорони здоров’я ОДА Віктор Ко­роленко.

Зоя ДЕМЧЕНКО, власкор «ВЗ»